Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

Ukrainian journal of surgery 4 (35) 2017

Back to issue

Ефективність раннього операційного втручання при гострому біліарному панкреатиті

Authors: Василюк С.М., Іванина В.В.
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», м. Івано-Франківськ, Україна

Categories: Surgery

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Проведене клінічне обстеження і лікування 126 хворих на гострий біліарний панкреатит. Серед обстежених пацієнтів чоловіків було 32 (25,4 %), жінок — 94 (74,6 %). Виходячи з причин розвитку гострого біліарного панкреатиту, нами було виділено три групи пацієнтів: перша — 65 хворих, у яких спостерігався ізольований холецистолітіаз (42 — гострий калькульозний холецистит, 23 — хронічний калькульозний холецистит), друга група — 35 хворих, у яких були дрібні конкременти у різних відділах жовчовивідних шляхів, що не спричиняли обтурації загальної жовчної протоки, і третя — 26 пацієнтів, у яких були обтурувальні конкременти загальної жовчної протоки, у тому числі вклинені у великий дуоденальний сосок. У пацієнтів першої групи виконували лапароскопічну холецистектомію, у пацієнтів другої і третьої груп — ендоскопічну транспапілярну декомпресію спільної жовчної протоки і за необхідності — лапароскопічну холецистектомію. У терміні до 48 годин операції були проведені у 78,6 % пацієнтів усіх груп. При аналізі було встановлено, що активна хірургічна тактика дозволяє вірогідно ліквідувати респіраторний (р = 0,01; OR = 4,0), гемодинамічний (р = 0,02; OR = 5,69), ентеральний (р = 0,04; OR = 3,50) синдроми, SIRS (р = 0,04; OR = 3,50) та синдром гіперферментемії (р = 0,07; OR = 4,79). Також у цих пацієнтів відмічали нижчу частоту розвитку специфічних ускладнень гострого біліарного панкреатиту: гострих перипанкреатичних неінфікованих рідинних скупчень (р = 0,03; OR = 0,15), перипанкреатичних абсцесів, постнекротичних кіст підшлункової залози (р = 0,05; OR = 0,18) і постхолецистектомічного синдрому (р = 0,05; OR = 0,27).

Проведено клиническое обследование и лечение 126 пациентов с острым билиарным панкреатитом. Среди обследованных пациентов мужчин было 32 (25,4 %), женщин — 94 (74,6 %). Исходя из причин развития острого билиарного панкреатита нами было выделено три группы пациентов: первая — 65 больных, у которых наблюдался изолированный холецистолитиаз (42 — острый калькулезный холецистит, 23 — хронический калькулезный холецистит), вторая — 35 больных, у которых были мелкие конкременты в разных отделах желчевыводящих путей, которые не вызывали обтурации общего желчного протока, и третья — 26 пациентов, у которых были обтурирующие конкременты общего желчного протока, в том числе вклиненные в большой дуоденальный сосок. У пациентов первой группы выполняли лапароскопическую холецистэктомию, у пациентов второй и третьей групп — эндоскопическую транспапиллярную декомпрессию общего желчного протока и при необходимости — лапароскопическую холецистэктомию. В сроки до 48 часов операции были проведены у 78,6 % пациентов всех групп. При анализе было установлено, что активная хирургическая тактика позволяет достоверно ликвидировать респираторный (р = 0,01; OR = 4,0), гемодинамический (р = 0,02; OR = 5,69), энтеральный (р = 0,04; OR = 3,50) синдромы, SIRS (р = 0,04; OR = 3,50) и синдром гиперферментемии (р = 0,07; OR = 4,79). Также у этих пациентов отмечали низкую частоту развития спе­цифических осложнений острого билиарного панкреатита: острых перипанкреатических неинфицированных жидкостных скоплений (р = 0,03; OR = 0,15), перипанкреатических абсцессов, постнекротических кист поджелудочной железы (р = 0,05; OR = 0,18) и постхолецистэктомического синдрома (р = 0,05; OR = 0,27).

The evaluation of the effectiveness of active surgical tactics in patients with acute biliary pancreatitis was the purpose of our study. Materials and methods. A clinical examination and treatment of 126 patients with acute biliary pancreatitis has been performed. Among the examined patients, there were 32 men (25.4 %), and 94 women (74.6 %). Based on the causes of acute biliary pancreatitis, we identified three groups of patients: the first one — 65 individuals with isolated cholecystolithiasis (42 — with acute calculous cholecystitis, 23 — with chronic calculous cholecystitis), the second one — 35 patients with small concrements in different departments of the biliary tract, which did not cause obturation of the common bile duct, and the third one — 26 persons, who had torsion concretions of the common bile duct, including those wedged into major duodenal papilla. Patients in the first group underwent laparoscopic cholecystectomy, in the second and third groups — endoscopic transpapillary decompression of the common bile duct and, if necessary, laparoscopic cholecystectomy. In up to 48 hours, surgeries were performed in 78.6 % of patients in all groups. Results. During the analysis, it was found that the temperature response in patients, who were operated for 48 hours, was normal within 2.2 ± 0.8 days, whereas in patients, who had surgical intervention at a later date, — after 3.0 ± 0.7 days. Early operative intervention in all groups of patients positively influenced the regression of clinical signs of acute biliary pancreatitis and paralytic intestinal obstruction. Active surgical tactics allowed to reliably eliminate respiratory (p = 0.01; odds ratio (OR) = 4.0); hemodynamic (p = 0.02; OR = 5.69); enteral (p = 0.04; OR = 3.50) syndromes, systemic inflammation response syndrome (p = 0.04; OR = 3.50) and an increased level of enzymes in the blood (p = 0.07; OR = 4.79). We had not found significant differences in regression of clinical and laboratory manifestations of peritoneal (p = 0.6; OR = 1.74), metabolic (p = 0.3; OR = 2.29), hemocoagulation (p = 0.8; OR = 1.24) and liver syndrome (p = 0.1; OR = 2.54) and renal (p = 0.3; OR = 2.02) dysfunction, depending on the terms of the operation. Also, these patients noted a lower incidence of specific complications of acute biliary pancreatitis: acute peripancreatic uninfected fluid clusters (p = 0.03; OR = 0.15), peripancreatic abscesses, postnecrotic cysts of the pancreas (p = 0.05; OR = 0.18) and postcholecystectomy syndrome (p = 0.05; OR = 0.27). Conclusions. In patients with acute biliary pancreatitis, surgery on the bile duct system for up to 48 hours can significantly improve the regression of the main clinical manifestations of the disease, is pathogenetically substantiated and should be used more frequently.


Keywords

гострий біліарний панкреатит; лапароскопічна холецистектомія; ендоскопічна папілотомія; ускладнення

острый билиарный панкреатит; лапароскопическая холецистэктомия; эндоскопическая папиллотомия; осложнения

acute biliary pancreatitis; laparoscopic cholecystectomy; endoscopic papillotomy; complications


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Василюк С.М., Іванина В.В. Міні-інвазивне хірургічне лікування гострого біліарного панкреатиту // Вісник Вінницького національного медичного університету. — 2016. — № 1(2). — С. 276-279.
2. Дронов О.І., Ковальська І.О., Коваленко А.П. Особливості застосування динамічної лапароскопії та етапної некректомії заочеревинного простору у хворих, оперованих з приводу гострого некротичного панкреатиту / О.І. Дронов, І.О. Ковальська, А.П. Коваленко // Клінічна хірургія. — 2009. — № 7–8. — С. 21-22.
3. Cremer A., Arvanitakis M. Diagnosis and management of bile stone disease and its complications // Minerva Gastro–enterol. Dietol. — 2016 Mar. — № 62(1). — Р. 103-29.
4. Sarno G., Al-Sarira A.A., Ghaneh Р., Fenwick S.W., Malik H.Z., Poston G.J. Cholecystectomy-related bile duct and vasculobiliary injuries // British Journal of Surgery. — 2012. — № 99. — P. 1129-1136.
5. Parmar A.D., Sheffield K.M., Adhikari D., Davee R.A., Vargas G.M., Tamirisa N.P., Kuo Y.F., Goodwin J.S., Riall T.S. PREOP-Gallstones: A Prognostic Nomogram for the Management of Symptomatic Cholelithiasis in Older Patients // Ann. Surg. — 2015 Jun. — № 261(6). — Р. 1184-90.
6. Vasylyuk S.M., Ivanyna V.V. Diagnosis of Acute Biliary Pancreatitis // Ukrainian Journal of Surgery. — 2016. — № 1–2. — Р. 30-31; 60-63.
7. Xu H., Li Y., Yan J., Cai Y., Yang H., Liu J., Zhang Q., Ji M., Lu J., Zou J., Jin Z. Severity analyese of acute pancreatitis based on etiology // Zhonghua Yi Xue Za Zhi. — 2014 Nov 11. — № 94(41). — Р. 3220-3.

Similar articles

Application of ozone-oxygen mixture in patients with acute biliary pancreatitis and bile hypertension
Authors: Сусак Я.М.(1), Цимбалюк Р.С.(1), Денека Є.Р.(2), Максименко М.В.(3), Тюлюкін І.О.(1)
(1) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(2) — Київська міська клінічна лікарня № 10, м. Київ, Україна
(3) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

"Emergency medicine" №4(91), 2018
Date: 2018.08.09
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Діагностика гострого біліарного панкреатиту
Authors: Василюк С.М., Іванина В.В. - ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», м. Івано-Франківськ, Україна
Ukrainian journal of surgery 1-2 (30-31) 2016
Date: 2016.09.06
Categories: Surgery
Sections: Clinical researches
Діагностика та лікування гострих ускладнень жовчнокам’яної хвороби на тлі механічної жовтяниці
Authors: Десятерик В.І., Котов О.В., Шевченко Є.С. - ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», факультет післядипломної освіти, м. Кривий Ріг, Україна
Ukrainian journal of surgery 1 (24) 2014
Date: 2014.03.17
Categories: Surgery
Sections: Specialist manual
Діагностична значущість лабораторних досліджень при захворюваннях біліарної системи
Authors: Парамонова К.В., Закревська О.В., Гладун В.М., Скирда І.Ю. - ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпропетровськ
"Gastroenterology" 3 (49) 2013
Date: 2013.09.19
Categories: Family medicine/Therapy, Gastroenterology
Sections: Clinical researches

Back to issue