Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Ukrainian journal of surgery 3 (34) 2017

Back to issue

The urinary syndrome under acute and chronic purulent inflammatory diseases of other localization

Authors: Федорук О.С.(1), Степан В.Т.(1), Гоженко А.І.(2), Сидорчук Р.І.(1)
(1) — ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
(2) — ДП «Український інститут медицини транспорту» МОЗ України, м. Одеса, Україна

Categories: Surgery

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Патологічні процеси в нирках, що виникають на фоні систематизації гнійно-запальних захворювань іншої локалізації (холецистит, панкреатит, апендицит, пневмонія тощо), внаслідок можливої спорідненості патогенетичних механізмів досліджені недостатньо, що зумовлює їх запізнілу діагностику та неефективну терапію. Метою даного дослідження є визначення особливостей формування патології сечостатевої системи за умови гострих і хронічних гнійно-запальних захворювань іншої локалізації. У дослідженні взяли участь 50 хворих, середній вік яких дорівнював 54,86 ± 15,67 року. Встановлено, що гострі порушення видільної системи, в тому числі сечовий синдром, виникають у хворих на хронічні (20,0 %) та гострі (80 %) гнійно-запальні захворювання іншої локалізації. Терапія, що застосовувалась відповідно до стандартів і протоколів лікування, не дає можливості повною мірою відкоригувати виявлені зміни загального аналізу сечі (лейкоцити, еритроцити), що зумовлює потребу в розробці додаткових лікувально-тактичних підходів у таких хворих.

Патологические процессы в почках, возникающие на фоне систематизации гнойно-воспалительных заболеваний иной локализации (холецистит, панкреатит, аппендицит, пневмония и т.д.), вследствие возможного родства патогенетических механизмов исследованы недостаточно, что ­обусловливает их запоздалую диагностику и неэффективную терапию. Целью данного исследования является определение особенностей формирования патологии мочеполовой системы при условии острых и хронических гнойно-воспалительных заболеваний иной локализации. В исследовании приняли участие 50 больных, средний возраст которых составил 54,86 ± 15,67 года. Установлено, что острые нарушения выделительной системы, в том числе мочевой синдром, возникают у больных хроническими (20,0 %) и острыми (80 %) гнойно-воспалительными заболеваниями иной локализации. Терапия, которая применялась согласно стандартам и протоколам лечения, не дает возможности в полной мере откорректировать выявленные изменения общего анализа мочи (лейкоциты, эритроциты), что обусловливает потребность в разработке дополнительных лечебно-тактических подходов у таких больных.

Pathological processes in the kidneys that occur on the background of systematization of purulent inflammatory diseases of other localization (cholecystitis, pancreatitis, appendicitis, pneumonia, etc.), due to the affinity of pathogenetic mechanisms, are insufficiently investigated that predetermines their delayed diagnosis and ineffective therapy. The purpose of this study is to determine the peculiarities of the formation of the patho­logy of the genitourinary system in acute and chronic purulent inflammatory diseases of other localization. Fifty patients with an average age of 54.86 ± 15.67 years were enrolled in the study. It was found that acute disorders of the excretory system arise in patients with chronic (20.0 %) and acute (80 %) purulent inflammatory diseases of other localization. The therapy carried out in accordance with the standards and treatment protocols does not allow to completely correct the revealed changes in the general urine analysis (leukocytes, red blood cells) that necessitates the development of additional therapeutic and tactical approaches in such patients.


Keywords

синдром системної запальної відповіді; сечовий синдром; гнійно-запальні захворювання; патогенез; нирки

синдром системного воспалительного ответа; мочевой синдром; гнойно-воспалительные заболевания; патогенез; почки

systemic inflammatory response syndrome; urinary syndrome; purulent inflammatory diseases; pathogenesis; kidneys

Вступ

Незважаючи на велику кількість високоефективних лікувально-діагностичних методик, наявність масивного потенціалу антибіотиків та інших протимікробних засобів, запальні захворювання нирок залишаються серйозною проблемою сучасної урології. Частота гнійних форм гострого пієлонефриту становить 30 %, загальна летальність з приводу даної патології — 3 % хворих, а кількість нефректомій, що здійснююються через гнійні ускладнення гострого пієлонефриту, перевищує 20 %. Недостатня ефективність лікувальних заходів при гострих гнійно-запальних захворюваннях нирок та паранефральної клітковини пояснюється високою резистентністю патогенної мікрофлори до антимікробних препаратів та її швидкою мінливістю в процесі лікування, а іноді, зокрема останніми роками, непереносимістю хворими препаратів, що застосовуються. Крім того, прогноз перебігу гнійно-запального процесу визначається особливостями якісної та кількісної мікрофлори у вогнищі ураження [1, 4]. 
Виняткове місце у структурі захворювань нирок посідають патологічні процеси, що виникають на фоні синдрому системної запальної відповіді з формуванням гнійно-запальних захворювань іншої локалізації (холецистит, панкреатит, апендицит, пневмонія тощо). 
Мета дослідження: визначення особливостей формування патології сечостатевої системи при гострих і хронічних гнійно-запальних захворюваннях іншої локалізації.

Матеріали та методи 

У дослідженні взяли участь 50 хворих, середній вік яких становив 4,86 ± 15,67 року. Серед хворих переважали жінки (33/66,0 %), чоловіків було 17 (34,0 %). За структурою нозологій переважали запальні захворювання дихальної системи (пневмонії — 20/40,0 %) і бронхіти (7/14,0 %). Захворювання системи травлення (холецистит — 13/26,0 %; панкреатит — 6/12,0 %; апендицит — 4/8,0 %) відзначали у 46,0 % випадків. Гострий перебіг захворювання констатували у 40 (80,0 %), хронічний — у 10 (20,0 %) хворих. Ускладнення основного захворювання були у 8 (16,0 %) осіб (легенева недостатність — 3 хворі (6,0 %), кровохаркання — 1 (2,0 %), жовчна коліка — 1 (2,0 %), утворення флегмони та паравезикального інфільтрату — 2 (4,0 %), виражений больовий синдром — 1 (2,0 %)). У 8 (16,0 %) пацієнтів визначали супутні захворювання, у 7 (14,0 %) хворих — ішемічну хворобу серця, кардіо–склероз, стенокардію, в однієї (2,0 %) хворої — цукровий діабет.
Критеріями включення у дослідження були: наявність змін аналізу сечі, відсутність патології нирок в анамнезі, гнійно-запальні захворювання, не пов’язані із сечостатевою системою. Критерії виключення такі: наявність патології сечостатевої системи в анамнезі, ознаки сепсису, полісистемна дисфункція, декомпенсація органів і систем [3].
Забір матеріалу для дослідження (сеча, периферична кров) здійснювали в період надходження (до початку лікування) і виписки. Визначали параметри загального аналізу крові та сечі зі статистичним аналізом отриманих числових значень. Лікування патології сечостатевої системи здійснювали відповідно до протоколів і стандартів лікування встановлених нозологій. Дослідження відповідає сучасним вимогам біоетики з урахуванням GCP, інших міжнародних та вітчизняних нормативних актів у галузі біоетики. Статистичну обробку результатів проводили методами варіаційної та непараметричної статистики медико-біологічного профілю з урахуванням середніх арифметичних значень (М) і стандартної похибки середніх значень (m). Вірогідність різниці двох сукупностей і порівняння двох середніх значень оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента. 

Результати та обговорення

Першим етапом дослідження стало оцінювання отриманих даних загального аналізу крові (табл. 1).
Як свідчать отримані та наведені показники (табл. 1), формування запального процесу характеризується лейкоцитозом, зростанням відносної кількості паличко–ядерних нейтрофільних лейкоцитів за умови незмінених показників еритроцитів, гемоглобіну, еозинофілів, лімфоцитів і моноцитів. Проведена терапія приводила до суттєвого зниження лейкоцитозу (на 28,06 %), відносної кількості паличкоядерних лейкоцитів (на 18,71 %), лімфоцитів (на 21,36 %), зростання сегментоядерних лейкоцитів (на 10,53 %); зміни моноцитів, еозинофілів, еритроцитів і гемоглобіну були несуттєвими (p > 0,05).
Результати дослідження змін загального аналізу сечі обстежених хворих наведені у таблиці 2. 
Зміни в аналізі сечі були основними критеріями включення у дослідження, що відзначали в усіх пацієнтів. Проведене лікування сприяло корекції досліджуваних показників, однак лише для білка сечі такі зміни були вірогідними — зниження на 70,59 %. Хоча рівні лейкоцитів і еритроцитів сечі знижувались під впливом лікування досить суттєво (на 12,10 та 53,77 % відповідно), але були недостатньо вірогідними (p > 0,05).

Висновки

1. Сечовий синдром виникає у хворих на хронічні (20,0 %) і гострі (80 %) гнійно-запальні захворювання іншої локалізації. Лікування, що здійснювалось відповідно до стандартів і протоколів лікування, не дає можливості повною мірою відкоригувати виявлені зміни загального аналізу сечі (лейкоцити, еритроцити), що зумовлює потребу в розробці додаткових лікувально-тактичних підходів у таких хворих.
2. Зважаючи на те, що основним у лікуванні таких захворювань є призначення антибіотиків та інших антибактеріальних засобів, однак це не вирішує повністю питання переривання ланцюга патогенетичних порушень, які розвиваються в ділянці запалення та призводить до негативного впливу на імунну систему, створюючи передумови для формування запалення у нирках.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Bibliography

1. Alobaidi R., Basu R.K., Goldstein S.L., Bagshaw S.M. Sepsis-Associated Acute Kidney Injury // Semin. Nephrol. — 2015. — Vol. 35(1). — P. 2-11.
2. Archna Sharma, Weng-Lang Yang, Mahendar Ochani, Ping Wang. Mitigation of sepsis-induced inflammatory responses and organ injury through targeting Wnt/β-catenin signa–ling // Scientific Reports. — 2017. — Vol. 7. — P. 9235.
3. Kyfiak P.V., Sydorchuk R.I., Khomko O.Y. Experimental study of surgical patients’ status severitys coringsys temsuse // European Academic Research. — 2015. — Vol. III, № 2. — P. 1858-1862.
4. Stepan V., Fedoruk O., Sydorchuk L., Voznyuk V., Sydorchuk R. Etiology of acute pyelonephritis: species composition and population all evelso furine microflora // Georgian Medical News. — 2013. — № 5 (218). — Р. 44-48.
5. Sydorchuk R., Fedoruk O., Stepan V., Vladychenko K., Sydorchuk L., Sydorchuk I., Plehutsa O., Sydorchuk A. Dynamic experimenta lstudy of acute kidney failure pathophysiology in abdominal sepsis // Infection. — 2017. — Vol. 45, Suppl. 1. — P. S4.

Similar articles

Особливості змін показників клітинної  та гуморальної ланок системного імунітету  у хворих на гострий пієлонефрит
Authors: Федорук О.С., Візнюк В.В., Степан В.Т., Ілюк І.І., Владиченко К.А.
ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Ukrainian journal of surgery 4 (35) 2017
Date: 2018.01.12
Categories: Surgery
Sections: Clinical researches
Improving the Effectiveness of Antimicrobial Therapy in the Treatment of Children with Severe Purulent-Inflammatory Diseases through Biofilm Formation Inhibition and Consideration of Biorhythmic Properties of Microorganisms
Authors: Давиденко В.Б., Мішина М.М., М’ясоєдов В.В., Пащенко Ю.В., Штикер С.Ю., Давиденко Н.В. - Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна
Журнал "Хирургия детского возраста" 3-4 (48-49) 2015
Date: 2016.07.19
Categories: Pediatrics/Neonatology, Surgery
Sections: Clinical researches
Indicators of System of Hemostasis in Children   of Early Age with Purulent Inflammatory Diseases of Maxillofacial Area combined with Anaemia
Authors: Khasanov A.I., Ishankulov Sh.B., Baykhodjayeva E.B., Ibrokhimov A.A., Tashkent Medical Academy, Tashkent, Uzbekistan
Ukrainian journal of surgery 2 (21) 2013
Date: 2013.07.01
Categories: Surgery
Sections: Clinical researches
Structural analysis of morphometric and morphofunctional state of immunocompetent blood cells  in case of purulent inflammatory diseases of soft tissues on the background of type 2 diabetes
Authors: Желіба М.Д., Богачук М.Г.
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, м. Вінниця, Україна

Ukrainian journal of surgery 2 (37) 2018
Date: 2018.12.05
Categories: Surgery
Sections: Clinical researches

Back to issue