Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 12, №7, 2017

Back to issue

Age features of the IgE-dependent food hypersensitivity in children of different ages diagnosed with prick- and patch-tests

Authors: Пахольчук О.П., Недельська С.М.
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Харчова гіперчутливість (ХГ) у дитячому віці спостерігається найчастіше. Позитивні результати проб та високі рівні імуноглобуліну Е (IgE) вказують на реагінові механізми розвитку алергії, але часто не корелюють із клінічними симптомами. Актуальним лишається пошук ефективних підходів до їх правильного узгодженого використання. Мета. Виявлення вікових особливостей IgE-залежної ХГ у дітей різного віку, підтвердженої методом прик- та патч-тестування. Матеріали та методи. Із 2011 по 2016 рік у дослідження було включено 148 дітей віком від 1 місяця до 18 років зі шкірними проявами ХГ. Були проведені анкетування, шкірний прик- (ШПТ) та патч-тест, визначення загального та специфічних IgE (sIgE) до харчових алергенів методом імуноферментного аналізу. Результати. Найбільша кількість пацієнтів з імунною ХГ була виявлена у віковій групі до 3 років — 69,5 %. Переважала сенситизація до алергенів коров’ячого молока — 43 % (n = 10). Позитивні результати патч-тестів мали 10 % дітей. Найбільшу кількість не-IgE-залежних реакцій ХГ спостерігали у дошкільному періоді (4–6 років). Підвищений рівень загального IgE був виявлений майже у половини (49 %) пацієнтів. Проте у 42 % дітей (27 із 64) з нормальними рівнями загального IgE були підвищені sIgE (25 із 45; 55,5 %). Найбільш часто в обох групах виявляли sIgE до молока та яєць. Лише у 63 % дітей підвищені рівні sIgE були підтверджені позитивними ШПТ. Клінічна значущість sIgE зі збільшенням віку знижувалася. Висновки. Алгоритм діагностики та лікування ХГ у дітей до та старше 3 років повинен враховувати можливість природного нівелювання специфічних антитіл, зменшення превалентності IgE-залежних реакцій.

Актуальность. Пищевая гиперчувствительность (ПГ) в детском возрасте наблюдается очень часто. Положительные результаты проб и высокие уровни иммуноглобулина Е (IgE) указывают на реагиновые механизмы развития аллергии, но часто не коррелируют с клиническими симптомами. Актуальным остается поиск эффективных подходов к их правильному согласованному использованию. Цель. Выявление возрастных особенностей IgE-зависимой ПГ у детей разного возраста, подтвержденной методом прик- и патч-тестирования. Материалы и методы. С 2011 по 2016 год в исследование было включено 148 детей в возрасте от 1 месяца до 18 лет с кожными проявлениями ПГ. Проведены анкетирование, кожный прик- (КПТ) и патч-тест, определение общего и специфических IgE (sIgE) к пищевым аллергенам методом иммуноферментного анализа. Результаты. Наибольшее количество пациентов с иммунной ПГ было выявлено в возрастной группе до 3 лет — 69,5 %. Преобладала сенситизация к аллергенам коровьего молока — 43 % (n = 10). У 10 % детей были положительные патч-тесты. Наибольшее количество не-IgE-зависимых реакций ПГ выявлено у детей дошкольного возраста (4–6 лет). Повышенный уровень общего IgE выявлен почти у половины (49 %) пациентов. Однако у 42 % детей (27 из 64) с нормальными уровнями общего IgE были повышены sIgE (25 із 45; 55,5 %). Наиболее часто в обеих группах выявляли sIgE к молоку и яйцам. Только у 63 % детей повышенные уровни sIgE были подтверждены позитивными КПТ. Клиническая значимость sIgE с увеличением возраста снижалась. Выводы. Алгоритм диагностики и лечения ПГ у детей младше и старше 3 лет должен учитывать возможность природного нивелирования специфических антител, уменьшения превалентности IgE-зависимых реакций.

Background. Food hypersensitivity (FH) is commonly diagnosed in children. Positive skin tests and elevated serum IgE levels indicate anaphylactic mechanisms of allergy symptoms, although in some cases they do not correlate with clinical manifestation. Thus, the search for the effective approaches to the correct adjusted use of these methods in concordance with symptoms remains important. The purpose of our study was to evaluate age features of the IgE-dependent FH in children, which was proven with skin prick- and patch-tests, specific IgE (sIgE) levels. Materials and methods. The study included 148 patients aged 1 month to 18 years with skin symptoms of FH. The next methods were used: questioning, skin prick- and patch-tests, serum sIgE immunoassay detection. Results. 69.5 % of patients were children of early age — up to 3 years. Sensitization to the cow milk prevailed — 43 % (n = 10). 10 % of children had positive patch-tests with food allergens. Most part of children with non-IgE-dependent FH was 4–6 years old. Ele­vated total IgE levels were detected in 49 % of children. SIgE was increased in 42 % (n = 25) of children with normal total IgE, sIgE to cow milk and egg prevailed. Only in 63 % of children, high sIgE le­vels were clinically relevant and were proved with skin tests. The higher was children’s age the less was sIgE clinical relevance. Conclusions. Diagnostic algorithm of FH in children under and over 3 years should be different and take into account possible formation of the natural oral tolerance and decreased prevalence of the IgE-dependent reactions.


Keywords

харчова гіперчутливість; харчова алергія; діти; прик-тест; патч-тест; специфічний імуноглобулін Е

пищевая гиперчувствительность; пищевая аллергия; дети; прик-тест; патч-тест; специфический иммуноглобулин Е

food hypersensitivity; food allergy; children; prick-test; patch-test; specific immunoglobulin E


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Asero R. Double-blind, placebo-controlled food challenge in adults in everyday clinical practice: a reappraisal of their limitations and real indications [Text] / R. Asero, M. Fernandez-Rivas, A.C. Knulst, C.A. Bruijnzeel-Koomen // Curr. Opin. Allergy Clin. Immunol. — 2009. — Vol. 9(4). — P. 379-385.
2. Keefe W.O. Diagnosis and management of food allergies: new and emerging options: a systematic review [Text] / W.O. Keefe, A.S. DeSchryver, J. Mill, C. Mill, A. Dery, M. Ben-Shoshan // J. Asthma Allergy. — 2014. — Vol. 7. — P. 141-164.
3. Burks A.W. ICON: food allergy [Text] / A.W. Burks, M. Tang, S. Sicherers, A. Muraro, P.A. Eigenmann, M. Ebisawa [et al.] // J. Allergy Clin. Immunol. — 2012. — Vol. 129. — P. 906-920.
4. Muraro A. EAACI food allergy and anaphylaxis guidelines: diagnosis and management of food allergy [Text] / A. Muraro, T. Werfel, K. Hoffmann-Sommergruber [et al.] // Allergy. — 2014. — Vol. 69(8). — P. 1008-1025.
5. Sanz M.L. Microarray of allergenic component-based diagnosis in food allergy [Text] / M.L. Sanz, A.B. Blázquez, B.E. Garcia // Curr. Opin. Allergy Clin. Immunol. — 2011. — Vol. 11(3). — P. 204-209.
6. Caubet J.C. Beyond skin testing: state of the art and new horizons in food allergy diagnostic testing [Text] / J.C. Caubet, H.A. Sampson // Immunol. Allergy Clin. North Am. — 2012. — Vol. 32(1). — P. 97-109.
7. Kattan J.D. Optimizing the Diagnosis of Food allergy [Text] / J.D. Kattan, S.H. Sicherer // Immunology and allergy clinics of North America. — 2015. — Vol. 35(1). — P. 61-76.
8. Hsiao K.-C. Long-term clinical and immunological effects of probiotic and peanut oral immunotherapy after treatment cessation: 4-year follow-up of a randomised, double-blind, placebo-controlled trial [Text] / K.-C. Hsiao, A.-L. Ponsonby, C. Axelrad, S. Pitkin, M.L.K. Tang // The Lancet Child & Adolescent Health. — 2017. — Vol. 1(2). — P. 97-105.
9. Mullin G.E. Testing for food reactions: the good, the bad, and the ugly [Text] / G.E. Mullin, K.M. Swift, L. Lipski, L.K. Turnbull, S.D. Rampertab // Nutr. Clin. Pract. — 2010. — Vol. 25(2). — P. 192-8.
10. Lavine E. Blood testing for sensitivity, allergy or intolerance to food [Text] // CMAJ. — 2012. — № 3. — Vol. 184(6). — P. 666-668.
11. Chauveau A. Skin prick tests and specific IgE in 10-year-old children: Agreement and association with allergic diseases / A. Chauveau, M.-L. Dalphin, F. Mauny [et al.] // Allergy. — 2017. — Vol. 72. — P. 1365-1373.

Similar articles

Clinical manifestations of gastrointestinal form of food allergy in children  and approaches to its diagnosis
Authors: Черниш Ю.Р., Охотнікова О.М.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

"Child`s Health" Том 12, №5, 2017
Date: 2017.09.12
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Effectiveness of allergen-specific immunotherapy with pollen allergens in children  from the viewpoint of molecular allergology
Authors: Недельська С.М., Кузнєцова О.Д.
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна

"Child`s Health" Том 12, №2, 2017
Date: 2017.05.10
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Authors: Гуцул І.В., Юрчишена Е.В., Яковець Г.М., Юрчишен О.М., Мисько Л.В., Мисько Ю.Л., Хмельницька міська дитяча лікарня, Хмельницька обласна дитяча лікарня
"Child`s Health" 5 (26) 2010
Date: 2010.11.17
Categories: Pediatrics/Neonatology

Back to issue