Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Pain. Joints. Spine." Том 7, №3, 2017

Back to issue

Вплив додаткового призначення холекальциферолу на рівень антитіл до тиреоїдної пероксидази у хворих на первинний гіпотиреоз

Authors: Паньків І.В.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Результати численних наукових досліджень свідчать про багатогранний вплив вітаміну D на різні органи й системи організму людини. Мета дослідження — вивчити ефективність додаткового призначення холекальциферолу на показники титру антитіл до тиреоїдної пероксидази (ТПО) у хворих на гіпотиреоз автоімунного генезу. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 65 пацієнтів віком від 27 до 59 років з первинним гіпотиреозом, які були рандомізовані на дві групи. Пацієнтам першої групи (n = 36) додатково призначено холекальциферол у дозі 4000 МО/д (28000 МО/тиждень) протягом трьох місяців на тлі замісної терапії левотироксином. Пацієнти другої групи (n = 29) отримували лише замісну терапію. Результати. Серед обстежених пацієнтів з гіпотиреозом у 61 (93,9 %) відзначалися дефіцит і недостатність вітаміну D. У хворих на гіпотиреоз встановлена вірогідна негативна кореляція між рівнем 25(ОН)D і титром антитіл до ТПО (r = –0,17; р = 0,046). Додаткове призначення вітаміну D призвело до вірогідного зниження рівня антитіл до ТПО (–46,7 %) у хворих на гіпотиреоз. Загалом зменшення рівня антитіл до ТПО на 25 % і більше досягнуто у 80,6 % хворих. Висновки. Призначення препарату вітаміну D приводить до вірогідного підвищення вмісту 25(OH)D у сироватці крові з відповідним зниженням концентрації паратгормону, зниження рівня антитіл до тиреоїдної пероксидази.

Актуальность. Результаты существующих научных исследований свидетельствуют о многогранном влиянии витамина D на органы и системы организма человека. Цель исследования — установить эффективность дополнительного назначения холекальциферола на показатели титра антител к тиреоидной пероксидазе (ТПО) у больных гипотиреозом аутоиммунного генеза. Материалы и методы. Под наблюдением находились 65 пациентов в возрасте от 27 до 59 лет с первичным гипотиреозом, которые были рандомизированы на две группы. Пациентам первой группы (n = 36) дополнительно назначен холекальциферол в дозе 4000 МЕ/сутки (28000 МЕ/неделю) в течение трех месяцев на фоне заместительной терапии левотироксином. Пациенты второй группы (n = 29) получали лишь заместительную терапию. Результаты. Среди обследованных пациентов с гипотиреозом у 61 (93,9 %) отмечали дефицит и недостаточность витамина D. У больных гипотиреозом установлена достоверная отрицательная корреляция между уровнем 25(ОН)D и титром антител к ТПО (r = –0,17; р = 0,046). Дополнительное назначение витамина D привело к достоверному снижению уровня антител к ТПО (–46,7 %) у больных гипотиреозом. В целом уменьшение уровня антител к ТПО на 25 % и более достигнуто у 80,6 % больных. Выводы. Назначение препарата витамина D привело к достоверному повышению содержания 25(OH)D в сыворотке крови с соответствующим снижением концентрации паратгормона, снижению уровня титра антител к тиреоидной пероксидазе.

Background. The results of current numerous scientific researches testify to many-sided influence of vitamin D on different organs and systems of human organism. Purpose of the study — to study the effects of the additional cholecalciferol supplementation on the indexes of thyroid peroxidase (TPO) antibodies in patients with autoimmune hypothyroidism. Materials and methods. There were 65 patients with primary hypothyroidism aged 27–59 years, randomized into 2 groups. Cholecalciferol was additionally prescribed to the patients of the first group (n = 36) in a dose of 4000 IU/day (28000 IU/week) during three months on a background of levothyroxine therapy. The patients of the second group (n = 29) received only levothyroxine therapy. Results. Among inspected patients with hypothyroidism, 61 (93.9 %) had deficiency and insufficiency of vitamin D. As for patients with hypothyroidism, a significant negative correlation was detected between the levels of 25(ОН)D and TPO antibodies (r = –0.17; р = 0.046). The additional administration of vitamin of D results in a significant decline in the level of TPO antibodies (–46.7 %) in patients with hypothyroidism. On the whole, a decrease in TPO antibody level by 25 % or more was achieved in 80.6 % of patients. Conclusions. Use of vitamin of D resulted in a significant increase of 25(OH)D content in the blood serum with the corresponding reduction of parathyroid hormone concentration, decrease of thyroid peroxidase antibodies level.


Keywords

гіпотиреоз; антитіла до тиреоїдної пероксидази; вітамін D

гипотиреоз; антитела к тиреоидной пероксидазе; витамин D

hypothyroidism; thyroid peroxidase antibodies; vitamin D

Вступ

Значення вітаміну D виходить далеко за рамки кісткового метаболізму. Вітамін D є одним з найголовніших чинників розвитку життя на планеті й людської еволюції. На сьогодні інтенсивно вивчається роль вітаміну D не лише в регуляції рівня кальцію, але й у патогенезі хронічного системного запалення, порушенні чутливості тканин до інсуліну. Усе більше з’являється доказів його потенційної ролі в профілактиці різних хронічних неінфекційних захворювань — від онкологічних до серцево-судинних і автоімунних хвороб, метаболічних розладів [1]. 
Встановлено, що адекватний вміст вітаміну D у крові може знижувати ризик розвитку ЦД 2-го типу, ожиріння, а також автоімунної деструкції β-клітин підшлункової залози й деяких кардіометаболічних чинників ризику серцево-судинних захворювань [2]. Препарати вітаміну D у найближчому майбутньому можуть стати додатковими та необхідними компонентами в корекції інсулінорезистентності, хронічного запалення й профілактиці порушень вуглеводного обміну [3, 4]. 
В окремих роботах вивчався вміст вітаміну D при автоімунній тиреоїдній патології [5–9]. Зокрема, обсерваційні дослідження [6] встановили обернену залежність між рівнями вітаміну D у сироватці крові і титром антитіл до тиреоїдної пероксидази (ТПО). У той же час головними обмеженнями зазначених досліджень була незначна кількість обстежених. Крім того, на сьогодні відсутні дані про вплив додаткового призначення вітаміну D на рівень антитіл до ТПО у хворих на гіпотиреоз автоімунного генезу. 
Мета дослідження — вивчення ефективності додаткового призначення холекальциферолу на показники титру антитіл до тиреоїдної пероксидази у хворих на гіпотиреоз автоімунного генезу.

Матеріали та методи

Під спостереженням перебували 65 пацієнтів віком від 27 до 59 років із первинним гіпотиреозом. Хворі з ураженнями нирок, серцево-судинною або печінковою недостатністю, онкологічною чи іншою автоімунною патологією, епілепсією, туберкульозом не включалися в дослідження. Також виключали з дослідження вагітних жінок та осіб, які отримували препарати вітаміну D і кальцію протягом попередніх шести місяців. Пацієнти отримували замісну терапію препаратами левотироксину в постійній дозі.
Хворі на гіпотиреоз були рандомізовані на дві групи. Пацієнтам першої групи (n = 36) додатково призначено холекальциферол у дозі 4000 МО/д (28000 МО/тиждень) протягом трьох місяців на тлі замісної терапії левотироксином. Пацієнти другої групи (n = 29) отримували лише замісну терапію. Дослідження проводилося в зимово-весняний період з жовтня 2016 р. до квітня 2017 р. Протокол дослідження було пояснено пацієнтам, у яких отримана інформована згода на дослідження та пов’язані з ними процедури. 
Включеним у дослідження пацієнтам проводили клінічне, антропометричне й біохімічне обстеження. Вимірювали зріст (см), масу тіла (кг), розраховували індекс маси тіла (ІМТ), визначали рівень ТТГ, вільного тироксину (вТ4), антитіл до ТПО, паратгормону (ПГ), вітаміну D, іонізованого кальцію, фосфору.
Обстеження проводили на початку та наприкінці 12-тижневого лікування. Позитивним результатом лікування вважали зниження титру антитіл до ТПО принаймні на 25 %.
Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням програм SPSS 11.5. Вірогідність відмінностей показників між порівнюваними групами встановлювали за допомогою непараметричного критерію Манна — Уїтні та t-критерію Стьюдента, заздалегідь перевіривши нормальність розподілу показників шляхом використання критерію Шапіро — Уїлка. Використовували методи варіаційної статистики з обчисленням середнього арифметичного (М) і стандартного відхилення (SD). Кореляційний аналіз проводили за методом Пірсона. Критичний рівень значущості при перевірці статистичних гіпотез у цьому дослідженні приймали меншим від 0,05.
Дослідження виконане відповідно до Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини й наказу МОЗ України № 281 від 01.11.2000.

Результати

Серед обстежених 65 пацієнтів із гіпотиреозом у 61 (93,9 %) відзначали дефіцит і недостатність вітаміну D (вміст 25(ОН)D < 30 нг/мл). 
Рівень антитіл до ТПО в усіх обстежених перевищував 110 МО/мл. При цьому найвищі титри антитіл до ТПО спостерігали в пацієнтів з більш низькими показниками 25(ОН)D. Вірогідна негативна кореляція спостерігалася між рівнем 25(ОН)D і титром антитіл до ТПО після поправки на вік (r = –0,172; р = 0,046) (табл. 1).
На тлі терапії в обох групах впродовж трьох місяців не спостерігалося жодних несприятливих ефектів і відмови хворих від лікування. 
На початок обстеження вік, показники антропометрії, функціонального стану щитоподібної залози (ЩЗ) і вмісту 25(ОН)D не відрізнялися в двох групах. Через 3 місяці спостереження спостерігалася вірогідна різниця в титрах антитіл до ТПО у пацієнтів першої групи порівняно з другою (табл. 2).
Динаміка медіани титру антитіл до ТПО становила –46,7 % у першій групі і –9,8 % у другій групі (p = 0,034). Загалом зменшення титру антитіл до ТПО на 25 % і більше досягнуто у 80,6 % пацієнтів першої групи.
Призначення препарату вітаміну D привело до вірогідного підвищення вмісту 25(OH)D у сироватці крові з відповідним зниженням концентрації ПГ у першій групі. 

Обговорення

Отримані на сьогодні результати численних наукових досліджень свідчать про багатогранний вплив вітаміну D на різні органи й системи організму людини. Унаслідок цього дефіцит або недостатність вищезгаданого вітаміну набуває значущості як предиктор розвитку широкого спектра патологічних станів [10].
Попри те, що в сучасних оглядах літератури припускають вплив низьких рівнів вітаміну D на розвиток автоімунних захворювань, зв’язок між вітаміном D і автоімунними тиреоїдними захворюваннями досі не встановлений. В одному з останніх метааналізів здійснено оцінку взаємозв’язку між рівнями вітаміну D та автоімунними захворюваннями ЩЗ. Відбиралися роботи, що оцінювали зв’язок між вітаміном D та автоімунними тиреоїдними хворобами, у базах даних PubMed, Embase, CENTRAL і China National Knowledge Infrastructure. Автори об’єднали стандартизовану різницю середніх або відношення ризиків (ВР) у моделі випадкових ефектів. 20 досліджень «випадок — контроль» забезпечили дані для кількісного метааналізу. Порівняно з групою контролю в пацієнтів з автоімунними захворюваннями ЩЗ відзначалися нижчі рівні 25(ОН)D і частіший дефіцит 25(ОН)D (ВР 2,99; 95% ДІ 1,88–4,74). Тому можна припустити, що недостатність 25(ОН)D пов’язана з розвитком автоімунних тиреоїдних захворювань [11].
У проведеному нами дослідженні частота дефіциту вітаміну D серед хворих на гіпотиреоз автоімунного генезу (93,9 %) відповідає результатам досліджень інших авторів [12]. 
Проведені в Кореї перехресні дослідження вказують на збільшення частоти підвищення титру антитіл до ТПО на тлі порушення ультразвукової картини ЩЗ у жінок пременопаузного віку з автоімунною тиреоїдною патологією ЩЗ і дефіцитом вітаміну D порівняно з особами з достатнім забезпеченням вітаміну D [13]. У роботі інших дослідників доведено збільшення частоти недостатності й дефіциту вітаміну D в обстежених з підвищеним титром антитіл до ТПО або тиреоглобуліну порівняно з особами з негативним титром антитіл [14]. У той же час у перехресному популяційному дослідженні не встановлено жодного співвідношення між статусом вітаміну D і позитивним титром антитіл до ТПО. Однак у цьому дослідженні спостерігалася обернена залежність між 25(ОН)D і вмістом ТТГ [15]. 
Різна етнічна приналежність, вік, гетерогенність і тяжкість хвороби можуть пояснити суперечливі результати в різних перехресних дослідженнях [16, 17], що зумовлює необхідність подальших інтервенційних досліджень. 
У проведеному нами дослідженні також була встановлена обернена залежність між титром антитіл до ТПО і рівнем 25(ОН)D. Це одне з перших досліджень, що демонструє ефективність призначення вітаміну D у терапевтичних дозах хворим на гіпотиреоз з вірогідним зниженням титру антитіл до ТПО. 
Обмеження проведеного нами дослідження включають відсутність використання плацебо, короткий період спостереження й використання для оцінки стану ЩЗ лише титрів антитіл до ТПО. 

Висновки

Серед обстежених 65 пацієнтів з гіпотиреозом у 61 (93,9 %) відзначали дефіцит і недостатність вітаміну D. 
У хворих на гіпотиреоз встановлена вірогідна негативна кореляція між рівнем 25(ОН)D і титром антитіл до ТПО (r = –0,17; р = 0,046).
Додаткове призначення вітаміну D привело до вірогідного зниження рівня антитіл до ТПО (–46,7 %) у хворих на гіпотиреоз. Загалом зменшення рівня антитіл до ТПО на 25 % і більше досягнуто у 80,6 % хворих.
Призначення препарату вітаміну D призвело до вірогідного підвищення вмісту 25(OH)D у сироватці крові з відповідним зниженням концентрації ПГ у хворих на гіпотиреоз автоімунного генезу.
Конфлікт інтересів. Автор констатує відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при виконанні роботи та написанні статті.

Bibliography

1. Reichrath J, Zouboulis C, Vogt T, Holick M. Targeting the vitamin D endocrine system (VDES) for the management of inflammatory and malignant skin diseases: An historical view and outlook. Rev Endocr Metab Disord. 2016;Vol.17. Epub ahead of print. 
2. Muscogiuri G, Mitri J, Mathieu C, et al. Mechanisms in endocrinology: vitamin D as a potential contributor in endocrine health and disease. Eur J Endocrinol. 2014;171:101-110.
3. Rosen CJ, Adams JS, Bikle DD, et al. The nonskeletal effects of vitamin D: an Endocrine Society scientific statement. Endocr Rev. 2012;33:456-492.
4. Dutta D, Mondal SA, Choudhuri S, et al. Vitamin-D supplementation in prediabetes reduced progression to type 2 diabetes and was associated with decreased insulin resistance and systemic inflammation: An open label randomized prospective study from Eastern India. Diabetes Res Clin Pract. 2014;103:18-23.
5. D’Aurizio F, Villalta D, Metus P, et al. Is vitamin D a player or not in the pathophysiology of autoimmune thyroid diseases? Autoimmun Rev. 2015;14(5):363-369.
6. Tamer G, Arik S, Tamer I, Coksert D. Relative Vitamin D insufficiency in Hashimoto’s thyroiditis. Thyroid. 2011;21:891-896.
7. Kivity S, Agmon-Levin N, Zisappl M, et al. Vitamin D and autoimmune thyroid diseases. Cell Mol Immunol. 2011;8:243-247.
8. Ma J, Wu D, Li C, et al. Lower serum 25-hydroxyvitamin D level is associated with 3 types of autoimmune thyroid diseases. Medicine (Baltimore). 2015;94(39):1639.
9. Caturegli P, De Remigis A, Rose NR. Hashimoto thyroiditis: clinical and diagnostic criteria. Autoimmun Rev. 2014;13(4-5):391-397.
10. Kienreich K, Tomaschitz A, Verheyen N, et al. Vitamin D and cardiovascular disease. Nutrients. 2013;5(8):3005-3021.
11. Wang J, Li S, Chen G, et al. Meta-analysis of the association between vitamin D and autoimmune thyroid disease. Nutrients. 2015;7:2485-2498.
12. Choi YM, Kim WG, Kim TY, et al. Low levels of serum Vitamin D3 are associated with autoimmune thyroid disease in pre-menopausal women. Thyroid. 2014;24:655-661.
13. Chailurkit LO, Aekplakorn W, Ongphiphadhanakul B. High Vitamin D status in younger individuals is associated with low circulating thyrotropin. Thyroid. 2013;23:25-30.
14. Zhang Q, Wang Z, Sun M, et al. Association of high Vitamin D status with low circulating thyroid-stimulating hormone independent of thyroid hormone levels in middle-aged and elderly males. Int J Endocrinol. 2014;631819.
15. Effraimidis G, Badenhoop K, Tijssen JG, Wiersinga WM. Vitamin D deficiency is not associated with early stages of thyroid autoimmunity. Eur J Endocrinol. 2012;167:43-48.
16. Zhang H, Liang L, Xie Z. Low Vitamin D status is associated with increased thyrotropin-receptor antibody titer in Graves disease. Endocr Pract. 2015;21:258-263.
17. Goswami R, Marwaha RK, Gupta N, et al. Prevalence of Vitamin D deficiency and its relationship with thyroid autoimmunity in Asian Indians: A community-based survey. Br J Nutr. 2009;102:382-386.

Similar articles

Impact of Vitamin D Supplementation on the Level of Thyroid Peroxidase Antibodies in Patients with Autoimmune Hypothyroidism
Authors: Паньків І.В. - ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
International journal of endocrinology 5 (77) 2016
Date: 2016.10.19
Categories: Endocrinology
Sections: Clinical researches
Prevalence of autoimmune thyroiditis among women with vitamin D deficiency
Authors: Паньків І.В.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

International journal of endocrinology Том 13, №5, 2017
Date: 2017.09.28
Categories: Endocrinology
Sections: Clinical researches
Вміст вітаміну D у хворих на автоімунний тиреоїдит із зниженою функцією щитоподібної залози
Authors: Поворознюк В.В., Паньків І.В. - ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ
International journal of endocrinology 5 (61) 2014
Date: 2014.10.08
Categories: Endocrinology
Sections: Clinical researches
Associative relationships between vitamin D levels, immunological characteristics and thyroid volume in patients with hypothyroidism due to autoimmune thyroiditis
Authors: Гончарова О.А.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

International journal of endocrinology Том 16, №2, 2020
Date: 2020.05.05
Categories: Endocrinology
Sections: Clinical researches

Back to issue