Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 13, №7, 2018

Back to issue

Dynamics of neurovegetative regulation in children with recurrent upper respiratory tract infections and reduced myocardial functional reserve after the rehabilitation program

Authors: Шелудько Д.Н., Овчаренко Л.С.
Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров’я України», м. Запоріжжя, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Останнім часом проблеми з рівнем дитячого здоров’я викликають побоювання з боку як медичної, так і педагогічної громадськості. Інтенсивна програма шкільної освіти, високе інфекційне навантаження на організм молодшого школяра і підвищений інтерес до засобів масової електронної комунікації — все це призводить до напруження функціонування вегетативної нервової системи (ВНС) і, як результат, зниження функціонального резерву міокарда. У зв’язку з цим було запропоновано проведення оздоровчих літніх заходів, метою яких було надати відновлюваний вплив на функціонування ВНС і стан функціонального резерву міокарда молодшого школяра. Мета роботи: проаналізувати клінічну ефективність реабілітаційної програми в дітей із рекурентними захворюваннями респіраторного тракту і зниженим функціональним резервом міокарда. Матеріали та методи. 30 дітям раннього шкільного віку проведена протягом 1 літнього місяця реабілітаційна програма. Здійснена оцінка клінічної ефективності реабілітаційної програми за даними стану ВНС, показників активності регуляторних систем (ПАРС), рівнів концентрації нейротрансмітерів у сироватці крові. Проведено оцінку функціонального резерву міокарда. Результати. За підсумками реабілітаційної програми отримані вірогідні результати поліпшення функціонування ВНС: знизилися прояви симпатикотонії і зменшилася реєстрація порушеного ПАРС і зривів процесів адаптації (p < 0,05). Звертають на себе увагу статистично значуще зниження сироваткової концентрації субстанції Р і кінцевих стабільних метаболітів NO (KCM NO) і підвищення сироваткової концентрації вазоактивного інтестинального пептиду. Дана позитивна динаміка супроводжувалася значним зниженням реєстрації симпатикотонії, ригідного ритму, порушеного ПАРС, зриву процесів адаптації (p < 0,05). Проведена річна реабілітаційна програма привела до поліпшення результатів проби Руф’є на 4 бали порівняно з показниками наприкінці навчального року. Висновки. Здійснення реабілітаційної програми в дітей із рекурентними захворюваннями респіраторного тракту і зниженим функціональним резервом міокарда поліпшило показники функціонального стану ВНС і ПАРС. Поліпшення функціонального стану ВНС і ПАРС супроводжувалося: зниженням рівня концентрації субстанції Р, КСМ NO в сироватці крові та підвищенням вазоактивного інтестинального пептиду. Проведення оздоровчого курсу в дітей із рекурентними гострими респіраторними захворюваннями та зниженим функціональним резервом міокарда дозволило знизити показник проби Руф’є на 4 бали, що свідчить про підвищення функціонального резерву міокарда.

Актуальность. В последнее время проблемы с уровнем детского здоровья вызывают опасения со стороны как медицинской, так и педагогической общественности. Интенсивная программа школьного образования, высокая инфекционная нагрузка на организм младшего школьника и повышенный интерес к средствам массовой электронной коммуникации — все это ведет к напряжению функционирования вегетативной нервной системы (ВНС) и, как следствие, снижению функционального резерва миокарда. В связи с этим было предложено проведение оздоровительных летних мероприятий, целью которых было оказать восстановительное воздействие на функционирование ВНС и состояние функционального резерва миокарда младшего школьника. Цель работы: проанализировать клиническую эффективность реабилитационной программы у детей с рекуррентными заболеваниями респираторного тракта и сниженным функциональным резервом миокарда. Материалы и методы. 30 детям раннего школьного возраста проведена в течение 1 месяца реабилитационная программа. Осуществлена оценка клинической эффективности реабилитационной программы по данным состояния ВНС, показателей активности регуляторных систем (ПАРС), уровней концентрации нейротрансмиттеров в сыворотке крови. Проведена оценка функционального резерва миокарда. Результаты. По итогам реабилитационной программы получены достоверные результаты улучшения функционирования ВНС: снизились проявления симпатикотонии и уменьшилась регистрация нарушенного ПАРС и срывов процессов адаптации (p < 0,05). Обращают на себя внимание статистически значимое снижение сывороточной концентрации субстанции Р и конечных стабильных метаболитов NO (KCM NO) и повышение сывороточной концентрации вазоактивного интестинального пептида (ВИП). Данная положительная динамика сопровождалась значимым снижением регистрации симпатикотонии, ригидного ритма, нарушенного ПАРС, срыва процессов адаптации (p < 0,05). Проведенная летняя реабилитационная программа привела к улучшению результатов пробы Руфье на 4 бала по сравнению с показателями в конце учебного года. Выводы. Осуществление реабилитационной программы у детей с рекуррентными заболеваниями респираторного тракта и сниженным функциональным резервом миокарда улучшило показатели функционального состояния ВНС и ПАРС. Улучшение функционального состояния ВНС и ПАРС сопровождалось: снижением концентрации субстанции Р, КСМ NO в сыворотке крови и повышением ВИП. Проведение оздоровительного курса у детей с рекуррентными острыми респираторными заболеваниями и сниженным функциональным резервом миокарда позволило снизить показатель пробы Руфье на 4 балла, что свидетельствует о повышении функционального резерва миокарда.

Background. Recently, problems with the level of children’s health cause fears from both the medical and pedagogical community. The intensive school curriculum, the high infectious burden on the younger schoolchild’s organism and increased interest to gadgets all lead to a strain on the functioning of the autonomic nervous system (ANS) and, consequently, to a reduced myocardial functional reserve. In connection with this, it was proposed to conduct recreational summer activities, the purpose of which was to have a restorative effect on the functioning of the ANS and the state of the myocardial functional reserve in the younger schoolchild. The objective was to analyze the clinical effectiveness of the medical rehabilitation program in children with recurrent upper respiratory tract infection (URTI) and with a reduced myocardial functional reserve. Materials and methods. Thirty younger schoolchildren were rehabilitated during a month. The clinical effectiveness of the rehabilitation program was evaluated according to the state of the ANS, parameters of regulatory system activity (PRSA), levels of neurotransmitters in the blood serum. The myocardial functional reserve was assessed. Results. Based on the results of the rehabilitation program, reliable results of improved ANS functioning were obtained: manifestations of sympathicotonia decreased, as well as the incidence of impaired PRSA and failure of adaptation processes (p < 0.05). A statistically significant decrease in the serum concentration of substance P, final stable nitric oxide metabolites and an increase in serum concentration of vasoactive intestinal peptide are noteworthy. This positive dynamics was accompanied by a significant decrease in the incidence of sympathicotonia, a rigid rhythm, disturbed PRSA, failure of adaptation processes (p < 0.05). The rehabilitation program led to an improvement in the results of the Ruffier test by 4 points compared to the indicators at the end of the school year. Conclusions. Carrying out a rehabilitation program in children with recurrent URTI and reduced myocardial functional reserve improved the indicators of the functional state of ANS and PRSA. Improvement of the functional state of the ANS and PRSA was accompanied by normalization (decrease or increase) of substance P, final stable nitric oxide metabolites, vasoactive intestinal peptide. Conducting the health-improving course in children with recurrent URTI and reduced myocardial functional reserve allowed decreasing the Ruffier test score by 4 points, which indicates an increase in the myocardial functional reserve.


Keywords

діти; функціональний резерв міокарда; рекурентні гострі респіраторні захворювання; проба Руф’є; нейротрансмітери

дети; функциональный резерв миокарда; рекуррентные острые респираторные заболевания; проба Руфье; нейротрансмиттеры

children; myocardial functional reserve; recurrent upper respiratory tract infections; Ruffier test; neurotransmitters


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Антипкин Ю.Г. Состояние здоровья детского населения — будущее страны (часть 1) / Ю.Г. Антипкин, А.П. Волосовец, В.Г. Майданник и др. // Здоровье ребенка. — 2018. — Т. 13, № 1. — С. 1-11.

2. Антипкин Ю. Г. Состояние здоровья детского населения — будущее страны (часть 2) / Ю.Г. Антипкин, А.П. Волосовец, В.Г. Майданник и др. // Здоровье ребенка. — 2018. — Т. 13, № 2. — С. 142-152.

3. Єзерський В.І. Оцінка моделі фізичного виховання в літньому оздоровчому таборі, спрямованої на виховання у підлітків інтересу до занять фізичними вправами / В.І. Єзерський // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту // Науковий журнал. — 2010. — № 3. — С. 25-28.

4. Зайцева О.В. Рекуррентные респираторные инфекции: можно ли предупредить? / О.В. Зайцева // Педиатрия. Журнал им. Г.Н. Сперанского. — 2015. — Т. 94, № 2. — С. 185-192.

5. Казюкова Т.В. Часто болеющие дети: современные возможности снижения респираторной заболеваемости / Т.В. Казюкова, Г.С. Коваль, Г.А. Самсыгина, Н.Н. Шевченко, В.К. Котлуков, И.В. Панкратов, Т.А. Дудина // Педиатрия. — 2012. — Т. 91, № 5. — С. 42-48.

6. Керимова М.К.К. Изучение состояния иммунной системы, субстанции Р, гемостаза и взаимосвязи между этими системами при респираторных заболеваниях у часто болеющих детей / М.К.К. Керимова // Казанский медицинский журнал. — 2016. — Т. 97, № 2. — С. 229-235.

7. Лещак О. М. Корекція фізичного стану і соматичного здоров’я школярів в умовах літнього дитячого оздоровчого закладу: Автореф. дис... канд. наук з фіз. виховання та спорту: [спец.] 24.00.02 «Фіз. культура, фіз. виховання різних груп населення» / Лещак О.М.; Прикарпатський нац. ун-т ім. В. Стефаника. — Івано-Франківськ, 2012. — 20 с.

8. Марушко Ю.В. Проблема діагностики і корекції зниженої толерантності до фізичного навантаження у дітей шкільного віку / Ю.В. Марушко, Т.В. Гищак // Современная педиатрия — 2014. — № 7(63). — С. 34-40.

9. Неділько В. П. Стан здоров’я дітей старшого шкільного віку / В.П. Неділько, Т.М. Камінська, С.А. Руденко та ін. // Здоровье ребенка. — 2011. — Т. 2(29) — С. 21-24.

10. Охотникова Е.Н. Рекуррентные инфекции респираторного тракта у детей и их иммунопрофилактика в свете современных представлений об иммуномодулирующей активности иммунотропных препаратов / Е.Н. Охотникова, С.Н. Руденко, Е.Н. Коломиец // Современная педиатрия. — 2013. — № 1. — С. 42-50.

11. Плясунова Е.В. Пути совершенствования работы по обеспечению отдыха детей в летнем лагере / Е.В. Плясунова // Социальные отношения. — 2015. — № 1. — С. 11-14.

12. Положення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах: наказ МОЗ та МОН України № 518/674 від 20.07.2009 р. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0772-09.

13. Речкина Е.А. Часто болеющие дети и роль иммунокоррекции в их лечении // Астма та алергія. — 2013. — № 1. — С. 44-47.

14. Стан серцево-судинної системи та вегетативної регуляції у дітей, хворих на хронічний тонзиліт: монографія / О.І. Сміян, Ю.А. Мозгова, Ю.Г. Резніченко, І.Ю. Висоцький; за заг. В.А. Сміянова та О.П. Мощича. — Суми: Сумський державний університет, 2016. — 94 с.

15. Green L.C. Analysis of nitrate, nitrite, and [15N] in biological fluids / L.C. Green, D.A. Wagner, J. Glogowski // Analyt. Biochem. — 1982. — Vol. 126. — Р. 131-138.


Back to issue