Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" Том 13, №7, 2018

Back to issue

The status of actual nutrition in students of boarding physical training school

Authors: Пластунова О.Б., Няньковський С.Л.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Вивченню харчування дітей-спортсменів різних спортивних профілів, які відрізняються між собою за рівнем навантажень, у літературі не приділялося належної уваги. Мета. Оцінка стану фактичного харчування вихованців училища-інтернату фізичної культури віком 12–17 років і розробка рекомендацій із його оптимізації. Матеріали та методи. За даними 28 меню-розкладок осіннього та весняного сезонів розраховані енергоцінність і нутрієнтний склад харчових раціонів вихованців. Результати. Фактичне харчування вихованців є нераціональним, незбалансованим, особливо за вмістом вітамінів і мінеральних речовин, недиференційованим за видом спорту, статтю та віком вихованців, мінливим за енергоцінністю, нутрієнтним складом і режимом у різні дні тижня з нижчими показниками енергоцінності та вмісту нутрієнтів у суботу-неділю. Висновки. За енергоцінністю, вмістом білків, жирів і вуглеводів харчування дівчат усіх досліджуваних спортивних профілів і вікових груп, а також хлопців — стрільців, лучників, ватерполістів, борців — усіх вікових груп (метаболічний еквівалент (МЕТ) ≤ 4,0), 12–14-річних боксерів, саночників, фехтувальників (МЕТ 5,0–6,0), 12–13-річних п’ятиборців, велосипедистів, футболістів, легкоатлетів, гребців (МЕТ > 6,0) є надлишковим, 15–17-річних хлопців спортивних профілів із МЕТ > 6,0 — недостатнім.

Актуальность. Изучению питания детей-спортсменов разных спортивных профилей, отличающихся между собой уровнем нагрузок, в литературе не уделялось должного внимания. Цель. Оценка состояния фактического питания 12–17-летних воспитанников училища-интерната физической культуры и разработка рекомендаций по его оптимизации. Материалы и методы. По данным 28 меню-раскладок осеннего и весеннего сезонов рассчитаны энергоценность и нутриентный состав пищевых рационов воспитанников. Результаты. Фактическое питание воспитанников является нерациональным, несбалансированным, особенно по содержанию витаминов и минеральных веществ, недифференцированным в зависимости от вида спорта, пола и возраста воспитанников, изменчивым по энергоценности, нутриентному составу и режиму в разные дни недели с более низкими показателями энергоценности и содержания нутриентов в субботу-воскресенье. Выводы. По энергоценности, содержанию белков, жиров и углеводов питание девочек всех исследованных спортивных профилей и возрастных групп, а также мальчиков — стрелков, лучников, ватерполистов, борцов всех возрастных групп (метаболический эквивалент МЕТ ≤ 4,0), 12–14-летних боксеров, саночников, фехтовальщиков (МЕТ 5,0–6,0), 12–13-летних пятиборцев, велосипедистов, футболистов, легкоатлетов, гребцов (МЕТ > 6,0) является избыточным, 15–17-летних мальчиков спортивных профилей с МЕТ > 6,0 — недостаточным.

Background. The status of nutrition in child athletes representing various sports, which vary in load levels, remains insufficiently studied. The purpose of the study was to assess the status of the actual nutrition in students of boarding physical training school and to develop recommendations for its optimization. Materials and methods. The energy value and the nutrient composition of the food rations of the students were calculated according to the 28 menu layouts of the autumn and spring seasons. Results. Actual nutrition of students is irrational, unbalanced, especially in the content of vitamins and minerals, undifferentiated depending on the sports, gender and age of students, changeable in energy value, nutrient composition and mode on different days of the week, with the lowest energy value and content of nutrients on Saturday and Sunday. Conclusions. Nutrition of girls of all sports and age groups under study, as well as boys — shooters, archers, water polo players, wrestlers of all age groups (metabolic equivalent of task (MET) ≤ 4.0), 12–14-year-old boxers, lugers, fencers (MET 5.0–6.0) and 12–13-year-old representatives of pentathlon, cycling, football, athletics and rowing (MET > 6.0) is excessive, nutrition of 15–17-year-old boys representing various sports with MET > 6.0 is insufficient in energy value, content of proteins, fats and carbohydrates.


Keywords

діти-спортсмени; оцінка харчування

дети-спортсмены; оценка питания

child athletes; nutritional assessment

Вступ

Властива сучасному дитячо-юнацькому спорту інтенсифікація навчально-тренувального процесу, спрямована на досягнення високих спортивних результатів, призводить до збільшення навантажень на дитячий організм і може спричинити виникнення у юних спортсменів метаболічних, морфофункціональних порушень, донозологічних станів і захворювань [1, 2]. До вагомих причин можливих змін у стані здоров’я дітей-спортсменів належить неадекватність рівня навантажень енергетичній та харчовій цінності добових раціонів харчування. Заняття спортом висувають особливі вимоги до харчування дітей шкільного віку з незавершеними процесами росту і розвитку. Однак вивченню харчування дітей-спортсменів різних спортивних профілів, які відрізняються між собою за рівнем навантажень, у літературі не приділялося належної уваги. Попри затвердження нових норм фізіологічних потреб населення України, зокрема дитячого віку, в основних харчових речовинах та енергії [3] залишаються чинними норми харчування дітей у навчальних закладах, а саме в училищах фізичної культури [4], критиковані фахівцями [5].

Мета дослідження: оцінити стан фактичного харчування вихованців училища-інтернату фізичної культури віком 12–17 років і розробити рекомендації з його оптимізації.

Матеріали та методи

Харчування вихованців вивчали традиційним методом за двотижневими меню-розкладками в осінній і весняний сезони (усього оцінено 28 меню-розкладок). Періодично ваговим методом контролювали закладку продуктів перед приготуванням страв і масу готових страв (продуктів) під час видачі на відповідність меню-розкладкам. Енергетичну та харчову цінність добових раціонів визначали за довідковими таблицями вмісту основних нутрієнтів, енергії у харчових продуктах з урахуванням стандартних відсотків неїстівної частини продуктів і втрат поживних речовин під час термічного оброблення страв [6]. Енергоцінність раціонів, вміст у них білків, жирів і вуглеводів, а також склад денних продуктових наборів оцінювали за нормами харчування в училищах фізичної культури (вміст вітамінів і мінеральних речовин документ не нормує) [4]; енергоцінність раціонів і вміст у них нутрієнтів, передусім вітамінів і мінеральних речовин, — за нормами фізіологічних потреб дитячого населення України в енергії й основних харчових речовинах [3]; відповідність раціонів добовим енергопотребам вихованців — за величинами їх фізіологічних потреб в енергії [7]. Останні розраховані на основі метаболічних еквівалентів (metabolic equivalents of task, MET), які характеризують рівень енерговитрат при фізичних навантаженнях, дорівнюють безрозмірному співвідношенню швидкості метаболізму під час виконання певної діяльності до величини основного обміну [8, 9] і широко застосовуються закордонними фахівцями для визначення добових енерговитрат, зокрема дітей-спортсменів різних видів спорту [10–12].

Показники енергоцінності та хімічного складу добових раціонів харчування оброблено статистично за програмою Microsoft Excel із визначенням середньої арифметичної М, середньоквадратичного відхилення s і похибки m кожного показника. Вірогідність різниці показників оцінювали за критерієм Стьюдента [13].

Результати

Однакове, не диференційоване за статтю, віком і спортивним профілем харчування 12–17-річних вихованців училища-інтернату характеризувалося істотними коливаннями енергоцінності та нутрієнтного складу впродовж тижня і незначними сезонними розбіжностями (табл. 1–3). Зокрема, раціони понеділка — п’ятниці обох сезонів вірогідно перевищували раціони суботи — неділі за середніми показниками енергоцінності (на 16–25 %), вмісту білків (16–30 %), зокрема тваринних (17–51 %), жирів (14–35 %), у тому числі рослинних (13–41 %), вуглеводів (12–21 %), кальцію, фосфору та магнію (20–38 %), вітамінів групи В (7–43 %), А (68–80 %) і С (32–118 %). Водночас раціони понеділка — п’ятниці істотно відрізнялися між собою за енергоцінністю (9–23 %), вмістом білків (27–37 %), зокрема тваринних (52–72 %), жирів (22–51 %), зокрема рослинних (38–53 %), вуглеводів (23–24 %), мінеральних речовин (20–73 %), вітамінів групи В (29–78 %) і особливо А (в 1,9–3,2 раза) та С (у 4,2–4,4 раза). Найвищі показники енергоцінності та нутрієнтного складу раціонів понеділка — п’ятниці не завжди припадали на дні найбільших навантажень (вівторок, середу і п’ятницю з найбільшою протягом тижня 4,5-годинною тривалістю тренувань). Раціони суботи — неділі зазнавали дещо менших коливань енергоцінності та нутрієнтного складу, однак значніше відрізнялися між собою за вмістом рослинних жирів (58–98 %). Порівняно з осінніми раціонами весняні раціони понеділка — п’ятниці містили вірогідно менше жирів, вітаміну В1 (на 17 і 13 %) і більше вітаміну РР (на 23 %), весняні раціони суботи — неділі — більше вуглеводів (на 10 %) і вітаміну С (на 61 %).

Значних коливань у різні дні обох сезонів зазнавали співвідношення між білками, жирами та вуглеводами (за енергією 12,3–17,3 % : 27,3–37,6 % : 46,1–58,4 %; за масою 1 : 0,75–1,23 : 2,98–4,73), частки тваринних білків (51–71 %) і рослинних жирів (28–46 %) від їх загального споживання. Восени харчування було 5-разовим (у суботу і неділю — 4-разовим), весною 4-разовим, із значними добовими та сезонними коливаннями енергоцінності окремих прийомів їжі (енергоцінність сніданку восени коливалася в межах 16–32 % від енергоцінності добового раціону, другого сніданку — 2–12 %, обіду — 28–43 %, підвечірку — 2–9 %, вечері — 25–40 %; сніданку весною — 25–36 %, обіду — 28–38 %, підвечірку — 2–11 %, вечері — 24–38 %). У дні зі сніданком більшої калорійності спостерігався майже рівномірний розподіл енергоцінності між сніданком, обідом і вечерею, у дні зі сніданком меншої калорійності за енергоцінністю часто передувала вечеря.

Середні показники енергоцінності раціонів понеділка — п’ятниці обох сезонів, вмісту в них білків, зокрема тваринних, жирів і вуглеводів (табл. 1) виявилися нижчими (на 4–20 %) за встановлені в училищах фізичної культури норми харчування [4] спортсменів ІV групи (11–13-річних плавців і плавчинь, 14–17-річних футболістів, легкоатлетів і легкоатлеток, боксерів і борців середньої вагової категорії, а також фехтувальниць) і особливо (на 21–37 %) V групи (14–17-річних фехтувальників, боксерів і борців важкої вагової категорії). При цьому вміст рослинних жирів у раціонах обох сезонів був вищим (на 20–30 %) за норми ІV групи і нижчим (на 6 %) у весняний сезон за норми V групи. Водночас раціони понеділка — п’ятниці перевищували норми харчування спортсменів ІІІ групи (11–13-річних фехтувальників і легкоатлетів обох статей, 14–17-річних боксерів і борців легкої вагової категорії) за енергоцінністю та вмістом білків (на 7–15 %), тваринних білків і жирів (на 11–29 %), а також рослинних жирів (на 60–74 %), але майже не відрізнялися від цих норм за вмістом вуглеводів. Ще істотніше раціони понеділка — п’ятниці перевищували за всіма показниками норми харчування спортсменів ІІ групи (14–17-річних гімнастів обох статей) і особливо І групи (11–13-річних гімнастів обох статей). У раціонах суботи — неділі показники енергоцінності, вмісту білків і вуглеводів виявилися нижчими за норми харчування спортсменів ІІІ групи (на 4–18 %), вміст жирів майже відповідав нормованому, рослинних жирів був вищим за норми (на 23–42 %). Разом із тим раціони суботи — неділі перевищували норми харчування спортсменів ІІ, і особливо І групи, за енергоцінністю, вмістом білків, зокрема тваринних (на 9–49 %, весняні раціони за цими показниками неістотно відрізнялися від норм), жирів (на 32–75 %), рослинних жирів (на 68–251 %), а вміст вуглеводів був вищим лише за норми харчування спортсменів І групи (на 27–40 %).

Фактичний вміст окремих продуктів у добових раціонах вихованців училища, усереднений за обидва сезони через відсутність суттєвих сезонних коливань, свідчить про нижче за норми харчування І групи [4] споживання молока і кисломолочних продуктів, риби і рибопродуктів, мінеральної води (відсутня в осінніх раціонах). Майже відповідало нормам І групи або було дещо вищим за них споживання свіжих овочів, пшеничного хліба, соків і сметани. Разом із тим свіжі фрукти і житній хліб вихованці отримували вже за нормами харчування ІІ групи, крупи, бобові, макаронні та кондитерські вироби, цукор, мед і вершкове масло — за нормами ІІІ групи, м’ясо і м’ясопродукти, картоплю та твердий сир — за нормами ІV групи, кисломолочний сир, олію (очевидну причину вагомого надлишку рослинних жирів у раціонах), борошно, сушені фрукти і сіль — за нормами V групи. Споживання яєць і чаю відповідало нормам харчування спортсменів усіх груп (однакові норми), каву і какао вихованці не отримували. Виникає риторичне запитання: на спортсменів якої групи харчування розраховані раціони вихованців училища?

Недостатнє за норми І–ІІІ груп споживання молока (342 г) у раціонах вихованців компенсується (згідно з нормами заміни продуктів за енергоцінністю [4]) надмірним за норми І–ІІІ груп споживанням кисломолочного і твердого сиру (87 і 42 г). Однак надмірне за норми ІV групи споживання сирів вже не перекриває дефіцит молока за нормами ІV групи. Резерви для компенсування споживання риби (35 г) у раціонах відсутні.

Середні показники енергоцінності та нутрієнтного складу раціонів понеділка — п’ятниці обох сезонів очікувано перевищували найбільші серед школярів України [3] потреби 14–17-річних хлопців у вітамінах групи В і кальції (на 6–38 %), магнії і тваринних білках (на 30–44 %), вітамінах А і С, білках, жирах, вуглеводах та енергії (на 40–69 %), фосфорі (на 74–83 %) і рослинних жирах (в 1,7–1,9 раза), а також потреби 14–17-річних дівчат у залізі (на 59–64 %). Разом із тим у раціонах суботи-неділі, що менш істотно перевищували потреби школярів в енергії, білках, жирах і вуглеводах, в окремі сезони нижчим від потреб 11–17-річних хлопців і дівчат був вміст вітамінів С (на 21–31 %), А і кальцію (на 6–13 %), 11–17-річних хлопців і 14–17-річних дівчат — вміст вітаміну В2 (на 7–22 %), 14–17-річних хлопців — вміст вітаміну В1 і тваринних білків (на 5–7 %) (табл. 1–3).

Перш ніж перейти до оцінки відповідності раціонів добовим енерговитратам за величинами потреб вихованців в енергії, коротко зупинимося на принципах розрахунку цих величин. Базові енергопотреби вихованців, які складаються з енергопотреб на основний обмін, повсякденну побутову діяльність, навчання у школі та тренування, розраховані [7] для значень МЕТ у межах 2,5–10,0, властивих дітям-спортсменам різних видів спорту за різних режимів тренувань (послаблений, помірний, посилений, змагання) [10–12], при середній щоденній тривалості тренувань (3,5 години) [7] і середній масі тіла вихованців окремих статево-вікових груп [14]. Для урахування неминучих відхилень маси тіла і тривалості тренувань від середніх значень розраховані відповідні поправки до базових енергопотреб (табл. 4).

Про надійність розрахованих на основі МЕТ потреб вихованців в енергії свідчить висока збіжність енергопотреб стрільців-хлопців — представників низькоенергетичного виду спорту (МЕТ 2,5; табл. 4) і школярів-неспортсменів при помірній активності (МЕТ 2,5 [15]; табл. 1) при менш збіжних енергопотребах стрільчинь (МЕТ 2,5) і школярок відповідного віку (МЕТ 2,2 [15]). Енергопотреби 17-річних легкоатлетів-хлопців — представників високоенергетичного виду спорту (МЕТ 7,0 і 8,0 при помірній і значній інтенсивності тренувань [10–12]) трохи вищі за енергопотреби 18-річних вантажників, лісорубів, землекопів (МЕТ близько 8,0 [8]) V групи інтенсивності праці (4100 ккал) [3]. Енергопотреби 17-річних фехтувальниць (МЕТ 6,0 [10–12]) практично не відрізняються від енергопотреб 18-річних працівниць сільського господарства (МЕТ близько 6,0 [8]) ІV групи інтенсивності праці (3050 ккал) [3]. Водночас енергопотреби 12–13-річних хлопців спортивних профілів з МЕТ 2,5 і дівчат спортивних профілів з МЕТ 2,5–4,0, зокрема гімнасток (табл. 4), знаходяться у межах встановлених нормами [4] енергопотреб спортсменів І групи харчування — 11–13-річних гімнастів обох статей (табл. 1).

З огляду на енергопотреби вихованців, визначені на основі МЕТ, сумнівними видаються встановлені нормами [4] однакові енергопотреби гімнастів (І–ІІ група), фехтувальників і легкоатлетів (ІІІ група) різної статті, хлопців енергетично різних видів спорту (фехтувальників, легкоатлетів, боксерів і борців — ІІІ група), завищеними — енергопотреби спортсменів ІV і особливо V груп.

Порівняння енергоцінності раціонів харчування вихованців із визначеними на основі МЕТ їхніми енергопотребами при найбільш поширеній помірній інтенсивності, середній тривалості тренувань і масі тіла (рис. 1) свідчить, що раціони понеділка — п’ятниці виявилися енергетично надлишковими для вихованців спортивних профілів з МЕТ 2,5–4,0 (стрільба кульова та з лука, гімнастика, водне поло, боротьба) усіх вікових груп — хлопців (на 17–71 %) і дівчат (на 58–96 %). Раціони суботи — неділі перевищували енергопотреби вихованців з МЕТ 2,5 усіх вікових груп — хлопців (на 10–43 %) і дівчат (на 49–63 %), із МЕТ 4,0 — 12–14-річних хлопців (на 6–27 %) і 12–17-річних дівчат (на 31–43 %), але наближалися до енергопотреб 15–17-річних хлопців.

Раціони понеділка — п’ятниці перевищували потреби вихованців спортивних профілів з МЕТ ≤ 6,0 (бокс, санний спорт, гандбол, фехтування) при середніх параметрах тренувань і маси тіла — 12–15-річних хлопців (на 7–33 %) і 12–17-річних дівчат (на 32–52 %), але відповідали потребам 16–17-річних хлопців. Раціони суботи — неділі, більші за потреби 12–17-річних дівчат (на 10–27 %) і 12-річних хлопців (на 6–11 %), відповідали потребам 13–14-річних і не задовольняли потреб 15–17-річних хлопців цих профілів (на 7–18 %).

Раціони понеділка — п’ятниці перевищували енергопотреби вихованців спортивних профілів з МЕТ ≤ 8,0 (п’ятиборство, велоспорт, футбол, легка атлетика, веслування) при середніх параметрах тренувань і маси тіла — 12–13-річних хлопців (на 7–18 %) і 12–17-річних дівчат (на 17–33 %), відповідали потребам 14-річних хлопців і не задовольняли потреб 15–17-річних хлопців (на 6–12 %). Раціони суботи — неділі відповідали потребам 12–річних і не задовольняли потреб 13–17-річних хлопців (на 7–27 %), перевищували потреби 12-річних (на 6–11 %) і відповідали потребам 13–17-річних дівчат цих профілів.

Разом із тим розраховані величини енергопотреб дозволять спортивному лікарю після уточнення з тренером режиму тренувань вихованця певного спортивного профілю обрати за спеціальними компендіумами [10–12] відповідну величину МЕТ, визначити на її основі за табл. 4 енергопотреби вихованця залежно від статі, віку, фактичної маси тіла та тривалості тренувань і скоригувати його харчування. Наприклад, енергопотреби хлопця-борця вільного стилю віком 17 років найменшої для цього віку вагової категорії 41 кг при помірному режимі тренувань (МЕТ 4,0) протягом 4,5 год, які визначають додаванням до базових енерговитрат (3400 ккал) поправки на більшу від середньої тривалість тренувань (150 ккал/год ´ (4,5 – 3,5) год = 150 ккал) і поправки на меншу від середньої масу тіла
(33 ккал/кг ´ (41 – 69) кг = 1353 ккал), становлять 2626 ккал. Енергопотреби хлопця цього спортивного профілю та віку найбільшої вагової категорії 110 кг при аналогічному режимі тренувань становитимуть: 3400 ккал + [150 ккал/год ´ (4,5 – 3,5) год] + + [33 ккал/кг ´ (110 – 69) кг] = 4903 ккал. При визначенні енергопотреб хлопця-веслувальника віком 17 років із масою тіла 70 кг при послабленому режимі тренувань (МЕТ 3,0) протягом 3,5 год передусім шляхом інтерполяції відповідних показників при МЕТ 2,5 і 4,0 (різниця дорівнює 1,5) знаходять його базові енерговитрати [при МЕТ 3,0 дорівнюють:
3000 ккал + (3400 – 3000) ккал/1,5 ´ 0,5 = = 3133 ккал] і величини поправок при середній тривалості тренувань [50 ккал/кг + (150 – 50) ккал/кг/1,5 ´ 0,5 = 83 ккал/кг] та середній масі тіла [29 ккал/кг + (33 – 29) ккал/кг/1,5 ´ 0,5 = 30 ккал/кг].
Надалі, як і в попередніх прикладах, визначають його добові енергопотреби, які становлять: 3133 ккал + + 83 ккал + [30 ккал/кг ´ (70 – 69) кг] = 3246 ккал. Енергопотреби цього спортсмена під час змагань (МЕТ 12,0) становитимуть: 5700 ккал + 650 ккал + + [53 ккал/кг ´ (70 – 69) кг] = 6403 ккал. Отже, за умов однакового харчування для всіх вихованців училища із середньою енергоцінністю від 3300–3400 ккал у суботу — неділю до 4000–4100 ккал у понеділок — п’ятницю, харчування першого борця виявиться надлишковим, другого — недостатнім у всі дні тижня, харчування веслувальника при послабленому режимі тренувань — майже адекватним у суботу — неділю і надлишковим у понеділок — п’ятницю, під час змагань — явно недостатнім.

Обговорення

Згідно з наведеними результатами, нераціональність і незбалансованість добових раціонів харчування вихованців училища-інтернату фізичної культури, про що свідчать значні коливання енергетичної та харчової цінності раціонів, енергетичних і масових співвідношень між білками, жирами і вуглеводами, часток тваринних білків і рослинних жирів від їх загального споживання, розподілу енергоцінності між окремими прийомами їжі у різні дні тижня та кратності харчування у різні сезони.

Мінлива енергетична та харчова цінність раціонів понеділка — п’ятниці з підйомами, часто не збіжними з днями найбільших навантажень, невиправдано істотно знижується у суботу — неділю за затвердженого в училищі шестиденного робочого тижня, проведення повноцінних шкільних занять і тренувань у суботу, а також тренувань за потребою 1,5-годинної тривалості у неділю. Як свідчать власні дослідження [7], середні енерговитрати вихованців у суботу менші, ніж у вівторок, середу і п’ятницю — найбільш напружені дні тижня, але більші, ніж у понеділок, і збіжні з енерговитратами у четвер, а зменшення енерговитрат на 15–19 % у хлопців і 11–15 % в дівчат у неділю, вільну від тренувань, порівняно з неділею з мінімальною їх тривалістю не може бути підставою для зменшення енергоцінності раціонів суботи-неділі, зокрема, восени на 25 %. Зменшення потреб в енергії та нутрієнтах у вихідні дні не передбачено чинними нормами [3, 4], незважаючи на можливе зменшення рухової активності дітей у ці дні.

Енергоцінність раціонів понеділка — п’ятниці при помірній інтенсивності, середній тривалості тренувань і масі тіла вихованців перевищує потреби в енергії 12–17-річних дівчат усіх досліджуваних спортивних профілів і хлопців низькоенергетичних профілів (стрільців, лучників, ватерполістів і борців; МЕТ ≤ 4,0) віком 12–17 років, помірно енергетичних профілів (боксерів, саночників, фехтувальників; МЕТ 5,0–6,0) віком 12–15 років і високоенергетичних профілів (п’ятиборців, велосипедистів, футболістів, легкоатлетів, гребців; МЕТ > 6,0) віком 12–13 років. Енергоцінність раціонів відповідає потребам хлопців спортивних профілів з МЕТ 5,0–6,0 віком 16–17 років і МЕТ > 6,0 віком 14 років. Однак вона недостатня для 15–17-річних хлопців спортивних профілів з МЕТ > 6,0. Отже, харчування вихованців потребує диференціації за статтю і віком, зменшення його енергоцінності до рекомендованих меж для молодших хлопців і дівчат усіх вікових та профільних груп і збільшення її для 15–17-річних хлопців високоенергетичних видів спорту. При зменшенні інтенсивності, тривалості тренувань і маси тіла енергетична надлишковість раціонів посилиться і пошириться на вихованців старшого віку. При збільшенні навантажень, зокрема під час змагань (МЕТ 10,0 і більше), і маси тіла посилиться енергетична недостатність раціонів, яка охопить молодших вихованців.

Енергоцінність раціонів суботи — неділі перевищує енергопотреби вихованців спортивних профілів з МЕТ 2,5 усіх статево-вікових груп, 12–14-річних хлопців і 12–17-річних дівчат спортивних профілів з МЕТ 3,0–4,0, усіх дівчат і 12-річних хлопців помірно енергетичних, а також 12-річних дівчат високоенергетичних спортивних профілів. Енергоцінність цих раціонів відповідає потребам хлопців спортивних профілів з МЕТ ≤ 4,0 віком 15–17 років, МЕТ 5,0–6,0 віком 13–14 років, а також 12-річних хлопців і 13–17-річних дівчат високоенергетичних профілів. Однак вона недостатня для хлопців спортивних профілів з МЕТ 5,0–6,0 віком 15–17 років і з МЕТ > 6,0 віком 13–17 років.

Після належної корекції нутрієнтного складу раціони понеділка — п’ятниці можуть застосовуватися для хлопців високоенергетичних спортивних профілів віком 14 років і помірно енергетичних профілів віком 15–17 років. Раціони суботи — неділі після відповідної корекції прийнятні для 12-річних хлопців і 13–17-річних дівчат високоенергетичних спортивних профілів, 13–14-річних хлопців помірно енергетичних і 15–17-річних хлопців низькоенергетичних профілів. На особливу увагу заслуговують хлопці спортивних профілів з МЕТ > 6,0 віком 13 років, для яких раціони понеділка — п’ятниці енергетично надлишкові, суботи — неділі — недостатні. Дівчата віком 12 років високоенергетичних видів спорту, 12–17-річні дівчата інших профільних груп, хлопці спортивних профілів з МЕТ 5,0–6,0 віком 12 років, МЕТ ≤ 4,0 віком 12–14 років і МЕТ 2,5 усіх вікових груп потребують харчування меншої за раціони суботи — неділі енергоцінності, що підтверджує необхідність вікової диференціації харчування вихованців і дозволяє посилити харчування 15–17-річних хлопців високоенергетичних профілів шляхом перерозподілу обмеженого за деякими позиціями продуктового набору без додаткових асигнувань на харчування.

Для корекції раціонів харчування вихованців за відсутності сучасних науково обґрунтованих потреб у нутрієнтах дітей-спортсменів можуть застосовуватися наведені у рекомендаціях з організації харчування в спортивних інтернатах [16] співвідношення основних нутрієнтів (за енергією 15 % білків, 28 % жирів для видів спорту з короткотривалими м’язовими навантаженнями і 35 % для зимових видів і видів із тривалими навантаженнями, 50 % і більше вуглеводів залежно від вмісту жирів; за масою 1 : 0,8–0,9 : 3,5–4,5 або 1 : 1 : 3,5–4,7 відповідно), частки тваринних білків (не менше 60 %) і рослинних жирів (20–25 %), правомірність яких підтверджують нові норми харчування дитячого населення України [3]. При цьому необхідно зазначити, що абсолютні величини потреб дитячого населення у білках, жирах і вуглеводах [3] явно недостатні для дітей-спортсменів, а наведені у рекомендаціях [16] і механічно перенесені у норми [4] потреби у цих нутрієнтах учнів спортивних інтернатів не відповідають встановленим на основі МЕТ енергопотребам вихованців різних профілів підготовки.

Корекція раціонів, надзвичайно розбалансованих за вітамінним і мінеральним складом, у тому числі через відсутність його норм для дітей-спортсменів у рекомендаціях [16] і нормах [4], може тимчасово базуватися на нормах потреб дитячого населення у вітамінах і мінеральних речовинах [3], оскільки, незважаючи на задеклароване багатьма авторами збільшення потреб у вітамінах і мінеральних речовинах при збільшенні навантажень, нові норми харчування [3] встановлюють однакові потреби у них дорослого населення всіх п’яти груп інтенсивності праці, зокрема 18-річного віку з енерговитратами, близькими до енерговитрат вихованців різних спортивних профілів.

Осінні раціони, крім того, потребують доповнення п’ятим прийомом їжі, раціони обох сезонів — приведення у відповідність з рекомендаціями [15] енергоцінності сніданку і вечері (20–25 %), обіду (35–40 %), другого сніданку і підвечірку (10–15 %), а також інтервалів між тренуваннями та вечерею (40–45 хв).

Таким чином, для оптимізації харчування вихованців необхідні диференціація його за видом спорту, статтю та віком з метою забезпечення адекватності його енергоцінності та нутрієнтного складу енергопотребам вихованців, урівноваження його по днях тижня, відмова від застосування розвантажувальних раціонів у суботу — неділю. Оптимізація вітамінного і мінерального складу раціонів харчування вихованців можлива за умови глибокого вивчення впливу різних видів спорту на обмінні процеси, передусім вітамінний і мінеральний обмін, в організмі дітей-спортсменів різних статево-вікових груп, наукового обґрунтування на цій основі їхніх потреб у вітамінах, макро- і мікроелементах і уведення їх у нові норми харчування дітей-спортсменів, необхідність розроблення яких очевидна.

Висновки

1. Фактичне харчування вихованців училища-інтернату фізичної культури віком 12–17 років зазвичай є нераціональним, незбалансованим, особливо за вмістом вітамінів і мінеральних речовин, недиференційованим за видом спорту, статтю та віком вихованців і мінливим за енергоцінністю, нутрієнтним складом і режимом у різні дні тижня з найменшими показниками енергоцінності та вмісту нутрієнтів у суботу — неділю.

2. За енергоцінністю, вмістом білків, жирів і вуглеводів харчування дівчат усіх досліджуваних спортивних профілів і вікових груп, а також хлопців — стрільців, лучників, ватерполістів, борців (МЕТ ≤ 4,0) усіх вікових груп, 12–14-річних боксерів, саночників, фехтувальників (МЕТ 5,0–6,0), 12–13-річних п’ятиборців, велосипедистів, футболістів, легкоатлетів, гребців (МЕТ > 6,0) є надлишковим, 15–17-річних хлопців спортивних профілів з МЕТ > 6,0 — недостатнім.

3. Для оптимізації харчування вихованців училища-інтернату розроблений комплекс рекомендацій для впровадження адміністрацією закладу.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність будь-якого конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Інформація про внесок кожного автора: Пластунова О.Б. — збирання та оброблення матеріалів, аналіз отриманих даних, написання тексту; Няньковський С.Л. — концепція та редагування статті.


Bibliography

1. Калиниченко І.О., Скиба О.О. Оцінка стану здоров’я дітей, які займаються різними видами спорту в системі дитячо-юнацьких спортивних шкіл // Досягнення біології та медицини. — 2014. — № 1. — С. 34-37.

2. Hayashi M., Hamu Y., Hashimoto Y. A guidebook for volleyball-related health problems using Manga and educational activities for injury prevention: Volleyball 911 // British Journal of Sports Medicine. — 2011. — Vol. 45. — P. 548.

3. Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії, затв. наказом МОЗ України № 1073 від 03.09.2017 р. — Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17

4. Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах. Постанова Кабінету Міністрів України № 1591 від 22.11.2004 р. — Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-2004-п

5. Пластунов Б.А., Пластунова О.Б. Про необхідність удосконалення норм харчування дітей в організованих колективах // Актуальні питання фізіології, патології та організації медичного забезпечення дітей шкільного віку та підлітків: Мат-ли наук.-практ. конф. з міжнарод. участю: Харків, 24–25 жовт. 2013 р. — Харків, 2013. — С. 104-105.

6. Химический состав пищевых продуктов: справочные таблицы содержания основных пищевых веществ и энергетической ценности пищевых продуктов; под ред. И.М. Скурихина, М.Н. Волгарева. — М.: ВО «Агропромиздат», 1987. — 224 с.

7. Пластунова О.Б., Няньковський С.Л. Розрахункові оцінки добових енерговитрат як основа для обґрунтування норм харчування юних спортсменів // Здоровье ребенка. — 2018. — Т. 13, № 6. — С. 545-552.

8. Ainsworth B.E., Haskell W.L., Herrmann S.D., Meckes N., Bassett D.R., Tudor-Locke C., Greer J.L., Vezina J., Whitt-Glover M.C., Leon A.S. 2011 Compendium of Physical Activities: a second update of codes and MET values // Medicine & Science in Sports & Exercise. — 2011. — Vol. 43(8). — Р. 1575-1581.

9. Використання метаболічного еквіваленту в оцінці рівня рухової активності дітей шкільного віку: Методичні рекомендації № 09.11/62.11 / Н.С. Полька, І.О. Калиниченко, С.В. Гозак, Т.В. Станкевич. — К.: МОЗ України, 2011. — 15 с.

10. National Collaborative on Childhood Obesity Research. Youth Compendium of Physical Activities. — Washington, DC: NCCOR, 2017. — Режим доступу : https://www.nccor.org/tools-youthcompendium/

11. Australian Bureau of Statistics. 4363.0.55.001 — Australian Health Survey: Users' Guide, 2011-13. Appendix 7: Classification of child physical activity. — 2013. — Режим доступу: http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.nsf/Lookup/4363.0.55.001Appendix702011-13

12. Ridley K. Development of a compendium of energy expenditures for youth / K. Ridley, B.E. Ainsworth, T.S. Olds // International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity. — 2008. — Vol. 5. — P. 45. — doi: 10.1186/1479-5868-5-45

13. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных / М.Ю. Антомонов. — К., 2006. — 558 с.

14. Няньковський С.Л., Пластунова О.Б. Фізичний розвиток юних спортсменів — вихованців училища фізичної культури // Здоров’я дитини. — 2018. — Т. 13, № 3. — С. 248-255.

15. Energy and protein requirements: Report of a Joint FAO/WHO/UNU Expert Consultation. — WHO Technical Report Series 724. — Geneva, 1985. — 206 p. — Режим доступу: http://www.fao.org/docrep/003/aa040e/AA040E07.htm

16. Методические рекомендации по организации питания учащихся школ-интернатов спортивного профиля / Л.А. Мостовая, И.А. Сливинская, П.М. Карповец, Е.В. Гончарук, Н.И. Турта. — К.: МЗ УССР, 1984. — 21 с.


Back to issue