Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 12, №7, 2017

Back to issue

Oral provocation tests in pediatrics: indications, risks and therapeutic experience

Authors: Беш Л.В.(1, 2), Мацюра О.І.(1, 2), Бобик В.П.(2)
(1) — Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
(2) — Комунальна міська дитяча клінічна лікарня, м. Львів, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

У статті наведені дані літератури та власний досвід застосування оральних провокаційних проб, які є золотим стандартом діагностики харчової алергії і дають можливість не лише підтвердити її, але й визначити толерантність до продукту, провести моніторинг ефективності харчової десенсибілізації. Представлені показання та ризики проведення оральних провокаційних проб. Відзначені труднощі в трактуванні результатів. Зокрема, подано інформацію про те, що найскладніше — оцінювати легковиражені, суб’єктивні або атипові симптоми харчової алергії, оскільки вони можуть не лише свідчити про початок розвитку серйозних реакцій, але й бути результатом впливу емоційних чинників. Описано індивідуальний підхід до вибору дози харчового алергену та інтервалу між його подачею при проведенні оральних провокаційних проб. Власний досвід підтверджує, що симптоми під час оральних провокаційних проб переважно з’являються після введення більших доз алергену. І, відповідно, на більших дозах зазвичай виникають тяжчі симптоми харчової алергії. Короткий часовий інтервал між уведеннями алергену (менше 30 хвилин) може ускладнити інтерпретацію результатів і скомпрометувати проби. У статті наведено клінічний випадок проведення оральної провокаційної проби у 7-місячної дитини, що підтвердив наявність алергії до білків коров’ячого молока. Цей випадок дозволяє прослідкувати особливості діагностичного пошуку та способу проведення проби у дитини раннього віку з використанням дитячих сумішей (стандартної адаптованої молочної та суміші з повним гідролізом білків).

В статье представлены данные литературы и собственный опыт применения оральных провокационных проб, которые являются золотым стандартом диагностики пищевой аллергии и дают возможность не только подтвердить ее, но и определить толерантность к продукту, провести мониторинг эффективности пищевой десенсибилизации. Представлены показания и риски проведения оральных провокационных проб. Отмечены трудности в трактовке результатов. В частности, подана информация о том, что самое сложное — оценивать легковыраженные субъективные или атипичные симптомы пищевой аллергии, поскольку они могут не только свидетельствовать о начале развития серьезных реакций, но и быть результатом влияния эмоциональных факторов. Описан индивидуальный подход к выбору дозы пищевого аллергена и интервала между его подачей при проведении оральных провокационных проб. Собственный опыт подтверждает, что симптомы во время оральных провокационных проб преимущественно появляются после введения больших доз аллергена. И, соответственно, на больших дозах обычно возникают тяжелые симптомы пищевой аллергии. Короткий временной интервал между приемами аллергена (менее 30 минут) может осложнить интерпретацию результатов и скомпрометировать пробы. В статье представлен клинический случай проведения оральной провокационной пробы у 7-месячного ребенка, который подтвердил наличие аллергии к белкам коровьего молока. Данный случай позволяет проследить особенности диагностического поиска и способа проведения пробы у ребенка раннего возраста с использованием детских смесей (стандартной адаптированной молочной и смеси с полным гидролизом белков).

The article presents literature data and therapeutic experience on the use of oral provocation tests. They are considered to be the golden standard for the diagnosis of food allergy and provide an opportunity not only to confirm the pre­sence of the condition, but also to determine the level of to­lerance to the product and to monitor the effectiveness of food desensitization. The risks and indications for oral provocation tests are presented. Difficulties in the results interpretation have also been evaluated. In particular, information about the fact that the mild, subjective, or atypical symptoms of food allergy are most complicated in the evaluation, as they can not only indicate the beginning of the development of serious reactions, but also be the result of the influence of emotional factors. The individual approach to choosing the dose of the food allergen and the interval between its administration during oral provocation tests was described. Our therapeutic experience confirms that symptoms during oral provocation tests predominantly occur after the administration of the allergen in higher doses. And, accordingly, at higher doses, as a rule, there were more severe symptoms of food allergy. A short time interval between the administration of an allergen (less than 30 minutes) can complicate the interpretation of the results and compromise the test. The article presents a clinical case of the oral provocation test in a 7-month-old child, which confirmed the presence of allergy to cow’s milk proteins. This case allows us to trace the peculiarities of the diagnostic investigation and the method of conducting the test at an early age using infant formulas (standard adapted milk and formula with complete protein hydrolysis).


Keywords

діти; оральні провокаційні проби; алергія; толерантність; суміш із повним гідролізом білків

дети; оральные провокационные пробы; аллергия; толерантность; смесь с полным гидролизом белков

children; oral provocation tests; allergy; tolerance; complete protein hydrolysis formula


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Казначеева Л.Ф., Ишкова Н.С. и др. Опыт применения смесей на основе аминокислот у детей с пищевой аллергией / [Казначеева Л.Ф., Ишкова Н.С., Казначеев К.С., Дубровина Л.Н., Геращенко Н.В.] // Педиатрия. — 2013. — Т. 92, № 4. — С. 92-96.
2. Недельська С.М. та ін. Раціональне харчування в профілактиці та лікуванні алергії на їжу у дітей / С.М. Недельська, О.П. Пахольчук, Т.Г. Бессікало // Современная педиатрия. — 2012. — № 6. — С. 113-114.
3. Шадрін О.Г., Няньковський С.Л., Уманець Т.Р. та ін. Рекомендації щодо ведення дітей із харчовою алергією до білка коров’ячого молока / [Шадрін О.Г., Няньковський С.Л., Уманець Т.Р., Клименко В.А., Добрянський Д.О., Івахненко О.С., Яцула М.С., Гайдучик Г.А.] // Дитячий лікар. — 2012. — № 7. — С. 27-42.
4. John M. James. Food allergy / James M. John, Wesley Burks, Philippe Eigenmann // Elsevier Inc. — 2012. — P. 113-127, 143-204. 
5. The European Academy of Allergy and Clinical Immunology is in the process of developing the EAACI Guidelines for Allergen Immunotherapy for IgE-mediated food allergy // Clinical and Translational Allergy. — 2016. — Vol. 6. — Р. 24.
6. Muraro A. et al. EAACI food allergy and anaphylaxis guidelines. Primary prevention of food allergy // Allergy. — 2014. — Vol. 69(5). — Р. 590-601.
7. Nurmatov U., Devereux G., Worth A., Healy L., Sheikh A. Effectiveness and safety of orally administered immunotherapy for food allergies: a systematic review and meta-analysis / [Nurmatov U., Devereux G., Worth A., Healy L., Sheikh A.] // British Journal of Nutrition. — 2014. — Vol. 111(12). — Р. 22.
8. Salvilla S.A., Dubois A.E., Flokstra-de Blok B.M., Panesar S.S., Worth A., Patel S. et al. Disease-specific health-related qua–lity of life instruments for IgE-mediated food allergy / [Salvilla S.A., Dubois A.E., Flokstra-de Blok B.M., Panesar S.S., Worth A., Patel S. et al.] // Allergy. — 2014. — Vol. 69(834). — Р. 844.

Similar articles

Харчова алергія на білок коров’ячого молока   у дітей раннього віку з позиції лікаря-педіатра
Authors: Няньковський С.Л.1, Кліменко В.А.2, Івахненко О.С.1, 1 Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, 2 Харківський національний медичний університет
"Child`s Health" 6 (41) 2012
Date: 2013.02.25
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Authors: Няньковський С.Л., Івахненко О.С., Добрянський Д.О., Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
"Child`s Health" 6 (27) 2010
Date: 2011.02.01
Categories: Pediatrics/Neonatology
Modern features of the management of gastrointestinal food allergy in children
Authors: Черниш Ю.Р., Охотнікова О.М.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

"Child`s Health" Том 13, №2, 2018
Date: 2018.05.24
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual

Back to issue