Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

Журнал «Травма» Том 19, №1, 2018

Вернуться к номеру

Біомеханічні особливості ходьби хворих на коксартроз за даними системи GAITRite Частина 1. Геометричні параметри ходьби

Авторы: Страфун С.С.(1), Фіщенко О.В.(2), Карпінська О.Д.(3)
(1) — ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, м. Вінниця, Україна
(3) — ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків, Україна

Рубрики: Травматология и ортопедия

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Мета роботи: оцінити динаміку та особливості геометричних параметрів ходьби пацієнтів до тотального протезування кульшового суглоба та після нього при збереженні та зменшенні довжини плеча дії абдукторів (ДПДА) стегна після протезування у віддаленому періоді спостереження. Матеріали та методи. Аналізували геометричні параметри ходьби: довжина кроку (Step Length) або короткий крок; довжина довгого кроку (Stride Length); ширина опори (H-H Base Support) та величини кута розвороту стопи (Toe In/Toe Out), що були отримані за допомогою системи GAITRite. Було проаналізовано параметри ходьби 46 хворих на коксартроз. До І групи увійшло 26 хворих, у яких рентгенометрично після протезування кульшового суглоба довжина плеча дії абдукторів стегна не змінилася або різниця не перевищувала 10 мм у бік зменшення. До ІІ групи потрапили хворі (20 пацієнтів), у яких після протезування рентгенометрично було виявлено зменшення ДПДА стегна більше ніж на 10 мм. Обстеження проводили до протезування та у віддалені періоди спостереження — через 1–1,5 та 5–7 років після протезування. Результати. До протезування групи за параметрами ходьби були однаковими. Протезування у більшості хворих приводило до відновлення параметрів ходьби, хоча у більшості випадків нормалізація параметрів і не досягала середньостатистичної референтної норми, але практично відновлювало симетричність ходьби. Через 5–7 років у хворих спостерігали погіршення параметрів ходьби, а у деяких хворих погіршення показників досягало значень до ендопротезування. Особливо це було помітно у хворих зі зменшеною довжиною дії плеча абдукторів стегна. У цих хворих відбувалося постійне перенапруження означених м’язів, що у віддаленому періоді призводить до розвитку чи прогресування дегенеративних змін в інших суглобах нижньої кінцівки — колінному суглобі, гомілково-ступневому суглобі та поперековому відділі хребта, що й обумовлює погіршення ходьби у віддаленому періоді спостереження. Висновки. Проведений аналіз показав, що у хворих зі зменшенням довжини плеча дії абдукторів стегна внаслідок тривалого однобічного перенапруження м’язів протезованої кінцівки у віддаленому періоді спостерігається втрата опорності та надбаних після протезування навичок ходьби.

Цель работы: оценить динамику и особенности геометрических параметров ходьбы пациентов до тотального протезирования тазобедренного сустава и после него при сохранении и уменьшении длины плеча действия абдукторов (ДПДА) бедра после протезирования в отдаленном периоде наблюдения. Материалы и методы. Анализировали геометрические параметры ходьбы: длина шага (Step Length) или короткий шаг; длина длинного шага (Stride Length); ширина опоры (H-H Base Support) и величины угла разворота стопы (Toe In/Toe Out), которые были получены с помощью системы GAITRite. Были проанализированы параметры ходьбы 46 больных коксартрозом. В I группу вошли 26 больных, у которых рентгенометрически после протезирования тазобедренного сустава длина плеча действия абдукторов бедра не изменилась или разница не превышала 10 мм в сторону уменьшения. Во II группу вошли больные (20 пациентов), у которых после протезирования рентгенометрически было выявлено уменьшение ДПДА бедра больше чем на 10 мм. Обследование проводили до протезирования и в отдаленные периоды наблюдения — через 1–1,5 и 5–7 лет после протезирования. Результаты. До протезирования группы по параметрам ходьбы были одинаковыми. Протезирование у большинства больных приводило к восстановлению параметров ходьбы, хотя в большинстве случаев нормализация параметров и не достигала среднестатистической референтной нормы, но у большинства больных восстанавливало симметричность ходьбы. Через 5–7 лет у больных наблюдали ухудшение параметров ходьбы, а у некоторых больных ухудшение показателей достигало значений до эндопротезирования. Особенно это было заметно у больных с уменьшенной длиной плеча действия абдукторов бедра. У этих больных происходит постоянное перенапряжение указанных мышц, что в отдаленном периоде приводит к развитию или прогрессированию дегенеративных изменений в других суставах нижней конечности — коленном суставе, голеностопном суставе и поясничном отделе позвоночника, что и обусловливает ухудшение ходьбы в отдаленном периоде наблюдения. Выводы. Проведенный анализ показал, что у больных с уменьшением длины плеча действия абдукторов бедра в результате длительного одностороннего перенапряжения мышц протезированной конечности в отдаленном периоде наблюдается потеря опорности и приобретенных после протезирования навыков ходьбы.

Background. The purpose was to assess the dynamics of changes and the features of the geometric parameters of patients’ walking before and after total hip replacement with the preservation and reduction of the hip abductor moment arm length after arthroplasty in the long-term follow-up period. Materials and methods. We analyzed the geometric parameters of walking — the length of the step (Step Length) or a short step; the length of the long stride (Stride Length), the width of the support (H-H Base Support) and the value of the toe in/out angle (Toe In/Toe Out) that were obtained with the GaitRite system. The walking parameters of 46 patients with coxarthrosis were analyzed. In group I, there were 26 patients, in whom the hip abductor length did not change, or the difference did not exceed 10 mm downwards, the second group included patients (n = 20), who had a decrease in hip abductor moment arm length by more than 10 mm after arthroplasty. The examination was carried out before replacement and in remote observation periods — in 1–1.5 and 5–7 years. Results. Prior to the surgery, groups were identical in terms of parameters of walking. In most patients, arthroplasty led to the restoration of walking parameters, although in most cases, the normalization of the parameters did not reach the average referential rate, but in most patients, the symmetry of walking was restored. After 5–7 years, patients had worsening of walking parameters, and in some persons, deterioration of the indices reached values before the surgery. This was particularly noticeable in patients with reduced hip abductor length. In these persons, there is a constant overstrain of these muscles, which leads to the development or progression of degenerative changes in other joints of the lower limb that causes a worsening of walking in a remote observation period. Conclusions. The analysis showed that in patients with a decrease in hip abductor length, there is a loss of support and walking skills acquired after arthroplasty in the late period as a result of prolonged unilateral overstrain of the prosthetic limb muscles.


Ключевые слова

протезування кульшового суглоба; абдуктори стегна; геометричні параметри ходьби

протезирование тазобедренного сустава; абдукторы бедра; геометрические параметры ходьбы

hip replacement; hip abductors; geometric parameters of walking


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Шапиро К.И. Социально-гигиеническая характеристика больных с заболеваниями тазобедренного сустава // Повреждения и заболевания тазобедренного сустава. — Л., 1983. — С. 62-64.
2. Abu-Amer L., Darwech J., Clohisy J.C. Aseptic loosening of total joint replacements: mechanisms underlying osteolysis and potential therapies // Arthritis Res. Ther. — 2007. — Vol. 9(Suppl. 1). — S. 6. 
3. Kreutzer J., Schneider M., Schiegel U. et al. Cemented total hip arthroplasty in Germany — an update // Z. Orthop. Ihre Grenzgeb. — 2005. — Vol. 143, № 1. — P. 48-55. 
4. Skutek M., Bourne R.B., MacDonald S.J. International epidemiology of revision THR // Orthoped. Trauma. — 2006. — Vol. 20, № 3. — P. 157-161. 
5. Filippenko V.A., Deduch N.V., Schkodovskaja N.Y. et al. Clinical and morphological aspects of aseptic loosening of the hip endoprothesis // Orthop. Traumatol. Prosthetics. — 2009. — № 3. — P. 65-69.
6. Гайко Г.В., Поляченко Ю.В., Рибачук О.І. Стан та перспективи розвитку ендопротезування суглобів в Україні // Вісник ортопедії, травматології та протезування. — 2000. — № 2(27). — С. 71-72.
7. Лоскутов А.Е. Эндопротезирование тазобедренного сустава / А.Е. Лоскутов. — Д.: Лира, 2010. — 344 с.
8. Вакуленко В.М. Предоперационное планирование полной замены тазобедренного сустава // Тезисы симпозиума «Эндопротезирование крупных суставов». — М., 17–19 мая 2000 года. — С. 12-13.
9. Тяжелов А.А. Клинико-биомеханическое обоснование и построение модели работы мышц, обеспечивающих горизонтальное равновесие таза / Тяжелов А.А., Карпинский М.Ю., Карпинская Е.Д., Гончарова Л.Д., Климовицкий Р.В., Фищенко В.А. // Травма. — 2017. — Т. 18, № 5. — С. 13-18.
10. Московко Г.С. Дослідження функції ходи за допомогою GaitRite: описання та нормативні дані / Московко Г.С. // Biomedical and Biosocial Anthropology. — 2007. — V. 8. — P. 18-22.

Похожие статьи

Моделювання ходьби зі зменшеною довжиною плеча дії абдукторів стегна
Авторы: Страфун С.С.(1), Фіщенко О.В.(2), Карпінська О.Д.(3)
1 - ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна
2 - Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, м. Вінниця, Україна
3 - ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків, Україна

Журнал «Травма» Том 19, №3, 2018
Дата: 2018.07.18
Рубрики: Травматология и ортопедия
Разделы: Клинические исследования
Біомеханічні особливості ходьби хворих  на коксартроз за даними системи GAITRite Частина 2. Часові параметри ходьби
Авторы: Страфун С.С.(1), Фіщенко О.В.(2), Карпінська О.Д.(3)
(1) — ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, м. Вінниця, Україна
(3) — ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків, Україна

Журнал «Травма» Том 19, №2, 2018
Дата: 2018.06.06
Рубрики: Травматология и ортопедия
Разделы: Клинические исследования
Аналіз часових параметрів кроку хворих з ушкодженнями гомілковостопного суглоба
Авторы: Карпінська О.Д., Карпінський М.Ю., Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України, м. Харків, Демчук Р.М., Фіщенко В.О., Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
Журнал «Травма» Том 13, №3, 2012
Дата: 2013.01.14
Рубрики: Травматология и ортопедия
Разделы: Клинические исследования

Вернуться к номеру