Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 19, №2, 2018

Back to issue

Preoperative preparation of patients for hip joint replacement

Authors: Климовицкий Р.В.(1), Филиппенко В.А.(2), Тяжелов А.А.(2), Гончарова Л.Д.(1), Стауде В.А.(2)
1НИИ травматологии и ортопедии ДонНМУ, г. Лиман, Украина
2ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов имени профессора М.И. Ситенко НАМН Украины», г. Харьков, Украина

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Актуальність. Проаналізовано вплив м’язів — стабілізаторів таза на збереження постурального балансу у хворих на коксартроз і висунута робоча гіпотеза, згідно з якою позиційна адаптація компонентів ендопротеза кульшового суглоба під час операції визначається станом цих м’язів. Мета роботи — розробка методики передопераційної лікувальної фізкультури, що позитивно впливає на стан м’язів — горизонтальних стабілізаторів таза, для оптимізації позиційної адаптації компонентів ендопротеза кульшового суглоба під час операції. Матеріали та методи. Розроблено методику вправ, що виконуються з полегшеного вихідного положення. Для збільшення сили м’язів тазового пояса вправи виконують із протидією максимальному опору при гравітаційно розвантаженому суглобі. Для збільшення обсягу рухів у кульшовому суглобі вправи виконують при гравітаційному розвантаженні суглоба витягненням або спеціальними еластичними тягами, використовуються махові і пасивні вправи. Підвищений тонус м’язових груп (аддуктори, флексори) усувають за допомогою релаксуючих технік і пасивних вправ. Тонус гіпотрофічних м’язів (абдуктори, екстензори) підвищують стимулюючим масажем. Больовий синдром знижуємо шляхом екстензії нижньої кінцівки за рахунок дозованого манжеткового витягнення, так само виконуємо частину вправ. Результати роботи апробовані на групі з 10 пацієнтів з одностороннім коксартрозом, яким застосовувалася розроблена нами методика доопераційного лікування. Результати лікування та ефективність пропонованої методики оцінювали за розробленою нами методикою оцінки функції м’язів, що відповідають за постуральний баланс. Результати. Клінічна апробація розробленої методики передопераційного лікування показала, що після проведення курсу лікувальної фізкультури перед операцією деякі пацієнти відзначали зниження рівня болю, збільшення обсягу рухів у хворому кульшовому суглобі, суб’єктивне поліпшення опороздатності скомпрометованої кінцівки і поліпшення якості життя. Порівняння величини плеча сили абдукторів до операції і після виконання ендопротезування показало, що в жодному випадку не відзначено розбіжності показників більше ніж на 5 мм, що говорить про те, що позиційна адаптація компонентів ендопротеза кульшового суглоба залежить від стану м’яких тканин, які оточують кульшовий суглоб. Це дозволяє стверджувати, що усунення м’язової контрактури аддукторів і згиначів стегна, а також відновлення еластичності і сили абдукторів і розгиначів стегна забезпечують оптимальну позиційну адаптацію компонентів ендопротеза кульшового суглоба. Висновки. Попередні дослідження показали, що у хворих, які отримували до операції спеціальний курс лікувальної фізкультури, завдяки усуненню м’язової контрактури і відновленню еластичності і сили абдукторів і розгиначів стегна забезпечується оптимальна позиційна адаптація компонентів ендопротеза кульшового суглоба, однак підтвердження вірогідності досліджень вимагає подальших спостережень.

Актуальность. Проанализировано влияние мышц — стабилизаторов таза на сохранение постурального баланса у больных коксартрозом и выдвинута рабочая гипотеза, согласно которой позиционная адаптация компонентов эндопротеза тазобедренного сустава во время операции определяется состоянием этих мышц. Цель работы — разработка методики предоперационной лечебной физкультуры, положительно влияющей на состояние мышц — горизонтальных стабилизаторов таза, для оптимизации позиционной адаптации эндопротеза тазобедренного сустава во время операции. Материалы и методы. Разработана методика упражнений, выполняемых из облегченного исходного положения. Для увеличения силы мышц тазового пояса упражнения выполняют с противодействием максимальному сопротивлению при гравитационно разгруженном суставе. Для увеличения объема движений в тазобедренном суставе упражнения выполняют при гравитационной разгрузке сустава вытяжением или специальными эластичными тягами, используют маховые и пассивные упражнения. Повышенный тонус мышечных групп (аддукторы, флексоры) устраняют при помощи релаксирующих техник и пассивных упражнений. Тонус гипотрофичных мышц (абдукторы, экстензоры) повышают стимулирующим массажем. Болевой синдром снижаем путем экстензии нижней конечности за счет дозированного манжеточного вытяжения, также выполняем часть упражнений. Результаты работы апробированы на группе из 10 пациентов с односторонним коксартрозом, которым применялась разработанная нами методика дооперационного лечения. Результаты лечения и эффективность предлагаемой методики оценивали по разработанной нами методике оценки функции мышц, отвечающих за постуральный баланс. Результаты. Клиническая апробация разработанной методики предоперационного лечения показала, что после проведения курса лечебной физкультуры перед операцией некоторые пациенты отмечали снижение уровня боли, увеличение объема движений в больном тазобедренном суставе, субъективное улучшение опороспособности скомпрометированной конечности и улучшение качества жизни. Сравнение величины плеча силы абдукторов до операции и после выполнения эндопротезирования показало, что ни в одном случае не отмечено расхождение показателей более чем на 5 мм, что говорит о том, что позиционная адаптация компонентов эндопротеза тазобедренного сустава зависит от состояния мягких тканей, окружающих тазобедренный сустав. Это позволяет утверждать, что устранение мышечной контрактуры аддукторов и сгибателей бедра, а также восстановление эластичности и силы абдукторов и разгибателей бедра обеспечивают оптимальную позиционную адаптацию компонентов эндопротеза тазобедренного сустава. Выводы. Предварительные исследования показали, что у больных, получавших до операции специальный курс лечебной физкультуры, благодаря устранению мышечной контрактуры и восстановлению эластичности и силы абдукторов и разгибателей бедра обеспечивается оптимальная позиционная адаптация компонентов эндопротеза тазобедренного сустава, однако подтверждение достоверности исследований требует дальнейших наблюдений.

Background. The influence of muscles — pelvic stabilizers on preservation of the postural balance in patients with coxarthrosis was analyzed, and the working hypothesis was developed, according to which the positional adaptation of the hip endoprosthesis components during surgery is determined by the state of these muscles. The purpose of the work is to develop a method for preoperative physical therapy, which has a positive effect on the state of muscles — horizontal pelvic stabilizers, to optimize the positional adaptation of the hip endoprosthesis components during surgery. Materials and methods. The method of exercises performing from the facilitated initial position is developed. To increase the strength of pelvic muscles, exercises are being performed with counteraction to maximum resistance, with a gravitationally unloaded joint. To increase the volume of movements in the hip joint, exercises are performed on gravitationally unloaded joint with elongation or using special elastic traction, using swaying and passive exercises. Increased tone of muscle groups (adductors, flexors) is eliminated by means of relaxing techniques and passive
exercises. The tone of hypotrophic muscles (abductors, extensors) is increased by stimulating massage. The pain syndrome is reduced by the extension of the lower limb due to the dose cuff extraction, as well as part of the exercises. The results of the work were tested in a group of 10 patients with unilateral coxarthrosis, in whom we used a method of preoperative treatment developed by us. The results of treatment and the effectiveness of the proposed method were evaluated according to our method for evaluating the function of the muscles responsible for the postural balance. Results. Clinical testing of the developed method of preoperative treatment showed that after the course of exercise the-rapy before surgery, some patients noted a decrease in the pain level, increase in the movements of the affected hip joint, subjective improvement in support ability of the compromised limb and improved quality of life. Comparison of the size of the abductor moment arm before surgery and after arthroplasty showed that in any case, there was no discrepancy in the indicators of more than 5 mm, suggesting that the positional adaptation of the hip endoprosthesis components depends on the state of soft tissues surrounding the hip joint. And it can be argued that eliminating the muscular contracture of adductors and hip flexors, as well as restoring the elasticity and strength of the abductors and extensor hips, provides optimal positional adaptation of the hip endoprosthesis components. Conclusions. Previous studies have shown that patients receiving a special course of exercise therapy, due to the elimination of muscular contracture and restoration of elasticity and strength of abductors and hip extensors, provide optimal positio-nal adaptation of the hip endoprosthesis components, but confirmation of the reliability of the research requires further observations.


Keywords

функція м’язів тазового пояса; позиційна адаптація компонентів ендопротеза

функция мышц тазового пояса; позиционная адаптация компонентов эндопротеза

function of pelvic muscles; positional adaptation of endoprosthesis components


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Неверов В.А., Мирошниченко О.И., Мирошниченко А.П. Особенности реабилитации пациентов после неинфекционных осложнений тотального эндопротезирования тазобедренного сустава // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. — 2016. — № 2. — С. 66-72.
2. Лоскутов А.Е. Эндопротезирование тазобедренного сустава: Монография / под ред. проф. А.Е. Лоскутова. — Д.: Лира, 2010. — 344 с.
3. Does total hip arthroplasty restore native hip anatomy? Three-dimensional reconstruction analysis / T.Y. Tsai, D. Di-
mitriou, G. Li, Y.M. Kwon // International Orthopaedics (SICOT). — 2014. — 38. — Р. 1577-1583. — doi: 10.1007/s00264-014-2401-3.
4. Beaulieu M.L., Lamontagne M., Beaulé P.E. Lower limb biomechanics during gait do not return to normal following total hip arthroplasty // Gait and Posture. — 2010. — № 32. — Р. 269-273.
5. Arokoski M.H., Arokoski J.P., Haara M., Kankaanpää M., Vesterinen M., Niemitukia L.H., Helminen H.J. Hip muscle strength and muscle cross sectional area in men with and without hip osteoarthritis // J. Rheumatol. — 2002 Oct. —29(10). — Р. 2185-95.
6. Условия сохранения горизонтального равновесия таза при повреждении мышц (экспериментальное моделирование мышечного пояснично-тазового баланса) / Тяжелов А.А., Карпинский М.Ю., Гончарова Л.Д., Климовицкий Ф.В., Лобанов Г.В., Боровой И.С. // Травма. — 2014. — Т. 15, № 4. —С. 24-30.
7. Климовицкий Р.В. Усовершенствованная методика клинической оценки функциональной активности мышц тазового пояса, отвечающих за сохранение постурального баланса / Р.В. Климовицкий, А.А. Тяжелов, Л.Д. Гончарова // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2017. — № 4. — С. 28-33.

Back to issue