Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 13, №3, 2018

Back to issue

Biochemical indicators of oral fluid in school-age children with a combined course of caries and chronic generalized catarrhal gingivitis under the influence of treatment and prophylactic measures

Authors: Трубка І.О.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. При виникненні й розвитку основних стоматологічних захворювань у дітей, а саме карієсу й гінгівіту, спостерігаються певні зміни складу, біологічних і біохімічних властивостей ротової рідини, за параметрами яких можливо оцінити стан органів і тканин ротової порожнини, а також вплив розроблених лікувально-профілактичних методів і підходів. Мета: оцінити зміни біохімічних показників слини в дітей шкільного віку при карієсі й хронічному генералізованому катаральному гінгівіті під впливом розробленого лікувально-профілактичного комплексу (ЛПК). Матеріали та методи. Клінічні дослідження проводили за участю дітей віком від 7 до 15 років, у яких визначали показники вмісту кальцію, фосфору, кислої й лужної фосфатаз, малонового діальдегіду (МДА) і каталази в ротовій рідині до початку проведення лікувально-профілактичного комплексу і через рік після його триразового застосування. Результати. Проведення ЛПК збільшує вміст кальцію в ротовій рідині, але найкращі результати — збільшення у два-три рази — ми отримали в основних лікувальних підгрупах, у яких корекція недостатнього надходження кальцію проводилась шляхом регулювання харчового й питного режиму дитини й додатковим призначенням комбінованого препарату кальцію. Дослідження кислої й лужної фосфатаз свідчать про вірогідне підвищення їх активності в дітей основних лікувальних груп із субкомпенсованою формою карієсу й хронічним генералізованим катаральним гінгівітом на початку дослідження й істотне зменшення даних показників при застосуванні ЛПК. Активність каталази й рівень МДА на початку дослідження в дітей основних лікувальних підгруп були вірогідно гіршими порівняно з контрольною лікувальною підгрупою. Підвищення активності каталази й зниження МДА до рівня здорових дітей свідчить про нормалізацію функціонування антиоксидантно-прооксидантної системи під впливом ЛПК. Висновки. Основні біохімічні показники ротової рідини свідчать про позитивний вплив і ефективність розробленого ЛПК.

Актуальность. При возникновении и развитии основных стоматологических заболеваний у детей, а именно кариеса и гингивита, наблюдаются определенные изменения состава, биологических и биохимических свойств ротовой жидкости, по параметрам которых можно оценить состояние органов и тканей ротовой полости, а также влияние разработанных лечебно-профилактических методов и подходов. Цель: оценить изменения биохимических показателей слюны у детей школьного возраста при кариесе и хроническом генерализованном катаральном гингивите под влиянием разработанного лечебно-профилактического комплекса (ЛПК). Материалы и методы. Клинические исследования проводили с участием детей в возрасте от 7 до 15 лет, у которых определяли содержание кальция, фосфора, кислой и щелочной фосфатаз, малонового диальдегида (МДА) и каталазы в ротовой жидкости до начала проведения лечебно-профилактического комплекса и через год после его трехкратного применения. Результаты. Проведение ЛПК увеличивает содержание кальция в ротовой жидкости, но самые лучшие результаты — увеличение в два-три раза — мы получили в основных лечебных подгруппах, в которых коррекция недостаточного поступления кальция проводилась путем регулирования пищевого и питьевого режима ребенка и дополнительного назначения комбинированного препарата кальция. Исследование кислой и щелочной фосфатаз свидетельствует о достоверном повышении их активности у детей основных лечебных подгрупп с субкомпенсированной формой кариеса и хроническим генерализованным катаральным гингивитом до начала исследования и существенном уменьшении данных показателей при применении ЛПК. Активность каталазы и уровень МДА в начале исследования у детей основных лечебных подгрупп были достоверно худшими по сравнению с контрольной лечебной подгруппой. Повышение активности каталазы и снижение МДА до уровня здоровых детей свидетельствует о нормализации функционирования антиоксидантно-прооксидантной системы под влиянием ЛПК. Выводы. Основные биохимические показатели ротовой жидкости свидетельствуют о положительном влиянии и эффективности разработанного ЛПК.

Background. During the emergence and development of primary dental children’s diseases, namely caries and gingivitis, certain changes in the composition, biological and biochemical features of the oral fluid are observed. Detection of such features enables to evaluate the state of the organs and tissues of the oral cavity, as well as to assess the influence of developed therapeutic and prophylactic methods and approaches. The purpose of the study is to evaluate changes in biochemical parameters of saliva among school-age children with caries and chronic generalized catarrhal gingivitis under the influence of developed therapeutic and prophylactic measures (TPM). Materials and methods. Clinical studies were conducted with the participation of children aged 7 to 15 years with pre-determination of calcium, phosphorus, acid and alkaline phosphatases, malondialdehyde and catalase levels in the oral fluid before TPM and one year after applying it three times. Results. The use of TPM increases the calcium content in the oral fluid. We achieved the two-three times higher results in the main treatment subgroups when correction of insufficient calcium supply was made by regulating the child’s eating and drinking regime and by additional prescription of combined calcium preparation. The study of acid and alkaline phosphatase confirm a significant increase of their activity among children from the main subgroups with subcompensated form of caries and chronic generalized catarrhal gingivitis at baseline and a significant decrease of these parameters when using TPM. Catalase activity and malondialdehyde level at baseline among children from the main treatment subgroups were significantly higher as compared to controls. Increased catalase activity and MDA decrease to the level of healthy children indicates the normalization of the antioxidant-prooxidant system function under the influence of TPM. Conclusions. The main biochemical indices of the oral fluid confirm the positive influence and effectiveness of developed TPM.


Keywords

ротова рідина; біохімічні показники; діти

ротовая жидкость; биохимические показатели; дети

oral fluid; biochemical indicators; children

Вступ

При виникненні й розвитку основних стоматологічних захворювань у дітей, а саме карієсу й гінгівіту, спостерігаються певні зміни складу, біологічних і біохімічних властивостей ротової рідини. Вона може використовуватись як діагностична рідина — альтернатива крові. За визначенням змін біохімічних показників ротової рідини можливо оцінити стан органів і тканин ротової порожнини, а також вплив розроблених лікувально-профілактичних методів і підходів. 
Основними показниками, яким автори приділяють найбільше уваги при проведені біохімічних досліджень ротової рідини, є вміст мінеральних компонентів (кальцій (Са), фосфор (Р)), рівень ферментів (кисла та лужна фосфатази (КФ і ЛФ)) і стан антиоксидантно-прооксидантної системи [1–5]. Кисла й лужна фосфатази беруть участь у фосфорно-кальцієвому обміні, відокремлюють фосфат від сполук фосфорної кислоти, тим самим забезпечуючи мінералізацію кісток і зубів [3]. Активність цих ферментів прийнято також враховувати при визначенні інтенсивності запальних процесів у ротовій порожнині [2, 6]. Компоненти антиоксидантно-прооксидантної системи слини впливають на стан місцевого гемостазу, місцевий імунітет і неспецифічну резистентність органів порожнини рота [1, 5, 7, 8]. 
 Особливу увагу приділяють визначенню вмісту кальцію й фосфору, що забезпечують мінералізуючи властивості ротової рідини, а саме формування й підтримання мінерального складу тканин зуба, і перш за все емалі [9]. На вміст кальцію в ротовій рідині певним чином впливає стан фосфорно-кальцієвого обміну в організмі дитини, тобто як достатній рівень надходження Са до організму, так і рівень його засвоєння. Те, що в Україні здорові діти, навіть раннього віку, не отримують достатньої кількості кальцію з продуктами харчування, обумовлює необхідність проведення комплексної профілактики й корекції гіпокальціємії як із використанням раціонального харчування, так і за допомогою медичної корекції комбінованими препаратами кальцію й вітаміну D [10]. 
Мета дослідження: оцінити зміни біохімічних показників слини в дітей шкільного віку при карієсі й хронічному генералізованому катаральному гінгівіті під впливом розробленого лікувально-профілактичного комплексу. 

Матеріали та методи 

У проведені клінічних досліджень брали участь діти віком від 7 до 15 років. Залежно від віку діти були розподілені на дві групи: І група — діти віком 7–11 років, ІІ група — діти віком 12–15 років. Залежно від використання лікувально-профілактичного комплексу в кожній групі виділяли три підгрупи: А — діти з компенсованим (КПУ + кп 0–5, 0–4) карієсом і відсутністю захворювань тканин пародонту, яким проводили тільки гігієну порожнини рота й надавали рекомендації щодо харчового й питного режиму — здорові діти; В — діти, які мають субкомпенсований (КПУ + кп 6–8, 5–8) карієс і хронічний генералізований катаральний гінгівіт (ХГКГ) легкого й середнього ступеня тяжкості, яким проводили гігієну порожнини рота, базову терапію карієсу і ХГКГ і надавали рекомендації щодо харчового й питного режиму — контрольна підгрупа; С — діти із субкомпенсованим (КПУ + кп 6–8, 5–8) карієсом і хронічним генералізованим катаральним гінгівітом легкого й середнього ступеня тяжкості, у яких застосовували розроблений нами лікувально-профілактичний комплекс (ЛПК), — основна лікувальна підгрупа. Лікувально-профілактичний комплекс передбачав декілька етапів. На першому етапі проводили визначення основних факторів ризику розвитку карієсу й захворювань тканин пародонту, за необхідності — консультацію суміжних спеціалістів (ортодонт, педіатр, гастроентеролог, ендокринолог). Другий етап включав проведення професійної гігієни порожнини рота з подальшим гігієнічним навчанням і підбором засобів догляду за порожниною рота залежно від віку дитини, клінічної ситуації й факторів ризику. Третій етап включав лікування карієсу, його ускладнень, захворювань тканин пародонту й превентивну малоінвазивну терапію карієсу. Четвертий етап включав призначення препаратів для домашнього використання — місцево гелі й креми на основі кальцію, місцевий пробіотик для відновлення колонізаційної резистентності, корекція недостатнього надходження кальцію до організму дитини. Для корекції недостатнього надходження кальцію до організму дитини регулювали харчовий і питний режим дитини й додатково призначали комбіновані препарати на основі карбонату кальцію й вітаміну D по 2,5 мл на день на протягом 1–2 місяців 2 рази на рік у вигляді суспензії. Даний препарат у 5 мл містить кальцію карбонату 625,0 мг (що еквівалентно 250,0 мг елементарного кальцію) та 125 МЕ вітаміну D3 (холекальциферол — його природна форма). 
Клінічне обстеження включало визначення скарг, збір анамнезу, стандартне стоматологічне обстеження: огляд, оцінку гігієнічних і пародонтальних індексів, у разі необхідності проводили рентгенологічне обстеження — ортопантомограму. Гігієнічні й пародонтальні індекси визначали відповідно до віку дитини [11].
Біохімічний аналіз ротової рідини включав визначення показників вмісту кальцію, фосфору, кислої й лужної фосфатаз [12], малонового діальдегіду (МДА) і каталази [13]. Ротову рідину збирали в стерильні одноразові ємності в першій половині дня в стані спокою протягом 7–10 хвилин в обсязі 5–10 мл, поміщали в термоконтейнер з охолоджуючими елементами й перевозили в лабораторію протягом 3 годин. 
Біохімічний аналіз ротової рідини проводили до початку лікувально-профілактичного комплексу й через рік після його триразового застосування. Лабораторні дослідження ротової рідини проводили в центральній науково-дослідній лабораторії –НМАПО імені П.Л. Шупика. Проведення лабораторних досліджень і застосування лікувально-профілактичного комплексу здійснювали за інформованою згодою дітей і батьків. 
Отримані результати оброблені методом варіаційної статистики Стьюдента — Фішера. Вірогідною вважалась різниця показників при р < 0,05.

Результати та обговорення

Біохімічні показники вмісту Са та Р до початку й після проведення лікувально-профілактичного комплексу у дітей І групи (7–11 років) та ІІ групи (12–15 років) подані в табл. 1. 
Ми визначили, що вміст Са в дітей із субкомпенсованим карієсом і ХГКГ легкого або середнього ступеня тяжкості (ІС та ІІС) є меншим, ніж у здорових дітей. Привертає увагу той факт, що у групі здорових дітей (ІА і ІІА) показник вмісту Са хоч і був вищим порівняно з іншими групами, але наближався до нижньої межі норми — 0,5–2,5 ммоль/л, що говорить про низький мінералізуючий потенціал ротової рідини. Отримані результати свідчать про необхідність проведення корекції недостатнього надходження Са не тільки в дітей контрольної й основної лікувальної підгруп, а й у здорових дітей для підвищення рівня цього елемента в ротовій рідині. 
Через рік після лікування в усіх групах спостереження ми визначили збільшення вмісту кальцію в ротовій рідині, але найкращі результати — збільшення у два-три рази — ми отримали в основних лікувальних підгрупах (ІС і ІІС), у яких корекція недостатнього надходження кальцію проводилась шляхом регулювання харчового й питного режиму дитини та додаткового призначення комбінованого препарату на основі карбонату кальцію й вітаміну D протягом 1–2 місяців 2 рази на рік. Позитивний вплив лікувально-профілактичних комплексів на показники Са у ротовій рідині отримано й у роботах інших авторів [14, 15]. За показником вмісту фосфору в досліджуваних групах дітей відмічено незначне зниження рівня неорганічного фосфору в ротовій рідині після проведення ЛПК. 
Дослідження активності кислої й лужної фосфатаз підтверджують дані інших авторів, що свідчать про вірогідне (у два-три рази) підвищення їх активності при запальних захворюваннях порожнини рота, зокрема гінгівітах, порівняно з групами здорових дітей [2, 16]. Проведення запропонованого ЛПК дозволило істотно зменшити активність фосфатаз у дітей основних лікувальних підгруп (ІС і ІІС) порівняно з дітьми контрольної лікувальної підгрупи, яким проводили тільки гігієну порожнини рота, базову терапію карієсу і ХГКГ і надавали рекомендації щодо харчового й питного режиму, і привести ці показники до рівня здорових дітей (табл. 2.) 
Дослідження стану антиоксидантно-прооксидантної системи в дітей І та ІІ груп до проведення лікувально-профілактичного комплексу показало зниження активності каталази й високий рівень МДА у дітей із субкомпенсованою формою карієсу й ХГКГ легкого або середнього ступеня тяжкості в контрольних (ІВ та ІІВ) і основних (ІС та ІІС) лікувальних підгрупах порівняно з підгрупами здорових дітей (ІА та ІІ А) (табл. 3). Отримані результати свідчить про недостатній рівень антиоксидантного захисту порожнини рота й інтенсивний перебіг процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і збігаються з результатами досліджень інших авторів [1, 8, 16]. 
Проведення лікувально-профілактичного комплексу позитивне вплинуло на активність каталази і рівень МДА у дітей підгруп ІС та ІІС (табл. 3). В основних лікувальних підгрупах активність каталази була вищою (19,34 ± 5,35 і 13,98 ± 2,04) порівняно з контрольними лікувальними підгрупами (12,65 ± 2,11 і 8,67 ± 1,81 відповідно), а рівень МДА (0,38 ± 0,06 і 0,41 ± 0,07) знизився до показників здорових дітей (0,45 ± 0,10 і 0,46 ± 0,03), що свідчить про нормалізацію функціонування антиоксидантно-прооксидантної системи й збігається з даними, отриманими іншими авторами [15, 17]. Навпаки, у дітей контрольної лікувальної підгрупи рівень МДА має незначну тенденцію до зростання на фоні незначного збільшення активності каталази (ІВ і ІІВ). Це може свідчити про те, що на тлі перебігу інтенсивного процесу ПОЛ починає активізуватись антиоксидантний захист порожнини рота.

Висновки

Основні біохімічні показники ротової рідини свідчать про позитивний вплив і ефективність розробленого лікувально-профілактичного комплексу: 
— регулювання харчового й питного режиму і додаткове призначення комбінованого препарату на основі карбонату кальцію й вітаміну D по 2,5 мл на день протягом 1–2 місяців 2 рази на рік істотно збільшує мінералізуючий потенціал ротової рідини; 
— відбувається зменшення активності кислої й лужної фосфатаз, збільшення активності каталази й зниження вмісту МДА, що дозволяє нормалізувати стан антиоксидантно-прооксидантної системи й створює умови для нормального функціонування органів і тканин порожнини рота в дітей.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Bibliography

1. Паласюк Б.О. Перекисне окислення ліпідів та окисна модифікація білків у ротовій рідині в дітей середнього шкільного віку з хронічним катаральним гінгівітом / Б.О. Паласюк, О.І. Паласюк // Вісник ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія». — 2012. — Т. 12, вип. 4(40). — С. 50-54.
2. Сирак С.В. Динамика биохимических показателей ротовой жидкости у детей и подростков при использовании разработанного зубного эликсира / С.В. Сирак, А.Г. Сирак, И.М. Быков // Стоматология детского возраста и профилактика. — 2013. — Т. 12, 4(47). — С. 61-65.
3. Kaur A. Evaluation of non-microbial salivary caries activity parameters and salivary biochemical indicators in predicting dental ca–ries / А. Kaur, K.S. Kwatra, P. Kamboj // J. Indian Soc. Pedod. Prev. Dent. — 2012. — 30. — 212-7. DOI: 10.4103/0970-4388.105013.
4. Hani S. AlMoharib, Abdulrahman AlMubarak, Raed AlRowis, Amrita Geevarghese, R.S. Preethanath, Sukumaran Anil. Oral Fluid Based Biomarkers in Periodontal Disease: Part 1 // Saliva J. Int. Oral Health. — 2014 Jul-Aug. — 6(4). — 95-103. PMCID: PMC4148585.
5. Tóthová L. Salivary markers of oxidative stress in oral di–seases / L’ubomíra Tóthová, Natália Kamodyová, Tomáš Červenka, Peter Celec // Front. Cell Infect. Microbiol. — 20 October 2015. — https://doi.org/10.3389/fcimb.2015.00073.
6. Dabra S. Evaluating the levels of salivary alkaline and acid phosphatase activities as biochemical markers for periodontal di–sease: A case series / Dabra S., Singh P. // Dent. Res J. (Isfahan). — 2012. — 9(1). — 41-5 [PubMed]. doi: 10.4103/1735-3327.92942. 
7. Tóthová L. Salivary Markers of Oxidative Stress and Their Relation to Periodontal and Dental Status in Children / L’ubomíra Tóthová, Viera Celecová, Peter Celec // Disease Markers. — 2013. — Vol. 34 (2013), Issue 1. — 9-15. — http://dx.doi.org/10.3233/DMA-2012-00943
8. Сенченко Н.Г. Окислювально-антиокислювальна активність паротидної слини здорових та хворих на карієс дітей віком 5–15 років / Н.Г. Сенченко // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. — 2008. — Т. 9, № 3. — C. 103-107.
9. Anderson P. Critical pH in resting and stimulated whole saliva in groups of children and adults / Anderson P., Hector M.P., Rampersad M.A. // Int. J. Paediatr. Dent. — 2001. — 11. — 266-73. [PUBMED]. DOI: 10.1046/j.1365-263X.2001.00293.x.
10. Квашніна Л.В. Аліментарний дефіцит кальцію у дітей та підходи до його корекції / Л.В. Квашнина // Современная педиатрия. — 2016. — 7(79). — С. 26-32. DOI: 10.15574/SP.2016.79.26.
11. Хоменко Л.О. Терапевтична стоматологія дитячого віку / Хоменко Л.О., Голубєва І.М., Остапко О.І. — К.: Книга плюс, 2015. — Т. 2. — 329 с. 
12. Горячковский А.М. Клиническая биохимия в лабораторной диагностике / А.М. Горячковский. — 3-е изд., испр. и доп. — Одесса: Экология, 2005. — 607 с. 
13. Коробейникова Э.Н. Модификация определения продуктов ПОЛ в рекции с ТБК / Э.Н. Коробейникова // Лабораторное дело. — 1989. — № 7. — С. 8-10.
14. Shikha Singh. Saliva as a prediction tool for dental caries: An in vivo study / Shikha Singh, Arun Sharma, P.B. Sood, Archana Sood, Iram Zaidi, Anju Sinha // Journal of Oral Biology and Craniofacial Research. — 2015. — Vol. 5, Issue 2. — P. 59-64. — https://doi.org/10.1016/ j.jobcr.2015.05.001.
15. Каськова Л.Ф. Динаміка біохімічних показників ротової рідини дітей із зубощелепними аномаліями під впливом профілактичного комплексу / Л.Ф. Каськова, К.В. Марченко // Вісник проблем біології і медицини. — 2011. — Вип. 4(90). — С. 262-265.
16. Островский А.В. Биохимические показатели ротовой жидкости у больных хроническим катаральным гингивитом и генерализованным пародонтитом начальной и І степени / А.В. Островский // Вісник проблем біології і медицини. — 2014. — Т. 2(108), вип. 2. — С. 56-58.
17. Косенко Д.К. Биохимические параметры ротовой жидкости у детей в динамике ортодонтического лечения / Д.К. Косенко, О.А. Макаренко // Вісник стоматології. — 2010. — № 3. — С. 47-52.

Similar articles

Application of the treatment and preventive measures for caries and gingivitis in school-age children
Authors: Трубка І.О.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

"Child`s Health" Том 13, №4, 2018
Date: 2018.07.19
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Поширеність та інтенсивність карієсу зубів у дітей України: результати клініко-епідеміологічного обстеження
Authors: Задорожна І.В. - ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»; Поворознюк В.В. - ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Український науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Київ
"Pain. Joints. Spine." 1-2 (13-14) 2014
Date: 2014.06.20
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
The effectiveness of ozone therapy as a non-drug method for treatment of initial caries  of permanent teeth in children
Authors: Олійник Р.П., Рожко М.М., Хабчук В.С.
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», м. Івано-Франківськ, Україна

"Child`s Health" Том 14, №4, 2019
Date: 2019.08.02
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Concentration of Mineral Components in Oral Fluid in Children with Undifferentiated Connective Tissue Dysplasia Syndrome and Their Influence on Caries Resistance
Authors: Avdusenko M.V., Bogdanova T.L. - Donetsk National Medical University named after M.Gorkyi, Krasnyi Lyman, Ukraine
"Child`s Health" 2 (70) 2016
Date: 2016.05.17
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue