Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Ukrainian journal of surgery 2 (37) 2018

Back to issue

Studying the results of CT myelography application in patients with lumbar spinal stenosis

Authors: Петренко Д.Є., Куц М.К., Воробьов В.В.
Навчально-науковий медичний комплекс «Університетська клініка» ХНМУ, м. Харків, Україна

Categories: Surgery

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. З метою діагностики та визначення рівнів компресії нервових структур, що знаходяться в хребтовому каналі, протягом багатьох років застосовували КТ-мієлографію, але із значним впровадженням у клінічну практику магнітно-резонансної томографії частота застосування комп’ютерної томографії значно знизилась. Існує необхідність у проведенні клінічного дослідження, що верифікує ефектівність застосування КТ-мієлографії в клінічній практиці. Мета дослідження: визначити можливість застосування КТ-мієлографії шляхом дослідження клінічних результатів хірургічної декомпресії у хворих на стеноз поперекового відділу хребтового каналу. Матеріали та методи. Було відібрано 19 хворих зі стенозом поперекового відділу хребтового каналу, яким ділянки хірургічної декомпресії хребта визначали за допомогою КТ-мієлографії. Оцінювали скарги, показники візуально-аналогової шкали (ВАШ) та ODI до хірургічного втручання, через 3 доби та рік після лікування. Результати. Середній доопераційний показник інтенсивності больового синдрому у хворих становив 70,5 бала, на 3-тю добу після хірургічного втручання показник ВАШ становив 46,6 бала, а через рік — 26,8 бала. Показники ODI становили: до хірургічного втручання — 51,9 бала, на 3-тю добу після лікування — 36,3 бала, а через рік — 38,9 бала. Висновки. На підставі проведеного дослідження нами встановлено, що застосування КТ-мієлографії у хворих на стеноз поперекового відділу хребтового каналу з метою визначення рівнів хірургічної декомпресії призводить до задовільних результатів лікування.

С целью диагностики и определения уровней компрессии нервных структур, находящихся в позвоночном канале, на протяжении многих лет применяли КТ-миелографию, но с широким внедрением в клиническую практику магнитно-резонансной томографии частота применения компьютерной томографии значительно снизилась. Существует необходимость в проведении клинического исследования, определяющего эффективность применения КТ-миелографии в клинической практике. Цель исследования: определить возможность применения КТ-миелографии путем исследования клинических результатов хирургической декомпрессии у больных со стенозом поясничного отдела позвоночного канала. Материалы и методы. Были отобраны 19 больных со стенозом поясничного отдела позвоночного канала, которым участки хирургической декомпрессии позвоночника определяли с помощью КТ-миелографии. Оценивали жалобы, показатели визуально-аналоговой шкалы (ВАШ) и ODI до хирургического вмешательства, через 3 суток и один год после лечения. Средний дооперационный показатель интенсивности болевого синдрома у больных составил 70,5 балла, на 3-и сутки после хирургического вмешательства показатель ВАШ составлял 46,6 балла, а через год — 26,8 балла. Показатели ODI составили: до хирургического вмешательства — 51,9 балла, на третьи сутки после лечения — 36,3 балла, а через год — 38,9 балла. Выводы. На основании проведенного исследования нами установлено, что применение КТ-миелографии у больных со стенозом поясничного отдела позвоночного канала с целью определения уровней хирургической декомпрессии приводит к удовлетворительным результатам лечения.

To detect and identify the levels of spinal compression, computed tomographic (CT) myelography has been used for many years, but with the widespread introduction of magnetic resonance imaging into clinical practice, the frequency of CT use has significantly decreased. There is a need for a clinical trial that determines the effectiveness of CT myelography in clinical practice. Objective: to determine the reliability of CT myelography by examining the clinical results of surgical decompression in patients with lumbar spinal stenosis. Materials and methods. Nineteen patients with lumbar spinal stenosis were included in the study, and the areas of surgical decompression of the spine were determined by CT myelography. Visual analogue scale and Oswestry disability index were assessed preoperatively, 3 days and one year after the treatment. Results. The average preoperative rate of pain syndrome in patients was 70.5 points, on the third day after surgery, visual analogue scale was 46.6, and a year later — 26.8 points. The study of Oswestry disability index showed the following: before surgery — 51.9, on the third day after intervention — 36.3, and in a year — 38.9 points. Conclusions. The study demonstrated that the use of CT myelography in patients with lumbar spinal stenosis in order to determine the levels of surgical decompression leads to satisfactory results of the treatment.


Keywords

КТ-мієлографія; стеноз поперекового відділу хребтового каналу; хірургічна декомпресія

КТ-миелография; стеноз поясничного отдела позвоночного канала; хирургическая декомпрессия

computed tomographic myelography; lumbar spine stenosis; surgical decompression

Вступ

Стеноз хребтового каналу вперше було описано Verbiest у 1954 році як вроджене захворювання або як стан, що пов’язаний із тиском кісткової тканини на нервові структури [1], а в 1973 році Epstein визначив, що однією з причин стеноза хребтового каналу є звуження бокової кишені каналу [2]. З впровадженням у клінічну практику методів комп’ютерної (КТ) та магнітно-резонансної томографії (МРТ) у 1975 році сформувалося сучасне уявлення про патогенез стенозу хребтового каналу, де одне з основних місць у патологічному процесі зайняли м’якотканинні утворення, а саме зв’язки хребта [3–5].

З метою діагностики та визначення рівнів компресії нервових структур, що знаходяться в хребтовому каналі, протягом багатьох років застосовували КТ-мієлографію, але із значним впровадженням у клінічну практику МРТ частота застосування КТ значно знизилась. Незважаючи на такі недоліки, як інвазивність процедури, можливість алергічної реакції на введення контрастного агента та променеве навантаження на хворого, за наявності протипоказань до проведення МРТ цей метод має істотну діагностичну значущість [6].

Більшість наукових робіт, що присвячені проблемі застосування МРТ та КТ-мієлографії, спрямовані на визначення діагностичної цінності, специфічності та сенситивності цих радіологічних методів. На наш погляд, існує необхідність у проведенні клінічного дослідження, що верифікує ефективність застосування КТ-мієлографії в клінічній практиці як методики визначення ділянок декомпресії хребтового каналу.

Мета дослідження: визначити можливість застосування КТ-мієлографії шляхом дослідження клінічних результатів хірургічної декомпресії у хворих на стеноз поперекового відділу хребтового каналу.

Матеріали та методи

Дослідження проводилося на базі ортопедично-травматологічного відділення навчально-наукового медичного комплексу «Університетська клініка» ХНМУ у хворих на стеноз поперекового відділу хребтового каналу, що перебували на стаціонарному лікуванні у період 2016–2018 рр. Критеріями включення хворих у дослідження були наявність клінічних ознак стенозу поперекового віділу хребтового каналу, протипоказань до застосування МРТ та відсутність алергічних реакцій на контрастну рідину в анамнезі. Таким чином, всього було відібрано 19 хворих (16 жіночої та 3 чоловічої статі) віком від 56 до 78 років.

На передопераційному етапі хворим, які досліджувалися, проводили КТ-мієлографію за такою методикою. У положенні хворого сидячи проводили стандартну спинномозкову пункцію за допомогою голки 20G. Після отримання спинномозкової рідини в субдуральний простір вводили 10 мл контрастної рідини. Після цього хворого переводили в горизонтальне положення таким чином, щоб таз був розташований трохи вище, ніж живіт. КТ-дослідження виконували на 16-зрізовому апараті Siemens. Ділянки, що підлягають хірургічній декомпресії, визначали за наявності ефекту «стоп-контраст».

Усі хворі досліджувалися до та на 3-тю добу після хірургічного втручання, а також через рік після лікування. Вивчали особливості скарг, інстенсивність больового синдрому за допомогою ВАШ. Показання до хірургічного втручання й оцінку ефективності лікування здійснювали за допомогою Oswestry disability index (ODI).

Результати

У результаті проведеної КТ-мієлографії в 11 хворих було виявлено монолатеральний форамінальний стеноз, у 3 хворих був двобічний форамінальний стеноз, а ще в 5 хворих встановлено центральний стеноз поперкового відділу хребтового каналу. Усім пацієнтам були проведені хірургічні втручання. Так, 9 хворим здійснено малоінвазивну тубулярну парсектомію (рис. 1), відкриту декомпресію — 2 хворим (рис. 2), а ще 8 хворим було проведено ламінектомію та задню транспедикулярну інструментацію хребта. Основними доопераційними скаргами хворих були біль й оніміння в нижніх кінцівках, а також кульгавість. Біль у спині у всіх хворих був вираженим меншою мірою та не посідав основне місце серед скарг хворих.

Середній доопераційний показник інтенсивності больового синдрому у хворих, яких досліджували, становив 70,5 бала, на 3-тю добу після хірургічного втручання показник ВАШ становив 46,6 бала, а через рік — 26,8 бала. Показники ODI становили: до хірургічного втручання — 51,9 бала, на 3-тю добу після лікування — 36,3 бала, а через рік — 38,9 бала (рис. 3).

Серед ускладнень в одного хворого було визначено алергічну реакцію на введення контрастного агента, що була одразу купована та не вплинула на результат дослідження. Ще у двох хворих виник рецидив захворювання, у зв’язку з чим проведене повторне хірургічне втручання — ламінектомія та транспедикулярна фіксація хребта.

Обговорення

Історія застосування контрастної мієлографії становить вже майже 100 років, в 1921 році було впереше представлено цей діагностичний метод. З активним впровадженням КТ у клінічну практику КТ-мієлографія стала одним із найбільш вживаних діагностичних тестів у хірургії хребта та спинного мозку [7]. Розробка та застосування МРТ у радіологічній діагностиці поступово витіснили КТ-мієлографію, але вона до сьогодні посідає певне місце в діагностичному процесі.

Якщо подивитися на кількість наукових публікацій стосовно КТ-мієлографії, то можна побачити, що більш усього цитувань про застосування цього методу зустрічалося в 1970–1989 рр., а відповідно до розвитку МРТ кількість наукових публікацій із приводу КТ-мієлографії поступово знизилась (табл. 1).

Безумовними перевагами МРТ перед КТ-мієлографією є менша інвазивність, відсутність необхідності застосування контрастного агента, зменшення променевого навантаження на пацієнта. У той же час КТ-мієлографія має певні переваги перед МРТ-дослідженням.

Так, T. Naganawa [8] зі співавторами порівняв ефективність застосування МРТ та КТ-мієлографії з метою визначення морфології спинного мозку в шийному відділі хребта. Для цього було відібрано 45 хворих на патологію міжхребцевого диску в шійному відділі хребта. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що МРТ та КТ-мієлографія однаково оцінюють розміри та дозволяють робити вимірювання внутрішньоканальних структур у шийному відділі хребта. У той же час установлено, що застосування МРТ більшою мірою схильно до гіпердіагностики патологічного стану та не завжди корелює з клінічним перебігом захворювання.

W.S. Bartynski, L. Lin провели порівняльне дослідження застосування рентгенологічної мієлографії, КТ-мієлографії та МРТ у діагностиці дегенеративних захворювань хребта у 26 хворих із радикулопатією на етапі передопераційного обстеження. Усього було досліджено 38 хребтово-рухових сегментів. У результаті автори дійшли висновку: при застосуванні МРТ порівняно з КТ-мієлографією недооцінюється повною мірою ступінь компресії спинномозкових корінців у бокових кишенях хребтового каналу, що, можливо, пов’язане з завадами, що створює турбулентність спинномозкової рідини під час проведення МРТ-дослідження. У той же час МРТ краще діагностує протрузії та кісти міжхребцевих дисків [9].

A.E. Grams визначав можливості оцінювати стан спинного мозку за допомогою 3Т МРТ та КТ-мієлографії у хворих та здорових осіб. Було проведено ретроспективне вимірювання розміру хребтового каналу та попречного діаметра спинного мозку. Установлено, що порівняно з МРТ КТ-мієлографія є більш інформативною з точки зору кісткових структур хребта. М’якотканинні структури, такі як спинний мозок, зв’язки, диски, візуалізовували однаково добре за допомогою обох методів. При цьому КТ-мієлографія є менш дорогим методом дослідження, ніж 3Т МРТ [10].

У нашому дослідженні ми оцінювали можливість застосування КТ-мієлографії у хворих на стеноз поперекового відділу хребтового каналу з метою визначення ділянок хірургічної декомпресії. У результаті аналізу отриманих результатів встановлено, що у всіх хворих у групі, що досліджувалася, досягнуто задовільний результат лікування. Так, ми спостерігали істотне зменшення показника ODI як на 3-тю добу після хірургічного втручання приблизно на 34 % від доопераційних показників, так і через рік після хірургічного втручання на 62 %. Післяопераційний показник ВАШ також зменшився на 30 %, але через один рік після лікування спостерігалося його збільшення на 3,6 бала. Така дінаміка показника ВАШ, на наш погляд, пов’язана з тим, що у двох хворих визначено рецидив захворювання, а також особливостями псіхологічного стану хворих на момент проходження тесту. Проведення повторних хірургічних втручань у прооперованих нами хворих не є результатом некоректно проведеної КТ-мієлографії, а більшою мірою пов’язане з недостатньою декомпресією хребтового каналу через тубулярний ретрактор. Під час хірургічного втручання ми намагалися мінімізувати потенціальну можливість дестабілізації хребта та хірургічну травматизацію м’яких тканин, що, на жаль, призвело до незадовільного результату лікування.

Висновки

На підставі проведеного дослідження нами встановлено, що застосування КТ-мієлографії у хворих на стеноз поперекового відділу хребтового каналу з метою визначення рівнів хірургічної декомпресії призводить до задовільних результатів лікування.

На сьогодні КТ-мієлографія не є золотим стандартом діагностики захворювань хребта, але за наявності показань до застосування може бути цінним діагностичним інструментом як самостійно, так і як доповнення до МРТ-дослідження.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.


Bibliography

1. Verbiest H. A radicular syndrome from developmental narrowing of the lumbar vertebral canal / Verbiest H. // J. Bone Joint Surg Br. — 1954. — Vol. 36. — P. 230-237.

2. Epstein J.A. Lumbar nerve root compression at the intervertebral foramina caused by arthritis of the posterior facet / Epstein J.A., Epstein B.S., Lavine L.S. // Neurosurg. — 1973. — Vol. 39. — P. 362-369.

3. Kalichman C. Spinal stenosis prevalence and association with symptoms: the framingham study / Kalichman C., Cole R., Kim D.H. // Spine. — 2009. — Vol. 9. — P. 545-550.

4. Продан А.И. Стеноз поясничного отдела позвоночного канала: Автореф. дис… д-ра мед. наук. — Х., 1994. — 40 с.

5. ACR Guidelines and Standards Committee and ASNR Guidelines Committee: Practice Guideline for the Performance of Myelography and Cisternography (amended 2009) // http://www.acr.org/SecondaryMainMenuCategories/quality_safety/guidelines/dx/head-neck/myelography.aspx

6. Продан А.И. Дегенеративные заболевания позвоночника. Семиотика. Классификация. Диагностика / А.И. Продан, В.А. Радченко, Н.А. Корж. — Х.: Контраст, 2007. — Т. 1. — 272 с.

7. Chiro G. Computed tomography of spinal cord after lumbar intrathecal introduction of metrizamide (computer assisted myelography) / Chiro G., Schellinger D. // Radiology. — 1976. — Vol. 120. — P. 101-104.

8. Naganawa T. Comparison of magnetic resonance imaging and computed tomogram-myelography for evaluation of cross sections of cervical spinal morphology / Naganawa T., Miyamoto K., Ogura H., Suzuki N. // Spine. — 2011. — Vol. 36. — P. 50-56.

9. Bartynski W.S. Lumbar root compression in the lateral recess: MR imaging, conventional myelography, and CT myelography comparison with surgical confirmation / Bartynski W.S., Lin L. // American Journal of Neuroradiology. — 2003. — Vol. 24. — P. 348-360.

10. Grams A.E. Comparison of spinal anatomy between 3-Tesla MRI and CT-myelography under healthy and pathological conditions / Grams A.E., Gempt J., Förschler A. // Surgical and Radiologic Anatomy. — 2010. — Vol. 32. — P. 581-585.

Similar articles

The concept of treatment of burst fractures and vertebral fractures with distraction and rotation of the thoracic and lumbar spine according to the principle of residual fixation
Authors: Радченко В.О., Попсуйшапка К.О.
ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків, Україна

"Тrauma" Том 19, №6, 2018
Date: 2019.01.14
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Our experience in surgical treatment of spinal disc herniation
Authors: Піонтковський В.К. (1), Фіщенко Я.В. (2)
1 - КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня», м. Рівне, Україна
2 - ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна

"Pain. Joints. Spine." Том 9, №3, 2019
Date: 2019.10.21
Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Method of transforaminal endoscopic microdiscectomy in the treatment of patients with lumbar herniated disc
Authors: Фіщенко Я.В., Сапоненко А.І., Кравчук Л.Д.
ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна

"Тrauma" Том 21, №4, 2020
Date: 2020.10.09
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
The results of treatment of uncomplicated incomplete burst fractures of thoracic and lumbar spine
Authors: Радченко В.О.(1), Попсуйшапка К.О.(1), Куфтеріна Н.С.(2)
(1) — ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків, Україна
(2) — Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

"Emergency medicine" Том 16, №5, 2020
Date: 2020.10.06
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches

Back to issue