Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Kidneys" Том 7, №2, 2018

Back to issue

Канадські настанови з гіпертензії (2017) щодо діагностики, обстеження, профілактики та лікування гіпертензії у дітей

I. Точне вимірювання АТ у дітей

Рекомендації 
1. Регулярне вимірювання АТ повинно проводитись у дітей віком від 3 років медичним працівником із використанням стандартизованих педіатричних засобів (додаткова таблиця S2, клас D). 
2. АТ може вимірюватися ртутним сфігмоманометром, анероїдним сфігмоманометром або осцилометричним пристроєм (клас D). Осцилометричні значення, що виходять за межи норм, повинні бути підтверджені аускультацією (клас С). 
3. АТ змінюється залежно від віку, статі та росту в дітей, тому значення АТ повинні порівнюватися з віковими нормами, статтю та ростом (додаткова таблиця S3, клас D).

II. Критерії діагностики гіпертензії у дітей

Рекомендації 
1. При офісному вимірюванні АТ гіпертензія у дітей може бути діагностована, якщо систолічний АТ (САТ) або діастолічний АТ (ДАТ) становить 95-й перцентиль або більше за віком, статтю та ростом принаймні при 3 окремих вимірюваннях (клас C). 
2. Якщо АТ відповідає 95-му перцентилю або вище, то слід визначити стадію АТ. 1-ша стадія визначається за АТ в межах між 95-м і 99-м перцентилями плюс 5 мм рт.ст. 2-га стадія — АТ > 99-й перцентиль плюс 5 мм рт.ст. (клас D).
— Якщо АТ відповідає 1-й стадії, вимірювання слід повторити ще 2 рази протягом місяця; якщо гіпертензія підтверджена, дійте, як описано в розділі IV. Регулярні лабораторні дослідження у дітей з гіпертензією, або направте дитину до спеціаліста протягом місяця, або обидві дії виконуйте одночасно (клас D). 
— Якщо АТ відповідає 2-й стадії, слід негайно направити дитину до спеціаліста для обстеження та лікування (клас С). 
3. Усім дітям із підозрою на гіпертензію або підтвердженою гіпертензією слід дослідити гіпертензивний анамнез та провести обстеження (додаткова таблиця S4, клас C).

III. Оцінка загального серцево-судинного ризику в дітей із гіпертензією

Рекомендації 
1. У дітей із гіпертензією слід оцінювати фактори ризику серцево-судинних захворювань (клас С).

IV. Регулярні лабораторні дослідження для дітей із гіпертензією

Рекомендації 

1. Регулярні тести, які слід проводити для всіх дітей із гіпертензією, включають:

— біохімію крові (натрій, калій, хлор, загальний вміст СО2 та креатинін, клас D);
— аналіз сечі (клас D); 
— ультразвукову діагностику нирок (клас D). 
2. Для всіх дітей із гіпертензією регулярні лабораторні дослідження, які слід проводити для оцінки серцево-судинного ризику, включають:
— глюкозу крові натще (клас С); 
— загальний холестерин і холестерин ліпопротеїнів високої щільності, холестерин ліпопротеїнів низької щільності та рівень тригліцеридів (клас С). 
3. Регулярні тести, які слід проводити для оцінки пошкодження органа-мішені в усіх дітей із гіпертензією, включають: 
— ехокардіографію (клас C); 
— дослідження очного дна (клас С); 
— співвідношення альбумін — креатинін (перша ранкова сеча, клас D).

V. Амбулаторне моніторування АТ у дітей 

Рекомендації 
1. Для дітей із підвищеними показниками офісного вимірювання АТ за амбулаторний моніторинг АТ (AMАТ) повинен відповідати лікар, який має відповідний досвід у педіатричній гіпертензії; AMАТ корисний для визначення стадії АТ (додаткова таблиця S5; клас C). 
2. Лікарі повинні застосовувати лише пристрої AMАТ, що були призначені для дітей, використовуючи встановлені протоколи. Необхідно використовувати стандартний підхід до отримання зчитувань AMАТ (додаткова таблиця S6, клас D). 
3. Рівень AMАТ повинен інтерпретуватися відповідними педіатричними нормативними даними для дітей віком 5 років і більше або ростом 120 см і вище (клас D).

VI. Роль ехокардіографії

Рекомендації 
1. Рекомендується проводити звичайне ехокардіографічне дослідження у дітей із підтвердженою гіпертензією (клас D). 
2. Ехокардіографічне дослідження повинно включати вимірювання індексу маси лівого шлуночка (ІМЛШ), оцінку систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка та дуги аорти (клас D).
 
Переклад: к.м.н. М.Д. Іванова, проф. Д. Іванов, 
рецензування — акад. НАМН, член-кор. НАН України проф. Л.А. Пиріг

Европейские доказательные рекомендации по диагностике и лечению люпус-нефрита у детей: инициатива SHARE

По материалам Ann. Rheum. Dis. — 2017 Dec. — 76(12). — Р. 1965-1973. — doi: 10.1136/annrheumdis-2017-211898. Epub 2017 Sep 6. 
Эта инициатива включала работу 16 педиатрических специалистов по ревматологии, которые провели обзор литературы, ориентированной только на детей и подростков.
В результате было сформулировано 25 рекомендаций по диагностике, ведению и лечению системной красной волчанки (СКВ) у детей (cSLE) и 10 рекомендаций для нейропсихиатрического поражения при СКВ cSLE (NP-cSLE). Авторы рекомендуют при одновременном наличии нескольких симптомов вычленять наиболее тяжелые из них, которые должны быть решающими в выборе тактики лечения.

Рекомендации по диагностике СКВ

— Критерии, предложенные международными клиниками (SLICC), могут использоваться для классификации СКВ.
— При наличии положительных антиядерных антител (ANA), и по меньшей мере двух клинических критериев SLICC или положительных ANA, и по меньшей мере одного клинического и одного иммунологического критерия SLICC пациент должен быть направлен к детскому ревматологу.
— Антитела, связанные с аутоиммунными заболеваниями, а именно: анти-Sm, анти-RNP-a, анти-Ro/SS-A и анти-La/SS-B — должны тестироваться при диагностике СКВ у детей (cSLE).
— Диагноз СКВ по-прежнему признается у пациентов с позитивными ANA, но отрицательными анти-dsDNA и ENA.
— Следует помнить о возможном дефиците наследственных комплементов (подгруппа иммунодефицитов) у пациентов с СКВ, особенно среди молодых пациентов.
— Рентгенограмма грудной клетки должна проводиться всем пациентам c СКВ.
— Следует проводить скрининг на сердечные аномалии.
— Легочная функция, включая диффузию СО, должна рутинно исследоваться у пациентов с СКВ и респираторными симптомами (и при отсутствии острой инфекции).
— Следует оценивать толерантность организма (хроническая усталость), следуя приведенным выше рекомендациям по диагностике.
— В случае необъяснимой лихорадки следует обследовать на инфекции и активность макрофагов (синдром активации макрофагов — MAS, тяжелое осложнение хронических ревматических заболеваний).
— В случае подозрения на MAS должен быть взят аспират костного мозга для облегчения диагностики. Если подозревается МАС и пациент клинически нестабилен, что не позволяет провести забор аспирата костного мозга, следует продолжать лечение.
В отношении руководящих принципов по ведению СКВ:
— регулярный мониторинг заболевания должен включать полную клиническую оценку с определением массы тела, роста и артериального давления; оценку уровня протеинурии; общий анализ мочи; биохимический анализ крови, включая альбумин, креатинин и антитела к двухцепочечной ДНК; общий анализ крови;
— первоначальная клиническая оценка должна проводиться каждые 2–4 недели в течение первых 2–4 месяцев после постановки диагноза, а затем в зависимости от ответа на терапию;
— дети с СКВ, получающие системные кортикостероиды, должны регулярно контролироваться на предмет прибавки роста;
— заболеваемость детей с СКВ должна регулярно оцениваться в сравнении с общей заболеваемостью у детей;
— все пациенты с СКВ должны регулярно посещать офтальмолога;
— дети с СКВ, принимающие гидроксихлорохин, должны проходить ежегодный скрининг у офтальмолога;
— рекомендуется защита от солнца (фотодерматит);
— скоординированная программа перехода от детской службы во взрослую является ключом к долгосрочным позитивным результатам лечения СКВ.

Рекомендации по лечению СКВ

— Все дети с СКВ должны рутинно получать терапию гидроксихлорохином.
— Следует внимательно следить за режимом приема пациентами лечения, особенно в ситуациях модификации лечения.
— В случаях, когда дозу преднизолона нельзя снижать, к режиму лечения следует добавить модифицирующий болезнь препарат (DMARD).
— DMARD не противоречит лечению в случае гемолиза или анемии.
— Если необходим ритуксимаб, рекомендуемая доза составляет 750 мг/м2 (максимум до 1 г) на 1-й день и 15-й день; или 375 мг/м2 один раз в неделю для четырех доз.
Подготовил проф. Д.Д.Иванов   

Similar articles

Clinical and pathogenetic accents of the cardiovascular comorbidity  in systemic lupus erythematosus
Authors: Егудина Е.Д.(1), Головач И.Ю.(2), Ханюков А.А.(1)
(1) — Государственное учреждение «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины», г. Днепр, Украина
(2) — Клиническая больница «Феофания» Государственного управления делами, г. Киев, Украина

"Hypertension" №3-4 (65-66), 2019
Date: 2019.09.30
Categories: Cardiology
Sections: Specialist manual

Back to issue