Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 12, №8, 2017

Back to issue

Modern features of complementary feeding and their efficiency in baby-led feeding

Authors: Дука К.Д., Мишина Н.В., Єфанова А.О., Дука І.Г.
ДУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Актуальність. Вільне грудне вигодовування існує в практиці педіатрії з 2002 року. Але досі немає чітких результатів щодо ефективності його проведення та впливу на здоров’я дітей раннього віку, особливої уваги вимагає вивчення ефективності введення підгодовування. Метою роботи було вивчення особливостей введення підгодовування та його ефективності у дітей раннього віку на вільному грудному вигодовуванні. Матеріали та методи. Нами проведено аналіз 245 анкет дітей першого року життя, що перебували на вільному грудному вигодовуванні. В анкетах для матерів ставились питання щодо початку введення підгодовування, його виду, реакції дитини з оцінкою фізичного розвитку та перенесених захворювань. Результати. У дітей на вільному грудному вигодовуванні виявлена тенденція до пізнього введення прикормів (з 6 міс.). Так склалося, що до цього віку дитина одержує лише грудне молоко, що вже не може задовольнити потребу у важливих інгредієнтах, необхідних дитині в цьому віці, і призводить до різних порушень метаболізму у вигляді алергічних захворювань, метаболічного синдрому, анемії, остеопорозу та ін. Особливе занепокоєння викликав той факт, що діти надто пізно починають одержувати м’ясні продукти, що закономірно призводить до розвитку залізодефіцитної анемії. Крім того, всупереч сучасним нормам та положенням, ми відмітили часті факти самостійного вживання як самого цільного коров’ячего молока, так і кисломолочних продуктів, виготовлених із нього (кефір, йогурти тощо). Висновки. На підставі вивчення даного питання доведено, що існуючі положення щодо введення підгодовування дітям на вільному грудному вигодовуванні потребують перегляду та корекції відповідно до стану здоров’я дитини та існуючих положень Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Актуальность. Свободное грудное вскармливание существует в практике педиатрии с 2002 года. Но до сих пор нет четких результатов по эффективности его проведения и влиянию на здоровье детей раннего возраста, особого внимания требует изучение эффективности введения прикормов. Целью работы было изучение особенностей введения прикормов и их эффективности у детей раннего возраста, находящихся на свободном грудном вскармливании. Материалы и методы. Нами проведен анализ 245 анкет детей первого года жизни, находящихся на свободном грудном вскармливании. В анкетах для матерей ставились вопросы о начале введения прикормов, их видах, реакции ребенка с оценкой физического развития и перенесенных заболеваний. Результаты. У детей на свободном грудном вскармливании сложилась тенденция к позднему введению прикормов (с 6 мес.). Оказалось, что до этого возраста ребенок получает только грудное молоко, которое уже не может удовлетворить потребности в важных составляющих ингредиентах, необходимых ребенку в этом воздасте, и приводит к различным нарушениям метаболизма в виде аллергических заболеваний, метаболического синдрома, анемии, остеопороза и др. Особое беспокойство вызвал тот факт, что дети слишком поздно начинают получать мясные продукты, что закономерно приводит к развитию железодефицитной анемии. Кроме того, вопреки современным нормам и положениям, мы заметили частые факты самостоятельного употребления как самого цельного коровьего молока, так и кисломолочных продуктов, изготовленных из него (кефир, йогурты и т.д.). Выводы. На основании изучения данного вопроса доказано, что существующие положения о введении прикорма детям на свободном грудном вскармливании требуют пересмотра и коррекции в соответствии с состоянием их здоровья и существующими положениями Всемирной организации здравоохранения.

Background. Baby-led feeding exists in the practice of pediatrics since 2002. But there are still no clear results on the effectiveness of its implementation and the impact on the health of young children. Particular attention is required to study the effectiveness of introducing complementary feeding. Materials and methods. We analyzed 245 questionnaires of infants with baby-led-feeding. In the questionnaires for mothers, questions were raised about the initiation of the introduction of complementary feeding, its types, the child’s reaction, with the assessment of physical development and the previous diseases. Results. Children with baby-led-feeding have a tendency to late introduction of complementary feeding (from 6 months). It turned out that until this age, the child receives only breast milk, which can’t satisfy the need for important constituent ingredients. They are necessary for the child at this age, and it leads to various metabolic disorders in the form of allergic di­seases, metabolic syndrome, anemia, osteoporosis and others. Particular concern was caused by the fact that children start receiving meat products too late, which naturally leads to the development of iron deficiency anemia. In addition, contrary to the current norms and regulations, we noticed frequent facts of self-consumption of the whole milk itself and fermented milk products made from it (kephir, yoghurt). Conclusions. Based on the study of this question, it was proved that the existing provisions on the introduction of complementary foods with baby-led-feeding require supervision and correction in accordance with the state of children’s health and the existing provisions of the World Health Organization.


Keywords

діти раннього віку; підгодовування; фізичний розвиток; супутні захворювання

дети раннего возраста; прикорм; физическое развитие; сопутствующие заболевания

infants; complementary feeding; physical development; concomitant diseases


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Сучасне ведення лактації та грудного вигодовування: Навчальний посібник / Є.Є. Шунько, Л.І. Тутченко, О.О. Костюк, Т.Л. Марушко. — Київ, 2002. — 256 с.
2. Про затвердження клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років: Наказ МОЗ України № 149 від 20.03.2008 — Київ, МОЗ України, 2008. — 91 с.
3. Тутельян В.А. Руководство по детскому питанию / В.А. Тутельян, И.Я. Конь. — М.: Медицинское информационное агентство, 2004. — 662 с.
4. Современные принципы и методы вскармливания детей первого года жизни: Методические указания 99/225. — М.: Минздрав РФ, 1999. — 50 с.
5. Национальная программа оптимизации вскармливания детей первого года жизни в Российской Федерации. — Москва, 2009. — 68 с. 
6. Воронцов И.М. Справочник по детской диетике / И.М. Воронцов, А.В. Мазурин. — М.: Медицина, 1982. — С. 23-29.
7. Студеникин М.Я. Питание детей раннего возраста / М.Я. Студеникин, К.С. Ладодо — Л.: Медицина, 1991. — 175 с.
8. Боровик Т.Э. Национальная стратегия вскармливания детей первого года жизни в Российской Федерации. Организация прикорма / Т.Э. Боровик, К.С. Ладодо, Г.В. Яцык, В.А. Скворцова // Практика педиатра. — 2008. — № 3. — С. 81-87.
9. Прикормы в рационе здорового ребенка первого года жизни: Учебно-методическое пособие / Елкина Т.Н., Кондюрина Е.Г., Грибанова О.А. и др. — Новосибирск: Сибмедиздат НГМУ, 2007. — 84 с.
10. Маталыгина О.А., Луппова Е.Н. Переходное питание — зона повышенной ответственности перед развитием ребенка раннего возраста // Вопросы современной педиатрии. — 2011. — Т. 10, № 1. — С. 127-133.
11. Боровик Т.Э. Прикорм в питании грудных детей / Боровик Т.Э., Скворцова В.А., Нетребенко О.К. // Педиатрия. — 2008. — Т. 87, № 4. — С. 79-89.
12. Сорвачева Т.Н. Об оптимальном содержании железа в заменителях женского молока / Т.Н. Сорвачева, Е.А. Пырьева, Е.Н. Кожевникова // Вопросы современной педиатрии. — 2008. — № 1. — С. 67-70.
13. Конь И.Я. Комментарий российских специалистов к Рекомендациям по питанию детей грудного и раннего возраста, разработанным специалистами США / И.Я. Конь, Т.Э. Боровик, Е.И. Прахин и др. // Вопросы современной педиатрии. — 2007. — Т. 6, № 1. — С. 111-114.
14. Нетребенко О.К. Современные представления о потребностях в белке детей первого года жизни / О.К. Нетребенко // Педиатрия. — 2006. — № 3. — С. 40-45.
15. Щеплягина Л.А. Рациональное вскармливание детей первого года жизни / Л.А. Щеплягина, О.Я. Дейнеко, Т.И. Легонькова, И.В. Вахлова // Педиатрия. — 2006. — № 6. — С.46-52.
16. Dietary Reference Intakes for Vitamin C, Vitamin E, Selenium, and Carotenoids. — Washington, DC: National Academy Press, 2000. — 529 p.
17. Moore N. Effects of fructo-oligosaccharide — supplemented infant cereal: a double-blind, randomized trial / N. Moore, C. Chao, L.P. Yang, H. Storm, M. Oliva-Hemker, J.M. Saavedra // Br. J. Nutr. — 2003. — Vol. 90, № 3. — P. 581-587.
18. Lozoff B. Poorer behavioral and developmental outcome more than 10 years after treatment for iron deficiency in infancy / B. Lozoff, E. Jimenez, J. Hagen, Е. Mollen, A.W. Wolf // Pediatrics. — 2000. — Vol. 105, № 4. — Р.1-11.
19. American academy of pediatrics: the use and misuse of fruit juice in pediatrics / Pediatrics. — 2001. — Vol. 107, № 5. — Р. 1210-1213.
20. Kleinman R.E. Pediatric Nutrition Handbook. — 5th ed. — Elk Grove Village, IL: American Academy of Pediatrics. — 2004. — Р. 103. 
21. Brown K. A rational approach to feeding infants and young children with acute diarrhea. Pediatric gastroenterology and nutrition in clinical practice / K. Brown. — New York: Marcel Dekker Inc., 2001.
22. Naylor A.J., Morrow A.L. Developmental readiness of normal full term infants to progress from exclusive breastfeeding to the introduction of complementary foods / A.J. Naylor, A.L. Morrow. — Wa–shington, DC 20009: LINKAGES/Wellstart International, 2001. — 44 p.
23. Еngle P. The role of care in nutrition programmes: current research and a research agenda / Еngle P., Bentley M., Pelto G. // Proceedings of the Royal Society. — 2000. — Vol. 59. — P. 25-35.

Similar articles

Free infant feeding: problems and consequences at infants
Authors: Дука К.Д., Мишина Н.В., Єфанова А.О., Дука І.Г.
ДЗ « Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

"Child`s Health" Том 12, №2, 2017
Date: 2017.05.05
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Clinical and functional portrait of infants with regurgitation syndrome
Authors: Ільченко С.І.(1), Можейко Т.В.(1), Крамаренко Н.М.(1), Дупленко Н.В.(2)
(1) — ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
(2) — КЗ «Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва» ДОР, м. Дніпро, Україна

"Child`s Health" Том 14, №6, 2019
Date: 2019.11.04
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Сучасні тенденції грудного вигодовування немовлят та особливості взаємодії пари «мати — дитина»
Authors: Семань-Мінько І.С., Нечитайло Ю.М., Буряк О.Г., Буковинський державний медичний університет, кафедра педіатрії, неонатології та перинатальної медицини, м. Чернівці
"Child`s Health" 3 (46) 2013
Date: 2013.06.13
Categories: Pediatrics/Neonatology, Dietetics
Sections: Specialist manual
Authors: Няньковський С.Л., Івахненко О.С., Добрянський Д.О., Львівський національний медичний університет; Шадрин О.Г., ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України»; Марушко Ю.В., Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
"Child`s Health" 3 (24) 2010
Date: 2010.08.12
Categories: Pediatrics/Neonatology

Back to issue