Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkrainePediatricGlobal

UkrainePediatricGlobal

Журнал «Здоровье ребенка» Том 14, №1, 2019

Вернуться к номеру

Динаміка клінічних симптомів у дітей із гострими респіраторними захворюваннями й алергічним фоном під впливом енісаміуму йодиду й дезлоратадину

Авторы: Марушко Ю.В., Гищак Т.В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Дані наукових і клінічних досліджень вказують на необхідність комплексного лікування гострих респіраторних захворювань (ГРЗ) із застосуванням протизапальної терапії, особливо в дітей із несприятливим алергічним фоном. Мета: визначити ефективність і безпечність застосування енісаміуму йодиду й дезлоратадину в дітей із гострими респіраторними інфекціями й алергічним фоном. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 42 дитини віком 3–12 років із ГРЗ і алергічним фоном. До першої групи увійшло 30 дітей віком 3–12 років із ГРЗ середнього ступеня тяжкості й алергічними захворюваннями в анамнезі. Діти першої групи в комплексі лікування отримували препарат енісаміуму йодиду (Амізон) у вікових дозах протягом 5–7 днів. До другої групи увійшло 12 дітей віком 6–12 років із ГРЗ і загостренням атопічного дерматиту на момент госпіталізації до стаціонару. Діти другої групи приймали Амізон протягом 5–7 днів і препарат дезлоратадину (Едем) у вікових дозах протягом 10 днів. Тяжкість проявів атопічного дерматиту оцінювали за шкалою SCORAD (SCORing of Atopic Dermatitis). Алергічний фон визначали за рівнем імуноглобуліну Е в сироватці крові. Результати. На тлі терапії Амізоном спостерігалася стрімка позитивна динаміка клінічних симптомів ГРЗ: покращання самопочуття, апетиту й вірогідне зменшення температури тіла й нежитю — на другий день; зменшення інтоксикації, гіперемії зіва — на третій день; зменшення кашлю і хрипів у легенях — на четвертий день лікування. Разом з покращанням клінічної картини в дітей другої групи зменшився індекс SCORAD із 24,1 ± 1,4 бала до 18,3 ± 1,1 бала (р < 0,01), що було проявом переходу середнього ступеня шкірних уражень у легкий. Висновки. Застосування Амізону в дітей із ГРЗ сприяє швидкій позитивний динаміці клінічної картини, ліквідації симптомів інтоксикації й ефективному зниженню температури тіла. Комбінація препаратів Амізон і Едем є ефективною і безпечною при ГРЗ на тлі загострення атопічного дерматиту.

Актуальность. Данные научных и клинических исследований указывают на необходимость комплексного лечения острых респираторных заболеваний (ОРЗ) с применением противовоспалительной терапии, особенно у детей с неблагоприятным аллергическим фоном. Цель: определить эффективность и безопасность применения энисамиума йодида и дезлоратадина у детей с острыми респираторными инфекциями и аллергическим фоном. Материалы и методы. В исследовании принимали участие 42 ребенка в возрасте 3–12 лет с ОРЗ и аллергическим фоном. В первую группу вошло 30 детей в возрасте 3–12 лет с ОРЗ средней степени тяжести и аллергическими заболеваниями в анамнезе. Дети первой группы в комплексе лечения получали препарат энисамиума йодида (Амизон) в возрастных дозах в течение 5–7 дней. Во вторую группу вошло 12 детей в возрасте 6–12 лет с ОРЗ и обострением атопического дерматита на момент госпитализации в стационар. Дети второй группы принимали Амизон в течение 5–7 дней и препарат дезлоратадина (Эдем) в возрастных дозах в течение 10 дней. Тяжесть проявлений атопического дерматита оценивали по шкале SCORAD (SCORing of Atopic Dermatitis). Аллергический фон определяли по уровню иммуноглобулина Е в сыворотке крови. Результаты. На фоне терапии Амизоном наблюдалась быстрая положительная динамика клинических симптомов ОРЗ: улучшение самочувствия, аппетита и достоверное уменьшение температуры тела и насморка — на второй день; уменьшение интоксикации, гиперемии зева — на третий день; уменьшение кашля и хрипов в легких — на четвертый день лечения. Вместе с улучшением клинической картины у детей второй группы уменьшился индекс SCORAD с 24,1 ± 1,4 балла до 18,3 ± 1,1 балла (р < 0,01), что было проявлением перехода средней степени кожных поражений в легкую. Выводы. Применение Амизона у детей с ОРЗ способствует быстрой положительный динамике клинической картины, ликвидации симптомов интоксикации и эффективному снижению температуры тела. Комбинация препаратов Амизон и Эдем является эффективной и безопасной при ОРЗ на фоне обострения атопического дерматита.

Background. The data of scientific and clinical researches indicate the necessity of comprehensive treatment for acute respiratory infections (ARI) with the use of anti-inflammatory therapy, especially in children with an unfavorable allergic background. The purpose of the study: to determine the effectiveness and safety of enisamium iodide and desloratadine in children with acute respiratory infections and allergic background. Materials and methods. Forty two children aged 3–12 years with ARI and allergic background participated in the study. The first group included 30 patients aged 3–12 years with ARI of moderate severity and allergic diseases in history. Children of the first group received enisamium iodide (Amizon) in age-related doses for 5–7 days. The second group included 12 children aged 6–12 years with ARI and exacerbation of atopic dermatitis at the time of hospitalization. Children of the second group took Amizon for 5–7 days and desloratadine (Edem) in age-related doses for 10 days. The severity of manifestations of atopic dermatitis was assessed using SCORAD (SCORing of Atopic Dermatitis) index. Allergic background was determined by the serum level of immunoglobulin E. Results. Against the background of the treatment with Amizon, there was a rapid positive dynamics of clinical symptoms of ARI: improvement in well-being, appetite and a significant decrease in body temperature and cold — on the second day; reduction of intoxication, hyperemia of pharynx — on the third day; reduction of cough and wheezing in the lungs — on the fourth day of treatment. Along with improved clinical picture, children of the second group had a decrease in the SCORAD index from 24.1 ± 1.4 to 18.3 ± 1.1 points (p < 0.01), which was a manifestation of the transition of the average degree of skin lesions to the mild severity. Conclusions. The use of Amizon in children with ARI promotes rapid positive dynamics of the clinical picture, elimination of intoxication symptoms and effective reduction of body temperature. The combination of Amizon and Edem is effective and safe in the treatment of acute respiratory infections in the context of exacerbation of atopic dermatitis.


Ключевые слова

енісаміуму йодид; дезлоратадин; діти; лікування

энисамиума йодид; дезлоратадин; дети; лечение

enisamium iodide; desloratadine; children; treatment

Вступ

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) посідають перше місце в структурі захворюваності населення, особливо дітей [1]. Багаторазові атаки вірусів і бактерій при респіраторних інфекціях призводять до порушень компенсаторно-адаптаційних механізмів і зниження імунорезистентності організму, що може сприяти виникненню ускладнень, а також персистенції запалення й формуванню хронічних запальних змін у бронхолегеневій системі [2]. Занадто велике або неконтрольоване вивільнення прозапальних цитокінів, що відбувається під час тяжких вірусних інфекцій, може призвести до «цитокінової бурі» — поліорганного ураження і навіть летальних наслідків [3, 4].

У дослідженнях останніх років все більше знаходить підтвердження той факт, що атопія й часті респіраторні інфекції формують порочне коло: алергія є чинником, що підвищує сприйнятливість дитини до вірусних інфекцій і збільшує ризик розвитку ускладнень, а віруси, у свою чергу, сприяють реалізації атопічного процесу, розвитку загострень основного захворювання й алергічних реакцій на медикаменти [5–7].

Отримані докази здатності деяких вірусів ініціювати розвиток алергічного запального каскаду, що знайшло вираження в появі так званої вірусної гіпотези алергії [8]. Ця гіпотеза певним чином знаходить своє підтвердження в пацієнтів із бронхіальною астмою й іншими алергічними захворюваннями [9, 10]. Так, було виявлено, що 85 % загострень бронхіальної астми пов’язані з епізодами ГРЗ [10], а підвищений ризик астми має чіткий зв’язок з респіраторно-синцитіальною й риновірусною інфекцією. Відповідно, раціональна терапія повторних вірусних захворювань може знижувати ризик розвитку або загострень атопії в майбутньому [11].

Риновірус розглядають як головний чинник, що провокує розвиток потенційно тяжкого загострення в пацієнтів із бронхіальною астмою, через його здатність активувати нуклеарний ядерний фактор (NF-kB) і посилювати продукцію прозапальних цитокінів — інтерлейкінів (ІЛ) -6 і -8. Крім того, риновіруси здатні підвищувати рівень експресії міжклітинних адгезивних молекул (ICAM-1), збільшення числа яких асоціюється з наявністю алергічного запалення, і використовувати їх для проникнення в епітеліальні клітини людини [12].

Під впливом вірусів відбуваються істотні імунологічні зміни в організмі людини: збільшується продукція IgE, ІЛ-4 та ІЛ-5, фактора некрозу пухлини альфа, при цьому зменшується здатність до синтезу інтерферону і функціональна активність фагоцитозу, що може призводити до розвитку алергічних реакцій [13].

У патогенезі алергічних реакцій на тлі частих ГРЗ у дітей також має значення те, що віруси впливають на незрілу систему імунітету дитини, сприяючи активації Th2-лімфоцитів і пригніченню клону Th1-лімфоцитів, пригнічують супресорну функцію Т-лімфоцитів, що стимулює проліферацію В-лімфоцитів і плазмоцитів, відповідальних за синтез IgE. Крім того, віруси здатні підвищувати проникність слизової оболонки дихальних шляхів, що призводить до зниження її бар’єрної функції й розвитку гіперреактивності бронхів, а також можуть сприяти сенсибілізації організму до неінфекційних алергенів [14].

Відомо, що в дітей із рецидивуючими респіраторними інфекціями алергічні захворювання реєструють значно частіше порівняно з дітьми, які рідко хворіють на ГРЗ.

Підвищення вмісту загального IgE, а також сенсибілізацію до різних класів аероалергенів відмічають у половини, а клінічні ознаки алергічного риніту, бронхіальної астми, атопічного дерматиту — у 30–45 % дітей, які часто хворіють на ГРЗ [15].

З іншого боку, алергічний фон є однією з найбільш частих причин підвищеної чутливості дітей до вірусних інфекцій, часто сприяє їх тяжкому перебігу й розвитку ускладнень.

Необхідно відзначити, що алергія, як преморбідний фон у дітей із ГРЗ, нерідко визначає й особливості перебігу лихоманки, що обумовлено активним виробленням IЛ-1 макрофагами при алергічному запаленні [16, 17].

Отже, тільки своєчасна й раціональна терапія здатна розірвати це порочне коло, забезпечити більш швидке одужання й запобігти розвитку ускладнень. Для цього необхідна зміна поглядів клініцистів на використання препаратів із протизапальною й протиалергічною дією при вірусних інфекціях [18–20], а також врахування алергічного фону в дітей.

Вирішенню цих питань допомагає призначення лікарських засобів з протиалергічними й протизапальними властивостями. Зокрема, увагу клініцистів привертає застосування енісаміуму йодиду в комплексі з дезлоратадином.

За своєю хімічною структурою енісаміуму йодид являє собою похідне ізонікотинової кислоти. Пряма противірусна активність енісаміуму йодиду поєднується з вираженим імунокоригуючим і протизапальним ефектом, що вдало відрізняє препарати на його основі від інших подібних засобів.

При грипі противірусна дія енісаміуму йодиду пов’язана з впливом на гемаглютиніни вірусу, внаслідок чого віріон втрачає здатність приєднуватися до клітин-мішеней для подальшої реплікації [21].

В експериментальних дослідженнях виявлено, що енісаміуму йодид помітно пригнічує реплікацію вірусу грипу й знижує експресію вірусного М-гена в бронхіальних епітеліальних клітинах людини [21, 22]. А клінічними дослідженнями було переконливо доведено, що енісаміум не тільки дозозалежно знижує реплікацію вірусів грипу (у тому числі H1N1), але й виявляє ефективність проти штамів вірусу, резистентних до озельтамівіру. При низьких дозах інфікування ефект препарату більш помітний, і максимальна ефективність відмічається при застосуванні його протягом перших 8 годин із моменту зараження [23].

Протизапальна дія енісаміуму є результатом стабілізації клітинних і лізосомальних мембран, уповільнення дегрануляції базофілів, антиоксидантної дії, нормалізації рівня простагландинів, циклічних нуклеотидів та енергетичного обміну у вогнищі запалення. Крім того, енісаміуму йодид впливає на терморегулюючі центри мозку й ретикулярну формацію, завдяки чому проявляється його аналгезуючий і жарознижуючий ефект.

На особливу увагу заслуговує вплив енісаміуму на імунну систему, що робить його застосування особливо цінним для профілактики тяжких ускладнень і хронізації запальних респіраторних захворювань. Енісаміум здатний моделювати продукцію цитокінів та інтерфероногенез, збільшувати рівень лізоциму й титрів антитіл до збудників респіраторних інфекцій, стимулювати функціональну активність Т-лімфоцитів і макрофагів [24].

Проведені нами дослідження [25–27] показали клінічну ефективність застосування препарату енісаміуму йодиду (Амізону) в дітей, а також позитивний вплив комплексної терапії з його використанням на стан місцевого імунітету верхніх дихальних шляхів.

Дослідження ротоглоткового секрету засвідчило сприяливі зміни цілої низки імунологічних показників: зниження підвищених на початку рівнів інтерферону альфа, прозапального цитокіну — інтерлейкіну-1b і макрофагального запального протеїну (МІР-1).

Як показали результати наших досліджень, що підкріплюються даними інших дослідників, енісаміуму йодид малотоксичний, не має канцерогенного, тератогенного й мутагенного ефектів. При прийомі в терапевтичних дозах не спричиняє розвитку будь-яких небажаних побічних ефектів, у тому числі алергічних реакцій, і є безпечним при застосуванні в дітей [25–28].

Дезлоратадин, первинний метаболіт лоратадину, є селективним антагоністом рецепторів Н1 другого покоління. Він має період напіврозпаду 27 годин, тому призначається один раз на добу. При атопічних проявах дезлоратадин ефективний навіть після одноразової дози, добре переноситься й не має побічних ефектів, характерних для антигістамінних препаратів першого покоління [29]. В експерименті було підтверджено протизапальні властивості дезлоратадину [30–33], у тому числі здатність зменшувати запалення внаслідок підвищення рівня g-інтерферону й IЛ-12, знижуючи при цьому експресію IЛ-4. Також було доведено, що застосування дезлоратадину приводить до помітного підвищення співвідношення Т-хелперів 1-го і 2-го типів і модуляції експресії sVCAM-1, iNOS і NO [31].

У нещодавно проведеному дослідженні [34] проаналізовано профіль адгезійних молекул (ICAM-1, VCAM-1 і E-селектин) у хворих на алергічний риніт і вплив антигістамінних препаратів на ці маркери. У процесі лікування дезлоратадином спостерігалося значне зниження еозинофілів, загального IgE і FeNO, а також плазматичного рівня ICAM-1 і E-селектину порівняно з базальними значеннями.

Цікавим є той факт, що деякі антигістамінні препарати знижують реплікацію риновірусів в епітеліальних клітинах дихальних шляхів за рахунок пригнічення цитоплазматичного росту вірусів, включно з геномною реплікацією, синтезом протеїну й викидом вірусів [35].

Отже, дані наукових і клінічних досліджень вказують на необхідність комплексного лікування ГРЗ із застосуванням протизапальної терапії, особливо в дітей із несприятливим алергічним фоном.

Мета дослідження: визначити ефективність і безпечність застосування енісаміуму йодиду і дезлоратадину в дітей із гострими респіраторними інфекціями й алергічним фоном.

Матеріали та методи

Під нашим спостереженням перебували 42 дитини 3–12 років (середній вік 8,13 ± 0,23 року), які мали гостре респіраторне захворювання й алергічний фон. Серед них було 19 дівчаток і 23 хлопчики. Діти перебували на стаціонарному лікуванні в ДКЛ № 5 м. Києва.

Клінічне обстеження включало: збір і деталізацію скарг, анамнез захворювання, об’єктивний огляд за органами й системами, орофарингоскопію в динаміці захворювання.

Пацієнтів було розподілено на дві групи. До першої групи увійшло 30 дітей віком 3–12 років із гострими респіраторними захворюваннями середнього ступеня тяжкості (бронхіт, фарингіт, отит, синусит, ларинготрахеїт) і алергічними захворюваннями в анамнезі. Діти першої групи в комплексі лікування отримували препарат енісаміуму йодиду (Амізон) у вікових дозах протягом 5–7 днів.

До другої групи увійшло 12 дітей віком 6–12 років із ГРЗ і загостренням атопічного дерматиту на момент госпіталізації до стаціонару. Діти другої групи приймали Амізон протягом 5–7 днів і препарат дезлоратадину (Едем) у вікових дозах протягом 10 днів.

Оцінювання вираженості клінічних проявів ГРЗ проводилось відповідно до візуально-аналогової бальної шкали (табл. 1).

Оцінювання тяжкості проявів атопічного дерматиту проводили за шкалою SCORAD (SCORing of Atopic Dermatitis — шкала атопічного дерматиту). Тяжкість атопічного дерматиту визначали за трьома параметрами: поширеність, інтенсивність ураження й суб’єктивна оцінка пацієнтом свого стану. Легка форма атопічного дерматиту встановлювалася при оцінці за шкалою SCORAD до 20 балів, середньотяжка відповідала 20–40 балам, тяжка встановлювалась при оцінці за SCORAD понад 40 балів.

З метою оцінювання напруження алергічного фону дітям обох груп проводили вимірювання рівня загального імуноглобуліну Е в сироватці крові методом хемілюмінесцентного імуноаналізу.

Статистична обробка первинних даних проведена загальноприйнятими методами статистичного аналізу із застосуванням параметричних критеріїв визначення вірогідної різниці середніх показників.

Результати та обговорення

У результаті дослідження було виявлено, що в структурі гострих респіраторних захворювань в обстежених дітей переважали гострий бронхіт і гострий фарингіт (табл. 2). Рідше зустрічалися гострі отити й синусити.

У всіх дітей в анамнезі спостерігалися різні алергічні прояви: алергічний риніт (29 дітей), атопічний дерматит (22 дитини), гостра кропив’янка (3 дітей). У 9 дітей ці захворювання поєднувалися. Ті діти, які на момент гострого респіраторного захворювання мали загострення атопічного дерматиту, сформували другу групу дослідження, оскільки вимагали включення до терапії протиалергічних препаратів.

На початку лікування діти обох груп відмічали порушення загального стану, переважно середнього ступеня. Спостерігалося підвищення температури тіла, переважно до субфебрильних цифр, помірне зниження апетиту й ознаки інтоксикації (табл. 3). Алергічний фон підтверджувався помірним підвищенням концентрації загального IgE у сироватці крові в дітей першої групи до 34,8 ± 2,1 кОд/л, у дітей другої групи — до 70,1 ± 2,4 кОд/л.

Як видно з табл. 3 і 4, на тлі терапії Амізоном спостерігалася стрімка позитивна динаміка загального стану хворих дітей (покращання самопочуття й апетиту та вірогідне зменшення температури тіла вже на 2-й день лікування, зменшення інтоксикації на 3-й день), а також окремих клінічних симптомів захворювання, зокрема кашлю й хрипів у легенях.

Аналіз даних назоорофарингоскопії виявив, що в динаміці лікування гіперемія зіва й нежить вірогідно зменшувались на 3-й день, а кашель і хрипи в легенях — на 4-й день лікування.

У жодної дитини першої групи під час прийому Амізону не спостерігалося алергічних проявів і не відбулося загострення хронічного алергічного захворювання.

На рис. 1 і 2 графічно подано динаміку клінічної картини в дітей другої групи під час лікування Амізоном і Едемом.

Крім покращення картини ГРЗ, у дітей другої групи була відзначена позитивна динаміка проявів атопічного дерматиту. Зменшилися обсяг і ступінь ураження, що знайшло своє відображення в позитивній динаміці індексу SCORAD. Протягом 7 днів лікування його середні значення зменшилися з 24,1 ± 1,4 бала до 18,3 ± 1,1 бала (р < 0,01), що було проявом переходу середнього ступеня шкірних уражень у легкий.

Побічних явищ при прийомі Амізону і Едему не спостерігалося. Одна дитина першої групи на 5-й день лікування поскаржилася на біль у животі, після чого препарат було відмінено.

Таким чином, застосування препаратів Амізон і Едем у дітей з гострими респіраторними захворюваннями і алергічним фоном сприяло швидкому зменшенню та зникненню патологічних змін з боку верхніх дихальних шляхів та зменшенню патологічних  проявів з боку  шкіри.

Висновки

1. Гострі респіраторні захворювання в дітей з алергічним фоном є актуальною проблемою педіатрії й потребують комплексного лікування із включенням препарату енісаміуму йодиду Амізон. Застосування Амізону сприяє швидкій позитивний динаміці клінічної картини ГРЗ, ліквідації симптомів інтоксикації й ефективному зниженню температури тіла.

2. Комбіноване застосування лікарських засобів Амізон та Едем є ефективним і безпечним при гострих респіраторних захворюваннях на тлі загострення атопічного дерматиту.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.


Список литературы

1. Vaccines against influenza WHO position paper — November 2012 // Wkly Epidemiol. Rec. — 2012. — 87. — 461-76.

2. Марушко Ю.В., Мовчан О.С., Марушко Т.В. Функціонування системи місцевого імунітету та її особливості в дітей, які часто хворіють на респіраторні інфекції // Український медичний часопис. — 2014. — 1. — 41-5.

3. Jingxian Chen R.Z., Tao Peng, Dapeng Xiang, Mingli Wang. Clinical Virology. — China Science Publishing & Media Ltd, 2012. — 950-83.

4. Farzin H., Toroghi R., Haghparast A. Up-Regulation of Pro-Inflammatory Cytokines and Chemokine Production in Avian Influenza H9N2 Virus-Infected Human Lung Epithelial Cell Line (A549) // Immunol. Invest. — 2016. — 45(2). — 116-29. doi: 10.3109/08820139.2015.1099663.

5. Булгакова В.А. Клиническое значение изучения маркеров активации и апоптоза иммунокомпетентных клеток при атопической бронхиальной астме у детей // Педиатрия. — 2009. — 87(2). — 12-8.

6. Aghamohammadi A., Abolhassani H., Mohammadinejad P., Rezaei N. The approach to children with recurrent infections [Text] // Iran J. Allergy Asthma Immunol. — 2012. — 11(2). — 89-109.doi: 011.02/ijaai.89109.

7. Miller-Kittrell M., Sparer T.E. Feeling manipulated: cytomegalovirus immune manipulation // Virol. J. — 2009. — 6. — 4. doi: 10.1186/1743-422X-6-4.

8. Cheung D.S., Grayson M.H. Role of viruses in the development of atopic disease in pediatric patients // Curr. Allergy Asthma Rep. — 2012. — 12(6). — 613-20. doi: 10.1007/s11882-012-0295-y.

9. Речкина Е.А. Часто болеющие дети и роль иммунокоррекции в их лечении //. Астма та алергія. — 2013. — 1. —
44-7.

10. James K.M., Peebles R.S. Jr, Hartert T.V. Response to infections in patients with asthma and atopic disease: an epiphenomenon or reflection of host susceptibility? // J. Allergy Clin. Immunol. — 2012. — 130(2). — 343-51. doi: 10.1016/j.jaci.2012.05.056.

11. Kumar A., Grayson M.H. The role of viruses in the development and exacerbations of atopic Disease // Ann. Allergy Asthma Immunol. — 2009. — 103(3). — 181-86. doi: 10.1016/S1081-1206(10)60178-0.

12. Gavala M.L., Bertics P.J., Gem J.E. Rhinoviruses, allergic inflammation, and asthma // Immunol. Rev. — 2011. — 242(1). — 69-90. doi: 10.1111/j.1600-065X.2011.01031.x.

13. Зайцева О.В. Острые респираторные инфекции у детей с аллергией: проблемы выбора антибактериального препарата // Вопр. совр. педиатрии. — 2013. — 12(1). — 131-35.

14. Муквіч О.М., Омельченко Л.І. Профілактика гострих респіраторних інфекцій у дітей шкільного віку // Дитячий лікар. — 2013. — 6(27). — 65–70.

15. Мигачева Н.Б., Каганова Т.И. Рецидивирующие респираторные инфекции у детей: дифференцированный подход к тактике ведения // Вопр. совр. педиатрии. — 2012. — 11(4). — 99-105.

16. Аллергия у детей: от теории к практике / Под ред. Л.С. Намазовой-Барановой. — М.: Союз педиатров России, 2011. — 668 с.

17. Локшина Э.Э., Зайцева О.В., Зайцева С.В., Громадина О.В., Шкляева И.В., Муртазаева О.А. Некоторые аспекты терапии респираторных заболеваний у детей с аллергией // Лечащий врач. — 2012. — 3. — 70-6.

18. Peiris J.S., Hui K.P., Yen H.L. Host response to influenza virus: protection versus immunopathology // Curr. Opin. Immunol. — 2010. — 22. — 475-81. doi: 10.1016/j.coi.2010.06.003.

19. Li Z., Li L., Zhao S. et al. Re-understanding anti-influenza strategy: attach equal importance to antiviral and anti-inflammatory therapies // Thorac. Dis. — 2018. — 10(19). — S2248-S2259. doi: 10.21037/jtd.2018.03.169.

20. Yip T.F., Selim A.S.M., Lian I., Lee S.M. Advancements in Host-Based Interventiоns for Influenza Treatment // Front Immunol. — 2018. — 10(9). — 1547. doi: 10.3389/fimmu.2018.01547.

21. Cocking D., Cinatl J., Boltz D.A., Peng X., Johnson W. et al. Antiviral effect of a derivative of isonicotinic acid enisamium iodide (FAV00A) against influenza virus // Acta Virol. — 2018. — 62(2). — 191-5. doi: 10.4149/av_2018_211.

22. Haltnеr-Ukоmadu E., Gurеyеva S., Burmakа O. et al. In Vitro Bioavailability Study of an Antiviral Compound Enisamium Iodide // Sci Phаrm. — 2018. — 11. — 86(1). — pii:E3. doi: 10.3390/scipharm86010003.

23. Амізон проти грипу та ГРВІ: результати міжнародного дослідження // Здоров’я України. — 2014. — 21. — 24-5.

24. Мельникова Т.И., Деева Т.И., Амосова И.В. и др. Клиническая эффективность Амизона в терапии гриппа и других острых респираторных вирусных инфекций // Здоров’я України. — 2013. — № 17. — 40-1.

25. Марушко Ю.В. Вивчення противірусних, протизапальних та жарознижувальних властивостей енісаміуму йодиду // Здоров’я України. — 2017. — Тематичний номер «Педіатрія» № 3(42). — 51.

26. Марушко Ю.В., Сабадаш Е.Е. Клініко-експериментальна характеристика амізону й досвід застосування в клінічній практиці // Здоровье ребенка. — 2015. — 6(67). — 26-31.

27. Марушко Ю.В., Мельников О.Ф., Грачова М.Г., Мовчан О.С. Ефективність застосування препарату «Амізончик» при гострих респіраторних захворюваннях у дітей віком 3–6 років // Современная педиатрия. — 2013. — 4(52). — 62-6.

28. Проспективное простое слепое сравнительное клиническое исследование по изучению эффективности и безопасности препарата «Амизон», таблеток 0,25 г, производства компании ОАО «Фармак» у пациентов с ОРВИ, в том числе гриппом. — http://www.influenza.spb.ru/science_work/clinical_tests/amizon_3_phase. — Accessed November 17, 2014.

29. Wandalsen G.F., Miranda C., Ensina L.F. et al. Association between desloratadine and prednisolone in the treatment of children with acute symptoms of allergic rhinitis: a double-blind, randomized and controlled clinical trial // Braz. J. Otorhinolaryngol. — 2017. — 83(6). — 633-639. doi: 10.1016/j.bjorl.2016.08.009.

30. Chen M., Xu S., Zhou P., He G., Jie Q., Wu Y. Desloratadine citrate disodium injection, a potent histamine H(1) receptor antagonist, inhibits chemokine production in ovalbumin-induced allergic rhinitis guinea pig model and histamine-induced human nasal epithelial cells via inhibiting the ERK1/2 and NF-kappa B signal cascades // Eur. J. Pharmacol. — 2015. — 15(767). — 98-107. doi: 10.1016/j.ejphar.2015.10.014.

31. Yuan X., Ghosh A., Jie Q., He G., Wu Y. Effects of desloratadine citrate disodium injection on rat models of ovalbumin-induced allergic rhinitis: involvement of T-cell responses modulation // Int. Forum Allergy Rhinol. — 2015. — 5(12). — 1170-6. doi: 10.1002/alr.21594.

32. Jie Q., Kodithuwakku N.D., Yuan X., He G., Chen M., Xu S., Wu Y. Anti-allergic and anti-inflammatory properties of a potent histamine H1 receptor antagonist, desloratadine citrate disodium injection, and its anti-inflammatory mechanism on EA.hy926 endothelial cells // Eur. J. Pharmacol. — 2015. — 5(754). — 1-10. doi: 10.1016/j.ejphar.2015.02.016.

33. Bocşan C.I., Bujor A.I., Miron N., Vesa Ş.C., Deleanu D., Buzoianu A.D. In Vivo Anti-Inflammatory Effect of H1 Antihistamines in Allergic Rhinitis: A Randomized Clinical Trial // Balkan Med. J. — 2015. — 32(4). — 352-8. doi: 10.5152/balkanmedj.2015.15884.

34. Muntean I.A., Bocsan I.C., Miron N., Buzoianu A.D., Deleanu D. How Could We Influence Systemic Inflammation in Allergic Rhinitis? The Role of H1 Antihistamines // Oxid. Med. Cell Longev. — 2018. — 12(2018). — 3718437. doi: 10.1155/2018/3718437.

35. Антигистаминные препараты в общей клинической практике: Вопросы и ответы. В помощь практическому врачу / Л.В. Лусс, Н.И. Ильина. — 2017. — 184 с.


Вернуться к номеру