Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 18, №6, 2017

Back to issue

Treatment of proximal metaepiphyseal femoral fractures in senile patients

Authors: Філь А.Ю., Філь Ю.Я., Максимович О.О., Левицький Н.В.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Частота переломів шийки стегнової кістки, що є однією з провідних причин смерті в літніх пацієнтів, збільшується, тому що середня тривалість життя й поширеність остеопорозу продовжують зростати. Зміщення перелому, вік пацієнта, супутні захворювання, активність пацієнта до перелому є критичними факторами при визначенні клінічної тактики для лікування перелому шийки стегнової кістки. Мета: визначити оптимальний метод лікування пацієнтів старечого віку з переломами проксимального відділу стегнової кістки на основі ретроспективного матеріалу. Матеріали та методи. Виконано аналіз 155 медичних карт стаціонарного хворого в пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в ортопедо-травматологічному відділенні Комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м. Львова в період з 2010 по 2016 рік із переломами проксимального відділу стегнової кістки. Для деталізації переломів проксимального відділу стегнової кістки була використана класифікація AO/ASIF. Для подальшого дослідження хворі були розподілені на дві групи. Результати. Тривалість спостереження тривала від 3 місяців до 1 року. У переважній більшості вертикалізація пацієнтів починалась через 12 годин після оперативного втручання. У пацієнтів, які були прооперовані в перші 24 години після надходження, середня тривалість перебування на стаціонарному лікуванні становила від 7 до 10 днів. У пацієнтів контрольної групи не виникало проблем, спричинених гіподинамією: гіпостатичної пневмонії, запалення сечостатевої системи та інших захворювань. Висновки. Результати остеосинтезу в більшості випадків є незадовільними. Металоостео-синтез в осіб даної вікової групи не дозволяє активізувати пацієнтів у ранні строки, що, у свою чергу, веде до прогресування супутніх захворювань. Використання раннього оперативного втручання, такого як первинне ендопротезування кульшового суглоба, дозволяє досягнути кращих результатів та запобігти загостренню супутньої патології.

Актуальность. Частота переломов шейки бедренной кости, являющихся одной из ведущих причин смерти у пожилых пациентов, увеличивается, так как средняя продолжительность жизни и распространенность остеопороза продолжают возрастать. Смещение перелома, возраст пациента, сопутствующие заболевания, активность пациента до перелома являются критическими факторами при определении клинической тактики для лечения перелома шейки бедренной кости. Цель: определить преимущества и недостатки лечения пациентов старческого возраста с переломами проксимального отдела бедренной кости на основе ретроспективного материала. Материалы и методы. Проведен анализ 155 медицинских карт стационарного больного у пациентов, которые находились на стационарном лечении в ортопедо-травматологическом отделении Коммунальной 8-й городской клинической больницы г. Львова в период с 2010 по 2016 год с переломами проксимального отдела бедренной кости. Для детализации переломов проксимального отдела бедренной кости была использована классификация AO/ASIF. Для дальнейшего исследования больные были разделены на две группы. Результаты. Продолжительность наблюдения составляла от 3 месяцев до 1 года. В подавляющем большинстве вертикализация пациентов начиналась через 12 часов после оперативного вмешательства. У пациентов, которые были прооперированы в первые 24 часа после госпитализации, средняя длительность пребывания на стационарном лечении составляла от 7 до 10 дней. У пациентов контрольной группы не возникало проблем, вызванных гиподинамией: гипостатической пневмонии, воспаления мочеполовой системы и других заболеваний. Выводы. Результаты остеосинтеза в большинстве случаев являются неудовлетворительными. Металлоостеосинтез у лиц данной возрастной группы не позволяет активизировать пациентов в ранние сроки, что, в свою очередь, ведет к прогрессированию сопутствующих заболеваний. Использование раннего оперативного вмешательства, такого как первичное эндопротезирование тазобедренного сустава, позволяет достичь лучших результатов и предотвратить обострение сопутствующей патологии.

Background. The incidence of femoral neck fractures, one of the leading causes of death in elderly patients, is increasing as an average life duration and prevalence of osteoporosis continue to rise. Fracture site displacement, patients’ age, comorbid disorders, pre-fracture activity level are some of the critical factors in determining the management of femoral neck fractures. The purpose of the study was to evaluate the advantages and disadvantages in the treatment of proximal femoral fractures in elderly patients based on a retrospective material. Materials and methods. An analysis was performed of 155 medical records of patients with proximal femoral fractures who underwent treatment at the orthopedic and trauma department of Lviv Municipal Clinical Hospital N 8 from 2010 to 2016. The classification of Association for Osteosynthesis/Association for the Study of Internal Fixation was used to detail the fractures of the proximal femur. For further study, patients were divided into two groups. Results. The long-term observation lasted from 3 months to 1 year. In the vast majority, the verticalization of patients began 12 hours after surgery. In patients who were operated in the first 24 hours, the average length of hospital stay was from 7 to 10 days. Patients from the control group did not experience problems caused by hypodynamia, namely: hypostasis, genitourinary inflammation or other diseases. Conclusions. The results obtained after osteosynthesis in most cases were unsatisfactory. Osteosynthesis in the patients of the observed age group does not allow activating patients in the early stages, which in turn leads to the progression of concomitant diseases. The use of early surgical intervention such as the primary hip joint replacement makes it possible to achieve better results and to prevent aggravation of concomitant pathology.


Keywords

перелом шийки стегнової кістки; ендопротезування кульшового суглоба; інтрамедулярний остеосинтез; пацієнти старечого віку

перелом шейки бедренной кости; эндопротезирование тазобедренного сустава; интрамедуллярный остеосинтез; пациенты старческого возраста

femoral head fracture; hip joint replacement; intrame-dullary osteosynthesis; patients of senile age


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Holt G., Smith R., Duncan K., Finlayson D.F., Gregori A. Early mortality after surgical fixation of hip fractures in the elderly: an analysis of data from the scottish hip fracture audit // J. Bone Joint Surg. Br. — 2008. — 90. — 1357-63.
2. Sikand M., Wenn R., Moran C.G. Mortality following surgery for undisplaced intracapsular hip fractures // Injury. — 2004. — 35. — 1015-9.
3. Shah A.K., Eissler J., Radomisli T. Algorithms for the treatment of femoral neck fractures // Clin. Orthop. Relat. Res. — 2002. — 399. — 28-34.
4. Waaler Bjørnelv G.M., Frihagen F., Madsen J.E., Nordsletten L., Aas E. Hemiarthroplasty compared to internal fixation with percutaneous cannulated screws as treatment of displaced femoral neck fractures in the elderly: cost-utility analysis performed alongside a randomized, controlled trial // Osteoporos. Int. — 2012. — 23. — 1711-9.
5. Gjertsen J.E., Vinje T., Engesaeter L.B. et al. Internal screw fixation compared with bipolar hemiarthroplasty for treatment of displaced femoral neck fractures in elderly patients // J. Bone Joint Surg. Am. — 2010. — 92. — 619-28.
6. Leighton R.K., Schmidt A.H., Collier P., Trask K. Advances in the treatment of intracapsular hip fractures in the elderly // Injury. — 2007. — 38 (Suppl. 3). — S24-34.
7. Bhandari M., Devereaux P.J., Tornetta P. 3rd et al. Operative management of displaced femoral neck fractures in elderly patients. An international survey // J. Bone Joint Surg. Am. — 2005. — 87. — 2122-30.
8. Sendtner E., Renkawitz T., Kramny P., Wenzl M., Grifka J. Fractured neck of femur-internal fixation versus arthroplasty // Dtsch. Arztebl. Int. — 2010 Jun. — 107(23). — 401-7.
9. Mossey M., Murtan E., Knott K., Graik R. Determinants of recovery 12 months after hip fracture: the importance of psychological factors // Am. J. Public Health. — 1989. — 79. — 279-286.
10. Su H., Aharonoff G.B., Hiebert R., Zuckerman J.D., Koval K.J. In-hospital mortality after femoral neck fracture: do internal fixation and hemiarthroplasty differ? // Am. J. Orthop. (Belle Mead NJ). — 2003. — 32. — 151-155.
11. Tidermark J., Ponzer S., Svensson O., Söderqvist A., Törnkvist H. Internal fixation compared with total hip replacement for displaced femoral neck fractures in the elderly; a randomized controlled trial // J. Bone Joint Surg. [Br]. — 2003. — 85. — 380-388.
12. Lu-Yao G.L., Keller R.B., Littenberg B., Wennberg J. Outcomes after displaced fractures of the femoral neck. A metaanalysis of one hundred and six published reports // J. Bone Jt Surg. Am. — 1994. — 76. — 15-25.
13. Mouzopoulos G., Stamatakos M., Arabatzi H., Vasiliadis G., Batanis G. et al. The four-year functional result after a displaced subcapital hip fracture treated with three different surgical options // International Orthopaedics (SICOT). — 2008. — 32. — 367-373.
14. Taine W.H., Armour P.C. Primary total hip replacement for displaced subcapital fractures of the femur // J. Bone Joint Surg. Br. — 1985. — 67. — 214-217.
15. Barnes R., Brown J.T., Garden R.S., Nicoll E.A. Subcapital fractures of the femur. A prospective review // J. Bone Joint Surg. Br. — 1976. — 58. — 2-24.
16. Skinner P.W., Powles D. Compression screw fixation for displaced subcapital fracture of the femur. Success or failure? // J. Bone Joint Surg. Br. — 1986. — 68. — 78-82.

Back to issue