Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Child`s Health" Том 13, №6, 2018

Back to issue

Difficulties in differential diagnosis of atopic dermatitis in children

Authors: Беш Л.В.(1, 2), Мацюра О.І.(1, 2), Ліщук-Якимович Х.О.(1, 3), Пукаляк Р.М.(1, 3), Луговський С.В.(4)
(1) — Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
(2) — Комунальне некомерційне підприємство «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова», м. Львів, Україна
(3) — КЗ ЛОР «Львівський обласний клінічний діагностичний центр», м. Львів, Україна
(4) — Діагностичний центр «Ескулаб», м. Львів, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

У статті надані дані літератури та власний досвід диференціальної діагностики атопічного дерматиту. Відзначені діагностичні труднощі на прикладі аналізу спостереження за 57 дітьми з атопічним дерматитом (віком 1–5 років) і запропоновано діагностичний алгоритм, що включав три етапи: клінічний (детальний збір скарг та анамнестичних даних), лабораторний (загальний аналіз крові, біохімічне та копрологічне обстеження, визначення загального IgE та специфічних IgE до глютену та різних фракцій молока, серологічних біомаркерів целіакії) та інструментальний (нашкірне тестування в період досягнення контролю захворювання та за потреби — ендоскопія з подальшим гістологічним дослідженням біоптатів слизової оболонки тонкої кишки). Спостереження за пацієнтами проводилося в умовах Львівського міського дитячого алергологічного центру на базі комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова». Дітей оглядали на старті дослідження та в динаміці через 1, 2, 3 міс. Оцінка ефективності лікування проводилася на підставі клінічних симптомів, характеру та поширеності висипу та інтенсивності свербежу. Результати дослідження показали, що в досліджуваній групі виявлено наступні причини рефрактерності до лікування дітей з атопічним дерматитом: 36,84 % — коморбідні алергічні захворювання (в 71,43 % — з неконтрольованим перебігом); 24,56 % — харчова алергія, 12,28 % — алергія до білка коров’ячого молока; 7,02 % — лактазна недостатність; 7,02 % — гельмінтози; 5,25 % — стрептодермія; 3,51 % — алергія на глютен; 3,51 % — целіакія; 3,51 % — короста; 1,75 % — гіперчутливість до харчових добавок (E102), та у 3,51 % дітей причину ідентифікувати не вдалося (проводиться подальший пошук). Описано потребу індивідуального підходу до лабораторно-інструментального алгоритму діагностики атопічного дерматиту та показано результати власного шляху до постановки діагнозу.

В статье представлены данные литературы и собственный опыт дифференциальной диагностики атопического дерматита. Отмечены диагностические сложности на примере анализа наблюдения за 57 детьми с атопическим дерматитом (в возрасте 1–5 лет) и предложен диагностический алгоритм, который включал три этапа: клинический (детальный сбор жалоб и анамнестических данных), лабораторный (общий анализ крови, биохимическое и копрологическое обследования, определение общего IgE и специфических IgE к глютену и различным фракциям молока, серологических биомаркеров целиакии), а также инструментальный (накожное тестирование в период достижения контроля заболевания и при необходимости — эндоскопическое с последующим гистологическим исследованием биоптатов слизистой оболочки тонкой кишки). Наблюдение за пациентами проводилось в условиях Львовского городского детского аллергологического центра на базе коммунального некоммерческого предприятия «Городская детская клиническая больница г. Львова». Детей осматривали на старте исследования и в динамике через 1, 2, 3 мес. Оценка эффективности лечения проводилась на основании клинических симптомов, характера и распространенности сыпи, а также интенсивности зуда. Результаты исследования показали, что в исследуемой группе выявлены следующие причины рефрактерности к лечению детей с атопическим дерматитом: 36,84 % — коморбидные аллергические заболевания (у 71,43 % — с неконтролируемым течением); 24,56 % — пищевая аллергия 12,28 % — аллергия к белку коровьего молока 7,02 % — лактазная недостаточность 7,02 % — гельминтозы; 5,25 % — стрептодермия; 3,51 % — аллергия к глютену; 3,51 % — целиакия; 3,51 % — чесотка; 1,75 % — гиперчувствительность к пищевым добавкам (E102), и у 3,51 % детей причину идентифицировать не удалось (проводится дальнейший поиск). Описана потребность персонифицированного подхода к лабораторно-инструментальному алгоритму диагностики атопического дерматита и показаны результаты собственного пути в постановке диагноза.

The article presents a literature review and our own experience in differential diagnosis of atopic dermatitis. Diagnostic difficulties were described on the example of the analysis of the observation of 57 children with atopic dermatitis (aged 1–5 years), and a diagnostic algorithm was offered that included three stages: clinical (detailed collection of complaints and anamnestic data), laboratory (general blood test, biochemical and coprological examination, determination of total IgE and specific IgE to gluten, and different milk fractions, serological biomarkers of celiac disease) and instrumental (skin test at the time of achieving the disease control and, if necessary, endoscopy with subsequent histological exa­mination of biopsy specimen of the small intestinal mucosa). Patients’ observation was conducted in the Lviv Municipal Children’s Allergology Center at the premises of the Non-Profit Commercial Enterprise “Lviv Municipal Children’s Clinical Hospital”. Children were examined at baseline and dynamically after 1, 2, and 3 months. Treatment effectiveness was evaluated based on the clinical symptoms, the nature and prevalence of rash, and severity of itching. The results of the study showed that in the study group, the following causes of resistance to treatment were detected in children with atopic dermatitis: 36.84 % — comorbid allergic diseases (71.43 % with uncontrolled course); 24.56 % — food allergy: 12.28 % — allergy to cow’s milk protein; 7.02 % — lactase insufficiency; 7.02 % — helminthiasis; 5.25 % — streptodermia; 3.51 % — allergy to gluten; 3.51 % — celiac disease; 3.51 % — scabies; 1.75 % — hypersensitivity to food additives (E102), and in 3.51 % of children, the cause was not identified (further research is being carried out). The need for an individual approach to the laboratory and instrumental algorithm for the diagnosis of atopic dermatitis has been described, and the results of a particular approach to diagnosis have been shown.


Keywords

діти; атопічний дерматит; харчова алергія; діагностика

дети; атопический дерматит; пищевая аллергия; диагностика

children; atopic dermatitis; food allergy; diagnosis


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Губская Е.Ю. Серонегативная целиакия или непереносимость глютена без целиакии? Дифференциальная диагностика целиакии и непереносимости глютена без целиакии по результатам собственных наблюдений // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. — 2013. — № 4. — С. 54-58.
2. Chebar L.A. Time to symptom improvement using elimination diets in non-IgE mediated gastrointestinal food allergies / L.A. Chebar, R. Meyer, K.C. De et al. // Pediatr. Allergy Immunol. — 2015. — 26. — Р. 403-408. 
3. Disease-specific health-related quality of life instruments for IgE-mediated food allergy / [Salvilla S.A., Dubois A.E., Flokstra-de Blok B.M., Panesar S.S., Worth A., Patel S. et al.] // Allergy. — 2014. — 69. — Р. 834-844.
4. Flammarion S. Diet and nutritional status of children with food allergies / S. Flammarion, C. Santos, D. Guimber et al. // Pediatr. Allergy Immunol. — 2011. — 22. — Р. 161-165. 
5. John M. James. Food allergy / James M. John, Wesley Burks, Philippe Eigenmann  // Elsevier Inc. — 2012. — P. 113-127, 143-204. 
6. The European Academy of Allergy and Clinical Immunology is in the process of developing the EAACI Guidelines for Allergen Immunotherapy for IgE-mediated food allergy // Clinical and Translational Allergy. — 2016. — 6. — 24.
7. Massari S., Liso M., De Santis L. et al. Occurrence of nonceliac gluten sensitivity in patients with allergic disease // Int. Arch. Allergy Immunol. — 2011. — Vol. 155. — P. 389-394. 
8. Sapone A., Lammers K.M., Casolaro V. et al. Divergence of gut permeability and mucosal immune gene expression in two gluten-associated conditions: celiac disease and gluten sensitivity // BMC Med. — 2011. — Vol. 9. — P. 3. 

Back to issue