Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

Украинский журнал хирургии 2 (37) 2018

Вернуться к номеру

Особливості перебігу та хірургічного лікування флегмон шиї та медіастинітів тонзилогенного походження

Авторы: Шапринський В.О.(1), Кривецький В.Ф.(1), Сулейманова В.Г.(1), Мітюк Б.О.(1), Хусcейн М.Б.(1), Кедик О.А.(2)
(1) — Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
(2) — Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Рубрики: Хирургия

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Проблема адекватного лікування глибокого нагноєння клітковини шиї і середостіння є однією з найбільш складних в хірургії. Це обумовлене розвитком таких ускладнень, як медіастиніт, сепсис, арозивні кровотечі та ін. Мета: вивчити особливості клініки, діагностики та лікування пацієнтів з флегмонами шиї та медіастинітами внаслідок навкологлоткових нагноєнь. Матеріали та методи. Подано результати лікування 31 хворого з флегмонами шиї внаслідок гнійного запалення навкологлоткових просторів. Середній вік досліджених — 48,24 ± 15,60 року, чоловіків було 18 (58 %), жінок — 13 (42 %). Усі госпіталізовані мали ознаки тяжкої ендогенної інтоксикації. Строк від початку захворювання до моменту хірургічного втручання становив у середньому 4 доби (від однієї до семи). Результати. Найчастішими причинами флегмон шиї були парафарингеальні нагноєння — 16 (51,6 %), за ними йдуть паратонзилярні абсцеси — 11 (35,5 %), ретрофарингеальні нагноєння — 3 (9,7 %), а також рак гортані — 1 (3,2 %). Чутливість бокової рентгенографії шиї, яка виконувалась всім пацієнтам до операції, дорівнювала 100 %. Натомість чутливість оглядової рентгенографії органів грудної клітки щодо медіастиніту — всього 60 %. Хірургічні доступи передбачали широкі цервікотомії (частіше білатеральні) та наскрізне полідренування передхребтового простору. При розвитку медіастинітів (15 випадків, або 48,4 %), коли до гнійного процесу залучалося верхнє заднє середостіння (11 спостережень, або 73,3 %), дренування виконувалось сліпо. Один раз для лікування тотального заднього медіастиніту знадобилася правобічна торакотомія. Померли четверо (13 %) пацієнтів. У всіх летальних випадках розвинувся низхідний медіастиніт і сепсис. Летальність у групі пацієнтів із медіастинітами становила 26,7 %. Висновки. Флегмони шиї внаслідок нагноєння навкологлоткових просторів характеризуються агресивним перебігом із вираженою ендогенною інтоксикацією та поширенням на середостіння у 48,4 % випадків із летальністю 13 %. Бокова рентгенографія шиї показана всім хворим із підозрою на глибоку флегмону шиї. Поширення гною з навкологлоткових просторів на середостіння частіше (у 80 %) відбувається в задні його відділи, на останнє необхідно зважати при розкритті гнійних вогнищ.

Актуальность. Проблема адекватного лечения глубокого нагноения шеи и средостения является одной из самых сложных в хирургии. Это обусловлено такими осложнениями, как медиастинит, сепсис, аррозивные кровотечения и др. Цель: изучить особенности клиники, диагностики и лечения больных с флегмонами шеи и медиастинитами вследствие окологлоточных нагноений. Материалы и методы. Представлены результаты лечения 31 больного с флегмонами шеи в результате воспаления окологлоточных пространств. Средний возраст исследованных — 48,24 ± 15,60 года, мужчин было 18 (58 %), женщин — 13 (42 %). Все имели признаки тяжелой эндогенной интоксикации. Срок от начала заболевания до момента операции составил в среднем 4 суток (от одних до семи). Результаты. Частыми причинами флегмон шеи были парафарингеальные нагноения — 16 (51,6 %), далее идут паратонзиллярные абсцессы — 11 (35,5 %), ретрофарингеальные нагноения — 3 (9,7 %), а также рак гортани — 1 (3,2 %). Чувствительность боковой рентгенографии шеи, которая выполнялась всем пациентам до операции, составила 100 %. В то же время чувствительность обзорной рентгенографии органов грудной клетки на предмет медиастинита — всего 60 %. Хирургические доступы предусматривали широкие цервикотомии (чаще билатеральные) и сквозное полидренирование предпозвоночного пространства. При развитии медиастинита (15 случаев, или 48,4 %), когда в гнойный процесс вовлекалось верхнее заднее средостение (11 наблюдений, или 73,3 %), дренирование выполнялось слепо. Однажды для лечения тотального заднего медиастинита понадобилась правосторонняя торакотомия. Умерли четверо (13 %) пациентов. Во всех летальных случаях развились нисходящий медиастинит и сепсис. Летальность в группе пациентов с медиастинитом составила 26,7 %. Выводы. Флегмоны шеи в результате нагноения окологлоточных пространств характеризуются агрессивным течением с выраженной эндогенной интоксикацией и распространением на средостение в 48,4 % случаев с летальностью 13 %. Боковая рентгенография шеи показана всем больным с подозрением на глубокую флегмону шеи. Распространение гноя из окологлоточных пространств на средостение чаще (в 80 %) происходит в задние его отделы, последнее необходимо учитывать при вскрытии гнойных очагов.

Background. The problem of adequate treatment for deep neck and mediastinal suppuration is one of the most difficult in surgery. It leads to such complications as mediastinitis, sepsis, arrosive bleeding, etc. The purpose was to investigate clinical, diagnostic and treatment features in patients with neck phlegmons and mediastinitis caused by pharyngeal suppurations. Materials and methods. The results of treatment of 31 patients with parapharyngeal phlegmons were presented. The average age of them was 48.24 ± 15.60 years, men were 18 (58 %), women — 13 (42 %). All persons suffered from severe endogenous intoxication. The time from the onset of the disease to surgery was about 4 days (from one to seven). Results. Most frequently, parapharyngeal suppuration was detected — in 16 (51.6 %) patients, then paratonsillar abscesses — in 11 (35.5 %), retropharyngeal suppurations — in 3 (9.7 %), and laryngeal cancer — in 1 (3.2 %). Lateral neck radiographs were performed in all patients preoperatively. Sensitivity of this investigation was 100 %. At the same time, chest X-ray to detect mediastinitis showed low rates of sensitivity — 60 %. Surgical approaches included extensive cervicotomy (often bilateral) and penetrative polydrainage of prevertebral space. Mediastinitis was found in 15 cases (48.4 %). It was enough to use blind drainage for upper posterior mediastinitis (11 cases, or 73.3 %). Right-sided thoracotomy was performed in one case of total posterior mediastinitis. Four patients died (13 %). Descending mediastinitis and sepsis were found in all lethal cases. Mortality rate in the group of patients with mediastinitis was 26.7 %. Conclusions. Neck phlegmons as a result of parapharyngeal suppuration are characterized by an aggressive course with significant endogenous intoxication and spread to the mediastinum in 48.4 % of cases with a lethality of 13 %. The lateral neck X-ray must be performed to all patients with suspicion of a deep neck phlegmon. In most cases (80 %), suppuration spreads from the parapharyngeal spaces to posterior mediastinum, which should be taken into account when opening purulent abscesses.


Ключевые слова

флегмона шиї; медіастиніт; фарингіт; тонзиліт; цервікотомія; медіастинотомія

флегмона шеи; медиастинит; фарингит; тонзиллит; цервикотомия; медиастинотомия

neck phlegmon; mediastinitis; pharyngitis; tonsillitis; cervicotomy; mediastinotomy


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Свистушкин В.М. Парафарингит, тонзиллогенный сепсис: особенности патогенеза, клиническая картина и современные представления о лечении / В.М. Свистушкин, Д.М. Мустафаев // Вестник оториноларингологии. — 2013. — № 3. — С. 29-34.

2. Stan C. Clinical study on cervical phlegmons / C. Stan, C. Dr?ăgulescu, N. Bacalba?şa // Chirurgia (Bucur). — 2014. — № 3. — P. 355-358.

3. Шевчук І.М. Причини та шляхи поширення флегмони шиї на середостіння з виникненням низхідного гнійного медіастиніту / І.М. Шевчук, С.С. Сніжко // Клінічна хірургія. — 2017. — № 1. — С. 36-38.

4. Sapunar Z.J. Retropharyngeal phlegmon caused by a group B Streptococcus in a diabetic patient: report of one case / Z.J. Sapunar, V.A. Cabello, R.E. Godoy // Rev. Med. Chil. — 2008. — № 3. — P. 351-355.

5. Deep neck infection: clinical analyses of 95 cases / Z. Cheng, J. Yu, L. Xiao et al. // Zhonghua Er Bi Yan Hou Tou Jing Wai Ke Za Zhi. — 2015. — № 9. — P. 769-772.

6. Deep Neck Infection: A Review of 130 Cases in Southern China / W. Yang, L. Hu, Z. Wang et al. // Medicine (Baltimore). — 2015. — № 27. — P. e994.

7. Калашник Ю.М. Тонзиллогенные флегмоны шеи / Ю.М. Калашник, А.А. Чигирик // Медицина третього тисячоліття: зб. тез міжвуз. конф. молодих вчених та студентів, 14 січня 2014 р. — Харків, 2014. — С. 110-111.

8. Абакумов М.М. Гнойный медиастинит / М.М. Абакумов // Хирургия. — 2004. — № 5. — С. 82-85.

9. Тактика хирургического лечения больных острым медиастинитом / С.В. Доброквашин, Р.Р. Мустафин, А.Г. Хакимов и др. // Вестник современной клинической медицины. — 2014. — № 1. — С. 64-67.

10. Морозова М.Н. Шкалы оценки тяжести состояния пациентов с одонтогенными флегмонами / М.Н. Морозова // Вісник проблем біології і медицини. — 2014. — № 4. — С. 341-345.


Вернуться к номеру