Журнал "Артеріальна гіпертензія та серцево-судинні захворювання" №3 (59), 2018
Повернутися до номеру
Оцінка прогностичної значущості товщини інтими-медії сонної артерії і характеру перебігу гіпертонічної хвороби у визначенні когнітивної дисфункції
Автори: Боєв С.С., Доценко М.Я., Герасименко Л.В., Шехунова І.О., Молодан О.В., Малиновська О.Я.
ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», м. Запоріжжя, Україна
Рубрики: Кардіологія
Розділи: Клінічні дослідження
Версія для друку
Актуальність. У наш час великий інтерес викликає проблема підвищеного артеріального тиску як фактора ризику розладів когнітивних функцій. Мета. Оцінка прогностичної значущості товщини інтими-медії сонної артерії і характеру перебігу гіпертонічної хвороби у визначенні когнітивної дисфункції. Матеріали та методи. Обстежено 76 пацієнтів із гіпертонічною хворобою II стадії і 12 практично здорових осіб, середній вік яких становив 51,55 ± 0,86 року і 54,25 ± 2,74 року відповідно. Пацієнти були розподілені на дві групи з відсутністю і наявністю когнітивних порушень, що оцінювали за допомогою Монреальської шкали. З метою визначення прогностичної значущості показників, для встановлення ймовірності розвитку когнітивних порушень у хворих на гіпертонічну хворобу застосовували аналіз кривих операційних характеристик (ROC-аналіз). Результати. У групі хворих на гіпертонічну хворобу II стадії з когнітивними порушеннями частка пацієнтів з показниками товщини інтими-медії сонної артерії вище від нормальних значень і частка пацієнтів з частими гіпертонічними кризами була вище, ніж у пацієнтів без когнітивних порушень, що становило 61,1 і 63, 8 % відповідно. Площа під ROC-кривою для товщини інтими-медії сонної артерії, частоти гіпертонічних кризів і коефіцієнта когнітивних порушень у прогнозуванні ймовірності розвитку когнітивних порушень у хворих на гіпертонічну хворобу становила 0,60 ± 0,07; 0,68 ± 0,06; 0,80 ± 0,05 відповідно, що свідчить про погану, середню та добру якість моделі відповідно. Висновки. Показник коефіцієнта когнітивних порушень понад 3,10 достовірно асоціюється з імовірним розвитком когнітивних порушень у хворих на гіпертонічну хворобу і може бути маркером прогнозу когнітивної дисфункції у пацієнтів з гіпертонічною хворобою.
Актуальность. В настоящее время большой интерес вызывает проблема повышенного артериального давления как фактора риска расстройств когнитивных функций. Цель. Оценка прогностической значимости толщины интимы-медии сонной артерии и характера течения гипертонической болезни в определении когнитивной дисфункции. Материалы и методы. Обследованы 76 пациентов с гипертонической болезнью II стадии и 12 практически здоровых лиц, средний возраст которых составил 51,55 ± 0,86 года и 54,25 ± 2,74 года соответственно. Пациенты были распределены на две группы с отсутствием и наличием когнитивных нарушений, которые оценивали с помощью Монреальской шкалы. С целью определения прогностической значимости показателей, для установления вероятности развития когнитивных нарушений у больных гипертонической болезнью применяли анализ кривых операционных характеристик (ROC-анализ). Результаты. В группе больных гипертонической болезнью II стадии с когнитивными нарушениями доля пациентов с показателями толщины интимы-медии сонной артерии выше нормальных значений и доля пациентов с частыми гипертоническими кризами была выше, чем пациентов без когнитивных нарушений, что составило 61,1 и 63,8 % соответственно. Площадь под ROC-кривой для толщины интима-медиа сонной артерии, частоты гипертонических кризов и коэффициента когнитивных нарушений в прогнозировании вероятности развития когнитивных нарушений у больных гипертонической болезнью составила 0,60 ± 0,07; 0,68 ± 0,06; 0,80 ± 0,05 соответственно. Это свидетельствует о плохом, среднем и хорошем качестве модели соответственно. Выводы. Показатель коэффициента когнитивных нарушений более 3,10 достоверно ассоциируется с вероятным развитием когнитивных нарушений у больных гипертонической болезнью и может служить маркером прогноза когнитивной дисфункции у пациентов с гипертонической болезнью.
Background. At present, the problem of high blood pressure as a risk factor for cognitive impairment is of great inte-rest. The purpose was to evaluate the prognostic significance of carotid intima-media thickness and the nature of hypertension course in the recognition of cognitive impairment. Materials and methods. Seventy six patients with stage II hypertension and 12 apparently healthy persons were examined, their mean age was 51.55 ± 0.86 years and 54.25 ± 2.74 years, respectively. Patients were divided into 2 groups, with absence and presence of cognitive impairment assessed using the Montreal Cognitive Assessment test. In order to evaluate the prognostic significance of indicators, the analysis of performance curves (ROC-analysis) was used to determine the risk of cognitive impairment in patients with essential hypertension. Results. In the group with stage II hypertensive disease and cognitive impairment, the proportion of patients with carotid intima-media thickness higher than normal and the proportion of patients with frequent hypertensive crises was higher than in group without cognitive impairment and amounted to 61.1 and 63.8 %, respectively. The area under the ROC curve for the carotid intima-media thickness, the incidence of hypertensive crises and the coefficient of cognitive impairment when predicting the risk of cognitive impairment in hypertensive patients was 0.60 ± 0.07; 0.68 ± 0.06; 0.80 ± 0.05, respectively. This indicates a bad, average and good quality of the model, respectively. Conclusions. The coefficient of cognitive impairment more than 3.10 is significantly associated with their development in patients with essential hypertension and can serve as a marker for predicting cognitive dysfunction.
когнітивні порушення; гіпертонічна хвороба; товщина комплексу інтима-медіа; ROC-аналіз
когнитивные нарушения; гипертоническая болезнь; толщина комплекса интима-медиа; ROC-анализ
cognitive impairment; hypertension; intima-media thickness; ROC analysis
Вступ
Матеріали та методи
Результати
Обговорення
Висновки
1. Global Burden of Hypertension and Systolic Blood Pressure of at Least 110 to 115 mm Hg, 1990–2015 / Forouzanfar M.H., Liu P., Roth G.A. [et al.] // JAMA. — 2017. — Vol. 317, № 2. — Р. 165-182.
2. Коваленко В.М. Динаміка стану здоров’я народу України та регіональні особливості. — К.: Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, 2012.
3. Захаров В.В. Когнитивные нарушения в общеклинической практике / В.В. Захаров, А.Б. Локшина. — М., 2009.
4. Pre-existing hypertension and the impact of stroke on cognitive function / J.S. Elkins, K. Yaffe, J.A. Cauley [et al.] // Ann. Neurol. — 2005. — Vol. 58, № 1. — P. 68-74.
5. Mild cognitive impairment with subcortical vascular features. Clinical characteristics and outcome / G.B. Frisoni, S. Galluzzi, L. Bresciani [et al.] // J. Neurol. — 2002. — № 249. — Р. 1423-1432.
6. Tadic M. Hypertension and cognitive dysfunction in elderly: blood pressure management for this global burden / M. Tadic, C. Cuspidi, D. Hering // BMC Cardiovasc. Disord. — 2016. — № 16. — Р. 208. doi: 10.1186/s12872-016-0386-0.
7. Hughes T.M., Sink K.M. Hypertension and its role in cognitive function: current evidence and challenges for the future / T.M. Hughes, K.M. Sink // Am. J. Hypertens. — 2016. — № 29. — Р. 149-157.
8. Blood pressure variability and cognitive decline in older people: a 5-year longitudinal study / C. McDonald, M.S. Pearce, S.R. Kerr [et al.] // J. Hypertens. — 2017. — № 35. — Р. 140-147.
9. Impact of hypertension on cognitive function. A scientific statement from the American Heart Association / C. Iadecola, K. Yaffe, J. Biller [et al.] // Hypertension. — 2016. — № 68. — Р. e67-e94. doi: 10.1161/HYP.0000000000000053.
10. Hypertension, dietary sodium, and cognitive decline: results from the Women’s Health Initiative Memory Study / B. Haring, C. Wu, L.H. Coker [et al.] // Am. J. Hypertens. — 2016. — № 29. — Р. 202-216. doi: 10.1093/ajh/hpv081.
11. Wilbert S. Aronow. Hypertension and cognitive impairment / Wilbert S. Aronow // Ann. Transl. Med. — 2017 Jun. — 5(12). — Р. 259. doi: 10.21037/atm.2017.03.99.
12. Кадыков А.С. Ведение постинсультных больных на амбулаторном этапе / А.С. Кадыков, Н.В. Шахпаронова // Справочник поликлинического врача. — 2011. — № 2. — С. 48-52.
13. Вербицкая С.В. Реабилитация больных, перенесших инсульт, в поликлинике / С.В. Вербицкая, В.А. Парфенов // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. — 2011. — № 4. — С. 3-6.
14. Комплексная энергокоррекция хронической ишемии мозга / З.А. Суслина, С.А. Румянцева, А.А. Скоромец [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. — 2011. — № 3(111). — С. 25-30.
15. Отсроченный эффект ранней когнитивной реабилитации в остром периоде церебрального инсульта / В.И. Скворцова, Г.Е. Иванова, Т.Т. Киспаева // Клиническая фармакология и терапия. — 2012. — № 4. — С. 44-48.
16. Kurt A. Jellinger Pathogenesis and treatment of vascular cognitive impairment / A. Kurt Jellinger // Neurodegenerative Disease Management. — 2014. — Vol. 4, № 6. — P. 471-490.
17. Incidence of dementia over three decades in the Fra-mingham heart study / C.L. Satizabal, A.S. Beiser, V. Chouraki [et al.] // N. Engl. J. Med. — 2016. — № 374. — Р. 523-532.
18. Carotid intima-media thickness as predictor of cognitive impairment in hypertensive patients / O. Gulkevych, O. Kupchynska, T. Ovdienko [et al.] // J. Hypertension. — 2015. — Vol. 33, Sup. 1. — Р. 443. doi: 10.1097/01.hjh.0000468776.51106.72.
19. Subclinical carotid atherosclerosis and neurocognitive function in an urban population / Carrington R. Wendell, S.R. Waldstein, Michele K. Evans [et al.] // Atherosclerosis. — 2016. — Vol. 249. — P. 125-131. http://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2016.04.009.
20. Стан когнітивних функцій і їх зв’язок із субклінічними структурними змінами сонної артерії та частотою гіпертонічних кризів у хворих на артеріальну гіпертензію // С.С. Боєв, М.Я. Доценко, Л.В. Герасименко [та ін.] // Артериальная гипертензия. — 2017. — № 3. — С. 23-28.
21. Артериальная гипертензия и болезнь малых сосудов: современные аспекты / Н.Я. Доценко, С.С. Боев, И.А. Шехунова [и др.] // Therapia. — 2017. — № 7. — С. 12-18.
22. Молчанова Ж.И. Исследование когнитивных функций у больных неврологического профиля: Методическое пособие / Ж.И. Молчанова, А.А. Соколова, Л.И. Анищенко. — Ханты-Мансийск: ХМГМА, 2013. — 38 с.
23. Metz C.E. Maximum-likelihood estimation of receiver operating characteristic (ROC) curves from continuously-distributed data / C.E. Metz, B.A. Herman, J.-H. Shen // Statistics in Medicine. — 1998. — Vol. 17. — P. 1033-1053.
24. Saito T. Precrec: fast and accurate precision — recall and ROC curve calculations in R / T. Saito, M. Rehmsmeier // Bioinformatics. — 2017. — № 33(1). — Р. 145-147.
25. Осипов Е.В. Изучение когнитивных нарушений у пациентов с артериальной гипертензией / Е.В. Осипов, М.М. Батишин, С.С. Саркисян // Соврем. проблемы науки и образования. — 2015. — № 8(2). — С. 254-258.
26. Heiss G. Carotid atherosclerosis measured by B-mode ultrasound in population: associations with cardiovascular risk factors in the ARIC study / G. Heiss, A.R. Sharrett, R. Barnes // Am. J. Epidemiol. — 1991. — Vol. 134, № 3. — P. 250-256.
27. Cardiac and Carotid Markers Link With Accelerated Brain Atrophy / B. Sabayan, Mark A. Van Buchem, S. Sigurdsson [et al.] // Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology. — 2016. — № 36. — Р. 2246-2251.
28. Стулин И.Д. Ультразвуковые методы диагностики в неврологии / И.Д. Стулин // Клин. вестн. кремлевск. мед. — 2003. — № 2. — C. 23-28.
29. Sojkova J. Intima-Media Thicknessand Regional Cerebral Blood Flowin Older Adults / J. Sojkova, L.L. Beason-Held, E.J. Metter // Stroke. — 2010. — № 41. — Р. 273-279. doi: 10.1161/STROKEAHA. 109.566810.
30. Cabeza R. Imaging cognition II: An empirical review of 275 pet and fmri studies / R. Cabeza, L. Nyberg // J. Cognitive Neuroscience. — 2000. — № 12. — Р. 1.
31. Carotid intima-media thickness and cognitive function in a middle-age dand older adult community: a cross-sectional study /A. Wang, G. Chen, Z. Su [et al.] // J. Neurol. — 2016. — Vol. 263. — Iss. 10. — Р. 2097-2104. doi: 10.1007/s00415-016-8.
32. Клинические и патогенетические аспекты кризового течения артериальной гипертонии у пациентов с начальными проявлениями хронической цереброваскулярной патологии / Ю.Я. Варакин, Е.В. Гнедовская, О.С. Андреева [и др.] // Клиническая неврология. — 2014. — Т. 8, № 32. — С. 16-20.
33. Денищук И.С. Дисциркуляторная энцефалопатия при кризовом течении гипертонической болезни: Дис... д-ра мед. наук / И.С. Денищук. — М., 2006.
34. Altman D.G. Diagnostic tests 1: sensitivity and specifi-city / D.G. Altman, J.M. Bland // DMJ. — 1994. — № 308. — Р. 1552.
35. Brain imaging changes associated with risk factors for cardiovascular and cerebrovascular disease in asymptomatic patients / J.I. Friedman, C.Y. Tang, de H.J. Haas [et al.] // JACC Cardiovasc. Imaging. — 2014. — № 7(10). — Р. 1039-1053. PMID: 25323165 doi: 10.1016/j.jcmg.2014.06.014.
36. Корекція та лікування помірних когнітивних порушень у хворих на артеріальну гіпертензію / С.С. Боєв, М.Я. Доценко, І.О. Шехунова [та ін.] // Рациональная фармакотерапия. — 2015. — № 3(36). — С. 9-14.
37. Есин Р.Г. Болезнь мелких сосудов: патогенетические подтипы, возможные лечебные стратегии / Р.Г. Есин, О.Р. Есин, И.Х. Хайруллин // Consilium Medicum. — 2016. — № 18(2). — C. 170-174.