Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Ukrainian journal of surgery 1 (36) 2018

Back to issue

Treatment of complicated sternal wounds

Authors: Самойленко Г.Е., Кондратенко П.Г., Андреев О.В., Касрашвили Г.Г.
Донецкий национальный медицинский университет, г. Лиман, Украина

Categories: Surgery

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Загоєння ран у ділянці грудини має свої особливості, що найбільш актуально, оскільки сере­динна стернотомія є основним оперативним доступом у кардіоторакальній хірургії. Локальні інфекційні ускладнення ран у цій зоні виникають у 0,4–6 % хворих. Мета — порівняльна оцінка ефективності двоетапного й одноетапного тактичного підходу до пластичного закриття ускладнених стернальних ран на основі активної хірургічної тактики і локального вакуумного дренування. Матеріали та методи. Нами узагальнені результати лікування 11 хворих з ускладненнями ран у ділянці грудини. 9 пацієнтів були прооперовані у відділеннях кардіохірургії, 1 військовослужбовець отримав мінно-вибухове поранення і 1 хвора — високовольтний електроопік. Результати. У всіх хворих ми використали активну хірургічну тактику. Вибір здійснювали залежно від характеру і глибини ураження тканин. Для прискорення очищення рани та підготовки її до пластичного закриття в 2-й групі застосовували терапію локальним негативним тиском. У нашій практиці ми частіше використовували розрідження 70–90 мм рт.ст. Застосування надмірного розрідження на поверхні середостіння потенційно небезпечне вентиляційними порушеннями. Активуються обмінні процеси, полегшується міграція фагоцитарних клітин, прискорюються грануляційні процеси, неоваскулогенез. Використання вакуум-терапії останнім часом сприяло оптимізації перебігу ранового процесу порівняно з пацієнтами 2-ї групи. Але щодо зменшення бактеріального обсіменіння статистично значущого поліпшення не відзначили. Вирішальне значення для вибору клаптя при закритті дефекту м’яких тканин мають знання кровопостачання донорської зони покривних тканин й анатомічної характеристики дефекту. Як правило, використовували комбіновану пластику дефекту за рахунок мобілізації великих грудних м’язів і місцевих ковзаючих або острівцевих шкірно-фасціальних клаптів. До моменту виписки повного загоєння рани передньої грудної стінки домоглися у 81,8 % хворих. Висновки. При використанні вакуум-терапії в пацієнтів з інфекційними ускладненнями стернальних ран знижується ризик виникнення рецидивів і скорочуються терміни лікування. Сьогодні існує необхідність проведення подальших досліджень для оптимізації вибору методу і термінів проведення реконструктивних міопластичних втручань.

Актуальность. Заживление ран в области грудины имеет свои особенности, что наиболее актуально, так как срединная стернотомия является основным оперативным доступом в кардиоторакальной хирургии. Локальные инфекционные осложнения ран в этой зоне возникают у 0,4–6 % больных. Цель — сравнительная оценка эффективности двухэтапного и одноэтапного тактического подхода к пластическому закрытию осложненных стернальных ран на основе активной хирургической тактики и локального вакуумного дренирования. Материалы и методы. Нами обобщены результаты лечения 11 больных с ­осложнениями ран в области грудины. 9 пациентов перенесли операции в отделениях кардиохирургии, 1 военнослужащий получил минно-взрывное ранение и 1 больная — высоковольтный электроожог. Результаты. У всех больных мы использовали активную хирургическую тактику. Выбор осуществляли в зависимости от характера и глубины поражения тканей. Для ускорения очищения раны и подготовки ее к пластическому закрытию во 2-й группе применяли терапию локальным отрицательным давлением. В нашей практике мы чаще использовали разрежение 70–90 мм рт.ст. Применение избыточного разрежения на поверхности средостения потенциально опасно вентиляционными нарушениями. Активируются обменные процессы, облегчается миграция фагоцитарных клеток, ускоряются грануляционные процессы, неоваскулогенез. Использование вакуум-терапии в последние годы способствовало оптимизации течения раневого процесса по сравнению с пациентами 2-й группы. Но в отношении уменьшения бактериальной обсемененности статистически значимого улучшения не отметили. Решающее  значение  для  выбора  лоскута  при  закрытии  дефекта  мягких  тканей  имеют  знание  кровоснабжения донорской зоны покровных тканей и анатомической  характеристики  дефекта. Как правило, использовали комбинированную пластику дефекта за счет мобилизации больших грудных мышц и местных скользящих или островковых кожно-фасциальных лоскутов. К моменту выписки полного заживления раны передней грудной стенки добились у 81,8 % больных. Выводы. При использовании вакуум-терапии у пациентов с инфекционными осложнениями стернальных ран снижается риск возникновения рецидивов и сокращаются сроки лечения. В настоящее время существует необходимость проведения дальнейших исследований для оптимизации выбора метода и сроков проведения реконструктивных миопластических вмешательств.

Background. The healing of wounds in the sternum has its own characteristics, which is most relevant, since the median sternotomy is the main operative approach in cardiothoracic surgery. Local infectious complications of wounds in this zone occur in 0.4–6 % of patients. The basic purpose is to evaluate the effectiveness of two-stage in comparison with the one-stage method of plastic closure of complicated sternal wounds based on the active surgical approach to their treatment and the use of local vacuum drainage. Materials and methods. The description of the early sternomediastinitis after cardiothoracic and trauma surgery in 11 patients. Results. Complication was the cause for using open method of management with negative pressure therapy in combination with antibacterial treatment. Foam sponge was used as absorbent material. Negative pressure of 70–90 mmHg was created using aspirator. The bandage was changed every 3–4 days. A rapid growth of granulating tissue, a significant reduction in the wound surface, and an improvement in the patient’s emotional state were noted. Discharge from the hospital in a satisfactory condition occurred on the 14th day after the beginning of the use of vacuum drainage system. The dependence of lipid peroxidation activation on the severity of exudative and destructive inflammation manifestations has been established, thereby suggesting the possibility of using the values of free radical oxidation as markers. The application of skin grafts or flaps were required due to complete wound closure with granulations with the formation of a full scab of the anterior thoracic wall. Conclusions. When using vacuum therapy in patients with infectious complications of sternal wounds, the risk of recurrence and the duration of treatment are reduced.


Keywords

серединна стернотомія; вакуум-терапія; міопластичні втручання

срединная стернотомия; вакуум-терапия; миопластические вмешательства

median sternotomy; vacuum therapy; myoplastic interventions


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Иванова Ю.В. Профилактика и лечение гнойных осложнений стернотомий / Ю.В. Иванова, В.В. Макаров, Д.В. Васильев и др. // Харківська хірургічна школа. — 2016. — 3(78). — С. 52-56.
2. Вишневский А.А. Асимметричная стернотомия как фактор риска в развитии послеоперационного стерномедиастинита / А.А. Вишневский, А.А. Печетов, Д.В. Даньков // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. — 2012. — № 2. — С. 19-23.
3. Протасевич А.И., Татур А.А. Эффективность вакуумной терапии в лечении послеоперационных стерномедиастенитов: систематический обзор и мета–анализ // Новости хирургии. — 2016. — Т. 24, № 3. — С. 275-284.

Back to issue