Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Gastroenterology" Том 52, №4, 2018

Back to issue

Minimally invasive technologies in the treatment of ulcerative pylorobulbar stenosis

Authors: Ратчик В.М., Тарабаров С.О., Пролом Н.В.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна

Categories: Gastroenterology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Мета. Розробка тактики міні-інвазивного лікування хворих із пілородуоденальним стенозом виразкової етіології. Матеріали та методи. У відділенні хірургії органів травлення ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» у 2015–2018 роках проведено лікування 36 хворих зі стенозом пілородуоденальної зони виразкового генезу з використанням ендоскопічної, комбінованої лапароендоскопічної і лапароскопічної оперативної техніки, серед них ізольована ендоскопічна балонна пілородуоденопластика виконувалась у 27 пацієнтів, комбіновані лапароендоскопічні втручання — у 9 хворих. Чоловіків було 24, жінок — 12. Середній вік — (45,3 ± 5,2) року. Результати. У 7 пацієнтів (19,5 %) діагностовано компенсований стеноз, у 21 пацієнта (58,3 %) — субкомпенсований стеноз, у 8 хворих (22,2 %) — декомпенсований стеноз. Під час дослідження були уточнені відомі та розроблені нові показання до виконання ендоскопічної балонної пілородуоденопластики та комбінованого лапароендоскопічного втручання, що виконані в усіх пацієнтів залежно від ступеня звуження вихідного відділу шлунка. Ускладнення в найближчому післяопераційному періоді виникли в 1 хворого (2,7 %) у вигляді перфорації зони дилатації. Летальних випадків не було. Віддалений період спостереження становив 7–12 місяців. Ендоскопічних, рентгенологічних і клінічних ознак рецидиву виразкової хвороби та стенозу не виявлено. Висновки. Метод міні-інвазивного ендоскопічного та комбінованого лапароендоскопічного втручання в лікуванні стенозу пілородуоденальної зони виразкового генезу характеризується мінімальним числом ускладнень, має добрі показники ефективності та відсутність рецидивів захворювання у віддаленому періоді.

Цель. Разработка тактики мини-инвазивного лечения больных с пилородуоденальным стенозом язвенной этиологии. Материалы и методы. В отделении хирургии органов пищеварения ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины» в 2015–2018 годах проведено лечение 36 больных со стенозом пилородуоденальной зоны язвенного генеза с использованием эндоскопической, комбинированной лапароэндоскопической и лапароскопической оперативной техники; среди них изолированная эндоскопическая баллонная пилородуоденопластика выполнялась у 27 пациентов, комбинированные лапароэндоскопические вмешательства — у 9 больных. Мужчин было 24, женщин — 12. Средний возраст — (45,3 ± 5,2) года. Результаты. У 7 пациентов (19,5 %) диагностирован компенсированный стеноз, у 21 пациента (58,3 %) — субкомпенсированный стеноз, у 8 больных (22,2 %) — декомпенсированный стеноз. В ходе исследования были уточнены известные и разработаны новые показания к выполнению эндоскопической баллонной пилородуоденопластики и комбинированного лапароэндоскопического вмешательства, выполненных у всех пациентов в зависимости от степени сужения выходного отдела желудка. Осложнения в ближайшем послеоперационном периоде возникли у 1 больного (2,7 %) в виде перфорации зоны дилатации. Летальных исходов не было. Отдаленный период наблюдения составил 7–12 месяцев. Эндоскопических, рентгенологических и клинических признаков рецидива язвенной болезни и стеноза не выявлено. Выводы. Метод мини-инвазивного эндоскопического и комбинированного лапароэндоскопического вмешательства в лечении стеноза пилородуоденальной зоны язвенного генеза характеризуется минимальным числом осложнений, имеет хорошие показатели эффективности и отсутствие рецидивов заболевания в отдаленном периоде.

Background. The purpose was to develop approaches to minimally invasive treatment of patients with ulcerative pyloroduodenal stenosis. Materials and methods. In 2015–2018, at the department of surgery of the digestive organs of the State Institution “Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, 36 patients with ulcerative pyloroduodenal stenosis were treated using endoscopic, combined laparoendoscopic and laparoscopic operative techniques, of them isolated endoscopic balloon dilation of the pylorus was performed in 27 patients, combined laparoendoscopic intervention — in 9 persons. There were 24 men and 12 women, with the mean age of (45.3 ± 5.2) years. Results. Compensated stenosis was diagnosed in 7 patients (19.5 %), subcompensated — in 21 (58.3 %), decompensated — in 8 (22.2 %). During the study, we specified and developed the well-known and new indications for endoscopic balloon dilation of the pylorus and duodenum and combined laparoendoscopic intervention performed in all patients, depending on the degree of pyloric stenosis. Complications in the immediate postoperative period occurred in 1 patient (2.7 %) in the form of perforation of the dilation zone. There were no lethal outcomes. The remote observation period was 7–12 months. Endoscopic, radiological and clinical signs of recurrence of peptic ulcer and stenosis were not detected. Conclusions. The method of minimally invasive endoscopic and combined laparoendoscopic interventions in the treatment of ulcerative pyloroduodenal stenosis is characterized by minimal complications, good efficacy and the absence of disease recurrences in the long-term period.


Keywords

виразкова хвороба; стеноз пілородуоденальної зони; ендоскопічна балонна пілоро- та дуоденопластика; лапароендоскопічне втручання

язвенная болезнь; стеноз пилородуоденальной зоны; эндоскопическая баллонная пилоро- и дуоденопластика; лапароэндоскопические вмешательства

peptic ulcer disease; pyloroduodenal stenosis; endoscopic balloon dilation of the pylorus and duodenum; laparoendoscopic intervention


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Дидигов М.Т. Хирургическое лечение декомпенсированного рубцово-язвенного стеноза двенадцатиперстной кишки: резекция желудка или дуоденопластика / М.Т. Дидигов, О.Ю. Ключников // В мире научных открытий. — 2013. — № 11–2(47). — С. 175-196.

2. Дурлештер В.М. Тактика лечения больных декомпенсированным рубцово-язвенным стенозом двенадцатиперстной кишки / В.М. Дурлештер // Кубанский научный медицинский вестник. — 2013. — № 7(142). — С. 81-86.

3. Сажин В.П. Эндоскопическая абдоминальная хирургия / В.П. Сажин, А.В. Федоров, А.В. Сажин. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. — С. 264-270.

4. Laparoscopic treatment of peptic ulcers. A review after 6 years experience with Hill-Barker’s procedure / E. Croce, S. Olmi, R. Russo [et al.] // Hepatogastroenterology. — 1999. — № 46(26). — Р. 924-929.

5. Дурлештер В.М. Способ радикальной дуоденопластики при декомпенсированном протяженном рубцово-язвенном стенозе луковицы двенадцатиперстной кишки / В.М. Дурлештер // Кубанский научный медицинский вестник. — 2013. — № 7(142). — С. 79-81.

6. Banerjee S. ASGE Standards of Practice Committee. The role of endoscopy in the management of patients with peptic ulcer disease / S. Banerjee, B.D. Cash // Gastrointest. Endosc. — 2010. — № 71(4). — Р. 663-668.

7. Cherian P.T. Long-term follow-up of patients with gastric outlet obstruction related to peptic ulcer disease treated with endoscopic balloon dilatation and drug therapy / P.T. Cherian, S. Cherian, P. Singh // Gastrointest. Endosc. — 2007. — № 66. — Р. 491-497.

8. Choi W.J. Effects of the temporary placement of a self-expandable metallic stent in benign pyloric stenosis / W.J. Choi, J.J. Park, J. Park // Gut. Liver. — 2013. — № 7(4). — Р. 417-422.

9. Kochhar R. Endoscopic balloon dilatation of benign gastric outlet obstruction / R. Kochhar, P.K. Sethy, B. Nagi // J. Gastroenterol. Hepatol. — 2004. — № 19. — Р. 418-422.

10. Benjamin S.B. Balloon dilation of the pylorus: therapy for gastric outlet obstruction / S.B. Benjamin, E.L. Cattau, R.L. Glass // Gastrointest. Endosc. — 1982. — № 28. — Р. 253-254.

11. Benjamin S.B. Preliminary experience with balloon dilation of the pylorus / S.B. Benjamin, R.L. Glass, E.L. Cattau // Gastrointest. Endosc. — 1984. — № 30. — Р. 93-95.

12.Ендоскопія травного тракту. Мінімальна стандартна термінологія (МСТ): Пер. з англ.; за ред. В.І. Нікішаєва. — Veterans Administration Medical Center, Washington, 1998. — 38 с.

Similar articles

Aggressive and protective factors of gastric juice in patients with pyloroduodenal stenosis of the ulcerative origin
Authors: Ратчик В.М., Тарабаров С.О., Руденко А.І., Пролом Н.В.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна

"Gastroenterology" Том 53, №4, 2019
Date: 2019.11.21
Categories: Gastroenterology
Sections: Clinical researches
Past, present and future of surgical treatment of peptic ulcer
Authors: Шевченко Б.Ф., Ратчик В.М., Бабій О.М., Пролом Н.В., Тарабаров С.О.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна

"Gastroenterology" Том 51, №4, 2017
Date: 2018.01.22
Categories: Gastroenterology
Sections: Specialist manual
Минуле, сучасне та майбутнє хірургічного лікування виразкової хвороби
Authors: Шевченко Б.Ф., Ратчик В.М., Бабій О.М., Пролом Н.В., Тарабаров С.О.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна

"News of medicine and pharmacy" №6 (655), 2018
Date: 2018.06.05
Categories: Gastroenterology
Sections: Specialist manual
Вибір методів хірургічного лікування хворих на ускладнену стенозом пептичну виразку
Authors: О.В. Косинський - Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності, Дніпропетровськ
Ukrainian journal of surgery 2 (11) 2011
Date: 2011.03.06
Categories: Surgery
Sections: Clinical researches

Back to issue