Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Hypertension" №3 (59), 2018

Back to issue

Науково-практична конференція «Медико-соціальні проблеми артеріальної гіпертензії в Україні» (30–31 травня — 1 червня 2018 року, м. Одеса)

Categories: Cardiology

Sections: Medical forums

print version

Науково-практична конференція була організована Національною АМН України, Міністерством здоров’я України, ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска НАМНУ», Асоціацією кардіологів України, ГО «Всеукраїнська антигіпертензивна асоціація», Всеукраїнською асоціацією превентивної кардіології й реабілітації, Асоціацією дослідників України й Міжнародним товариством здоров’я та старіння судин.
Науково-практична конференція була присвячена сучасним методам діагностики й лікування артеріальної гіпертензії (АГ) й охоплювала такі питання: проблеми контролю артеріального тиску, артеріальна гіпертензія й серцево-судинний ризик, сучасні аспекти лікування артеріальної гіпертензії, артеріальна гіпертензія й цукровий діабет, лікування артеріальної гіпертензії із супутньою патологією, такою як фібриляція передсердь та ішемічна хвороба серця, сучасні технології лікування артеріальної гіпертензії, безпечність медикаментозного лікування, жорсткість артерій і методи її визначення, немедикаментозні методи лікування резистентної артеріальної гіпертензії, чи є місце денервації ниркових артерій у наш час, шляхи подолання артеріальної гіпертензії в пацієнтів із синдром нічного апное, нові хірургічні питання лікування аритмій у пацієнтів з АГ, можливості фіксованих комбінацій, ускладнення артеріальної гіпертензії, страхова медицина в наш час.
У роботі конференції взяли участь близько 300 лікарів і науковців з усіх областей України. У рамках конференції було проведено 5 лекцій, 12 симпозіумів, 1 круглий стіл, майстер-клас і конкурс на кращу наукову роботу серед молодих учених, заслухано 59 наукових доповідей, серед яких подані результати власних досліджень: СИСТЕМА-2 (проблеми контролю систолічного артеріального тиску в осіб похилого віку в Україні), ТРИМАРАН (контроль артеріальної гіпертензії за допомогою фіксованої трикомпонентної комбінованої терапії в Україні), ХІПСТЕР-АГ (контроль артеріальної гіпертензії за допомогою комбінованої терапії: блокаторів рецепторів ангіотензину II та антагоністів кальцію), РАНОК (особливості контролю артеріального тиску в ранкові години). За участі експертів Міжнародного товариства здоров’я та старіння судин проведено спільний з Всеукраїнською антигіпертензивною асоціацією симпозіум «Нові аспекти у веденні пацієнтів із артеріальною гіпертензією». Обговорені питання реалій лікування АГ у Східній Європі. У ньому взяли участь провідні спеціалісти з Європи й України: президент міжнародного товариства професор Н. Тасіч (Сербія), віце-президент професор Ю. Сіренко (Україна), почесний президент професор Р. Асмар (Франція), доктор Ж. Топучян (Франція), П. Зелвеян (Арменія), В.І. Лазарева (Білорусія). 
Провідними вченими України та Європи були зроблені доповіді й прочитані лекції з актуальних питань: патогенез, діагностика, лікування й профілактика артеріальної гіпертензії та її ускладнень, супутні стани, особливості терапії пацієнтів з артеріальною гіпертензією й фібриляцією передсердь, смертність і тривалість життя населення України при АГ, побічні дії антигіпертензивних препаратів. Обговорено вплив соціальних медіа на профілактику артеріальної гіпертензії, проблеми лікування резистентної гіпертензії, лікування дисліпідемій при артеріальній гіпертензії, вторинні артеріальні гіпертензії в клінічних випадках, антитромбоцитарну терапію в первинній і вторинній профілактиці, синдром обструктивного апное сну при артеріальній гіпертензії й методи боротьби з ним. 

Резолюція

На конференції під час обговорення виступів і дискусій визначені перспективні напрямки наукових досліджень і заходів у практичній кардіології:
1. Постійне формування позитивної мотивації в населення щодо необхідності профілактики й лікування артеріальної гіпертензії. Створення інформаційного простору для здорового способу життя й профілактики серцево-судинних захворювань на державному рівні.
2. Забезпечення керівниками управлінь охорони здоров’я розповсюдження санітарно-просвітницьких матеріалів для населення, що пропагують здоровий спосіб життя. Активне залучення медичних сестер, фельдшерів і працівників аптек до пропаганди медико-санітарних знань і профілактики артеріальної гіпертензії серед населення.
3. Удосконалення програми підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації медичних працівників лікувально-профілактичних закладів із питань профілактики й лікування артеріальної гіпертензії для подолання лікарської інерції у веденні пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
4. Поєднання зусиль кардіологів, неврологів, терапевтів, ендокринологів і сімейних лікарів у розв’язанні проблем артеріальної гіпертензії й профілактики її ускладнень.
5. Вивчення багатофакторних впливів на захворюваність і смертність населення, складовою яких є артеріальна гіпертензія.
6. Забезпечення моніторингу епідеміологічної ситуації щодо артеріальної гіпертензії й факторів ризику її виникнення.
7. Широке впровадження в практику положень клінічної настанови й уніфікованого клінічного протоколу з діагностики й лікування хворих з артеріальною гіпертензією.
У рамках громадського обговорення нової редакції уніфікованого клінічного протоколу з діагностики, лікування й профілактики артеріальної гіпертензії в Україні запропоновано такі принципові положення:
1. Рекомендувати поширення методу домашнього самомоніторування артеріального тиску з метою більш ефективного контролю артеріального тиску на фоні терапії й підвищення прихильності пацієнтів до лікування. 
2. Зважаючи на низький відсоток пацієнтів з ефективним контролем артеріального тиску в українській популяції хворих на АГ, на період дії нової редакції уніфікованого клінічного протоколу (три-чотири роки) тимчасово підтримати рекомендовані для всіх категорій хворих на АГ єдиний цільовий рівень АТ при офісному вимірюванні менше від 140/90 мм рт.ст. із наголошенням жорсткої необхідності його досягнення. За умови, якщо на фоні антигіпертензивної терапії досягнуто більш низький рівень АТ (< 130/80 мм рт.ст.) і терапія добре переноситься, немає жодних побічних ефектів або зниження якості життя, схему лікування не варто корегувати. 
Конференція ухвалила:
— продовжити активне виявлення осіб з артеріальною гіпертензією, впровадження її первинної й вторинної профілактики та стратифікації ризику; 
— сприяти формуванню прихильності пацієнтів і медичних працівників до підвищення ефективності профілактики й лікування артеріальної гіпертензії;
— продовжити роботу щодо забезпечення хворих на артеріальну гіпертензію сучасними лікувальними технологіями; 
— активно втілювати комбіновану антигіпертензивну терапію, корекцію ризик-факторів та антитромбоцитарну терапію у хворих на АГ з високим ризиком;
— удосконалити роботу зі своєчасного виявлення й патогенетичного лікування симптоматичних гіпертензій;
— забезпечити плідну співпрацю з неврологами, ендокринологами й нефрологами щодо пацієнтів із високим ризиком кардіоваскулярних ускладнень;
— активізувати співпрацю з викладачами й студентами ВНМЗ і ЗПО щодо проведення роз’яснювальної превентивної роботи серед населення;
— провести наступну науково-практичну конференцію з артеріальної гіпертензії в Україні 29–31 травня 2019 року у м. Києві.
Матеріал надано оргкомітетом конференції
Фото О.С. Солуяна


Back to issue