Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" Том 13, №4, 2018

Back to issue

Screening for bronchial asthma as an effective method of its timely detection in school-age children

Authors: Федорців О.Є.(1), Волянська Л.А.(1), Бурбела Е.І.(1), Поспіх Н.Ю.(2)
(1) — ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені Івана Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль, Україна
(2) — Тернопільська обласна дитяча лікарня, м. Тернопіль, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Проведене епідеміологічне дослідження бронхіальної астми шляхом анкетування батьків і дітей міської та сільської місцевості Тернопільської області з метою вивчення поширеності, визначення та репрезентації основних маркерів захворюваності серед дітей старшого та середнього шкільного віку. Дітям проводилися детальний збір анамнезу, анкетне опитування, розроблене згідно з методологією ISAAC, та об’єктивне клінічне обстеження. Даний фрагмент епідеміологічних досліджень засвідчив, що показники поширення бронхообструктивних захворювань у регіоні (5,62 %) суттєво відрізняються від показників офіційної статистики (1,7 %).

Проведено эпидемиологическое исследование бронхиальной астмы путем анкетирования родителей и детей городской и сельской местности Тернопольской области с целью изучения распространенности, определения и репрезентации основных маркеров заболеваемости среди детей старшего и среднего школьного возраста. Детям проводились детальный сбор анамнеза, анкетный опрос, разработанный согласно методологии ISAAC, и объективное клиническое обследование. Данный фрагмент эпидемиологических исследований засвидетельствовал, что показатели распространения бронхообструктивных заболеваний в регионе (5,62 %) существенно отличаются от показателей официальной статистики (1,7 %).

An epidemiological study of bronchial asthma was carried out by questioning parents and children of urban and rural areas of the Ternopil region in order to evaluate the prevalence, determination and representation of the main markers of the disease among children of senior and secon­dary school age. Children underwent detailed history collection, survey developed according to the International Study of Asthma and Allergies in Childhood and objective clinical examination. This fragment of epidemiological studies has shown that the prevalence of bronchoobstructive diseases in the region (5.62 %) differs significantly from official statistics (1.7 %).


Keywords

бронхіальна астма; бронхообструктивні захворювання; діти

бронхиальная астма; бронхообструктивные заболевания; дети

bronchial asthma; bronchoobstructive diseases; children

Вступ

Бронхіальна астма (БА) — мультифакторне захворювання, що маніфестує внаслідок реалізації генетичної схильності на грунті психосоціальної дисгармонії, є однією з актуальних проблем сучасної клінічної педіатрії через значне зростання захворюваності, інвалідизацію та можливість летальних наслідків [1–3]. Епідеміологічні дослідження засвідчують, що поширеність даного захворювання серед дитячої популяції варіабельна і коливається в межах 3,4–37,6 %, близько 300 мільйонів людей у світі хворіють на бронхіальну астму, та вчені прогнозують зростання цієї цифри ще на 100 млн до 2025 року [4, 5]. Серед школярів Тернопільської області лікарями діагностовано захворюваність із цього приводу знач–но нижчу за статистичні показники, що свідчить про недостатній рівень виявлення та діагностування цієї патології [6].
Мета — вивчення поширеності, визначення та репрезентація основних маркерів захворюваності на БА серед дітей старшого та середнього шкільного віку в Тернопільській області.

Матеріали та методи

Нами проведено епідеміологічне дослідження БА шляхом анкетування батьків та 267 дітей шкільного віку міст Тернополя і Теребовлі (205 — 76,78 %) та кількох сіл Тернопільської області (62 — 23,22 %), відібраних шляхом кластерного відбору у 2 міських та 5 сільських школах нашої області, як фрагмент комплексної наукової роботи державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського» на тему «Прогностичні критерії метаболічних порушень у дітей з соматичною патологією в екосоціальних умовах Тернопільської області», що виконувалась за планом МОЗ України (№ 0113U001240 державної реєстрації). Для вивчення функції зовнішнього дихання був використаний портативний комп’ютеризований спірограф MICROLAB-3300.
В обстежених дітей проводилися детальний збір анамнезу, анкетне опитування, об’єктивне клінічне обстеження. У дану групу діти включались за випадковим вибором і бажанням батьків заповнювати запропоновані анкети. Основним критерієм відбору був стан здоров’я школярів, який ми оцінювали на момент опитування їх батьків як задовільний. 
До проведеного аналізу ввійшли 144 (53,93 %) дів–чинки та 123 (46,07 %) хлопчики. Середній вік обстежених дітей із міста становив 11,49 ± 1,90 року (рис. 1), із них 112 (54,63 %) дівчаток та 93 (45,37 %) хлопчики. Середній вік дітей із сільської місцевості був 10,58 ± 1,81 року, серед них хлопчиків та дів–чаток було майже порівну — 30 (48,39 %) та 32 (51,61 %) відповідно.
Для участі в проекті були запрошені батьки або законні опікуни дітей. Анкети отримувались ними через класних керівників їх дітей. В анкетах містилось пояснення мети дослідження, на яке батьки давали письмову згоду. Друковані анкети містили питання українською мовою, розроблені згідно з методологією ISAAC. У перелік алергічних захворювань, включених у дослідження, увійшли всі діагностовані випадки БА, обструктивного бронхіту, алергічного риніту, атопічного дерматиту, неспецифічної гіперчутливості. Крім врахування діагнозів, проводився аналіз наявності в дітей характерних симптомів алергічних захворювань. 
Одержані результати дослідження аналізувалися за допомогою комп’ютерних пакетів Statistica StatSoft Inc. та Excel XP для Windows на персональному комп’ютері Asus Sonic Master Intel Core i3. Статистичну обробку даних здійснювали шляхом застосування методів дослідження випадкових величин та описової статистики. Визначали середню величину показників (М), середню помилку середньої величини (m). Вірогідність відхилення двох рядів значень обчислювали з використанням t-критерію, дисперсійного та дискримінантного аналізу. Вірогідною вважали відмінність між рядами за р < 0,05. 

Результати та обговорення

Поширеність хрипів у грудній клітці досліджуваного контингенту дітей за результатами анкетування їх батьків сягає 5,62 % (n = 15), нападів ядухи — 3,37 % (n = 9), симптомів алергічного риніту — 2,99 % (n = 8), чхання і закладеності носа — 7,12 % (n = 19), періодичних висипань на шкірі, що супроводжувалися свербежем, — 9,74 % (n = 26)  (табл. 1).
Дослідження залежності поширення алергічних захворювань серед дітей від наявності або відсутності цих захворювань у їх батьків не виявило відмінностей у пацієнтів з БА, алергічним ринітом. Водночас атопічний дерматит та обструктивний бронхіт частіше виявлялися в дітей з обтяженим генетичним за алергією анамнезом, поширеність захворювання в цих дітей була статистично вищою (р < 0,05), ніж у дітей, чиї батьки не мали проявів алергії (р > 0,05) (табл. 2). 
Вивчення поширення алергічних захворювань залежно від освіти батьків показало такі закономірності: у дітей, батьки яких мали вищу освіту, поширеність симптомів БА, алергічного риніту й атопічного дерматиту була суттєво вищою, ніж серед дітей, батьки яких мали середню або середню спеціальну освіту, особливо вираженою ця залежність була в дітей із проявами атопічного дерматиту й обструктивного бронхіту (р < 0,001).
Про симптоми сінної лихоманки, закладеного носа і свербежу, наявність періодичних алергічних висипань на шкірі дізналися з відповідей батьків на відповідні стандартні запитання, та була виявлена наявність ознак алергійного процесу, що не були зафіксовані в записах медичної документації, у 15,36 % школярів.
Аналіз отриманих анкет засвідчив, що поширеність симптомів БА серед міських дітей обстеженої групи (n = 7 — 3,41 %) більше ніж удвічі (n = 1 — 1,61 %) перевищує (р < 0,05) її серед дітей села. На противагу цьому поширеність обструктивного бронхіту (n = 6 — 2,92 % і n = 1 — 1,61 %, р > 0,05), алергічного риніту (n = 6 — 2,92 % та n = 2 — 3,23 %, р > 0,05), атопічного дерматиту (n = 14 — 6,82 % та n = 4 — 6,46 %, р > 0,05) відповідно суттєво не відрізнялася в дітей міської та сільської місцевостей (табл. 2). 
Даний фрагмент епідеміологічних досліджень засвідчив, що показники поширеності бронхообструктивних захворювань у нашому регіоні (5,62 %) суттєво відрізняються від показників офіційної статистики (1,7 %) та відповідають даним інших європейських країн [6].
За аналізом даних опитування було відібрано 41 (18,14 %) дитину за виявленими при опитуванні батьків ознаками алергічного процесу: бронхообструктивним синдромом (15 — 5,62 %) та атопією (26 — 9,74 %). Серед цієї когорти школярів 12 (4,49 %) згідно із записами медичної документації знаходились на «Д»-обліку з приводу: 5 (1,87 %) — БА, решта — 7 (2,62 %) — інших проявів алергії.
У групі школярів з ознаками бронхообструкції в анамнезі без верифікованого раніше діагнозу (10 — 3,74 %) було застосовано спеціальні методи діагностики, у результаті чого в 5 дітей при оцінці відновлюваності бронхіальної прохідності методом спірометрії виявлено порушення бронхіальної прохідності за показниками функції зовнішнього дихання і у всіх — підвищені (вище 250 МО/мл) показники загального IgE, що дозволило цій когорті встановити діагноз БА та підвищення рівня захворюваності на БА до 5,62 %. 

Висновки

Таким чином, застосування запропонованого скринінгу раннього виявлення бронхіальної астми в дітей шкільного віку є ефективним та сприяє уточненню статистичних даних про поширеність її серед дітей шкільного віку. Комплексне скринінгове дослідження є доступним та необтяжливим у виконанні для дітей, батьків і медичного персоналу, але дозволяє своєчасно виявити розвиток патологічного процесу в дітей, особливо зі схильністю до ризику виникнення цього захворювання, та вчасно усунути фактори ризику, а отже, відповідно, знизити захворюваність серед цієї вікової категорії загалом. Захворюваність на бронхіальну астму серед школярів Тернопільської області діагностована лікарями лише в 1,9 % обстежених дітей, що свідчить про недостатній рівень її виявлення та потребу в скринінгових дослідженнях, що дозволяють підвищити рівень виявлення щонайменше втричі — до 5,62 %.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Bibliography

1. Алергічний риніт та бронхіальна астма пилкової етіології у дітей: ретроспективне дослідження клінічного перебігу / С.М. Недельська, Д.О. Ярцева, В.І. Мазур та ін. // Современная педиатрия. — 2013. — № 1(49). — С. 24-30.
2. Global Initiative for asthma (GINA). Global strategy for Asthma. Management and Prevention. Revised 2009 update. — 2012. — Режим доступу: www.ginasthma.com/Guidelineitem.asp
3. Ущерб от бронхиальной астмы // Глобальная стратегия лечения и профилактики бронхиальной астмы. Пересмотр 2011 г.: пер. с англ. / Под ред. A.С. Белевского. — М.: Российское респираторное общество, 2012. — С. 18-19. 
4. Федорцив О.Е. Эпидемиологическое исследование аллергопатологии среди украинских детей / О.Е. Федорцив, Н.Ю. Лучишин, Л.А. Волянская // Ребенок и общество: проблемы здоровья, развития и питания: Материалы IV Конгресса педиатров стран СНГ, 25–26 апреля 2012 г., г. Львов. — Львов, 2012. — С. 345-345.
5. Чернышева О.Е. Современные представления о патогенезе бронхиальной астмы у детей / О.Е. Чернышева // Здоровье ребенка. — 2014. — № 5. — С. 84-90.
6. Fedortsiv O.Y. Association of Familial and Environmental Factors with Asthma and Allergic Diseases in Ukrainian Children Population / O.Y. Fedortsiv, J.E. Zejda, N.Y. Luchyshyn, G.M. Brozek // International Journal of Medicine and Medical Research. — 2015. — Vol. 1, № 1. — Р. 12-16.

Back to issue