Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 12, №7, 2017

Back to issue

Age dynamics of the allergen-specific IgE level in children with food allergy and pathology of upper gastrointestinal tract

Authors: Сорокман Т.В., Сокольник С.В., Макарова О.В., Лозюк І.Я.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Харчова алергія — це проблема, найбільш поширена останніми роками. Існує багато різних опитувальників, що можуть бути використані для встановлення якості життя у хворих на харчову алергію та гастродуоденальну патологію. Мета: вивчити вікову динаміку рівня алергенспецифічного IgE в дітей із харчовою алергією та захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Матеріали та методи. На базі Чернівецької обласної дитячої клінічної лікарні обстежено 76 дітей із харчовою алергією в поєднанні з патологією верхніх відділів шлунково-кишкового тракту віком від 7 до 18 років. Проведено дворазове клініко-лабораторне обстеження. Визначали рівень IgE у зразках крові. Тест вважався позитивним при рівні IgE > 0,35 кО/л. Результати. Виявлено вікову динаміку IgE-позитивних реакцій. Частота IgE-позитивних тестів була вищою в старших дітей. Сенсибілізація харчовими алергенами відрізнялась у дітей різних вікових груп. Різні групи харчових алергенів провокують сенсибілізацію в дітей упродовж усього життя. Показник IgE коливався в межах 0,56–458 кО/л при середньому значенні 286,7 ± 22,3 кО/л. Рівень алергенспецифічного IgE з віком підвищувався, він частіше траплявся в дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт, — 90,6 %. Висновки. У дітей із харчовою алергією мають місце певні закономірності формування алергічної реактивності. Чинниками харчової алергії в дітей виступають нераціональне вигодовування на першому році життя та захворювання шлунково-кишкового тракту в старших дітей. З віком у дітей із патологією верхніх відділів шлунково-кишкового тракту збільшується частота полівалентної алергії, підвищується рівень алергенспецифічного IgE. Вікові характеристики утворення IgE вимагають диференційованого підходу до діагностики та лікування.

Актуальность. Пищевая аллергия — это проблема, которая наиболее распространена в последние годы. Существует много различных опросников, которые могут быть использованы для определения качества жизни у больных с пищевой аллергией и гастродуоденальной патологией. Цель: изучить возрастную динамику уровня аллергенспецифического IgE у детей с пищевой аллергией и заболеваниями верхних отделов желудочно-кишечного тракта. Материалы и методы. На базе Черновицкой областной детской клинической больницы обследовано 76 детей с пищевой аллергией в сочетании с патологией верхних отделов желудочно-кишечного тракта в возрасте от 7 до 18 лет. Проведено двукратное клинико-лабораторное обследование. Определяли уровень IgE в образцах крови. Тест считался положительным при уровне IgE > 0,35 кE/л. Результаты. Выявлена возрастная динамика IgE-поло­жительных реакций. Частота IgE-положительных тестов была выше у старших детей. Сенсибилизация пищевыми аллергенами различалась у детей разных возрастных групп. Различные группы пищевых аллергенов провоцируют сенсибилизацию детей в течение всей жизни. Показатель IgE колебался в пределах 0,56–458 кЕ/л при среднем значении 286,7 ± 22,3 кЕ/л. Уровень аллергенспецифического IgE с возрастом повышался, он чаще встречался у детей, больных хроническим гастродуоденитом — 90,6 %. Выводы. У детей с пищевой аллергией имеют место определенные закономерности формирования аллергической реактивности. Факторами пищевой аллергии у детей выступают нерациональное вскармливание на первом году жизни и заболевания желудочно-кишечного тракта у старших детей. С возрастом у детей с патологией верхних отделов желудочно-кишечного тракта увеличивается частота поливалентной аллергии, повышается уровень аллергенспецифического IgE. Возрастные характеристики образования IgE требуют дифференцированного подхода к диагностике и лечению.

Background. Food allergy is an emerging health problem in the last years. There are many different questionnaires that could be used to establish health-related quality of life in patients with food allergy and gastroduodenal pathology. The objective was to study the age-related dynamics of the allergic-specific IgE level in children with food allergy and pathology of upper gastrointestinal tract. Materials and methods. On the base of the Chernivtsy Regional Children’s Hospital, 76 children with food allergy associated with the pathology of upper gastrointestinal tract aged 7 to 18 years were examined. A clinical and laboratory examination was conducted twice. The allergen-specific IgE levels were measured in blood samples. The test was considered positive at IgE levels > 0.35 kU/l. Results. Тhe age-related dynamics of IgE-positive responses was detected. The frequency of IgE-positive responses was higher in older children. Different groups of food allergens provoke sensibilization in children during their life. The allergen-specific IgE index ranged from 0.56 to 458 kU/l, with an average value of 286.7 ± 22.3 kU/l. The IgE index increased with age and more often occurred in children with chronic gastroduodenitis — 90.6 %. Conclusions. Factors of food allergy in children are irrational feeding during the first year of life and diseases of the gastrointestinal tract in older children. Age characteristics of IgE production require a differentiated diagnosis and treatment approach.


Keywords

діти; харчова алергія; патологія верхніх відділів шлунково-кишкового тракту; IgE

дети; пищевая аллергия; патология верхних отделов желудочно-кишечного тракта; IgE

children; food allergy; pathology of the upper gastrointestinal tract; IgE

Вступ

Уперше термін «алергія» був введений австрійським педіатром К. Пірке у 1906 р. Він походить від двох грецьких слів: allos — «інший» і ergon — «дію». Алергія — це неадекватна реакція організму на різні речовини, що виявляється при безпосередньому контакті з ними. Харчова алергія — це проблема, найбільш поширена останніми роками [1]. Існує багато різних опитувальників, що можуть бути використані для встановлення якості життя у хворих на харчову алергію та гастродуоденальну патологію. При цьому надійних методів лікування, що дозволяють повністю позбутися алергії, на даний момент не існує. Як причина підвищення частоти алергічних захворювань сьогодні фігурують різні чинники, зокрема:
— зміна структури інфекційної захворюваності [2, 3]. На даний час прийнято вважати, що в імунній системі людини при народженні в нормі превалює функція Т-лімфоцитів — хелперів 2-го типу. Це пов’язано з особливостями імунних механізмів, що регулюють відношення в системі «мати — плід» у період вагітності. Однак після народження в період дозрівання імунної системи в нормі повинна відбутися зміна орієнтації в співвідношенні функції Т-лімфоцитів-хелперів на користь посилення функції Т-хелперів 1-го типу. У цьому їм допомагають вірусні та бактеріальні антигени, які, активуючи макрофаги, сприяють продукції останніми інтерлейкіну-12. У свою чергу, інтерлекін-12, впливаючи на Т-хелпери 0 типу, зрушує їх диференціювання в бік Т-хелперів 1-го типу, які продукують гамма-інтерферони й пригнічують функцію Т-хелперів 2-го типу. Як би парадоксально це не звучало, сьогодні є всі підстави говорити, що покращання якості життя, зниження числа вірусних і бактеріальних захворювань у дитинстві, у тому числі туберкульозу, призводить до посилення функції Т-хелперів 2-го типу й розвитку алергічних реакцій у майбутньому;
— спадкові чинники [4]. Встановлено, що генетична схильність до алергії має полігенний характер і включає генетичний контроль посиленої функції Т-хелперів 2-го типу щодо продукції інтерлейкінів-4 і -5, генетичний контроль підвищеної продукції IgE та генетичний контроль гіперреактивності бронхів [5];
— фактори середовища [6]. Останніми роками показано, що вихлопні гази, тютюновий дим за рахунок таких полютантів, як NО2, SО2 або NO підсилюють функцію Т-хелперів 2-го типу і продукцію IgE. Крім того, впливаючи на епітеліальні клітини повітроносних шляхів, вони сприяють їх активації і продукції прозапальних цитокінів, які, у свою чергу, чинять токсичну дію на епітеліальні клітини, що сприяє розвитку алергічного запалення;
— ранньому формуванню харчової алергії в дітей може сприяти внутрішньоутробна сенсибілізація плода при нераціональному харчуванні жінки в період вагітності (надмірне вживання продуктів харчування з високим сенсибілізуючим потенціалом). Масивна стимуляція під час вагітності призводить до прискореного й швидкого дозрівання імунної системи й сприяє внутрішньоутробній харчовій сенсибілізації плода, особливо при порушенні плацентарного бар’єру, нерідко розвивається при токсикозах вагітності [7]; 
— гострі й хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту й печінки (кишкова інфекція, інфекційний гепатит, патологія біліарної системи, гастрит, інвазія гельмінтами й найпростішими і особливо дисбактеріоз), які зумовлюють, з одного боку, зниження бар’єрної функції цих органів та підвищення проникності мембран, а з іншого — порушення процесів травлення й всмоктування [8–14]. 
Мета дослідження — вивчити вікову динаміку рівня алергенспецифічного IgE у дітей із харчовою алергією та захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.

Матеріали та методи 

Проведено порівняльне ретроспективне дослідження 76 дітей віком від 7 до 18 років на базі гастроентерологічного відділення Чернівецької обласної дитячої клінічної лікарні. Критеріями включення слугували наявність клінічної харчової алергії (атопічний дерматит) та патології верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (хронічний глосит, хронічний езофагіт, хронічний гастрит, хронічний гастродуоденіт, виразка дванадцятипалої кишки). Діагноз ґрунтувався на критеріях діагностики уніфікованого протоколу надання медичної допомоги дітям (наказ МОЗ України від 29.01.2013). У всіх пацієнтів отримана інформована згода. Медичне втручання включало забір 3–5 мл крові з ліктьової вени за допомогою системи одноразового застосування BD Vacutainer Sofety-Lok (Bectar Dickinson and Company, США). Визначення рівня IgE проводилося непрямим імунофлуоресцентним методом за допомогою автоматичного аналізатора. Тест вважався позитивним при рівні IgE > 0,35 кО/л.
Отримані дані оброблялися методом варіаційної статистики. Для визначення нормальності розподілу даних використовувався W-критерій Шапіро — Уїлка. Для кожної групи досліджень, які мали нормальний розподіл, вираховували середню арифметичну величину (М) та похибку середньої арифметичної (m) (M ± m). Якісні показники подавали у вигляді абсолютних значень та частки (у відсотках) від загальної кількості за вибіркою чи в групі. Дані порівнювалися із середніми величинами контрольної групи й між різними підгрупами. Оцінка вірогідності здійснювалася за допомогою критерію Стьюдента (t) при правильному розподілі показників або U-критерію за допомогою непараметричного методу Манна — Уїтні при неправильному розподілі показників, рівень значущості р. Різниця вважалася вірогідною при р < 0,05.

Результати та обговорення

У табл. 1 та на рис. 1 подано розподіл дітей залежно від віку та наявності патології верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.
За результатами дослідження встановлено, що найбільш поширеною в дітей є харчова сенсибілізація, вона виявляється у 89,25 % випадків. Майже в половини хворих визначається сенсибілізація до домашнього пилу й бактеріальних алергенів, у третини — до лікарських, і приблизно у чверті — до пера подушки, епідермальних і пилкових алергенів, причому в 48,2 % випадків — у поєднанні між собою. 
При зіставленні структури сенсибілізації з віком хворих було виявлено, що формування різних видів сенсибілізації в дітей відбувається в певній послідовності. Найбільш рано і, як правило, первинно розвивається харчова алергія. Вона виявляється в усіх хворих першого року життя, у більшості з них (72 %) — з перших місяців, і у всіх випадках є маніфестною, тобто етіологічно значущою. 
Спектр харчових алергенів, поданий на рис. 2, свідчить про переважання сенсибілізації до продуктів повсякденного харчування: коров’яче молоко, яблука, морква, злакові продукти, картопля. При розвитку полісенсибілізаціі до продуктів, які постійно входять у раціон, захворювання набуває хронічного або безперервно-рецидивуючого перебігу, коли без спеціального обстеження важко визначити зв’язок симптомів із вживанням алергенних продуктів.
Первинному формуванню харчової алергії найчастіше сприяє нераціональне вигодовування дитини — раннє переведення на штучне й змішане вигодовування, раннє введення соків у кількостях, що перевищують вікову норму, перегодовування. Ці фактори полегшують розвиток харчової сенсибілізації у зв’язку, з одного боку, з високою напруженістю травного процесу, з іншого — з функціональною незрілістю шлунково-кишкового тракту. Низька активність травних ферментів, недостатність секреторного імуноглобуліну А та підвищена проникність слизового бар’єру в дітей першого року життя зумовлюють при ранньому введенні в раціон коров’ячого молока, сумішей, овочевих пюре накопичення в організмі недорозщепленних продуктів зі збереженими антигенними властивостями, їх підвищену всмоктуваність і розвиток до них сенсибілізації. За результатами анамнестичних даних, більше ніж половина обстежених дітей перебували на штучному вигодовуванні (рис. 3), у кожної четвертої дитини зафіксовані порушення введення прикормів та соків. 
У 87 % дітей із харчовою алергією виявляється та чи інша патологія травного тракту, при цьому остання нерідко перебігає атипово, і потрібне цілеспрямоване обстеження таких дітей. В основі розвитку гастроінтестинальних проявів харчової алергії лежать IgE-опосередковані й не-IgE-опосередковані алергічні механізми [15, 16]. Частота виявлення позитивного тесту IgE в дітей, які мають клінічні прояви харчової алергії на фоні патології верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, вірогідно вища, ніж у дітей, у яких відсутні клінічні прояви харчової алергії (рис. 4). 
Окрім того, виявлено, що частота поєднання підвищеного рівня IgE та клінічних проявів харчової алергії також зростала з віком. Важливо зазначити, що в дітей вікової групи 7–10 років переважала моновалентна харчова алергія, тоді як у старших вікових групах зростала частота полівалентної алергії (рис. 5). 
При дослідженні рівня IgE у крові дітей, хворих на патологію верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, встановлено, що показник IgE коливався в межах 0,56–458 кО/л при середньому значенні 286,7 ± 22,3 кО/л. Позитивний IgE-тест частіше виявлявся у дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт, — 90,6 % (табл. 2). 
З віком рівень алергенспецифічних IgE у крові пацієнтів із гастродуоденальною патологією та харчовою алергією зростав (табл. 3).
Що стосується вікових особливостей частоти виявлення алергенспецифічного IgE, то в групі дітей 7–10 років найчастіше позитивний тест реєструвався на пшеницю (66,2 %), моркву (38,4 %), банани (28,2 %), менший відсоток позитивних тестів — на молоко, капусту, телятину (10,5 %). У старших дітей (11–14 та 15–18 років) найчастіше виявлявся позитивний алерготест на злакові (особливо пшениця, ячмінь), томати, картоплю, дещо рідше — на банан, моркву, капусту, телятину, майже не реєструвався на молочні продукти. Підвищення частоти позитивного тесту на алергени томатів та картоплі в дітей старших вікових груп можна пояснити наявністю перехресної реакції між алергенами рослинних продуктів, зокрема з алергенами банана та, можливо, алергенами рослинного пилку.

Висновки

У дітей із харчовою алергією мають місце певні закономірності формування алергічної реактивності. Первинно формуванню харчової алергії найчастіше сприяє нераціональне вигодовування дитини. Іншим важливим чинником, що сприяє розвитку й підтриманню харчової алергії, особливо в дітей старше року, можуть бути гострі й хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту й печінки. З віком у дітей із патологією верхніх відділів шлунково-кишкового тракту збільшується частота полівалентної алергії, підвищується рівень алергенспецифічного IgE. Саме тому своєчасне лікування дисфункцій і захворювань шлунково-кишкового тракту й печінки необхідне для сприятливого перебігу алергозів, зумовлених харчовою сенсибілізацією.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Bibliography

1. Werfel T., Asero R., Ballmer-Weber B.K. [et al.]. Position paper of the EAACI: Food allergy due to immunological cross-reactions with common inhalant allergens // Allergy. — 2015. — 70. — 1079-1090. DOI: 10.1111/all.12666.
2. Huang Y.J., Marsland B.J., Bunyavanich S., O’Mahony L., Leung D.Y., Muraro A., Fleisher T.A. The microbiome in allergic disease: Current understanding and future opportunities-2017 PRACTALL document of the American Academy of Allergy, Asthma & Immunology and the European Academy of Allergy and Clinical Immunology // J. Allergy Clin. Immunol. — 2017 Apr. — 139(4). — 1099-1110. DOI: 10.1016/j.jaci.2017.02.007. 
3. Lee S.H., Gong Y.N., Ryoo E. Clostridium difficile colonization and/or infection during infancy and the risk of childhood allergic di–seases // Korean J. Pediatr. — 2017 May. — 60(5). — 145-150. doi: 10.3345/kjp.2017.60.5.145. 
4. Tan T.H., Ellis J.A., Saffery R., Allen K.J. The role of genetics and environment in the rise of childhood food allergy // Clin. Exp. Allergy. — 2012. — 42. — 20-29. DOI: 10.1111/j.1365-2222.2011.03823.x.
5. Nucera E., Rizzi A., Buonomo A. [et al]. The clinical meaning of positive latex sIgE in patients with food/pollen adverse reactions // Int. J. Immunopathol. Pharmacol. — 2012. — 25. — 445-453. DOI: 10.1177/039463201202500214.
6. Blanchard C. A history into genetic and epigenetic evolution of food tolerance: how humanity rapidly evolved by drinking milk and eating wheat // Curr. Opin. Allergy Clin. Immunol. — 2017Dec. — 17(6). — 460-464. doi: 10.1097/ACI.0000000000000397.
7. Urisu A., Ebisawa M., Mukoyama T., Morikawa A., Kondo N. Japanese guideline for food allergy // Allergol. Int. — 2011. — 60. — 221-236. DOI: 10.2332/allergolint.11-RAI-0329.
8. Сорокман Т.В., Попелюк О.-М.В., Лозюк І.Я. Особливості перебігу поєднаної патології верхніх відділів шлунково-кишкового тракту та алергодерматозів у дітей // Здоровье ребенка. — 2017. — № 3(12). DOI: 10.22141/2224-0551.12.3.2017.104221.
9. Сазанова Н.Е., Шабунина Е.И., Лаврова А.Е., Борисова Е.Ю., Широкова Н.Ю. Клинико-морфологические особенности и мукозальный иммунитет при хроническом гастродуодените у детей с пищевой аллергией // Педиатрия. Журнал имени Г.Н. Сперанского. — 2014. — 93(6). — 17-23. DOI: 10.24110/0031-403X-2014-93-6-17-23.
10. Burks А., Tang М., Sicherer S. [et al.]. ICON: Food allergy // J. Allergy Clin. Immunol. — 2012. — 129. — 906-920. DOI: 10.1016/j.jaci.2012.02.00.1.
11. Morita H., Nomura I., Matruda A., Saito H., Matsumoto K. Gastrointestinal food allergy in infants. Allergology International? // Official Journal of the Japanese Society of Allergology. — 2013. — 62. 297-307. https://doi.org/10.2332/allergolint.13-RA-0542.
12. Lieberman J.A., Sicherer S.H. Quality of life in food allergy // Curr. Opin. Allergy Clin. Immunol. — 2011. — 11. — 236-42. DOI: 10.1097/ACI.0b013e3283464cf0.
13. Liacouras C., Furuta G., Aceves S.S. Eosinophilic esophagitis: updated consensus recommendations for children and adults // J. Allergy Clin. Immunol. — 2011. — 128. — 3-20. DOI: 10.1016/j.jaci.2011.02.040. 
14. Spergel J., Brown-Whitehorn T., Cianferoni A., Shuker M., Wang M.L., Verma R., Liacouras C.A. Identification of causative foods in children with eosinophilic esophagitis treated with an elimination diet // J. Allergy Clin. Immunol. — 2012. — 129. — 267-269. DOI: 10.1016/j.jaci.2012.05.021.
15. Schoos A.-M.M., Chawes B.L.K., Følsgaard N.V., Samandari N., Bønnelykke K., Bisgaard H. Disagreement between skin prick test and specific IgE in young children // Allergy. — 2015. — 70. — 41-48. DOI:10.1111/all.12523.
16. Longo G., Berti I., Burks A.W., Krauss B., Barbi E. IgE-mediated food allergy in children // Lancet. — 2013. — 382. — 1656-1664. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/S0140-6736(13)60309-8.

Back to issue