Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 12, №7, 2017

Back to issue

The influence of recovery treatment on the immune status of children with recurrent respiratory infections

Authors: Лемко О.І., Лукащук С.В., Вантюх Н.В., Попадинець М.І.
ДУ «Науково-практичний медичний центр «Реабілітація» МОЗ України», м. Ужгород, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Рекурентні респіраторні захворювання є найбільш поширеною патологією дитячого віку, можуть супроводжуватись пригніченням імунного статусу і бути основою для розвитку хронічних запальних процесів бронхолегеневої системи у старшому віці. Мета дослідження. Вивчити вплив галоаерозольтерапії з підвищеною інтенсивністю галоаерозольного впливу на імунний статус дітей із рекурентними респіраторними захворюваннями поза гострим періодом. Матеріали та методи. Oбстежені 58 дітей, які часто хворіють, та 61 хворий на рецидивуючий бронхіт віком від 6 до 11 років. Усі діти були поза гострим періодом. Визначали фагоцитарну активність нейтрофілів і моноцитів та їх фагоцитарне число, а також кількість СD3+-, СD4+-, СD8+-клітини з розрахунком відношення CD4+- до CD8+-лімфоцитів. Лікування проводилось за трьома комплексами. Перший включав 18 сеансів галоаерозольтерапії. Другий передбачав скорочений курс галоаерозольтерапії з призначенням синглетно-кисневої терапії, третій проводився аналогічно до другого з додатковим призначенням віброакустичного впливу на грудну клітку. Результати. У обстежених дітей поза гострим періодом зберігаються порушення неспецифічного захисту, що проявляються вірогідним зниженням поглинальних властивостей нейтрофілів і моноцитів. Відмічаються також зміни клітинного імунітету з проявами дисбалансу основних субпопуляцій Т-лімфоцитів та вірогідним зниженням співвідношення CD4+/CD8+-лімфоцитів, більш виражені у хворих на рецидивуючий бронхіт, що обґрунтовує необхідність імунореабілітаційного лікування. Галоаерозольтерапія в обох групах дітей веде до вірогідного покращення чи нормалізації поглинальних можливостей нейтрофілів і моноцитів, а також сприяє усуненню Т-клітинного дисбалансу і спрямуванню Т-клітинної диференціації у нормальне русло. У дітей, які часто хворіють, покращення імунореабілітаційного впливу можливе при додатковому призначенні одного або двох лікувальних факторів, що дає можливість скоротити курс галоаерозольтерапії до 13 сеансів. У хворих на рецидивуючий бронхіт виражений імунореабілітаційний ефект досягаєтья тільки при використанні двох додаткових лікувальних чинників на фоні скороченого режиму галоаерозольтерапії. Висновки. Застосування галоаерозольтерапії у відновлювальному лікуванні дітей з частими та рецидивуючими респіраторними захворюваннями забезпечує виражений імунокоригуючий ефект, що запобігає подальшому прогресуванню процесу.

Актуальность. Рекуррентные респираторные заболевания являются наиболее распространенной патологией детского возраста, могут сопровождаться угнетением иммунного статуса и быть базисом для развития хронических воспалительных процессов бронхолегочной системы в старшем возрасте. Цель исследования. Изучить влияние галоаэрозольтерапии с повышенной интенсивностью галоаэрозольного воздействия на иммунный статус детей с рекуррентными респираторными заболеваниями вне острого периода. Материалы и методы. Oбследовано 58 часто болеющих детей и 61 больной с рецидивирующим бронхитом в возрасте от 6 до 11 лет. Все дети были вне острого периода. Определяли фагоцитарную активность нейтрофилов и моноцитов и их фагоцитарное число, а также количество СD3+-, СD4+-, СD8+-лимфоцитов с расчетом соотношения CD4+- до CD8+-лимфоцитов. Лечение проводилось по трем комплексами. Первый включал 18 сеансов галоаэрозольтерапии. Второй предусматривал сокращенный курс галоаэрозольтерапии с назначением синглетно-кислородной терапии, третий проводился аналогично второму, с дополнительным назначением виброакустического воздействия на грудную клетку. Результаты. У обследованных детей вне острого периода сохраняются нарушения неспецифической защиты, которые проявляются достоверным снижением поглощающих свойств нейтрофилов и моноцитов. Отмечаются также изменения клеточного иммунитета с проявлением дисбаланса основных субпопуляций Т-лимфоцитов и достоверным снижением соотношения CD4+/CD8+-лимфоцитов, более выраженные у больных с рецидивирующим бронхитом, что обосновывает необходимость иммунореабилитационного лечения. Галоаэрозольтерапия в обеих группах детей приводит к достоверному улучшению или нормализации поглощающих свойств нейтрофилов и моноцитов, а также способствует устранению Т-клеточного дисбаланса и направлению Т-клеточной дифференциации в нормальное русло. У часто болеющих детей усиление иммунореабилитационного влияния возможно при дополнительном назначении одного или двух лечебных факторов, что позволяет сократить курс галоаэрозольтерапии до 13 сеансов. У больных с рецидивирующим бронхитом выраженный иммунореабилитационный эффект достигается только при дополнительном использовании двух лечебных факторов на фоне сокращенного режима галоаэрозольтерапии. Выводы. Применение галоаэрозольтерапии в восстановительном лечении детей с частыми и рецидивирующими респираторными заболеваниями обеспечивает выраженный иммунокорригирующий эффект, что предупреждает дальнейшее прогрессирование процесса.

Background. Recurrent respiratory diseases are the most common pathology of childhood, they may be accompanied by suppression of the immune system and form the basis for the development of chronic inflammatory processes in the bronchopulmonary system at older age. Materials and methods. 58 sickly children and 61 patients aged 6–11 years with recurrent bronchitis were observed, the children were beyond the acute period. The phagocytic activity of neutrophils and monocytes and their phagocytic number, as well as the number of CD3+-, CD4+-, CD8+-cells with the ratio of CD4+- to CD8+-lymphocytes were determined. Treatment was carried according to three sets. The first one included 18 sessions of haloaerosol therapy. The second one provided a shortened course of haloaerosol therapy with the prescription of singlet-oxygen therapy, the third was conducted similarly to the second one with the additional prescription of vibroacoustic influence on the chest. Results. It was found that disturbances of nonspecific defense persist in the examined children beyond the acute period, which are manifested by a significant decrease in the absorption properties of neutrophils and monocytes. There were also changes in cellular immunity with manifestation of imbalance in the main subpopulations of T-lymphocytes and a significant decrease in the CD4+-/CD8+-lymphocytes ratio, more pronounced in patients with recurrent bronchitis. These changes indicate the need for immunorehabilitation treatment. Haloaerosol therapy in both groups of children leads to a significant improvement or normalization of the absorption properties of neutrophils and monocytes, and also helps to eliminate T-cell imbalance and to direct T-cell differentiation into the normal course. In sickly children, the increase in immunorehabilitation effects is possible with the use of one or two additional curative factors, which enables to reduce the course of haloaerosol therapy to 13 sessions. In patients with recurrent bronchitis, the most significant immunorehabilitation effect was achieved only by using two therapeutic factors on the background of the reduced regimen of haloaerosol therapy. Conclusions. The use of haloaerosol therapy in the recovery treatment of children with frequent and recurrent respiratory diseases provides a pronounced immunocorrective effect.


Keywords

діти; відновлювальне лікування; галоаерозольтерапія; респіраторні інфекції

дети; восстановительное лечение; галоаэрозольтерапия; респираторные инфекции

children; recovery treatment; haloaerosol therapy; respiratory infections

Вступ

Захворювання органів дихання зберігають за собою одну з лідируючих позицій у структурі загальної захворюваності дітей, а пацієнти з гострими респіраторними захворюваннями (ГРЗ) займають основну частину робочого часу лікарів-педіатрів. Дана ситуація зумовлює виділення окремої групи дітей, які частіше, ніж однолітки, хворіють на ГРЗ (діти, які часто хворіють, — ДЧХ). Досліджено, що у ДЧХ мають місце певні порушення місцевого імунітету, що при повторних інфекціях сприяють ще більшому прогресуванню імунних відхилень [1–3]. Не меншої уваги потребують пацієнти з рецидивуючим бронхітом (РБ), адже навіть поза гострим періодом у них зберігаються певні клініко-функціональні й імунологічні зміни, що можуть сприяти хронізації інфекційно-запального процесу [4]. Тому, на думку вчених, діти з частими та рецидивуючими респіраторними захворюваннями потребують проведення відновлювального лікування з метою адекватної імунокорекції [5, 6]. В даному аспекті серед сучасних методів медичної реабілітації заслуговує уваги галоаерозольтерапія (ГАТ), оскільки вона дозволяє впливати безпосередньо на слизову оболонку дихальних шляхів, яка першою втягується в патологічний процес, враховує особливості патогенетичних змін у такої категорії дітей та забезпечує опосередковано корекцію цих порушень [7].
Мета дослідження — вивчити вплив галоаерозольтерапії з підвищеною інтенсивністю галоаерозольного впливу на імунний статус дітей з частими гострими респіраторними захворюваннями та у хворих на рецидивуючий бронхіт поза гострим періодом.

Матеріали та методи

Обстежені 119 пацієнтів віком від 6 до 11 років, із них 58 ДЧХ і 61 хворий на РБ, усі діти були поза гострим періодом. До групи ДЧХ, згідно з критеріями В.Ю. Альбіцького і А.А. Баранова, ввійшли пацієнти старше п’яти років, які протягом календарного року перенесли чотири і більше ГРЗ [8], а саме: ринофарингіт, ларингіт, трахеїт. Критеріями діагностики рецидивуючого бронхіту відповідно до рекомендацій, прийнятих на 2-му з’їзді фтизіатрів і пульмонологів України (Київ, 1998), був бронхіт, що повторювався два рази і більше на рік. Конт–рольну групу становили 15 практично здорових дітей того ж віку.
Комплекс обстежень включав аналіз показників неспецифічної резистентності організму на основі визначення фагоцитарної активності нейтрофілів (ФАН) і моноцитів (ФАМ), а також їх фагоцитарного числа (ФЧН і ФЧМ). Досліджували також клітинний імунітет методом непрямої імунофлюо–ресценції із застосуванням трьох видів моноклональних антитіл: СD3+, СD4+, СD8+ (набір «Статус» виробництва ОТК «Сорбент», РФ) та з розрахунком співвідношення CD4+- до CD8+-лімфоцитів. 
Лікування проводили згідно з трьома лікувальними комплексами (ЛК). ЛК-1 включав 18 сеансів ГАТ з підвищеною інтенсивністю галоаерозольного впливу. Концентрація аерозолю кам’яної солі коливалася від 40 мг/м3 на початку до 35 мг/м3 у кінці 30-хвилинного сеансу, аерозольні частинки розміром до 6 мкм становили 70–75 % [9]. Такі параметри враховують особливості патологічного процесу (наявність патології верхніх дихальних шляхів у ДЧХ та легких обструктивних змін бронхів у хворих на РБ) та забезпечують місцевий вплив на дихальні шляхи на всьому їх протязі. Інтенсифікація галоаерозольного впливу та підсилення гіперосмолярної стимуляції дозволяють збільшити ефективність ГАТ, зокрема її муколітичний, антибактеріальний і протизапальний впливи, і сприяють покращенню ефективності відновлювального лікування в цілому. Курс лікування включав період адаптації до лікувального галоаерозолю — 2–3 дні, протягом яких щоденно відбувалося поступове наростання тривалості процедур від 10 до 30 хвилин (10, 20 та 30 хв) з метою виявлення індивідуальних реакцій і запобігання вираженим бальнеореакціям на підвищену концентрацію галоаерозолю. Основний лікувальний період включав щоденні, крім неділі, сеанси ГАТ тривалістю 30 хвилин кожен. Процедури проводились у спеціально обладнаному приміщенні, де розпилювався сухий аерозоль кам’яної солі за допомогою галогенераторів, у яких механічне подрібнення кам’яної солі поєднувалось з одночасною сепарацією отриманих частинок. Це дає можливість генерувати галоаерозоль різної дисперсності та досягати його високих концентрацій (до 40 мг/м3 і вище) на противагу меншим концентраціям (10–12 мг/м3), лікувальний вплив яких описаний у літературі [10, 11]. ЛК-2 передбачав скорочення курсу ГАТ до 13 процедур з призначенням синглентно-кисневої терапії (СКТ) у вигляді кисневої пінки, яку отримували за допомогою апарату МІТ-С (Україна), усього 12 процедур по 200 мл. Згідно з ЛК-3, окрім скороченого курсу ГАТ та вживання кисневої пінки, пацієнтам призначався віброакустичний вплив на грудну клітку, який проводили апаратом «Вітафон» (РФ), 10 процедур на курс по 10 хвилин кожна.
Статистичне опрацювання отриманих результатів проводили з використанням стандартного пакету програм Statistica 6.0 for Windows.

Результати 

До лікування при аналізі показників неспецифічного захисту виявлено, що в ДЧХ показники ФАН та ФАМ були вірогідно зниженими порівняно з групою практично здорових дітей і дорівнювали 35,20 ± 0,98 % (при нормі 42,50 ± 0,95 %, р < 0,001) та 44,80 ± 1,35 % (проти контролю 50,30 ± 0,76 %, р < 0,001) відповідно. Значення фагоцитарного числа клітин мало відрізнялось від таких у групі здорових дітей: ФЧН становило 3,29 ± 0,12 проти 3,54 ± 0,13, а показник ФЧМ — 2,75 ± 0,08 проти 2,99 ± 0,04 відповідно. У пацієнтів із РБ всі показники були нижчими від контролю. Значення ФАН та ФАМ становило 43,70 ± 0,95 % (р < 0,001) і 34,60 ± 0,89 % (р < 0,001) відповідно. Показники ФЧН та ФЧМ на відміну від ДЧХ також вірогідно знижувались порівняно з нормою до 3,21 ± 0,06 % (р < 0,02) та 2,64 ± 0,06 % (р < 0,001) відповідно. 
Отже, у ДЧХ та дітей з РБ виявлено суттєве пригнічення протиінфекційного захисту за рахунок гальмування поглинальних властивостей нейтрофілів і моноцитів, більш виражене при РБ. Такі зміни здатні порушувати адекватну імунну відповідь, що може сприяти затяжному перебігу та хронізації патологічного процесу в цього контингенту дітей і вимагає проведення відновлювального лікування [12, 13].
Виявлені відхилення неспецифічного захисту супроводжувались також змінами досліджуваних показників клітинного імунітету в обох групах обстежених дітей. Так, у ДЧХ порівняно з нормою виявлено вірогідне зменшення кількості Т-лімфоцитів до 56,90 ± 1,06 % при 64,20 ± 0,93 % у контролі (р < 0,001). Рівень CD4+-лімфоцитів також знижувався до 31,70 ± 0,61 % проти 37,20 ± 0,62 % в нормі (р < 0,001), що поряд з вірогідним зменшенням рівня CD8+-лімфоцитів (до 24,50 ± 0,63 % при 26,30 ± 0,44 % в контролі; р < 0,05) привело до зниження співвідношення CD4+/CD8+-лімфоцитів (1,31 ± 0,03 % проти 1,42 ± 0,03 %; р < 0,05). Зміни кількості та співвідношення лімфоцитів є проявом імуносупресії, що сприяє формуванню персистуючого запалення. У хворих на РБ порівняно з контролем показники клітинного імунітету також характеризувались вірогідним зниженням рівня загальних Т-лімфоцитів до 56,90 ± 0,94 % (р < 0,001), однак воно відбувалось переважно за рахунок субпопуляції хелперів (рівень CD4+-лімфоцитів становив 29,80 ± 0,54 %; р < 0,001). Кількість цитотоксичних Т-лімфоцитів суттєво не змінювалась (26,90 ± 0,64 %), однак відмічено вірогідне зниження співвідношення CD4+/CD8+-лімфоцитів (1,13 ± 0,03 %; р < 0,001). 
Відомо, що показники клітинного імунітету значною мірою залежать від вираженості патологічного процесу [14]. Це відображається і у наших дослідженнях. При порівнянні показників клітинного імунітету між досліджуваними групами виявлено, що у пацієнтів з РБ порівняно з ДЧХ спостерігається вірогідне зниження кількості субпопуляцій CD4+-лімфоцитів (р < 0,05) на фоні зростання CD8+-лімфоцитів (р < 0,05), що зумовлювало вірогідне зниження їх співвідношення (р < 0,001). Це вказує на більш глибокі порушення клітинної ланки імунітету у хворих на РБ, що може бути основою для подальшої хронізації запального процесу. Вказані відхилення відсоткового вмісту лімфоцитів периферичної крові дітей вимагають проведення імунокоригуючих заходів, що діяли б м’яко та не порушували природних механізмів дозрівання й становлення дитячої імунної системи.
Після проведення відновлювального лікування на основі ГАТ були відмічені позитивні зміни досліджуваних показників в обох групах дітей (табл. 1, 2). Як видно із табл. 1, у ДЧХ під впливом ЛК-1 ФАН та ФАМ вірогідно зросли і нормалізувались. Фагоцитарне число нейтрофілів зросло дещо вище контролю, а ФЧМ хоча мало лише тенденцію до збільшення, однак нормалізувалось, що сприяє покращенню процесів антиген-презентації.
У даного контингенту дітей спостерігалось також вірогідне зростання кількості Т-лімфоцитів за рахунок субпопуляцій хелперів і супресорів, що поряд із нормалізацією співвідношення CD44+/CD8+-лімфоцитів вказує на суттєве покращення функціонування імунної системи внаслідок спрямування Т-клітинної диференціації в нормальне русло. Однак після курсу ГАТ рівні CD3+-, CD4+-лімфоцитів залишались вірогідно нижчими за відповідні показники практично здорових дітей, а співвідношення CD4+/CD8+-лімфоцитів змінювалось невірогідно, що свідчить про неповне відновлення досліджуваних показників і визначає необхідність доповнення ГАТ іншими лікувальними факторами з метою забезпечення більш повноцінного функціонування імунної системи.
При поєднанні ГАТ і кисневої пінки (ЛК-2) вірогідно збільшувались та відновлювались усі досліджувані показники неспецифічного захисту. Зміни клітинного імунітету характеризувались аналогічним спрямуванням, як і при ЛК-1, однак на відміну від нього кількість Т-лімфоцитів досягала значень контролю і була вірогідно вищою за таку після ЛК-1 (р1–2 < 0,05), а співвідношення основних субпопуляцій вірогідно зросло та досягло значень контролю. При лікуванні ДЧХ згідно з ЛК-3 позитивна динаміка досліджуваних показників була найбільш вираженою. Так, відбулося вірогідне підвищення та нормалізація поглинальних властивостей нейтрофілів і моноцитів, а також ФЧН і ФЧМ, що сприяє розвитку адекватної імунної відповіді на антигенний подразник. 
Крім того, збільшення кількісті загальних Т-лімфоцитів і субпопуляції СD8+-клітин було більш суттєвим, ніж після ЛК-1 та ЛК-2 (р1–3 < 0,01 та р2–3 < 0,05 відповідно). Тобто доповнення ГАТ призначенням двох фізичних чинників дозволяє досягти найбільш вираженого імунокоригуючого ефекту.
Отже, у ЧХД відновлювальне лікування на основі ГАТ веде до покращення показників неспецифічного захисту, без суттєвої різниці між ЛК, та сприяє усуненню Т-клітинного дисбалансу і спрямуванню Т-клітинної диференціації у нормальне русло. Однак нормалізація більшості показників досягається за умови додаткового призначення одного або двох фізичних чинників (СКТ та віброакустичного впливу) з одночасним скороченням курсу ГАТ, що є підґрунтям для зменшення частоти ГРЗ та запобігання прогресуванню патологічного процесу. 
У хворих на РБ динаміка показників неспецифічного захисту та клітинного імунітету була подібною (табл. 2). Так, під впливом ЛК-1 відбувалося вірогідне зростання ФАН та ФЧН, однак після лікування фагоцитарна активність нейтрофілів залишалась вірогідно нижчою за контроль. Спостерігалось посилення фагоцитарної ланки моноцитів, що підтверджувалося вірогідним зростанням і нормалізацією ФАМ і збільшенням ФЧМ. З боку клітинного імунітету відмічалось вірогідне збільшення кількості CD3+-лімфоцитів за рахунок зростання відсотку субпопуляції CD4+-клітин, яке супроводжувалось зростанням співвідношення CD4+/CD8+, що свідчило про наявність імунореабілітаційного впливу. Водночас рівні більшості показників клітинного імунітету після лікування згідно з ЛК-1 не досягли норми.
Після ЛК-2, що поєднував скорочений курс ГАТ та СКТ, вірогідно підвищувалися поглинальні властивості нейтрофілів і моноцитів, однак величини ФАН та ФАМ залишались нижче контролю. Водночас на відміну від ЛК-1 застосування ЛК-2 супроводжувалось нормалізацією рівня Т-лімфоцитів –(р1–2 < 0,05). Поряд із цим кількість СD4+-лімфоцитів і співвідношень CD4+/CD8+-лімфоцитів залишались нижчими за норму, що зумовлює необхідність вдосконалення даного лікувального комплексу. В цілому слід відмітити, що призначення ЛК-2 у хворих на РБ справляє менш виражений імунореабілітаційний ефект порівняно з ДЧХ.
Найвираженіший вплив на неспецифічну резистентність справляв ЛК-3, під впливом якого ФАН, ФЧН, ФАМ і ФЧМ вірогідно зростали та нормалізувались, що сприяє покращенню процесів антиген-презентації та протиінфекційного захисту в цілому. Показники Т-лімфоцитів, субпопуляції Т-хелперів також нормалізувались лише після ЛК-3. Співвідношення СD4+/СD8+-лімфоцитів, від рівня якого залежать особливості імунного реагування і підтримання запального процесу, мало відрізнялось від норми після ЛК-3 (р < 0,2) на відміну від інших ЛК, де воно залишалось вірогідно нижче контролю. Тобто необхідний імунокоригуючий ефект у хворих на РБ досягається тільки при додатковому призначенні двох лікувальних факторів: СКТ і віброакустичного впливу, що одночасно дає можливість скоротити курс ГАТ до 13 сеансів.
Окремо слід зазначити, що величини показників неспецифічного захисту після всіх ЛК суттєво між собою не відрізнялись. Тобто у ДЧХ і хворих на РБ всі апробовані ЛК ведуть до покращення неспецифічного захисту, що, ймовірно, пояснюється сануючим впливом галоаерозолю. 

Обговорення

Відомо, що одним із провідних факторів захисту організму дитини, що впливають на кількість і тяжкість перенесених ГРЗ, є стан його неспецифічної резистентності. Зокрема, нейтрофіли і моноцити забезпечують першу лінію захисту та визначають здійснення антиген-презентуючих процесів. Повторні респіраторні інфекції негативно впливають на стан імунної системи, яка при частих рецидивах не встигає повністю відновлюватись і характеризується напруженістю процесів реагування [14–17]. Водночас слід пам’ятати, що дисбаланс рівнів основних субпопуляцій лімфоцитів розцінюється як неадекватна імунна відповідь, що сприяє подальшій хронізації патологічного процесу через неповну ерадикацію збудника і/або часті ГРЗ [18, 19]. Тому комплексні дослідження неспецифічного захисту та клітинного імунітету дітей з повторними та рецидивуючими респіраторними патологіями є необхідними при оцінці ефективності лікувальних заходів. 
За даними літератури, у ДЧХ і дітей з РБ зміни неспецифічного захисту та клітинного імунітету мають спільні риси [20, 21]. Однак думки щодо зміни субпопуляцій Т-лімфоцитів не є одностайними [22, 23]. Слід також відмітити, що більшість досліджень проводились в гострий період хвороби, а публікацій щодо комплексної оцінки імунної резистентності поза гострим періодом обмаль. Ще менше даних щодо порівняння особливостей реагування у ДЧХ та хворих на РБ і визначення патогенетичної ролі цих відмінностей у прогресуванні патологічного процесу. У той же час більшість дослідників вказують на потребу комплексного лікування таких категорій дітей з переважанням немедикаментозних методів, що не порушували б фізіо–логічного становлення імунної системи дітей [23, 24]. 
Наведені лікувальні комплекси на основі ГАТ з підвищеним галоаерозольним навантаженням враховують багатокомпонентні патогенетичні механізми розвитку рекурентних респіраторних захворювань у дітей. Призначення таких ЛК може захистити дитину від поліпрагмазії та її наслідків, сприяти розрішенню патологічного процесу, не допустити його прогресування і хронізації та відновити функціональні можливості організму.

Висновки

1. У дітей, які часто хворіють, та у хворих на рецидивуючий бронхіт поза гострим періодом зберігаються порушення в неспецифічному захисті, що проявляються вірогідним зниженням поглинальних властивостей нейтрофілів і моноцитів. Поряд із цим у них відмічаються зміни клітинного імунітету з проявами дисбалансу основних субпопуляцій Т-лімфоцитів та вірогідним зниженням співвідношення CD4+/CD8+-лімфоцитів, що обґрунтовує необхідність імунореабілітаційного лікування. 
2. Галоаерозольтерапія з підвищеною інтенсивністю галоаерозольного впливу у ДЧХ та хворих на РБ веде до вірогідного покращення чи нормалізації фагоцитарної активності та фагоцитарного числа нейтрофілів і моноцитів без суттєвої різниці між ЛК. Однак повноцінного відновлення досліджуваних показників клітинного імунітету в кінці курсу ГАТ (18 сеансів) досягнуто не було, що визначає необхідність проведення комплексного лікування. 
3. У ДЧХ покращення імунореабілітаційного впливу можливе при додатковому призначенні одного або двох лікувальних факторів (СКТ, віброакустичний вплив), що дає можливість скоротити курс ГАТ до 13 сеансів (ЛК-2, ЛК-3). У хворих на РБ найбільш виражений імунореабілітаційний ефект досягаєтья тільки при додатковому використанні ще двох лікувальних чинників (СКТ та віброакустичний вплив) на фоні скороченого режиму ГАТ (ЛК-3). 
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.
Інформація про фінансування. Джерелом фінансування є Державна установа «НПМЦ «Реабілітація» МОЗ України».
Інформація про вклад кожного автора
Лемко О.І. — концепція і дизайн дослідження, редагування тексту.
Лукащук С.В. — збір і анализ отриманих даних та написання тексту.
Вантюх Н.В. — виконання лабораторних досліджень та обробка матеріалів.
Попадинець М.І. — виконання лабораторних досліджень та обробка матеріалів.

Bibliography

1. Martinez F.D. Genes, environments, development and asthma:a reappraisal / F.D. Martinez // Eur. Respir. J. — 2007. — Vol. 29. — P. 179-184. — DOI: 10.1183/09031936.00087906.
2. Immunomodulatory effect of pleuran (β-glucan from Pleurotus ostreatus) in children with recurrent respiratory tract infections / M. Jesenak, J. Majtan, Z. Rennerova, J. Kyselovic, P. Banovcin, M. Hrubisko // International Immunopharmacology. — 2013. — Vol. 15, № 2. — P. 395-399. — DOI: 10.1016/j.intimp.2012.11.020.
3. Slatter M.A. Clinical immunology review series: an approach to the patient with recurrent infections in childhood / M.A. Slatter, A.R. Gennery // Clin. Exp. Immunol. — 2008. — Vol. 152, № 3. — P. 389-396. — DOI: 10.1111/j.1365-2249.2008.03641.x. 
4. Лемко О.І. Можливості галоаерозольтерапії у відновлювальному лікуванні дітей із частими та рецидивними респіраторними захворюваннями / О.І. Лемко, С.В. Лукащук, Н.В. Вантюх // Современная педиатрия. — 2016. — № 8(80). — С. 74-77. — DOI: 10.15574/SP.2016.80.74.
5. Боярская Л.Н. Современные представления о рекуррентных респираторных инфекциях у детей раннего возраста (обзор литературы) / Л.Н. Боярская, Ю.В. Котлова, Т.С. Герасимчук // Современная педиатрия. — 2011. — № 6(40). — С. 194-197. 
6. Verhagen L.M. Recurrent, protracted and persistent lower respiratory tract infection: A neglected clinical entity / L.M. Verhagen, R. de Groot // J. Infect. — 2015. — Vol. 71, № 1. — P. 106-111. — DOI: 10.1016/j.jinf.2015.04.011. 
7. Лемко І.С. Спелео- та галоерозольтерапія на Закарпатті — становлення, сьогодення, перспективи / І.С. Лемко, О.І. Лемко // Актуальные вопросы физиотерапии и курортологии: Материалы научно-практической конференции с международным участием, посвященной 150-летию со дня рождения профессора А.Е. Щербака (1863–1934). Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: Труды. Том XXIV. — Ялта, АР Крым, 10–11 октября 2013. — С. 132-138. 
8. Юлиш Е.И. Часто болеющие дети и тактика педиатра / Е.И. Юлиш, С.Я. Ярошенко // Здоровье ребенка. — 2013. — № 6(49). — С. 70-76. 
9. Патент на винахід 109307 Україна, (51) МПК (2016.01) А61М 16/00. Спосіб відновлювального лікування часто хворіючих дітей та дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт / Лемко О.І., Лемко І.С. Заявник и патентовласник Державна установа «Науково-практичний медичний центр «Реабілітація» Міністерства охорони здоров’я України». — № u 201600972; Заявл. 08.02.2016; Опубл. 25.08.2016; Бюл. № 16. 
10. Хан М.А. Оздоровительные технологи в педиатрии / М.А. Хан, Е.Л. Вахова // Вопросы курортологи, физиотерапии и лечебной физкультуры. — 2012. — № 4. — С. 53-56.
11. Endre L. Theoretical basis and clinical benefits of dry salt inhalation therapy / L. Endre // Orv. Hetil. — 2015. — Vol. 156, № 41. — P. 1643-1652. — DOI: 10.1556/650.2015.30267.
12. Recurrent respiratory tract infections in children — analysis of immunological examinations / A. Raniszewska, E. Górska, I. Kotuła, A. Stelmaszczyk-Emmel, K. Popko, O. Ciepiela // Cent. Eur. J. Immunol. — 2015. — Vol. 40, № 2. — P. 167-173. — DOI: 10.5114/ceji.2015.52830. 
13. Neutrophils regulate the lung inflammatory response via γδ T cell infiltration in an experimental mouse model of human metapneumovirus infection / N.R. Cheemarla, M.D.R. Baños-Lara, S. Naidu, A. Guerrero-Plata // J. Leukoc. Biol. — 2017. — Vol. 101, № 6. — P. 1383-1392. — DOI: 10.1189/jlb.4A1216-519RR. 
14. Respiratory viral infections in children with leukemia / M. Koskenvuo, M. Milttinen, J. Rahiala et al. // Pediatr. Infect. Dis. J. — 2008. — Vol. 27, № 11. — P. 974-980. — DOI: 10.1097/INF.0b013e31817b0799. 
15. Муквіч О.М. Профілактика рекурентних гострих респіраторних інфекцій у дітей шкільного віку / О.М. Муквіч, Л.І. Омельченко // Дитячий лікар. — 2013. — № 6(27). — С. 65-70.
16. Хорошилова Н.В. Пробиотики и бактериальные иммуномодуляторы для профилактики респираторных инфекций / Н.В. Хорошилова // Вопросы современной педиатрии. — 2014. — Т. 13, № 4. — С. 93-95.
17. Human adipose-tissue derived mesenchymal stem cells induce functional de-novo regulatory T cells with methylated FOXP3 gene DNA / A.U. Engela, M.J. Hoogduijn, K. Boer et al. // Clin. Exp. Immunol. — 2013. — Vol. 173, № 2. — Р. 343-354. — DOI: 10.1111/cei.12120. 
18. Лавренчук О.В. Імунореабілітація дітей з хронічним рецидивуючим пієлонефритом / О.В. Лавренчук // Современная педиатрия. — 2015. — № 1. — С. 120-125. — DOI: 10.15574/SP.2015.65.120. 
19. Tregoning J.S. Respiratory viral infections in infants: causes, clinical symptoms, virology and immunology / J.S. Tregoning // Clin. Microbiol. Rev. — 2010. — Vol. 23. — P. 74-90. — DOI: 10.1128/CMR.00032-09.
20. Peripheral blood lymphocyte subsets in children with frequent upper respiratory tract infections / T. Kendirli, A. Ikincioğullari, F. Doğu, E. Babacan // Turk. J. Pediatr. — 2008. — Vol. 50, № 1. — P. 63-66.
21. Восстановительное лечение часто болеющих детей и детей с хроническими очагами инфекции носоглотки / У.В. Лиханова, Е.И. Кондратьева, Н.П. Степаненко, С.С. Шахова, И.А. Курц // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. — 2014. — № 2. — С. 33-37.
22. Щербак И.Б. Бион З Кид в комплексной ммунореабилитации часто болеющих детей / И.Б. Щербак // Український медичний часопис. — 2014. — № 2. — С. 78-81.
23. Эффективность применения иммунокорригирующих препаратов для профилактики респираторных инфекций и их осложнений у часто болеющих детей младшего школьного возраста / Р.В. Майоров, М.В. Черешнева, С.Д. Верзилина, В.А. Черешнев // Медицинская иммунология. — 2013. — Т. 15, № 3. — С. 255-262. — DOI: 10.15789/1563-0625-2013-3-255-262. 
24. Double-blind placebo-controlled randomized clinical trial on the efficacy of Aerosal in the treatment of sub-obstructive adenotonsillar hypertrophy and related diseases / M. Gelardi, L. Iannuzzi, A. Greco Miani et al. // Int. J. Pediatr. Otorhinolaryngol. — 2013. — Vol. 77, № 11. — P. 1818-1824. — DOI: 10.1016/j.ijporl.2013.08.013. 

Similar articles

Характеристика місцевих гуморальних факторів неспецифічної резистентності в дітей із повторними респіраторними захворюваннями
Authors: Марушко Ю.В., Мовчан О.С. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ
"Child`s Health" 2 (53) 2014
Date: 2014.05.27
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Authors: О.І. Сміян, В.В. Слива, О.М. Ємець, О.О. Потапова Медичний інститут Сумського державного університету
"News of medicine and pharmacy" 21-22 (393-394) 2011
Date: 2012.02.01
Acute Anal Fissure in Children (Literature Review and Own Observations)
Authors: Конопліцький В.С. - Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
Журнал "Хирургия детского возраста" 3-4 (48-49) 2015
Date: 2016.07.19
Categories: Pediatrics/Neonatology, Surgery
Sections: Specialist manual
Порівняльний аналіз імунологічної реактивності у первинних та кадрових донорів залежно від донорського стажу
Authors: Яворський В.В. - Харківська медична академія післядипломної освіти, кафедра анестезіології, інтенсивної терапії, трансфузіології та гематології
"Emergency medicine" 4 (51) 2013
Date: 2013.08.06
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches

Back to issue