Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Child`s Health" Том 13, Додаток 1, 2018 Дитяча гастроентерологія та нутриціологія

Back to issue

Epidemiology of mite and associated with them food allergies among children population of Rivne region

Authors: Драб Р.Р.(1), Гущук І.В.(2), Сафонов Р.В.(1), Бялковський О.В.(1), Брезецька О.І.(1)
(1) — Державна установа «Рівненський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України», м. Рівне, Україна
(2) — Національний університет «Острозька академія», м. Острог, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Визначальним при вивченні ризиків розвитку в дітей поєднаних кліщових і харчових алергій є їх епідеміологічна нестабільність у світі, країні, Рівненській області зокрема внаслідок зростання тригерного навантаження, одним із найбільш потужних чинників якого є алергени кліщів побутового пилу. Мета дослідження — проведення епідеміологічного моніторингу особливостей взаємного впливу кліщових та харчових алергій на імунологічні механізми серед дітей Рівненської області та контамінації середовища життєдіяльності людини кліщами побутового пилу. Матеріали та методи. За період 2007–2017 рр. амбулаторно та санітарно-паразитологічно обстежено 410 вогнищ харчових алергій у різних вікових групах із дослідженням акарофауни в них. Результати. У зразках побутового пилу з вогнищ харчових та кліщових алергій визначено представників 8 видів 4 родин алергенних кліщів, із них паразитологічно й імунологічно встановлений патогенний вплив видів Dermatophagoides pteronyssinus, Dermatophagoides farinae, Acarus siro та Glycyphagus domesticus на сенсибілізацію дитячого населення. У 91 % дітей 0–3 років діагностована лише харчова IgE-опосередкована алергія, вплив кліщів побутового пилу на алергічні процеси не доведений. Зі збільшенням віку сенсибілізованих дітей спостерігалось зростання лабораторно ідентифікованих IgE-залежних харчових алергій — від 68 % у групі 3–6 років до 88 % у підлітків 10–14 років, переважно полівалентного типу. Аналогічно від 32 % дітей 3–6 років до 54 % підлітків 10–14 років мали встановлену й підтверджену кліщову алергію, що вказує на роль кліщів побутового пилу у формуванні й підтримці генералізованих форм атопічних реакцій. Висновки. Епідеміологічна ситуація серед дитячого населення території Рівненської області з харчових і кліщових алергій визначена як нестабільна; здійснений ситуаційний аналіз імунологічного стану дитячого населення віком 0–14 років із кліщових та харчових алергій, прослідкована роль стану забруднення навколишнього середовища кліщами побутового пилу як фактора створення високого алергізуючого фону.

Актуальность. Определяющим при изучении рисков развития у детей объединенных клещевых и пищевых аллергий является их эпидемиологическая нестабильность в мире, стране, Ровенской области в частности, при постоянном росте триггерной нагрузки, одним из наиболее мощных факторов которой выступают аллергены клещей бытовой пыли. Цель исследования — проведение эпидемиологического мониторинга особенностей взаимного влияния клещевых и пищевых аллергий на иммунологические механизмы среди детей Ровенской области и контаминации окружающей среды клещами бытовой пыли. Материалы и методы. За период 2007–2017 гг. амбулаторно и санитарно-паразитологически обследовано 410 очагов пищевых аллергий в разных возрастных группах с исследованием акарофауны в них. Результаты. В образцах бытовой пыли из очагов пищевых и клещевых аллергий определены представители 8 видов 4 семейств аллергенных клещей, из них паразитологически и иммунологически установлено патогенное влияние видов Dermatophagoides pteronyssinus, Dermatophagoides farinae, Acarus siro и Glycyphagus domesticus на сенсибилизацию детского населения. У 91 % детей 0–3 лет диагностирована только пищевая IgE-опосредованная аллергия, влияние клещей бытовой пыли на аллергические процессы не доказано. С увеличением возраста сенсибилизированных детей наблюдался рост лабораторно идентифицированных IgE-зависимых пищевых аллергий — от 68 % в группе 3–6 лет до 88 % у подростков 10–14 лет, преимущественно поливалентного типа. Аналогично от 32 % детей 3–6 лет до 54 % подростков 10–14 лет имели установленную и подтвержденную клещевую аллергию, что указывает на роль клещей бытовой пыли в формировании и поддержке генерализованных форм атопических реакций. Выводы. Эпидемиологическая ситуация среди детского населения территории Ровенской области по пищевым и клещевым аллергиям определена как нестабильная; проведен ситуационный анализ иммунологического состояния детского населения в возрасте 0–14 лет по клещевым и пищевым аллергиям, прослежена роль состояния загрязнения окружающей среды клещами бытовой пыли как фактора создания высокого аллергизирующего фона.

Background. Epidemiological instability in the world and country, particularly in Rivne region, is crucial when studying the risk of combined mite and food allergies in children, due to constant changes in environmental factors and increased trigger load, one of the most powerful factors of which are allergens of house dust mites. Consequently, epidemiological monitoring of the features of mite and food allergies mutual influence on immunological mechanisms among children of Rivne region and the environmental factors contamination with house dust mites is urgent. Materials and methods. For the period of 2007–2017, 410 food allergy foci in different age groups were inspected outpatiently and sanitary-parasitologically with the study of acarifauna in them. Results. In samples of house dust from the foci of food and mites allergies, representatives of 8 species of 4 families of allergenic mites were identified; of them, the pathogenic effects of Dermatophagoides pteronyssinus, Dermatophagoides farinae, Acarus siro and Glycyphagus domesticus on sensitization of the children population were determined parasitologically and immunologically. 91 % of children aged 0–3 years have been diagnosed only with food immunoglobulin E (IgE)-mediated allergy, the effect of house dust mites on allergic processes has not been proved. With increasing age of sensitized children, the growth of laboratory-identified IgE-dependent food allergies was observed — from 68 % in the age group of 3–6 years to 88 % in adolescents aged 10–14 years, mostly of polyvalent type. Similarly, from 32 % of children aged 3–6 years to 54 % of patients aged 10–14 years, the role of house dust mites in the formation and maintenance of generalized forms of atopic reactions to mites allergy indications was established and confirmed. Conclusions. The epidemiological situation in children population of Rivne region in terms of food and mite allergies is defined as unstable; a situational analysis of immunological status in children aged 0–14 years regarding mite and food allergies was conducted, and the role of the environmental contamination with house dust mites as factors of a high allergic background has been observed.


Keywords

епідеміологічний моніторинг; кліщові алергії; харчові алергії; сенсибілізація; кліщі побутового пилу; середовище життєдіяльності людини

эпидемиологический мониторинг; клещевые аллергии; пищевые аллергии; сенсибилизация; клещи бытовой пыли; среда жизнедеятельности человека

epidemiological monitoring; mite allergy; food allergy; sensitization; house dust mite; environment of human life


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Концепція розвитку системи громадського здоров’я / Кабінет Міністрів України (розпорядження від 30.11.2013 р. №1002-р.). — К., 2013. — 16 с.
2. Мачарадзе Д.Ш. Клинические особенности пищевой аллергии у детей / Д. Ш. Мачарадзе // Педиатрия. — 2013. — Т. 92, № 3. — С. 110-116.
3. Burks A. ICON. Food Allergy / A. Burks, M. Tang, S. Sicherer et al. // J. Allergy Clin. Immunol. — 2012. — Vol. 129. — P. 906-920.
4. Юрцева А.П. Сучасні підходи до діагностики харчової алергії у дітей та основні принципи дієтотерапії / А.П. Юрцева, О.В. Фофанова, Т.В. Лотовська // Проблеми клінічної педіатрії. — 2013. — № 3(21). — С. 40-45.
5. Балаболкин И.И. Пищевая аллергия у детей: современные аспекты патогенеза и подходы к терапии и профилактике / И.И. Балаболкин // Иммунопатология, аллергология, инфектология. — 2013. — № 3. — С. 36-46.
6. Rona R.J. The prevalence of food allergy: a metaanalysis / R.J. Rona, T. Keil, C. Summers et al. // J. Allergy Clin. Immunol. — 2007. — Vol. 120(3). — P. 103-115.
7. Host A. A prospective study of cow milk allergy in Danish infants during the first 3 years of life. Clinical course in relation to clinical and immunological type of hypersensitivity reaction / А. Host, S. Halken // Allergy. — 1990. — Vol. 45(8). — Р. 587-596.
8. Eggesbo M. Prevalence of allergy to egg: a populationbased study in young children / М. Eggesbo, R. Halvorsen, Р. Magnus // Allergy. — 2001. — Vol. 56(5). — Р. 403-404.
9. Соснина О.Б. Клинические и иммунные проявления пищевой аллергии у подростков / О.Б. Соснина, И.И. Балаболкин, В.В. Ботвиньева, Е.Г. Филянская // Российский педиатрический журнал. — 2008. — № 3. — С. 1417.
10. Акопян А.З. Распространенность аллергических заболеваний в г. Киеве, по программе ISAAC / А.З. Акопян // Імунологія та алергологія. — 1999. — № 3. — С. 11.
11. Ласица О.И. Бронхиальная астма в практике семейного врача / О.И. Ласица, Т.С. Ласица. — К.: ЗАО «Атлант UMS», 2001. — 262 с.
12. Дубинина Е.В. Эколого-фаунистические исследования клещей пыли в связи с проблемой аллергии / Е.В. Дубинина // Паразитологический сборник ЗИН АН СССР. — 1985. — Т. 33. — С. 209-229.
13. Станкевич В.В. Санітарно-гігієнічна проблема забруднення гельмінтами об’єктів навколишнього середовища в Україні (огляд) / В.В. Станкевич, С.Б. Тарабарова // Гігієна населених місць. — 2015. — № 66. — С. 85-89.
14. Мочалова А.А. Клинико-патогенетические значение нарушений обмена микроэлементов при паразитозах у детей школьного возраста / А.А. Мочалова // Актуальная инфектология. — 2014. — № 1(2). — С. 45-47.
15. Методичні рекомендації 9.9.2.10.10.2.148-2007. Методи виявлення та визначення кліщів, які зустрічаються у побутовому пилу: затверджено наказом МОЗ України № 489 від 17.08.2007 / МОЗ України; розробники: О.С. Сагач, Г.Й. Гуща, Т.М. Павліковська, І.М. Лектєва. — К., 2007. — 31 с.

Similar articles

Authors: С.М. НЕДЕЛЬСЬКА, Т.Г. БЕССІКАЛО, Кафедра факультетської педіатрії з курсом генетики Запорізького державного медичного університету
"News of medicine and pharmacy" Аллергология, пульмонология и иммунология (256) 2008 (тематический номер)
Date: 2008.12.08
Categories: Pediatrics/Neonatology, Pulmonology
Sections: Clinical researches
Authors: І.В. КОРИЦЬКА, Вінницький національний медичний університет
"News of medicine and pharmacy" Аллергология и пульмонология (246) 2008 (тематический номер)
Date: 2008.10.09
Categories: Allergology, Immunology
Sections: Specialist manual
Sensitivity to the Main Allergens in Children with Allergic Diseases
Authors: Kuznietsova O.D. - Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
"Child`s Health" 8 (68) 2015
Date: 2016.02.01
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue