Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 13, №6, 2018

Back to issue

Premorbid disorders of pancreatic functional state in children with chronic gastroduodenal pathology

Authors: Сорокман Т.В., Остапчук В.Г.
Вищий державний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Вторинна панкреатична недостатність у педіатричній практиці зустрічається частіше і може проявлятися в будь-якому віці як на фоні аліментарних порушень харчування, так і при різноманітних запальних захворюваннях верхніх відділів травного каналу. Мета. Дослідження функціонального стану підшлункової залози (ПЗ) у дітей при хронічній гастродуоденальній патології. Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі гастроентерологічного відділення Чернівецької обласної клінічної дитячої лікарні впродовж 2013–2018 років. Основну клінічну групу становили 64 дитини віком 8–18 років із хронічною гастродуоденальною патологією: у 29 осіб — хронічний гастрит, у 30 осіб — хронічний гастродуоденіт, у 5 осіб — виразкова хвороба цибулини дванадцятипалої кишки. Всім дітям проводили загальноклінічні дослідження, ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини, фіброгастродуоденоскопію, Ph-метрію, 3-кратне копрологічне дослідження; визначали активність α-амілази, ліпази сироватки крові, діастази сечі, концентрацію фекальної еластази-1 ­(ФЕ-1) у калі, С-пептиду в сироватці крові, рівень глюкози в крові; проводили пероральний глюкозотолерантний тест. Статистичну обробку отриманих даних здійснено за допомогою програм «Статистика 6.0». Результати. Провідними були больовий (93,7 %), диспептичний (90,6 %) і астеноневротичний синдроми (57,8 %), порушення моторно-евакуаторної функції шлунка та дванадцятипалої кишки у вигляді гастроезофагеального та дуоденогастрального рефлюксів. У 35,9 ± 3,7 % осіб виявлено ознаки ураження ПЗ: потовщення хвоста залози та підвищення її ехогенності при УЗД, амілорея, креаторея, стеаторея І та ІІ типу, зміни рівня α-амілази, ФЕ-1, «плоскі» криві глюкозотолерантного тесту, що вказувало на початкові порушення вуглеводного обміну. Медіана рівня С-пептиду для дітей основної групи становила 1,29 нг/мл (довірчий інтервал (ДІ) 1,11–3,42), для дітей групи порівняння — 0,89 нг/мл (ДІ 0,23–1,12). Тенденція до підвищення рівня С-пептиду зареєстрована у 12 дітей із надмірною масою тіла, в яких виявлено «плоску» цукрову криву, а також порушення екзокринної функції ПЗ на тлі ультразвукових її змін. Висновки. Зміни функціонального стану ПЗ, що виявлені в обстежених дітей, вказують на необхідність визначення функціонального стану залози та його контроль у динаміці лікування гастродуоденальної патології.

Актуальность. Вторичная панкреатическая недостаточность в педиатрической практике возникает чаще и может проявляться в любом возрасте как на фоне алиментарных нарушений, так и при различных воспалительных заболеваниях верхних отделов пищеварительного тракта. Цель. Исследование функционального состояния поджелудочной железы (ПЖ) у детей при хронической гастродуоденальной патологии. Материалы и методы. Исследование проведено на базе гастроэнтерологического отделения Черновицкой областной клинической детской больницы в течение 2013–2018 гг. Основную клиническую группу составили 64 ребенка в возрасте 8–18 лет с хронической гастродуоденальной патологией: у 29 детей — хронический гастрит, у 30 детей — хронический гастродуоденит, у 5 детей — язвенная болезнь луковицы двенадцатиперстной кишки. Всем детям проводили общеклинические исследования, ультразвуковое исследование (УЗИ) органов брюшной полости, фиброгастродуоденоскопию, Ph-метрию, 3-кратное копрологическое исследование, определяли активность α-амилазы, липазы сыворотки крови, диастазы мочи, концентрацию фекальной эластазы-1 (ФЕ-1) в кале, С-пептида в сыворотке крови, уровень глюкозы в крови, пероральный глюкозотолерантный тест. Статистическая обработка полученных данных осуществлена с помощью программ «Статистика 6.0». Результаты. Ведущими были болевой (93,7 %), диспептический (90,6 %) и астеноневротический синдромы (57,8 %), нарушение моторно-эвакуаторной функции желудка и двенадцатиперстной кишки в виде гастроэзофагеального и дуоденогастрального рефлюксов. У 35,9 ± 3,7 % лиц выявлены признаки поражения ПЖ: утолщение хвоста железы и повышение ее эхогенности при УЗИ, амилорея, креаторея, стеаторея I и II типа, изменения уровня α-амилазы, ФЕ-1, «плоские» кривые глюкозотолерантного теста, что указывало на начальные нарушения углеводного обмена. Медиана уровня С-пептида для детей основной группы составила 1,29 нг/мл (доверительный интервал (ДИ) 1,11–3,42), для детей группы сравнения — 0,89 нг/мл (ДИ 0,23–1,12). Тенденция к повышению уровня С-пептида зарегистрирована у 12 детей с избытком массы тела, у которых выявлена «плоская» сахарная кривая, а также нарушение экзокринной функции ПЖ на фоне ультразвуковых ее изменений. Выводы. Выявленные изменения функционального состояния ПЖ у обследованных детей указывают на необходимость определения функционального состояния железы и его контроль в динамике лечения гастродуоденальной патологии.

Background. Secondary pancreatic insufficiency in pediatric practice happens increasingly frequently and can occur at any age, both against the background of nutritional deficiencies, and various inflammatory diseases of the upper parts of the digestive tract. The purpose was to investigate the pancreatic functional state in children with chronic gastroduodenal pathology. Materials and methods. The study was conducted on the basis of the gastroenterology unit of the Chernivtsi Regional Clinical Children’s Hospital during 2013–2018. The basic clinical group consisted of 64 children aged 8–18 years with chronic gastroduodenal pathology: 29 patients had chronic gastritis, 30 persons had chronic gastroduodenitis, 5 people had peptic ulcer. All children underwent general clinical studies, ultrasound of the abdominal organs, fibrogastroduodenoscopy, pH-metry, 3-fold coprologic exa­mination; there were determined the activity of α-amylase, serum lipase, urine diastase, feces elastase (FE-1) concentration in feces, serum C-peptide, blood glucose level, and an oral glucose-tolerant test was performed. Statistical proces­sing of the obtained data was carried out by means of the programs Statistics 6.0. Results. The key manifestations were pain (93.7 %), dyspepsia (90.6 %), astheno-neurotic syndromes (57.8 %), a violation of the motor-evacuation function of the stomach and duodenum as a gastroesophageal and duodenogastric reflux. 35.9 ± 3.7 % of the patients developed the signs of pancreatic lesion: thickening of the tail of the pancreas and ultrasonic hyperechoic, amylorrhea, creatorrhoea, type I and II steatorrhoea, changes in the α-amylase level, FE-1, ‘flat’ curves of glucose tolerance test, that indicated the initial disturbances of carbohydrate metabolism. Median C-peptide for children of the basic group was 1.29 ng/ml (CI 1.11–3.42), for children of the comparison group 0.89 ng/ml (CI 0.23–1.12). The tendency to C-peptide level increasing was registered in 12 over-weighted children. These children have a ‘flat’ glucose test curve, as well as a violation of the exocrine function of pancreas manifested with ultrasonic changes. Conclusions. The revealed changes in the pancreatic functional state in the examined children indicate the need to determine the functional state of the gland and its control in the dynamics of treatment of gastroduodenal pathology.


Keywords

дисфункція підшлункової залози; гастродуоденальна патологія; діти

дисфункция поджелудочной железы; гастродуоденальная патология; дети

pancreatic dysfunction; gastroduodenal pathology; children


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Николаева О.В. Патогенез экзокринной дисфункции поджелудочной железы у детей с хроническими заболеваниями гастродуоденальной зоны // Таврический медико-биологический вестник. 2012; Т. 15, № 3, ч. 2: 187-190. (In Russ.).
2. Сорокман Т.В., Сокольник С.В., Гінгуляк М.Г., Підвисоцька Н.І. Клінічно-психологічні та параклінічні особливості хронічного гастродуоденіту в дітей // Клінічна та експериментальна патологія. 2014; Т. 13, № 2: 127-130. (In Ukrainian).
3. Della Corte C., Faraci S., Majo F. [et al.]. Pancreatic disorders in children: New clues on the horizon // Dig. Liver Dis. 2018; 27: S1590-8658(18)30803-X. doi: 10.1016/j.dld.2018.06.016.
4. Coffey M.J., Nightingale S., Ooi C.Y. Predicting a biliary aetiology in paediatric acute pancreatitis // Arch. Dis. Child. 2013 Dec; 98(12): 965-9. doi: 10.1136/archdischild-2013-304462. 
5. Párniczky A., Abu-El-Haija M., Husain S. [et al.]. EPC/HPSG evidence-based guidelines for the management of pediatric pancreatitis // Pancreatology. 2018; 18(2): 146-160. 
6. Pancreatic disorders in children: New clues on the horizon // Dig. Liver Dis. 2018; 2: S1590-8658(18)30803-X. doi: 10.1016/j.dld.2018.06.016.
7. Conwell D.L., Lee L.S., Yadav D. [et al.] American Pancreatic Association Practice Guidelines in Chronic Pancreatitis: evidence-based report on diagnostic guidelines // Pancreas. 2014; 43(8): 1143-62. doi: 10.1097/MPA.0000000000000237.
8. Bian Y., Wang L., Chen C. [et al.]. Quantification of pancreatic exocrine function of chronic pancreatitis with secretin-enhanced MRCP // World J. Gastroenterol. 2013, 7; 19(41): 7177-82. doi: 10.3748/wjg.v19.i41.7177.
9. Mekitarian Filho E., Carvalho W.B., Silva F.D. Acute pancreatitis in pediatrics: a systematic review of the literature // J. Pediatr. (Rio J.). 2012 Mar-Apr; 88(2): 101-14. doi: 10.2223/JPED.2163.
10. Su W.J., Chen H.L., Lai H.S. [et al.]. Chang MH. Pancreaticobiliary anomalies is the leading cause of childhood recurrent pancreatitis // J. Formos. Med. Assoc. 2007 Feb; 106(2): 119-25. doi: 10.1016/S0929-6646(09)60227-8.
11. Alam U., Asghar O., Azmi S., Malik R.A. General aspects of diabetes mellitus // Handb Clin. Neurol. 2014; 126: 211-22. doi: 10.1016/B978-0-444-53480-4.00015-1. 
12. Párniczky A., Mosztbacher D., Zsoldos F. [et al.]. Analysis of Pediatric Pancreatitis (APPLE Trial): Pre-Study Protocol of a Multinational Prospective Clinical Trial // Digestion. 2016; 93(2): 105-10. doi: 10.1159/000441353. 
13. Trout A.T., Preet-Singh K., Anton C.G. [et al.]. Normal pancreatic parenchymal thickness by CT in healthy children // Pediatr. Radiol. 2018 Jun 27. doi: 10.1007/s00247-018-4190-0.

Back to issue