Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Hypertension" №3 (59), 2018

Back to issue

Оцінка прогностичної значущості товщини інтими-медії сонної артерії і характеру перебігу гіпертонічної хвороби у визначенні когнітивної дисфункції

Authors: Боєв С.С., Доценко М.Я., Герасименко Л.В., Шехунова І.О., Молодан О.В., Малиновська О.Я.
ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», м. Запоріжжя, Україна

Categories: Cardiology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. У наш час великий інтерес викликає проблема підвищеного артеріального тиску як фактора ризику розладів когнітивних функцій. Мета. Оцінка прогностичної значущості товщини інтими-медії сонної артерії і характеру перебігу гіпертонічної хвороби у визначенні когнітивної дисфункції. Матеріали та методи. Обстежено 76 пацієнтів із гіпертонічною хворобою II стадії і 12 практично здорових осіб, середній вік яких становив 51,55 ± 0,86 року і 54,25 ± 2,74 року відповідно. Пацієнти були розподілені на дві групи з відсутністю і наявністю когнітивних порушень, що оцінювали за допомогою Монреальської шкали. З метою визначення прогностичної значущості показників, для встановлення ймовірності розвитку когнітивних порушень у хворих на гіпертонічну хворобу застосовували аналіз кривих операційних характеристик (ROC-аналіз). Результати. У групі хворих на гіпертонічну хворобу II стадії з когнітивними порушеннями частка пацієнтів з показниками товщини інтими-медії сонної артерії вище від нормальних значень і частка пацієнтів з частими гіпертонічними кризами була вище, ніж у пацієнтів без когнітивних порушень, що становило 61,1 і 63, 8 % відповідно. Площа під ROC-кривою для товщини інтими-медії сонної артерії, частоти гіпертонічних кризів і коефіцієнта когнітивних порушень у прогнозуванні ймовірності розвитку когнітивних порушень у хворих на гіпертонічну хворобу становила 0,60 ± 0,07; 0,68 ± 0,06; 0,80 ± 0,05 відповідно, що свідчить про погану, середню та добру якість моделі відповідно. Висновки. Показник коефіцієнта когнітивних порушень понад 3,10 достовірно асоціюється з імовірним розвитком когнітивних порушень у хворих на гіпертонічну хворобу і може бути маркером прогнозу когнітивної дисфункції у пацієнтів з гіпертонічною хворобою.

Актуальность. В настоящее время большой интерес вызывает проблема повышенного артериального давления как фактора риска расстройств когнитивных функций. Цель. Оценка прогностической значимости толщины интимы-медии сонной артерии и характера течения гипертонической болезни в определении когнитивной дисфункции. Материалы и методы. Обследованы 76 пациентов с гипертонической болезнью II стадии и 12 практически здоровых лиц, средний возраст которых составил 51,55 ± 0,86 года и 54,25 ± 2,74 года соответственно. Пациенты были распределены на две группы с отсутствием и наличием когнитивных нарушений, которые оценивали с помощью Монреальской шкалы. С целью определения прогностической значимости показателей, для установления вероятности развития когнитивных нарушений у больных гипертонической болезнью применяли анализ кривых операционных характеристик (ROC-анализ). Результаты. В группе больных гипертонической болезнью II стадии с когнитивными нарушениями доля пациентов с показателями толщины интимы-медии сонной артерии выше нормальных значений и доля пациентов с частыми гипертоническими кризами была выше, чем пациентов без когнитивных нарушений, что составило 61,1 и 63,8 % соответственно. Площадь под ROC-кривой для толщины интима-медиа сонной артерии, частоты гипертонических кризов и коэффициента когнитивных нарушений в прогнозировании вероятности развития когнитивных нарушений у больных гипертонической болезнью составила 0,60 ± 0,07; 0,68 ± 0,06; 0,80 ± 0,05 соответственно. Это свидетельствует о плохом, среднем и хорошем качестве модели соответственно. Выводы. Показатель коэффициента когнитивных нарушений более 3,10 достоверно ассоциируется с вероятным развитием когнитивных нарушений у больных гипертонической болезнью и может служить маркером прогноза когнитивной дисфункции у пациентов с гипертонической болезнью.

Background. At present, the problem of high blood pressure as a risk factor for cognitive impairment is of great inte-rest. The purpose was to evaluate the prognostic significance of carotid intima-media thickness and the nature of hypertension course in the recognition of cognitive impairment. Materials and methods. Seventy six patients with stage II hypertension and 12 apparently healthy persons were examined, their mean age was 51.55 ± 0.86 years and 54.25 ± 2.74 years, respectively. Patients were divided into 2 groups, with absence and presence of cognitive impairment assessed using the Montreal Cognitive Assessment test. In order to evaluate the prognostic significance of indicators, the analysis of performance curves (ROC-analysis) was used to determine the risk of cognitive impairment in patients with essential hypertension. Results. In the group with stage II hypertensive disease and cognitive impairment, the proportion of patients with carotid intima-media thickness higher than normal and the proportion of patients with frequent hypertensive crises was higher than in group without cognitive impairment and amounted to 61.1 and 63.8 %, respectively. The area under the ROC curve for the carotid intima-media thickness, the incidence of hypertensive crises and the coefficient of cognitive impairment when predicting the risk of cognitive impairment in hypertensive patients was 0.60 ± 0.07; 0.68 ± 0.06; 0.80 ± 0.05, respectively. This indicates a bad, average and good quality of the model, respectively. Conclusions. The coefficient of cognitive impairment more than 3.10 is significantly associated with their development in patients with essential hypertension and can serve as a marker for predicting cognitive dysfunction.


Keywords

когнітивні порушення; гіпертонічна хвороба; товщина комплексу інтима-медіа; ROC-аналіз

когнитивные нарушения; гипертоническая болезнь; толщина комплекса интима-медиа; ROC-анализ

cognitive impairment; hypertension; intima-media thickness; ROC analysis

Вступ

Згідно з доповіддю про глобальний тягар підвищеного систолічного артеріального тиску (САТ) і артеріальної гіпертензії (АГ), у 1990–2015 рр. захворюваність на АГ збільшилася від 17 407 до 20 526 
випадків на кожні 100 тис. населення [1]. АГ є найбільш частим захворюванням серцево-судинної системи, і, згідно з офіційною статистикою, на початок 2012 р. в Україні зареєстровані 12 292 642 
пацієнти з АГ, що становить близько 31,5 % дорослого населення [2]. На основі показника DALYs (disability-adjusted life-years — втрати років життя через інвалідизацію) було підраховано, що АГ відповідальна за втрату 143 млн років по всіх 154 країнах. Цей показник підвищився на 50 млн за останню чверть століття [1]. Причому свій внесок у втрату років життя внаслідок інвалідизації роблять не тільки інсульти й ішемічна хвороба серця, але і когнітивні порушення (КП). КП знижують тривалість і якість життя пацієнта [3, 4]. Навіть помірні КП судинного генезу, що спостерігаються при АГ, багатьма авторами вважаються прогностично несприятливими — кількість летальних випадків внаслідок різних причин збільшується [5]. Численні дослідження показали, що АГ збільшує ризик КП (від легких до судинної деменції) [6–10]. Доведено безпосередній зв’язок АГ з КП [11].
Слід зазначити, що у 50 % пацієнтів, які перенесли гострий інсульт, виявляються когнітивні та у більше ніж 60 % прогресуючі афективні (тривога, депресія) розлади [12–14]. Схожа ситуація, не прив’язана до певної судинної події, але розтягнута в часі, спостерігається й у більшості пацієнтів з АГ, що спричинює органну та церебральну гіпоперфузію.
Однак на сьогодні лікарями часто недооцінюється роль соціально-побутової інвалідизації, зумовленої КП [12, 13, 15], що веде до того, що вчасно не вживаються заходи щодо активної профілактики та повноцінної терапії цих порушень, і лягає важким соціальним і економічним тягарем на суспільство [16].
Недавні дослідження серед учасників Framin-gham Heart Study показують, що частота деменції знизилася протягом трьох останніх десятиліть і дають підставу сподіватися, що є можливість зупинити наростання КП [17], але це залежить від своєчасної діагностики та корекції цих порушень. Причому когнітивна дисфункція при АГ залежить не тільки від рівня артеріального тиску (АТ), тривалості захворювання та віку пацієнта, а і від багатьох інших чинників, супутніх АГ [18–21]. Однак питання впливу цих факторів на прогнозування КП при АГ залишається відкритим.
Мета дослідження: оцінка прогностичної значущості товщини інтими-медії (ТІМ) сонної артерії і характеру перебігу гіпертонічної хвороби (ГХ) (частоти гіпертонічних кризів (ГК)) у визначенні когнітивної дисфункції.

Матеріали та методи

Нами обстежено 76 хворих на ГХ ІІ стадії, які не отримували антигіпертензивної терапії або лікувалися неналежним чином (без досягнення цільових рівнів АТ), серед них 52 чоловіки (68,4 %) і 24 жінки (31,6 %) віком 51,55 ± 0,86 року. У 40,7 % хворих АГ була 2-го ступеня, у 59,3 % — 3-го ступеня, середня тривалість захворювання — 8,56 ± 0,55 року. До контрольної групи входило 12 практично здорових нормотензивних осіб віком 54,25 ± 2,74 року без КП.
Діагноз ГХ встановлювався згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів (2013). Рівень АТ оцінювався при офісному вимірюванні та добовому моніторуванні АТ (ДМАТ): середньодобовий САТ (сер.САТ) і середньодобовий діастолічний АТ (сер.ДАТ).
Для оцінки когнітивних функцій використовували Монреальську шкалу оцінки (MoCA-тест), яка рекомендується більшістю сучасних експертів в галузі КП для широкого використання у повсякденній клінічній практиці. Система формалізованої оцінки MoCA-тесту не передбачає градацію за тяжкістю порушень залежно від набраних балів (оцінка 26 балів і більше вважається нормальною) [22]. Дослідження правої загальної сонної артерії в положенні лежачи на спині після 10 хвилин відпочинку проводилося за допомогою ультразвукового багатофункціонального сканера виробництва Esaote S.p.A Megas з використанням датчика LA 523 (13-4 Мгц).
У дослідження не включалися пацієнти, які перенесли черепно-мозкову травму, з постійною формою фібриляції передсердь, хронічними обструктивними захворюваннями легень (дихальною недостатністю 2–3-го ступеня), ішемічною хворобою серця, цукровим діабетом, тяжкими захворюваннями печінки, нирок, ожирінням.
Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою комп’ютерної програми IBMSPSS Statistics 22. У праці досліджувані величини подані у вигляді М ± m, де М — середнє арифметичне значення; m — стандартна помилка репрезентативності вибіркового середнього значення при описі аналізу параметричних даних; для порівняння результатів використовували t-тест Стьюдента. З метою визначення прогностичної значущості показників (рис. 1), для виявлення ймовірності розвитку КП у хворих на ГХ застосовували аналіз кривих операційних характеристик (ROC-аналіз) [23], що здійснюється за допомогою побудови характеристичних кривих (Receiver Operator Curve-ROC) [24]. Побудова характеристичної кривої (ROC-кривої) відображає взаємозв’язок чутливості та специфічності тесту або прогностичної системи, а також дає можливість визначити точку поділу — прогностичне значення критерію. Обчислювали площу під кривою (Area Under Curve — AUC), її стандартну помилку і 95% довірчий інтервал (ДІ). Значення AUC оцінювали з використанням наведеної в літературі експертної шкали [23]: 0,9–1,0 — відмінна якість; 0,8–0,9 — висока якість; 0,7–0,8 — відмінна якість; 0,6–0,7 — середня якість; 0,5–0,6 — погана (незадовільна) якість (не відрізняється від випадкового).

Результати

Обстежувані хворі на ГХ ІІ стадії нами були розподілені на дві групи. У 1-й групі з відсутністю КП було 40 хворих, у 2-й з виявленими КП (за MoCA-тестом) — 36 хворих (табл. 1). Ми включили в дослідження осіб, у яких відзначалися ГК, оцінюючи кількість ГК за попередній рік до початку обстеження (за допомогою ретроспективного аналізу медичної документації та опитування хворих). До ГК зараховували раптове різке погіршення самопочуття пацієнта на тлі підвищеного щодо звичайного рівня АТ, що призвело до дотримання постільного режиму і супроводжувалося появою церебральних, кардіальних та інших скарг.
Статистично значущих відмінностей між результатами сер.САТ, сер.ДАТ, давністю захворювання і тривалістю освіти не було (табл. 1). У хворих 2-ї групи частіше, ніж у 1-й, відзначалися ГК (3,19 ± 0,38 і 1,60 ± 0,17 відповідно; p < 0,05) і у більшої кількості хворих за попередній рік були часті ГК (63,8 і 15 % відповідно) (табл. 1).
За норму експертами Європейського товариства з АГ (ESH) і Європейського товариства кардіологів (ESC) обрані значення товщини комплексу інтима-медіа (ТІМ) стінки < 0,9 мм, збільшення — товщина ТІМ 0,9–1,3 мм, а критерієм бляшки позначено ТІМ понад 1,3 мм. Середнє значення ТІМ у обстежених нами хворих було достовірно більше в обох групах ГХ щодо контрольної (p < 0,05). Причому частка осіб з ТІМ, що перевищує нормальні величини (ТІМ ≥ 0,9 мм і < 1,3 мм), була значно більше серед осіб із КП (61,1 %), ніж серед осіб без КП (40 %). Дані ультразвукового дослідження сонної артерії подані в табл. 2.
Ми провели ROC-аналіз щодо показника ТІМ. За даними таблиці координат кривої площа під ROC-кривою (рис. 1) становила 0,60 ± 0,07 (95% ДІ 0,47–0,74; р = 0,124), що відповідає оцінці даного результату як погана якість, або «незадовільно».
У хворих на ГХ площа під ROC-кривою (рис. 1) щодо частоти ГК у прогнозуванні ймовірності розвитку КП становила 0,68 ± 0,06, специфічність 95 % (95% ДІ 0,56–0,81; р < 0,005), що свідчить про середню якість моделі.
Зважаючи на те, що в осіб із КП при ГХ відзначалося збільшення ТІМ сонної артерії і у більшої кількості хворих перевищені нормальні значення ТІМ (за ESH/ESC), а також велика частота ГК, ми вирішили ввести новий показник — коефіцієнт когнітивних порушень (ККП), який визначався як добуток частоти ГК на величину ТІМ. ККП наведений в табл. 3.
Щодо координат ROC-кривої для ККП (рис. 1) було встановлено, що площа під ROC-кривою становила 0,80 ± 0,05 (95% ДІ 0,70–0,90; р < 0,0001). Це свідчить про добру якість моделі. Значущість площі (р < 0,0001) свідчить про безсумнівну прогностичну цінність використання ККП для визначення ймовірності розвитку КП. За допомогою ROC-кривої був встановлений граничний рівень ККП — 3,10, для якого була характерна найвища діагностична специфічність 95 % (чутливість 39 %). Цей рівень дозволяє зі специфічністю 95 % відокремлювати хворих на ГХ із КП від пацієнтів на ГХ без КП. 
При проведенні за допомогою статистичного модуля MedCalc Software порівняльного аналізу площі під ROC-кривими частоти ГК (0,68 ± ± 0,06) і ККП (0,80 ± 0,05) для визначення ймовірності розвитку КП у хворих на ГХ нами встановлена достовірна різниця. Різниця між площами становила 0,12 ± 0,03 (95% ДІ 0,05–0,18; p = 0,0005).
Отже, проведене дослідження показало безсумнівну прогностичну значущість показника ККП понад 3,10, що достовірно асоційоване з імовірним розвитком КП у хворих на ГХ.

Обговорення

З практичної точки зору оцінку когнітивних здібностей при АГ можна розглядати як один із перспективних шляхів раннього прогнозування КП, які тривалий час можуть мати безсимптомний перебіг на тлі основного захворювання серцево-судинної системи [25]. Велику увагу приділяють оцінці атеросклеротичного процесу в сонних артеріях, який відіграє важливу роль при цереброваскулярних захворюваннях та когнітивному дефіциті [26]. Найбільш інформативним раннім (субклінічним) маркером атеросклерозу є збільшення товщини комплексу інтима-медіа в загальній сонній артерії [27, 28]. У низці досліджень показано, що збільшення ТІМ пов’язано зі зниженням регіонарного мозкового кровотоку та порушенням когнітивних функцій [29, 30]. Зв’язок між ТІМ і когнітивною функцією у людей середнього і старшого віку підтверджено в недавньому дослідженні (2016) [31]. При повторенні ГК зрив авторегуляції не має дифузного характеру і відбувався в тих же сегментах артерій, що і при першому підвищенні АТ [32]. Цілком імовірно, що це є основою прогресуючого ушкодження периваскулярних тканин із загибеллю мієліну. З іншого боку, дедалі більше ураження стінки судини внаслідок її повторного просочування плазмою і втратою м’язового каркаса на певному етапі не може забезпечити авторегуляторну реакцію при повторному підвищенні АТ. А асоційоване з АГ прогресуюче атеросклеротичне ураження церебральних судин посилює вищеописані процеси, що може спричинити як гостре судинне (лакунарні інсульти, крововиливи), так і хронічне дифузне ураження мозку з порушенням когнітивних функцій, тобто кризовий перебіг АГ прискорює прогресування ураження головного мозку [33].
Особливістю нашої роботи було вивчення впливу перебігу ГХ (частоти ГК) і ТІМ сонної артерії на можливий розвиток когнітивних дисфункцій.
Аналіз площі під ROC-кривою для частоти ГК і показника ТІМ щодо визначення ймовірності розвитку КП у хворих на ГХ свідчить про середню і погану якість моделі відповідно для визначення ймовірності розвитку КП у хворих.
При проведенні за допомогою статистичного модуля MedCalc Software порівняльного аналізу площі під ROC-кривими частоти ГК (0,68 ± 0,06) і ККП (0,80 ± 0,05) для визначення ймовірності розвитку КП у хворих на ГХ нами встановлена достовірна різниця: 0,12 ± 0,03 (95% ДІ 0,05–0,18; p = 0,0005).
Запропонований нами ККП, який базується на зборі анамнезу (частота ГК) і показнику ТІМ (визначення якого входить до переліку необхідних досліджень при АГ), високоспецифічний. А чим вище специфічність методу, тим надійніше з його допомогою підтверджується захворювання (тобто наявність КП), а отже, він більш ефективний. Тому методика з високою специфічністю не зараховує здорових осіб до категорії хворих, і специфічний тест рідко буде давати позитивний результат за відсутності захворювання [34], а в нашому випадку — наявність КП у хворих на АГ.
Отже, показник ККП понад 3,10 достовірно асоціюється з імовірним розвитком КП у хворих на ГХ, що наголошує на необхідності подальшого обстеження хворих на АГ у цьому напрямку. Зважаючи на те, що зниження когнітивних функцій розвивається поступово, є «вікно можливостей»: при своєчасній діагностиці початкових проявів КП їх корекція дасть можливість запобігти подальшому зниженню цих порушень [35–37]. 

Висновки

1. Цінність використання частоти ГК і показника ТІМ для визначення ймовірності розвитку КП у хворих на ГХ середньої і поганої якості моделі (AUC — 0,60 ± 0,07 і 0,68 ± 0,06 відповідно).
2. Порогове значення ККП — 3,10 і більше, характерна найвища діагностична специфічність (95% ДІ 0,70–0,90; р < 0,0001) у визначенні розвитку КП у хворих на ГХ.
3. ККП може бути маркером прогнозу когнітивної дисфункції у пацієнтів на ГХ. 
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Bibliography

1. Global Burden of Hypertension and Systolic Blood Pressure of at Least 110 to 115 mm Hg, 1990–2015 / Forouzanfar M.H., Liu P., Roth G.A. [et al.] // JAMA. — 2017. — Vol. 317, № 2. — Р. 165-182.

2. Коваленко В.М. Динаміка стану здоров’я народу України та регіональні особливості. — К.: Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, 2012.

3. Захаров В.В. Когнитивные нарушения в общеклинической практике / В.В. Захаров, А.Б. Локшина. — М., 2009.

4. Pre-existing hypertension and the impact of stroke on cognitive function / J.S. Elkins, K. Yaffe, J.A. Cauley [et al.] // Ann. Neurol. — 2005. — Vol. 58, № 1. — P. 68-74.

5. Mild cognitive impairment with subcortical vascular features. Clinical characteristics and outcome / G.B. Frisoni, S. Galluzzi, L. Bresciani [et al.] // J. Neurol. — 2002. — № 249. — Р. 1423-1432.

6. Tadic M. Hypertension and cognitive dysfunction in elderly: blood pressure management for this global burden / M. Tadic, C. Cuspidi, D. Hering // BMC Cardiovasc. Disord. — 2016. — № 16. — Р. 208. doi: 10.1186/s12872-016-0386-0.

7. Hughes T.M., Sink K.M. Hypertension and its role in cognitive function: current evidence and challenges for the future / T.M. Hughes, K.M. Sink // Am. J. Hypertens. — 2016. — № 29. — Р. 149-157.

8. Blood pressure variability and cognitive decline in older people: a 5-year longitudinal study / C. McDonald, M.S. Pearce, S.R. Kerr [et al.] // J. Hypertens. — 2017. — № 35. — Р. 140-147.

9. Impact of hypertension on cognitive function. A scientific statement from the American Heart Association / C. Iadecola, K. Yaffe, J. Biller [et al.] // Hypertension. — 2016. — № 68. — Р. e67-e94. doi: 10.1161/HYP.0000000000000053.

10. Hypertension, dietary sodium, and cognitive decline: results from the Women’s Health Initiative Memory Study / B. Haring, C. Wu, L.H. Coker [et al.] // Am. J. Hypertens. — 2016. — № 29. — Р. 202-216. doi: 10.1093/ajh/hpv081.

11. Wilbert S. Aronow. Hypertension and cognitive impairment / Wilbert S. Aronow // Ann. Transl. Med. — 2017 Jun. — 5(12). — Р. 259. doi: 10.21037/atm.2017.03.99.

12. Кадыков А.С. Ведение постинсультных больных на амбулаторном этапе / А.С. Кадыков, Н.В. Шахпаронова // Справочник поликлинического врача. — 2011. — № 2. — С. 48-52.

13. Вербицкая С.В. Реабилитация больных, перенесших инсульт, в поликлинике / С.В. Вербицкая, В.А. Парфенов // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. — 2011. — № 4. — С. 3-6.

14. Комплексная энергокоррекция хронической ишемии мозга / З.А. Суслина, С.А. Румянцева, А.А. Скоромец [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. — 2011. — № 3(111). — С. 25-30.

15. Отсроченный эффект ранней когнитивной реабилитации в остром периоде церебрального инсульта / В.И. Скворцова, Г.Е. Иванова, Т.Т. Киспаева // Клиническая фармакология и терапия. — 2012. — № 4. — С. 44-48.

16. Kurt A. Jellinger Pathogenesis and treatment of vascular cognitive impairment / A. Kurt Jellinger // Neurodegenerative Disease Management. — 2014. — Vol. 4, № 6. — P. 471-490.

17. Incidence of dementia over three decades in the Fra-mingham heart study / C.L. Satizabal, A.S. Beiser, V. Chouraki [et al.] // N. Engl. J. Med. — 2016. — № 374. — Р. 523-532.

18. Carotid intima-media thickness as predictor of cognitive impairment in hypertensive patients / O. Gulkevych, O. Kupchynska, T. Ovdienko [et al.] // J. Hypertension. — 2015. — Vol. 33, Sup. 1. — Р. 443. doi: 10.1097/01.hjh.0000468776.51106.72.

19. Subclinical carotid atherosclerosis and neurocognitive function in an urban population / Carrington R. Wendell, S.R. Waldstein, Michele K. Evans [et al.] // Atherosclerosis. — 2016. — Vol. 249. — P. 125-131. http://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2016.04.009.

20. Стан когнітивних функцій і їх зв’язок із субклінічними структурними змінами сонної артерії та частотою гіпертонічних кризів у хворих на артеріальну гіпертензію // С.С. Боєв, М.Я. Доценко, Л.В. Герасименко [та ін.] // Артериальная гипертензия. — 2017. — № 3. — С. 23-28.

21. Артериальная гипертензия и болезнь малых сосудов: современные аспекты / Н.Я. Доценко, С.С. Боев, И.А. Шехунова [и др.] // Therapia. — 2017. — № 7. — С. 12-18.

22. Молчанова Ж.И. Исследование когнитивных функций у больных неврологического профиля: Методическое пособие / Ж.И. Молчанова, А.А. Соколова, Л.И. Анищенко. — Ханты-Мансийск: ХМГМА, 2013. — 38 с.

23. Metz C.E. Maximum-likelihood estimation of receiver operating characteristic (ROC) curves from continuously-distributed data / C.E. Metz, B.A. Herman, J.-H. Shen // Statistics in Medicine. — 1998. — Vol. 17. — P. 1033-1053.

24. Saito T. Precrec: fast and accurate precision — recall and ROC curve calculations in R / T. Saito, M. Rehmsmeier // Bioinformatics. — 2017. — № 33(1). — Р. 145-147.

25. Осипов Е.В. Изучение когнитивных нарушений у пациентов с артериальной гипертензией / Е.В. Осипов, М.М. Батишин, С.С. Саркисян // Соврем. проблемы науки и образования. — 2015. — № 8(2). — С. 254-258.

26. Heiss G. Carotid atherosclerosis measured by B-mode ultrasound in population: associations with cardiovascular risk factors in the ARIC study / G. Heiss, A.R. Sharrett, R. Barnes // Am. J. Epidemiol. — 1991. — Vol. 134, № 3. — P. 250-256.

27. Cardiac and Carotid Markers Link With Accelerated Brain Atrophy / B. Sabayan, Mark A. Van Buchem, S. Sigurdsson [et al.] // Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology. — 2016. — № 36. — Р. 2246-2251.

28. Стулин И.Д. Ультразвуковые методы диагностики в неврологии / И.Д. Стулин // Клин. вестн. кремлевск. мед. — 2003. — № 2. — C. 23-28.

29. Sojkova J. Intima-Media Thicknessand Regional Cerebral Blood Flowin Older Adults / J. Sojkova, L.L. Beason-Held, E.J. Metter // Stroke. — 2010. — № 41. — Р. 273-279. doi: 10.1161/STROKEAHA. 109.566810.

30. Cabeza R. Imaging cognition II: An empirical review of 275 pet and fmri studies / R. Cabeza, L. Nyberg // J. Cognitive Neuroscience. — 2000. — № 12. — Р. 1.

31. Carotid intima-media thickness and cognitive function in a middle-age dand older adult community: a cross-sectional study /A. Wang, G. Chen, Z. Su [et al.] // J. Neurol. — 2016. — Vol. 263. — Iss. 10. — Р. 2097-2104. doi: 10.1007/s00415-016-8.

32. Клинические и патогенетические аспекты кризового течения артериальной гипертонии у пациентов с начальными проявлениями хронической цереброваскулярной патологии / Ю.Я. Варакин, Е.В. Гнедовская, О.С. Андреева [и др.] // Клиническая неврология. — 2014. — Т. 8, № 32. — С. 16-20.

33. Денищук И.С. Дисциркуляторная энцефалопатия при кризовом течении гипертонической болезни: Дис... д-ра мед. наук / И.С. Денищук. — М., 2006.

34. Altman D.G. Diagnostic tests 1: sensitivity and specifi-city / D.G. Altman, J.M. Bland // DMJ. — 1994. — № 308. — Р. 1552.

35. Brain imaging changes associated with risk factors for cardiovascular and cerebrovascular disease in asymptomatic patients / J.I. Friedman, C.Y. Tang, de H.J. Haas [et al.] // JACC Cardiovasc. Imaging. — 2014. — № 7(10). — Р. 1039-1053. PMID: 25323165 doi: 10.1016/j.jcmg.2014.06.014.

36. Корекція та лікування помірних когнітивних порушень у хворих на артеріальну гіпертензію / С.С. Боєв, М.Я. Доценко, І.О. Шехунова [та ін.] // Рациональная фармакотерапия. — 2015. — № 3(36). — С. 9-14.

37. Есин Р.Г. Болезнь мелких сосудов: патогенетические подтипы, возможные лечебные стратегии / Р.Г. Есин, О.Р. Есин, И.Х. Хайруллин // Consilium Medicum. — 2016. — № 18(2). — C. 170-174.


Back to issue