International journal of endocrinology Том 13, №8, 2017

Актуальність. Невирішеними питаннями застосування лазеріндукованої інтерстиціальної термотерапії (ЛІТТ) у лікуванні солідних вузлів щитоподібної залози (ЩЗ) на сьогодні є визначення показань і протипоказань, методики і технології її виконання, підвищення ефективності і покращання віддалених результатів. Мета дослідження: вивчити вплив ЛІТТ на навколовузлову тканину і функціональну здатність ЩЗ, визначити фактори, що впливають на терміни заміщення вузла сполучною тканиною та її об’єм, розробити показання до повторного застосування термотерапії. Матеріали та методи. З використанням ЛІТТ проліковані 272 хворі на вузловий зоб без ознак кістозної дегенерації. Усі пацієнти — жінки віком від 22 до 68 років. Об’єм вузлів був у межах від 0,8 до 5,0 см3. За ультразвуковими характеристиками, зокрема за ехогенністю, вузли були такими: 46 — гіпоехогенні, 189 — ізоехогенні та 37 — гіперехогенні. Використовували діодний лазер Лахта-Мілон. ЛІТТ проводили за таких параметрів: довжина хвилі 1060 нм, безперервний режим, потужність випромінювання у межах від 2,5 до 3,2 Вт. Перебіг ЛІТТ контролювали сонографічно. Зміни у вузлі, навколовузловій тканині та функцію залози після ЛІТТ визначали на другу добу, через 2 тижні, через 1, 3, 6, 9 та 12 місяців після маніпуляції. Результати. На другу добу після лазерної термотерапії у вузлах розвивається асептичне запалення, а розміри їх збільшуються на 25–30 %. У подальшому, у визначені терміни обстеження, розміри вузлів зменшувались, показники гормональної функції не змінювались. Через 6 місяців після ЛІТТ при розмірах вузлів до 2 см повне їх заміщення сполучною тканиною відмічалось у всіх випадках гіпо- й ізоехогених вузлів і в 71 % — гіперехогенних, а при розмірах від 2 до 5 см — у 75 % випадків вузлів гіпоехогенної структури, 18 % — ізоехогенної і не було позитивного ефекту у разі гіперехогенних вузлів. У випадках неефективного лікування знадобилося проведення повторної ЛІТТ, після якої у всіх пацієнтів настала повна редукція вузла. Висновки. У розроблених режимах ЛІТТ не викликає деструктивних змін у навколовузловій тканині і розладів гормональної функції залози. Тривалість регресу і заміщення вузла сполучною тканиною визначають його ехогенність і об’єм. Показаннями до повторного застосування термотерапії є залишкова тканина в ділянці вузла в межах більше 42 % від вихідного об’єму через півроку після проведеного лікування та наявність у ній тиреоїдного епітелію.

Актуальность. Нерешенными вопросами применения лазериндуцированной интерстициальной термотерапии (ЛИТТ) в лечении солидных узлов щитовидной железы (ЩЖ) на сегодняшний день являются определение показаний и противопоказаний, методики и технологии ее выполнения, повышение эффективности и улучшение отдаленных результатов. Цель исследования: изучить влияние ЛИТТ на околоузловую ткань и функциональную способность ЩЖ, определить факторы, влияющие на сроки замещения узла соединительной тканью и ее объем, разработать показания к повторному применению термотерапии. Материалы и методы. С использованием ЛИТТ пролечены 272 больных узловым зобом без признаков кистозной дегенерации. Все пациенты — женщины от 22 до 68 лет. Объем узлов был в пределах от 0,8 до 5,0 см3. По ультразвуковым характеристикам, в частности по эхогенности, узлы были такими: 46 — гипоэхогенные, 189 — изоэхогенные и 37 — гиперэхогенные. Использовали диодный лазер Лахта-Милон. ЛИТТ проводили по таким параметрам: длина волны 1060 нм, непрерывный режим, мощность излучения в пределах от 2,5 до 3,2 Вт. Течение ЛИТТ контролировали сонографически. Изменения в узле, околоузловой ткани и функцию железы после ЛИТТ определяли на вторые сутки, через 2 недели, через 1, 3, 6, 9 и 12 месяцев после манипуляции. Результаты. На вторые сутки после лазерной термотерапии в узлах развивается асептическое воспаление, а размеры их увеличиваются на 25–30 %. В дальнейшем, в определенные сроки обследования, размеры узлов уменьшались, показатели гормональной функции не изменялись. Через 6 месяцев после ЛИТТ при размерах узлов до 2 см3 полное замещение их соединительной тканью отмечалось во всех случаях гипо- и изоэхогенных узлов и в 71 % — гиперэхогенных, а при размерах от 2 до 5 см3 — в 75 % случаев узлов гипоэхогенной структуры, в 18 % — изоэхогенной и не было положительного эффекта при гиперэхогенных узлах. В случаях неэффективного лечения потребовалось проведение повторной ЛИТТ, после которой у всех пациентов наступила полная редукция узла. Выводы. В разработанных режимах ЛИТТ не вызывает деструктивных изменений околоузловой ткани и гормональной функции железы. Продолжительность регресса и замещение узла соединительной тканью определяют его эхогенность и объем. Показаниями к повторному применению термотерапии являются остаточная ткань в узле в пределах более 42 % от исходного объема через полгода после проведенного лечения и наличие в ней тиреоидного эпителия.

Background. Indications and contraindications, methods and technologies of implementation, increased efficiency and improved long-term results are the unresolved issues when using laser-induced interstitial thermotherapy (LITT) in the treatment of solid thyroid nodules. Objective: to study the effect of LITT on parathyroid tissue and functional capacity of the thyroid gland, to determine the factors affecting the time of replacement by connective tissue and its volume; to develop indications to repeated thermotherapy. Materials and methods. Using the LITT we treated 272 patients with a nodular goiter with no signs of cystic degeneration. All patients — women aged 22 to 68 years. The size of nodules was within the range of 0.8 to 5.0 cm3. In terms of ultrasonic characteristics, in particular echoicity, the nodules were as follows: 46 — hypoechoic, 189 — isoechoic and 37 — hyperechoic. We used a diode laser Lakhta-Milon. LITT was performed on such parameters: the wave length 1060 nm, continuous operation, output power ranging from 2.5 to 3.2 W. LITT was controlled by ultrasound. Changes in the nodule, parathyroid tissue and gland function after LITT was determined on day 2, as well as 1, 3, 6, 9 and 12 months after the procedure. Results. An aseptic inflammation occurred on the second day after laser thermotherapy in nodules, and their size increased by 25–30 %. Later, in a certain period of the survey, the size of nodules decreased, rates of hormonal function did not change. Six months after the LITT, with nodule size up to 2 cm3, a complete replacement by connective tissue occurred in all cases of hypo- and isoechoic nodules and in 71 % — of hyperechoic, and with sizes from 2 to 5 cm3 — in 75 % of hypoechoic structures, 18 % of isoechoic, and there was no beneficial effect in hyperechoic nodules. If the treatment failed, repeated LITT was required, after which all patients had complete reduction of the nodule. Conclusions. In the developed modes, the LITT did not cause destructive changes in parathyroid tissue and hormonal gland function. Duration of regression and replacement of the nodule by connective tissue is determined by its echogenicity and size. The residual tissue in the nodule within more than 42 % of the initial size in six months after the treatment and the presence of thyroid epithelium in it are the indications for re-use of thermotherapy.

вузловий зоб; лікування; лазеріндукована інтерстиціальна термотерапія

узловой зоб; лечение; лазериндуцированная интерстициальная термотерапия

nodular goiter; treatment; laser-induced interstitial thermotherapy