Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Gastroenterology" Том 52, №2, 2018

Back to issue

Comprehensive therapy of gastroesophageal reflux disease combined with anxiety-depressive states in antiterrorist operation participants

Authors: Осьодло Г.В.(1), Радушинська М.В.(1), Гур’янов В.Г.(2)
(1) — Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
(2) — Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ, Україна

Categories: Gastroenterology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Мета. Встановлення частоти і вираженості тривожно-депресивних розладів в учасників антитерористичної операції (АТО), хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) із різними ендо­скопічними формами, та оцінювання впливу психокорегуючих препаратів при їх додатковому призначенні. Матеріали та методи. Для оцінки психічного стану 108 військовослужбовців — учасників АТО, хворих на ГЕРХ, чоловічої статі у перший день загальноклінічного обстеження використовувалася госпітальна шкала тривоги і депресії HADS за градацією визначення тривоги і депресії. Як психокорегуючі засоби було обрано сульпірид і флуоксетин. Результати. У результаті дослідження психоемоційні розлади мали місце у 108 (100 %) військовослужбовців — учасників АТО. Астеноневротичний синдром встановлено у 14 (35 %) хворих на неерозивну рефлюксну хворобу (НЕРХ) та у 28 (41,2 %) пацієнтів з ерозивною формою ГЕРХ (ЕРХ), тривожно-депресивний синдром діагностовано у 26 (65 %) військовослужбовців із НЕРХ та 40 (58,8 %) чоловіків, хворих на ЕРХ. При проведенні аналізу не виявлено зв’язку ефективності лікування з ендоскопічною формою ГЕРХ при застосуванні як сульпіриду (p = 0,87), так і флуоксетину (p = 0,40). Встановлено, що застосування флуоксетину дає можливість знизити (p = 0,02) ризик недосягнення ефекту: від 38,2 % (95% вірогідний інтервал (ВІ) 22,3–55,6 %) при лікуванні сульпіридом до 9,1 % (95% ВІ 1,7–21,6 %) при лікуванні флуоксетином. Висновки. Комплексне призначення стандартної терапії з корекцією психоемоційних проявів дозволяє покращити перебіг ГЕРХ, сприяє більш швидкій регресії клінічних проявів. Порівняння клінічної ефективності додаткового призначення психотропних препаратів показало переваги флуоксетину (відносний ризик = 0,24 (95% ВІ 0,07–0,76)) порівняно з сульпіридом.

Цель. Установление частоты и выраженности тревожно-депрессивных расстройств у участников антитеррористической операции (АТО), больных ГЭРБ c разными клинико-эндоскопическими формами, и оценка влияния психокоррегирующих препаратов при их дополнительном назначении. Материалы и методы. Для оценки психического состояния 108 военнослужащих — участников АТО мужского пола в первый день общеклинического обследования использовалась госпитальная шкала тревоги и депрессии HADS по градации определения тревоги и депрессии. В качестве психокоррегирующих средств были выбраны сульпирид и флуоксетин. Результаты. Во время исследования психоэмоциональные расстройства имели место у 108 (100 %) военнослужащих — участников АТО. Астеноневротический синдром установлен у 14 (35 %) больных неэрозивной рефлюксной болезнью (НЭРБ) и у 28 (41,2 %) пациентов с эрозивной формой ГЭРБ (ЭРБ), тревожно-депрессивный синдром диагностирован у 26 (65 %) военнослужащих с НЭРБ и у 40 (58,8 %) больных ЭРБ. При проведении анализа не выявлена связь эффективности лечения с эндоскопической формой ГЭРБ при использовании как сульпирида (p = 0,87), так и флуоксетина (p = 0,40). Установлено, что использование флуоксетина позволяет снизить (p = 0,02) риск недостижения эффекта: с 38,2 % (95% доверительный интервал (ДИ) 22,3–55,6 %) при лечении сульпиридом до 9,1 % (95% ДИ 1,7–21,6 %) при лечении флуоксетином. Выводы. Комплексное назначение стандарт­ной терапии с коррекцией психоэмоциональных проявлений позволяет улучшить течение ГЭРБ, способствует более быстрой регрессии клинических проявлений. Сравнение клинической эффективности дополнительного назначения психотропных препаратов показало преимущества флуоксетина (относительный риск = 0,24 (95% ДИ 0,07–0,76)) по сравнению с сульпиридом.

Background. The purpose was to establish the incidence and severity of anxiety-depressive disorders in antiterrorist operation (ATO) participants with different clinical endoscopic forms of gastroesophageal reflux disease (GERD) and to evaluate the effect of psychocorrecting drugs in their additional prescription. Materials and methods. To evaluate mental state of 108 militaries, male participants of АТО, on the first day of the general clinical examination, the Hospital Anxiety and Depression Scale was used for grading anxiety and depression. As a psychocorrecting agent, sulpiride and fluoxetine were chosen. Results. Psychoemotional disorders were detected in 108 (100 %) militaries, АТО participants. The asthenoneurotic syndrome was diagnosed in 14 (35 %) patients with non-erosive reflux disease and in 28 (41.2 %) — with erosive form of GERD, anxiety-depressive syndrome was diagnosed in 26 (65 %) servicemen with non-erosive reflux disease and 40 (58.8 %) patients with erosive GERD. The analysis did not reveal a correlation between treatment efficacy in patients with GERD when ­using both sulpiride (p = 0.87) and fluoxetine (p = 0.40). It has been found that the use of fluoxetine reduces (p = 0.02) the risk of not achieving the effect: from 38.2 % (95% confidence interval (CI) 22.3–55.6 %) in the treatment with sulpiride to 9.1 % (95% CI 1.7–21.6 %) when using fluoxetine. Conclusions. Comprehensive standard therapy with correction of psychoemotional manifestations allows improving the treatment of GERD, contributes to a more rapid regression of clinical manifestations. Comparison of the clinical efficacy of the additional use of psychotropic drugs showed the advantages of fluoxetine (risk ratio = 0.24 (95% CI 0.07–0.76)) compared with sulpiride.


Keywords

гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; військовослужбовці; структура; клінічний ­перебіг

гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь; военнослужащие; структура; клиническое течение

gastroesophageal reflux disease; militaries; structure; clinical course


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Демешкіна Л.В. Особливості психосоматичних порушень в залежності від стану вегетативного гомеостазу у хворих на ГЕРХ. Актуальні питання медичної науки та практики / Л.В. Демешкіна, Е.В. Зигало, О.П. Петішко. — Запоріжжя, 2015. — Вип. 82. — Т. 1. — Кн. 2. — С. 207-210.
2. Косинская С.В. Объективизация тревожно-депрессивных расстройств и обоснование назначения их коррекции у больных гастроэнтерологического профиля / С.В. Косинская // Гастроентерологія = Gastroenterology: збірник наукових статей. — Дніпропетровськ, 2013. — № 4(50). — С. 13-17.
3. Лях Ю.Е., Гурьянов В.Г., Хоменко В.Н., Панченко О.А. Основы компьютерной биостатистики: анализ информации в биологии, медицине и фармации статистическим пакетом Medstat. — Д.: Папакица Е.К., 2006. — 214 с.
4. Мосійчук Л.М. Психологічна дезадаптація пацієнтів з ГЕРХ: огляд та власні дослідження / Л.М. Мосійчук, Л.В. Демешкіна, І.В. Кушніренко, І.Ю. Зав’ялова // Гастроентерологія = Gastroenterology: збірник наукових статей. — Дніпропетровськ, 2014. — № 4(54). — С. 23-29.
5. Осьодло Г.В. Можливості експрес-оцінки психічного стану пацієнтів гастроентерологічного профілю з використанням госпітальної шкали тривоги і депресії (HADS) / Г.В. Осьодло, М.А. Калашніков, М.В. Радушинська // Міжнародний конгрес «Людина та ліки» 10–11 вересня 2015 року (тези доповідей). — К., 2015. — С. 43-44.
6. Радушинська М.В. Взаємозв’язок ГЕРХ і тривожно-депресивних станів в учасників АТО / М.В. Радушинська // Проблеми військової охорони здоров’я: Збірник наукових праць УВМА. — К., 2016. — Вип. 45. — Т. 1. — С. 240-243.
7. Степанов Ю.М. Лікування пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою та хронічним гастритом з урахуванням психоемоційних розладів: Методичні рекомендації /  Ю.М. Степанов, Л.М. Мосійчук, Л.В. Демешкіна. — Дніпро, 2017. — С. 8-23.
8. Сыропятов О.Г. Техники психотерапии при ПТСР: практическое пособие / Сыропятов О.Г., Дзеружинская Н.А., Рапча О.М. — Одесса, 2015. — 278 с.
9. Сыропятов О.Г., Дзеружинская Н.А. Клиническая феноменология психосоматики: пособие для врачей и психологов. — К.: ООО «Полиграф плюс», 2016. — 96 с.
10. Циммерман Я.С. Гастроэнтерология. Депрессивный синдром в гастроэнтерологии / Я.С. Циммерман. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2012. — 799 с.
11. Kim J.Y. Association of sleep dysfunction and emotional status with gastroesophageal reflux desease in Korea / J.Y. Kim // Neurogastroenterol. Motil. — 2013. — Vol. 19, № 3. — P. 344-354.
12. Prevalence of gastroesophageal reflux disease in major depressive disorder: a population-based study / P.H. Chou, C.C. Lin, C.H. Lin [et al.] // Psychosomatics. — 2014. — Vol. 55(2). — P. 155-162.

Back to issue