Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 13, №3, 2018

Back to issue

Prediction and diagnosis of right ventricular heart failure and ventricular dysfunction during the exacerbation of bronchial asthma in children

Authors: Різник А.В.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Бронхіальна астма (БА) вже в дитячому віці може супроводжуватись серцево-судинними ускладненнями у вигляді синдрому гострого легеневого серця, дисфункції шлуночків серця, метаболічної кардіоміопатії, порушень ритму і провідності, що не тільки обтяжує перебіг захворювання, але й додатково знижує якість життя пацієнтів. Ремоделювання серця при БА передує клінічним проявам серцевої недостатності та може самостійно поглиблювати систолічну і діастолічну дисфункцію шлуночків. Мета. Удосконалення прогнозування розвитку серцево-судинних ускладнень у період загострення БА в дітей шляхом визначення факторів ризику розвитку дисфункції шлуночків і розробки додаткових інформативних клініко-ехокардіографічних діагностичних критеріїв правошлуночкової серцевої недостатності. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 85 дітей, хворих на БА, віком від 5 до 17 років, у яких застосовано методи пульсоксиметрії, спірографії, електрокардіографії, допплер-ехокардіографії. Обстеження проводилось у періоді загострення БА при госпіталізації хворого і в періоді поліпшення стану, на 5–6-ту добу перебування у відділенні пульмоалергології комунального закладу «Обласна дитяча клінічна лікарня» Дніпропетровської обласної ради. Критеріями включення в дослідження були алергічна та змішана персистуюча средньотяжка і тяжка астма в період загострення. В дослідження не ввійшли хворі на БА діти в період ремісії, діти з інтермітуючим перебігом астми та легкою персистуючою БА. Для визначення типу й ступеня вентиляційної недостатності використовували метод спірографії з оцінкою показників життєвої ємності легень (ЖЄЛ), об’єму форсованого видиху за 1 секунду (ОФВ1), ОФВ1/ЖЄЛ. Математичне і статистичне опрацювання матеріалів дослідження проводили з використанням методів біостатистики, реалізованих у пакетах програм Microsoft Excel (Office Home Business 2KB4Y-6H9DB-BM47K-749PV-PG3KT), Statistica 6.1 (StatSoft Inc., серійний № AGAR909E415822FA). Результати. Визначено прогностичні клінічні фактори ризику розвитку систоло-діастолічної дисфункції шлуночків серця у випадку можливого нападу БА, до яких було віднесено: наявність у хворої дитини БА тяжкого перебігу; наявність тахікардії у спокої; порушення реполяризації в міокарді шлуночків на електрокардіограмі; наявність у хворого на астму супутнього хронічного тонзиліту; бактеріоносійство у носоглотці; жіночу стать. Розроблено додаткові інформативні діагностичні критерії розвитку правошлуночкової серцевої недостатності в період загострення БА у дітей. Установлено, що застосування еуфіліну поряд із ­β2-агоністами для бронхолітичної терапії дітей у період загострення БА негативно впливає на діастолічну функцію шлуночків серця і сприяє збереженню підвищеного тиску в легеневій артерії. Висновки. Питання покращення можливостей прогнозування розвитку дисфункції шлуночків серця та своєчасної діагностики серцево-судинних ускладнень у період загострення БА у дітей вирішується шляхом визначення клінічних факторів ризику розвитку дисфункції шлуночків і розробки додаткових інформативних клініко-ехокардіографічних діагностичних критеріїв правошлуночкової серцевої недостатності.

Актуальность. Бронхиальная астма (БА) уже в детском возрасте может сопровождаться сердечно-сосудистыми осложнениями в виде синдрома острого легочного сердца, дисфункции желудочков сердца, метаболической кардиомиопатии, нарушениями ритма и проводимости, что не только осложняет течение заболевания, но и снижает качество жизни пациентов. Ремоделирование сердца при БА предшествует клиническим проявлениям сердечной недостаточности и может самостоятельно усиливать систолическую и диастолическую дисфункцию желудочков. Цель. Улучшение прогнозирования развития сердечно-сосудистых осложнений в периоде обострения БА у детей путем определения факторов риска развития дисфункции желудочков сердца и разработка дополнительных информативных клинико-эхокардиографических диагностических критериев правожелудочковой сердечной недостаточности. Материалы и методы. Под нашим наблюдением находились 85 детей, страдающих БА, в возрасте от 5 до 17 лет, обследованных с использованием методов пульсоксиметрии, спирографии, электрокардио­графии, допплер-эхокардиографии. Обследование проводилось в момент обострения БА при госпитализации больного и в период улучшения состояния, на 5–6-е сутки пребывания в отделении пульмоаллергологии коммунального учреждения «Областная детская клиническая больница» Днепропетровского областного совета. Критериями включення в исследование была аллергическая и смешанная персистирующая среднетяжелая и тяжелая БА в период обострения. В исследование не вошли дети с БА в периоде ремиссии, дети с интермиттирующим течением астмы и с легкой персистирующей астмой. Для определения типа и степени вентиляционной недостаточности использовали метод спирографии с оценкой жизненной емкости легких (ЖЕЛ), объема форсированного выдоха за 1 секунду (ОФВ1), ОФВ1/ЖЕЛ. Математическую и статистическую обработку материалов исследования проводили с использованием методов биостатистики, реализованных в пакетах программ Microsoft Excel (Office Home Business 2KB4Y-6H9DB-BM47K-749PV-PG3KT), Statistica 6.1 (StatSoft Inc., серийный № AGAR909E415822FA). Результаты. Определены прогностические клинические факторы риска развития систоло-диастолической дисфункции желудочков сердца в случае возможного приступа бронхиальной астмы, к которым были отнесены: наличие у больного ребенка тяжелого течения; наличие тахикардии в покое; нарушение реполяризации в миокарде желудочков на электрокардиограмме; наличие у больного астмой хронического тонзиллита; бактерионосительство в носоглотке; женский пол. Разработаны дополнительные информативные диагностические критерии развития правожелудочковой сердечной недостаточности в периоде обострения БА у детей. Установлено, что использование эуфиллина совместно с β2-агонистами для бронхолитической терапии детей в периоде обострения БА негативно влияет на диастолическую дисфункцию желудочков и способствует сохранению повышенного давления в легочной артерии. Выводы. Вопрос улучшения возможностей прогнозирования развития дисфункции желудочков сердца и своевременная диагностика сердечно-сосудистых осложнений в периоде обострения БА у детей решается путем определения клинических факторов риска развития дисфункции желудочков сердца и разработки дополнительных информативных клинико-эхокардиографических диагностических критериев правожелудочковой сердечной недостаточности.

Background. Bronchial asthma (BA) already in childhood can be accompanied by cardiovascular complications in the form of acute pulmonary heart disease, ventricular dysfunction, metabolic cardiomyopathy, rhythm and conduction disorders, which not only aggravates the course of the disease, but also reduces the quality of life of patients. The heart remodeling in BA is preceded by clinical manifestations of heart failure and can independently aggravate systolic and diastolic dysfunction of the ventricles. The purpose of the study was to improve the prediction of cardiovascular complications in the period of bronchial asthma exacerbation in children by identifying the risk factors for ventricular dysfunction and developing additional informative clinical and echocardiographic diagnostic criteria for right ventricular heart failure. Materials and methods. Under our supervision, there were 85 children with asthma aged 5 to 17 years. Pulse oximetry, spirography, electrocardiography, Doppler, and echocardiography were performed. The examination was carried out in the period of asthma exacerbation, during hospitalization of the patient and during the period of improvement, on the days 5–6 of staying in the pulmonary department of the Municipal Institution “Regional Children’s Clinical Hospital” of Dnipropetrovsk Regional Council. The criteria for inclusion in the study were allergic and mixed persistent, moderate and severe asthma during the period of exacerbation. The study did not include patients with asthma in remission period, children with an intermittent course of asthma and a mild persistent asthma. To determine the type and degree of ventilation insufficiency, a spirographic method was used to evaluate the indicators of vital lung capacity (VLC), forced expiratory volume in 1 second (FEV1), FEV1/VLC. The mathematical and statistical processing of the research materials was carried out using the methods of biostatistics implemented in the packages of Microsoft Excel programs (Office Home Business 2KB4Y-6H9DB-BM47K-749PV-PG3KT), Statistica 6.1 (StatSoft Inc., Serial number AGAR909E415822FA). Results. The prognostic clinical risk factors for the development of systolic and diastolic dysfunction of the cardiac ventricles in case of a possible attack of bronchial asthma were identified: the presence of a severe bronchial asthma in a sick child; presence of tachycardia at rest; violation of the ventricular myocardial repolarization on the electrocardiogram; presence of concomitant chronic tonsillitis; bacteria in the nasopharynx; female sex. Additional informative diagnostic criteria for the development of right ventricular heart failure during the period of exacerbation of bronchial asthma in children have been developed. It has been found that the use of euphylline in combination with β2-agonists for the bronchodilator therapy of children in the period of exacerbation of bronchial asthma negatively affects the diastolic function of the cardiac ventricles and promotes the preservation of elevated pressure in the pulmonary artery. Conclusions. The issue of improving the prediction of cardiac ventricular dysfunction and timely diagnosis of cardiovascular complications in the period of asthma exacerbation in children is solved by identifying clinical risk factors for ventricular dysfunction and developing additional informative, clinical and echocardiographic diagnostic criteria of right ventricular heart failure.


Keywords

бронхіальна астма; дисфункція шлуночків серця; діагностика; прогноз; діти

бронхиальная астма; дисфункция желудочков сердца; диагностика; прогноз; дети

bronchial asthma; ventricular dysfunction; diagnosis; prediction; children


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Бабич П.Н. Применение современных статистических методов в практике клинических исследований. Сообщение третье. Отношение шансов: понятие, вычисление и интерпретация / П.Н. Бабич, А.В. Чубенко, С.Н. Лапач // Укр. мед. часопис. — 2005. — № 2. — С. 113-119.
2. Богмат Л.Ф. Ремоделювання серця та зміни загальної гемодинаміки в підлітків з артеріальною гіпертензією / Богмат Л.Ф., Ніконова В.В. // Артериальная гипертензия. — 2014. — Т. 1, № 33. — С. 14-19.
3. Воробьев А.С. Амбулаторная эхокардиография у детей: руководство для врачей / А.С. Воробьев. — СПб.: СпецЛит, 2010. — 543 с. 
4. Герасимова Е.В. Клинико-инструментальный и лабораторный анализ состояния сердечно-сосудистой системы у детей с бронхиальной астмой. Научное обозрение / Е.В. Герасимова // Медицинские науки. — 2015. — № 1. — С. 129-130.
5. Ермакова И.Н. Клиническая эффективность низкоинтенсивной лазеротерапии в комплексе санаторной реабилитации детей с бронхиальной астмой, часто болеющих респираторными инфекциями верхних дыхательных путей / И.Н. Ермакова, Ю.Л. Мизерницкий // Лазерная медицина. — 2009. — Т. 13, вып. 4. — С. 13-16.
6. Кондратьєв В.О. Гемодинаміка правих відділів серця у здорових дітей за даними допплерехокардіографії / В.О. Кондратьєв, А.В. Різник, О.В. Кунак // Здоровье ребенка. — 2015. — Т. 67, № 7. — С. 88-92.
7. Кондратьєв В.О. Особливості серцевої діяльності у дітей з бронхіальною астмою на фоні хронічного тонзиліту / В.О. Кондратьєв, А.В. Різник, О.В. Єгоренко // Медичні перспективи. — 2015. — Т. XX, № 4. — С. 34-39. 
8. Леженко Г.А. Нейроэндокринные механизмы формирования эндотелиальной дисфункции у детей, больных бронхиальной астмой / Г.А. Леженко, А.В. Абрамов, Е.Е. Пашкова // Педиатрия. Восточная Европа. — 2014. — № 2. — С. 7-15.
9. Недельська С.М. Клініко-імунологічні особливості алергенспецифічної імунотерапії бронхіальної астми в дітей / С.М. Недельська, Н.М. Таран // Здоровье ребенка. — 2014. — Т. 58, № 7. — С. 33-36. 
10. Недельська С.М. Особливості екстракраніальної гемодинаміки хворих на бронхіальну астму дітей / С.М. Недельська, О.Ю. Акулова // Здоровье ребенка. — 2014. — Т. 57, № 6. — С. 73-76. 
11. Недельская С.Н. Диагностика бронхиальной астмы у детей раннего возраста: возможности, проблемные вопросы, дифференциальная диагностика / С.Н. Недельская, Д.А. Ярцева // Здоровье ребенка. — 2013. — Т. 45, № 2. — С. 108-111. 
12. Недельская С.Н. Cоциально-психологическая адаптация детей с бронхиальной астмой к школьному обучению / С.Н. Недельская, Е.В. Раскина, Е.Ю. Акулова // Здоровье ребенка. — 2013. — Т. 44, № 1. — С. 85-88. 
13. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных / О.Ю. Реброва. — М.: МедиаСфера, 2006. — 305 с.
14. Пашкова О.Є. Патогенетичні механізми розвитку серцево-судинних порушень у дітей з рецидивуючою та хронічною бронхолегеневою патологією та обґрунтування підходів щодо їх профілактики: Автореф. дис… д-ра мед. наук: спец. 14.01.10 «Педіатрія» / О.Є. Пашкова. — Запоріжжя, 2014. — 40 с.
15. Шумна Т.Є. Взаємозв’язок порушень бронхолегеневої й серцево-судинної системи у дітей з бронхіальною астмою: багатогранність та невичерпаність вивчення проблеми / Т.Є. Шумна, С.М. Недельська, О.М. Даценко // Здоровье ребенка. — 2014. — № 8. — С. 8-11.
16. Юнкеров В.И. Математико-статистическая обработка данных медицинских исследований / В.И. Юнкеров, С.Г. Григорьев. — СПб.: ВМедА, 2002. — 266 с.
17. GINA REPORT, Global Strategy for Asthma Management and Prevention / revised 2014. — P. 1-132.
18. Schatz M. The allergic asthma phenotype / M. Schatz, L. Rosen–wasser // J. Allergy Clin. Immunol. Pract. — 2014. — Vol. 2. — P. 645-649.

Back to issue