Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Украинский журнал хирургии 3 (34) 2017

Вернуться к номеру

Интраоперационная диагностика травмы мочеточника при гинекологических операциях

Авторы: Серняк Ю.П., Рощин Ю.В., Слободянюк Е.Н., Ткаченко С.В., Фуксзон А.С., Криштопа М.В., Мех В.А.
Донецкий национальный медицинский университет, г. Мариуполь, г. Лиман, Украина

Рубрики: Хирургия

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Травма сечоводів є одним з найбільш частих ускладнень гінекологічних операцій і зустрічається, за даними літератури, в 0,5–30 % випадків. Інтраопераційне розпізнавання травми сечоводу в гінекологічній практиці, за даними різних джерел літератури, відбувається в 7–39 % випадків і, як правило, виявляється в післяопераційному періоді. При цьому інтраопераційна ідентифікація травми сечоводу забезпечує найбільш своєчасну й ефективну її корекцію. У статті виконаний багатофакторний аналіз даних обстежень 161 пацієнтки, які перенесли гінекологічні операції, виділені найбільш значущі фактори ризику травми сечоводу і дана кількісна оцінка їх значущості. Розроблений спосіб класифікації хворих за ступенем ризику травми, принципи інтраопераційної діагностики ушкодження сечоводу з урахуванням ризику виникнення травми. Для ранньої, інтраопераційної, ідентифікації травми сечоводу необхідне дотримання наступних принципів діагностики: у пацієнток з низьким ступенем ризику пошкодження сечоводу у разі виникнення рясної ітраопераційної кровотечі або підо­зри на травму показано виконання цистоскопії або внутрішньовенне введення 5 мл 0,4% розчину индигокарміну. Якщо травму виключити не вдалося, показано залучення до операції уролога, ревізія сечовивідних шляхів, при необхідності — виконання уретроскопії; у пацієнток з високим ступенем ризику травми сечоводу показана установка jj-стентів або сечовивідних катетериків. При виникненні інтраопераційної кровотечі або підозрі на травму показана максимально можлива ревізія сечовивідних шляхів спільно з урологом, при можливості — внутрішньовенне введення 5–10 мл 0,4% розчину индигокарміну. Якщо травму виключити не вдалося, показано виконання цистоскопії і уретроскопії.

Травма мочеточников является одним из наиболее частых осложнений гинекологических операций и встречается, по данным литературы, в 0,5–30 % случаев. Интраоперационное распознавание травмы мочеточника в гинекологической практике, по данным различных источников литературы, происходит в 7–39 % случаев и, как правило, выявляется в послеоперационном периоде. При этом интраоперационная идентификация травмы мочеточника обеспечивает наиболее своевременную и эффективную ее коррекцию. В статье выполнен многофакторный анализ данных обследований 161 пациентки, перенесшей гинекологические операции, выделены наиболее значимые факторы риска травмы мочеточника и дана количественная оценка их значимости. Разработан способ классификации больных по степени риска травмы, принципы интраоперационной диагностики повреждения мочеточника с учетом риска возникновения травмы. Для ранней интраоперационной идентификации травмы мочеточника необходимо соблюдение следующих принципов диагностики: у пациенток с низкой степенью риска повреждения мочеточника в случае возникновения обильного интраоперационного кровотечения или подозрения на травму показано выполнение цистоскопии или внутривенное введение 5 мл 0,4% раствора индигокармина. Если травму исключить не удалось, показано привлечение к операции уролога, ревизия мочевыводящих путей, при необходимости — выполнение уретроскопии; у пациенток с высокой степенью риска травмы мочеточника показана установка JJ-стентов или мочеточниковых катетериков. При возникновении интраоперационного кровотечения или подозрении на травму показана максимально возможная ревизия мочевыводящих путей совместно с урологом, при возможности — внутривенное введение 5–10 мл 0,4% раствора индигокармина. Если травму исключить не удалось, показано выполнение цистоскопии и уретроскопии.

Ureteral injury is one of the most frequent complications in gynecological surgery and, according to the literature, occurs in 0.5–30 % of cases. Intraoperative detection of ureteral injury in gynecological practice, according to various literature sources, takes place in 7–39 % of cases; usually, it is revealed postoperatively. At the same time, intraoperative identification of ureteral injury provides the most timely and effective correction. The article deals with a multivariate analysis of survey data of 161 patients who have had gynecological surgery, it presents the most significant risk factors for ureteral injury and a quantitative assessment of their significance. A way to classify patients according to risk of injury is described. The principles of intraoperative diagnosis of ureteral damage are deve­loped taking into account the risk of injury. For early intraoperative detection of ureteral injury, it is necessary to observe the following principles of diagnosis: in patients with a low risk of ureteral damage, in case of excessive intraoperative bleeding or suspected injury, cystoscopy or intravenous administration of 5 ml of 0.4% indigo carmine solution should be performed. If the injury was not eliminated, the urologist should be involved in the operation, the urinary tract is to be checked; if necessary, the ureteroscopy is performed; for patients with a high risk of ureteral injury, insertion of jj-stents or ureteral catheters is indicated. If intraoperative bleeding occurs or injury is suspected, the maximum possible revision of the urinary tract should be performed involving urologist, if possible — intravenous injection of 5–10 ml of 0.4 % indigo carmine solution. If the trauma was not eliminated, cystoscopy and ureteroscopy are indicated.


Ключевые слова

травма сечоводу; інтраопераційна діагностика; гінекологічні операції

травма мочеточника; интраоперационная диагностика; гинекологические операции

ureteral injury; intraoperative diagnosis; gynecological surgery


Список литературы

1. Armenakas N.A. Current methods of diagnosis and ma–nagement of ureteral injuries // World J. Urol. — 1999. — 17. — 78-83.
2. Asian P., Brooks A., Drummond M., Woo H. Incidence and management of gynecological-related ureteric injuries // J. Obstet.Gynaecol. — 1999. — Vol. 39 (2). — P. 178-181.
3. Castillo О.A., Sanchez-Salas R., Vitagliano G., Diaz M.A., Foneron A. Laparoscopy-assisted ureter interposition by ileum // J. Endourol. — 2008. — 22 (4). — 687-92.
4. Graziotti P. What not to do when confronted with a iatrogenic lesion of the ureter / P. Graziotti, A. Lembo // Arch. Ital. Urol. Androl. — 1999. — Vol. 65, № 2. — P. 129-135.
5. Hurt G. Lower urinary tract injury: Prevention, recognition and management / Walters M., Karram M., eds. // Urogynecology and reconstructive pelvic surgery. — St. Louis: Mosby, 1999.
6. Kuno K., Menzin A., Kauder H.H. et al. Prophylactic ureteral catheterization in gynecologic surgery // Urology. — 1998. — 52. — 1004-1008.
7. Mendez L.E. Iatrogenic injuries in gynecologic cancer surgery // Surg. Clin. North Am. — 2001. — 81. — 897-923.
8. Ribeiro S., Reich H., Rosenberg J., Guglielminetti E., Vidali A. The value of intra-operative cystoscopy at the time of laparoscopic hysterectomy // Hum. Reprod. — 1999. — 14 (7). — 1727-9.
9. Sharfi A.R., Ibrahim F. Ureteric injuries during gynaecological surgery // Int. Urol. Nephrol. — 1994. — 26. — 277-81.
10. Teber D., Egey A., Gozen A.S., Rassweiler J. Ureteral injuries. Diagnostic and treatment algorithm // Urologe A. — 2005. — 44 (8). — 870-7.
11. Tulikangas P.K., Weber A.M., Larive A.B., Walters M.D. Intraoperative cystoscopy in conjunction with antiincontinence surgery // Obstet. Gynecol. — 2000. — 95. — 794-6.
12. Visco A.G., Taber K.H., Weidner A.C., Barber M.D., Myers E.R. Cost-effectiveness of universal cystoscopy to identify ureteral injury at hysterectomy // Obstet. Gynecol. — 2001. — 97. — 685-92.
13. Люлько А.В. Неотложная урология и нефрология / А.В. Люлько, А.А. Люлько, Ю.И. Удовицкий [и др.]; Под общ. ред. А.В. Люлько. — К.: Здоров’я, 1996. — 288 с.
14. Спирнак Д.П. Повреждения мочеточника // Секреты урологии / Под ред. Резника М.И., Новика Э.К. — СПб., 1998. — С. 290-293.

Похожие статьи

Современные аспекты профилактики травмы мочеточника при гинекологических операциях и хирургические методы ее коррекции
Авторы: Серняк Ю.П.(1), Рощин Ю.В.(2), Фуксзон А.С.(2), Слободянюк Е.Н.(2), Мех В.А.(2)
(1) — Центр хирургии и урологии Endostep, г. Киев, Украина
(2) — Донецкий национальный медицинский университет, г. Лиман, Украина

Украинский журнал хирургии 1 (32) 2017
Дата: 2017.05.12
Рубрики: Хирургия
Разделы: Справочник специалиста
Особенности пролонгированного дренирования верхних мочевых путей в общей концепции послеоперационной терапии пациентов со сложными камнями мочеточника
Авторы: Стецишин Р.В.(1), Рощин Ю.В.(2)
(1) — Харьковская медицинская академия последипломного образования, КУЗ «Областной клинический центр урологии и нефрологии им. В.И. Шаповала», г. Харьков, Украина
(2) — Донецкий национальный медицинский университет МЗ Украины, г. Лиман, Украина

Украинский журнал хирургии 1 (32) 2017
Дата: 2017.05.12
Рубрики: Хирургия
Разделы: Клинические исследования

Вернуться к номеру