Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 19, №3, 2018

Back to issue

Orthopedic restoration of thumb opposition in consequences of the upper extremity trauma

Authors: Страфун С.С.(1), Оберемок М.П.(2), Лисак А.С.(1), Тимошенко С.В.(1)
1 - ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна
2 - ТОВ «Медичний центр «Медікап», м. Одеса, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. У значної частини хворих із застарілими травмами верхньої кінцівки актуальне хірургічне відновлення опозиції першого пальця. Мета: визначити ефективність оперативних втручань із відновлення протиставлення першого пальця кисті при наслідках травм верхньої кінцівки, окреслити основні фактори, що зумовлюють ступінь відновлення опозиції, і можливі причини незадовільних результатів. Матеріали та методи. 39 пацієнтам із застарілим пошкодженням периферичних нервів (19 хворих), плечового сплетення (11 пацієнтів) та ішемічною контрактурою верхньої кінцівки (9) виконували: опоненопластику (25) й опоненодез (14). Оцінювалась динаміка відновлення функції першого пальця й спроможність до трипальцевого захвату за його участю. Результати. Ефективність опоненопластики в більшості проаналізованих випадків була нижчою за очікувану, методики опоненопластики з використанням сухожилків згиначів (Tompson, Bunnell) були ефективніші за методики з використанням розгиначів. Проте вихідні умови дозволяють реалізувати ці методики лише в третини хворих, які потребують такого відновлення. Методики з використанням розгиначів пальців кисті (Taylor, Burkhalter) дають переконливий безпосередній результат, проте в післяопераційному періоді ефективність їх суттєво зменшується, що вимагає особливих підходів для її збільшення. Ефективність операції опоненодезу більш прогнозована, проте відновлення захватів потребує коректної функції довгих пальців кисті, а вибір позиції першого пальця — ретельного узгодження з пацієнтом. Висновки. Необхідне створення системного підходу для вибору методик і врахування компонентів виконання цих втручань. Окрім того, важлива оптимізація цих втручань за рахунок уточнення натягу сухожилка м’яза-двигуна і застосування засобів для зменшення адгезивного процесу.

Актуальность. У значительной части больных с застарелыми травмами верхней конечности актуально хирургическое восстановление оппозиции первого пальца. Цель: определить эффективность оперативных вмешательств по восстановлению противопоставления первого пальца кисти при последствиях травм верхней конечности, очертить основные факторы, которые определяют степень восстановления оппозиции, и возможные причины неудовлетворительных результатов. Материалы и методы. 39 пациентам с застарелыми повреждениями периферических нервов (19 больных), плечевого сплетения (11 пациентов) и ишемической контрактурой верхней конечности (9) выполняли: оппоненопластику (25) и оппоненодез (14). Оценивалась динамика восстановления функции первого пальца и возможность выполнения трехпальцевых захватов с его участием. Результаты. Эффективность оппоненопластики в большинстве проанализированных случаев была ниже ожидаемой, методики оппоненопластики с использованием сухожилий сгибателей (Tompson, Bunnell) были эффективнее, чем методики с использованием разгибателей. Однако исходные условия позволяли реализовать эти методики лишь у трети больных, которые нуждаются в таком восстановлении. Методики с использованием разгибателей пальцев кисти (Taylor, Burkhalter) дают убедительный непосредственный результат, но в послеоперационном периоде их эффективность значительно уменьшается, что требует особых подходов для ее увеличения. Эффективность операции оппоненодеза более прогнозирована, но восстановление захватов требует корректной функции длинных пальцев кисти, а выбор позиции первого пальца — тщательного согласования с пациентом. Выводы. Необходимо создание системного подхода к выбору методик с учетом компонентов выполнения этих вмешательств. Кроме того, важна оптимизация этих вмешательств за счет уточнения натяжения сухожилия мышцы-двигателя и применения средств для уменьшения адгезивного процесса.

Background. The vast majority of patients with consequences of the upper extremity injury require surgical restoration of thumb opposition. The purpose was to determine the effectiveness of surgical restoration of thumb opposition in consequences of the upper extremity trauma, to describe the main factors that determine the degree of opposition recovery and possible causes of poor results. Materials and methods. Thirty nine patients (neglected peripheral nerve trauma (n = 19), brachial plexus lesions (n = 11 patients) and upper extremity ischemic contracture (n = 9)) underwent: opponensplasty (n = 25) and opponodesis (n = 14). Dynamics of thumb function restoration and ability to use it in three-finger grasp were evaluated. Results. Opponensplasty effectiveness in most of the analyzed cases was lower than expected, the techniques using flexor tendons (Thompson, Bunnell) are more effective than methods involving extensors. However, due to initial conditions, they can be realized only in one third of patients, who need this recovery. Methods using extensors (Taylor, Burkhalter) provide a compelling immediate result, but in the postoperative period, their effectiveness is significantly reduced, which requires special approaches to increase their efficacy. The effectiveness of opponodesis is more predictable, but grasp restoration requires correct function of long fingers, and the choice of thumb position — a thorough agreement with patient. Conclusions. It is necessary to create a systematic approach for choosing techniques and taking into account the components of these interventions. In addition, it is important to optimize these interventions by clarifying tendon tension in the motor muscle and the means to reduce the adhesion process.


Keywords

опоненопластика; опоненодез; транспозиція сухожилків

оппоненопластика; оппоненодез; транспозиция сухожилий

opponensplasty; opponodesis; tendon transfer


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Bunnell S. Surgery of the hand / Bunnell S. — 3rd еd. — Philadelphia: J.B. Lippincott Co., 1956.
2. Burkhalter W. Extensor indicis proprius opponensplasty / Burkhalter W., Christensen R.C., Brown P. // J Bone Joint Surg Am. — 1973. — № 55. — C. 725-732.
3. Lalonde D.H. Dosage of local anesthesia in wide awake hand surgery / Lalonde D.H., Wong A. // J. Hand Surg. Am. — 2013. — № 38(10). — C. 2025-2028.
4. Lalonde D.H. Epinephrine in local anesthesia in finger and hand surgery: The case for wide-awake anesthesia / Lalon-de D.H., Martin A. // J. Am. Acad. Orthop. Surg. — 2013. — № 21(8).
5. Littler J.W. Primary restoration of thumb opposition with median nerve compression / Littler J.W., Li C.S. // Plast. Reconstr. Surg. — 1967. — № 39. — C. 74-75.
6. Taylor R.T. Reconstruction of the hand / Taylor R.T. // Surg. Gynecol. Obstet. — 1921. — № 32. — C. 237-248.
7. Thompson T.C. A modified operation for opponens paralysis / Thompson T.C. // J. Bone Joint Surg. — 1942. — № 24. — C. 632-640. 
8. Курінний І.М. Наслідки поліструктурної травми верхньої кінцівки та їх хірургічне лікування: автореф. дис... докт. мед. наук: спец. 14.01.21 «Травматологія і ортопедія» / І.М. Курінний. — К., 2009. — 33 с.
9. Профілактика, діагностика та лікування ішемічних контрактур кисті та стопи / [Страфун С.С., Бруско А.Т., Лябах А.П. та ін.] — К.: Стилос, 2007. — 264 с.
10. Хірургічне лікування ушкоджень плечового сплетення / [Цимбалюк В.І., Гайко Г.В., Сулій М.М., Страфун С.С.]. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — 212 с.
 

Back to issue