Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 14, Додаток 1, 2019 Дитяча гастроентерологія та нутриціологія

Back to issue

Do exclusively breastfed infants have vitamin K deficiency? On the 20th anniversary of studying the background

Authors: Іванько О.Г., Соляник О.В.
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. «Are breast-fed infants vitamin K deficient?» — це питання F.R. Greer сформулював у 2001 році в дослідженні, що стало класичним. Мета: визначення концентрації субстанції Рrotein induced by vitamin K absence ІІ (PIVKA-II) і показників протромбінового комплексу як маркерів прихованого дефіциту вітаміну К у дітей перших 6 місяців життя, які отримують виключно природне вигодовування. Матеріали та методи. Усього були досліджені 264 дитини віком від моменту народження до 6 місяців, які перебували в задовільному стані й мали незмінені загальні аналізи крові й результати тестів гепатобіліарної системи. Результати. У ранньому неонатальному періоді 62 (83,8 %) дитини з 74, які не отримали вітамін К, мали показники PIVKA-II більше від норми, що становить 40 ум.од/мл. У 17 (77,3 %) із 22 дітей віком від 8 до 28 діб життя, які не отримали вітамін К після народження, рівень PIVKA-II був у межах норми. Із 31 немовляти, які отримали профілактичний болюс вітаміну К1, 92 % на першому тижні життя мають показники PIVKA-II у межах норми, У 12 (54,5 %) із 22 дітей віком від 28 до 180 діб, які обстежені після лікування антибіотиками, показники PIVKA-II були вищі від норми. Застосування антибіотиків у дітей було асоційоване з підвищеними концентраціями РIVKA-II, що може свідчити про прихований набутий дефіцит вітаміну К або такий, який поновлюється після народження. Дослідження протромбінового комплексу в цих дітей встановило за медіанами й квартальними оцінками (Me 25–75) зниження вмісту протромбіну за Квіком до 62 % (18–91 %), подовження протромбінового часу до 18 с (13–22 с) і збільшення міжнародного нормалізованого відношення до 1,4 (1,1–2,6). Висновки. Отже, у дітей зазначеної групи виник стан гіпокоагуляції, при збігу інших несприятливих обставин цілком достатній для розвитку пізньої геморагічної хвороби.

Актуальность. «Are breast-fed infants vitamin K deficient?» — этот вопрос F.R. Greer сформулировал в 2001 году в исследовании, ставшем классическим. Цель: определение концентрации субстанции Рrotein induced by vitamin K absence ІІ (PIVKA-II) и протромбинового комплекса как маркеров скрытого дефицита витамина К у детей первых 6 месяцев жизни, получающих исключительно естественное вскармливание. Материалы и методы. Всего исследованы 264 ребенка в возрасте от рождения до 6 месяцев, которые находились в удовлетворительном состоянии и не имели изменений в общих анализах крови и результатах тестов гепатобилиарной системы. Результаты. В раннем неонатальном периоде 62 (83,8 %) ребенка из 74, не получавших витамин К, имели показатели PIVKA-II больше нормы, составляющей 40 усл.ед/мл. У 17 (77,3 %) из 22 детей в возрасте от 8 до 28 суток жизни, не получавших витамин К после рождения, уровень PIVKA-II был в пределах нормы. Из 31 младенца, которые получили профилактический болюс витамина К1, на первой неделе жизни 92 % имеют показатели PIVKA-II в пределах нормы. У 12 (54,5 %) из 22 детей в возрасте от 28 до 180 дней, обследованных после лечения антибиотиками, показатели PIVKA-II были выше нормы. Применение антибиотиков у детей было ассоциировано с повышенным концентрациями РIVKA-II, что может свидетельствовать о скрытом приобретенном дефиците витамина К, или о его возобновлении после рождения. Исследование протромбинового комплекса у этих же детей установило по медианам и квартальным оценкам (Me 25–75) снижение содержания протромбина по Квику до 62 % (18–91 %), удлинение протромбинового времени до 18 с (13–22 с) и увеличение международного нормализованного отношения до 1,4 (1,1–2,6). Выводы. Таким образом, у детей указанной группы возникло состояние гипокоагуляции, при совпадении других неблагоприятных обстоятельств вполне достаточное для развития поздней геморрагической болезни.

Background. Are breast-fed infants vitamin K deficient? F.R. Greer raised this question in 2001 in his classic study. The purpose of the study was to determine the concentration of prothrombin induced by vitamin K absence II (PIVKA-II) and prothrombin complex indices as latent vitamin K deficiency markers in exclusively breastfed infants (first 6 months of life). Materials and methods. A total of 264 children aged 0 to 6 months were examined, they were in a satisfactory state and had unchanged general blood tests and hepatobiliary tests. Results. In the early neonatal period, 62 (83.8 %) of 74 children who did not receive vitamin K had PIVKA-II score above 40 mAU/ml. In 17 (77.3 %) of 22 babies aged 8 to 28 days who did not receive vitamin K after birth, PIVKA-II was within normal limits. In 92 % of 31 infants who received prophylactic vitamin K1 boluses, PIVKA-II was normal in the first week of life, in 12 (54.5 %) of 22 children aged 28 to 180 days who were examined after antibiotic treatment, PIVKA-II is higher than normal. The use of antibiotics in children was associated with elevated concentrations of PIVKA-II, which may indicate a latent acquired vitamin K deficiency or one, which is renewed after birth. The study of the prothrombin complex according to median and quartile estimates (Me, 25–75) in these children established a decrease in prothrombin content by Quick to 62 % (18–91 %), an increase in prothrombin time to 18 s (13–22 s), and an increase in international normalized ratio to 1.4 (1.1–2.6). Conclusions. Thus, children of this group developed hypocoagulation that together with other adverse conditions may lead to the development of late hemorrhagic disease.


Keywords

РIVKA-II; природне вигодовування; протромбіновий комплекс; вітамін-К-дефіцитний стан

РIVKA-II; грудное вскармливание; протромбиновый комплекс; витамин К-дефицитное состояние

РIVKA-II; breastfeeding; prothrombin complex; vitamin K deficiency


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Квашнина Л.В. Иммуномодулирующие эффекты витамина D у детей // Здоровье ребенка. — 2013. — № 7. — С. 134-138.

2. Correlation of Serum Vitamin D Levels in Lactating Mothers and Their Infants / M. Husain, M. Verma, R. Jora et al. // Indian J. Endocrinol. Metab. — 2018. — Vol. 22, № 6. — P. 801-805.

3. Prevalence of vitamin D deficiency and its relationship with factors associated with recurrent wheezing / M.B. Peçanha, R.B. Freitas, T.R. Moreira et al. // J. Bras. Pneumol. — 2019. — Vol. 45(1). — P. e20170431.

4. Davis R.L., Aksornsri A., Papachrisanthou M.M. Vitamin D screening variations in children and adolescents: Who should be screened? // J. Pediatr. Nurs. — 2019. — Vol. 9, № 2. — P. 57-61.

5. Association between maternal vitamin D status in pregnancy and neurodevelopmental outcomes in childhood: results from the Avon Longitudinal Study of Parents and Children (ALSPAC) / A.L. Darling, M.P. Rayman, C.D. Steer et al. // Brit. J. Nutrition. — 2017. — Vol. 117, № 6. — P. 1682-1692.

6. Поздняя геморрагическая болезнь новорожденных: проблема существует / В.Э. Маркевич, Е.К. Редько, И.Э. Зайцев и др. // Междунар. журн. педиатрии, акушерства и гинекологии. — 2013. — Т. 4, № 2. — С. 5-12.

7. Volpe J. J. Intracranial hemorrhage in early infancy-renewed importance of vitamin K deficiency // Pediatr. Neurol. — 2014. — Vol. 50. — P. 545–546.

8. Greer F.R. Are breast-fed infants vitamin K deficient? // Adv. Exp. Med. Biol. — 2001. — 501. — 391-5.

9. Соляник А.В. Обеспеченность витамином К рационов матерей-кормилиц // Здоровье ребенка. — 2018. — Т. 13. — С. 30-34.

10. Subdural hemorrhage: A unique case involving secondary vitamin K deficiency bleeding due to biliary atresia / M. Miyao, H. Abiru, M. Ozeki et al. // Forens. Sci. Int. — 2012. — Vol. 221 (1–3). — P. e25-9.

11. High prevalence of vitamin K and D deficiency and decreased BMD in inflammatory bowel disease / A. Kuwabara, K. Tanaka, N. Tsugawa et al. // Osteoporos. Int. — 2009. — Vol. 20(6). — P. 935-942.

12. Барановский А.Ю. Диетология. — СПб.: Питер, 2008. — 893 с.

13. Протокол медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною. Наказ МОЗ України від 04.04.200 № 152. — https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0152282-05?lang=ru.

14. Знаменська Т.К., Чуйко М.М. Поєднана профілактика пізньої геморагічної хвороби та рахіту у новонароджених та дітей грудного віку: Інформаційний лист. Протокол № 3 від 29.10.2015.

15. Intracranial haemorrhage is linked to late onset vitamin K deficiency in infants aged 2–24 weeks / M.S. Elalfy, I.A. Elagouza, F.A. Ibrahim et al. // Acta Paediatr. — 2014. — Vol. 103(6). — P. 273-276.

16. Пат. WO20111589989 (A1) Корея. C12N 1/20 (2006.01), A23L 1/202 (2006.01). Strain of bacillus amyloliquefaciens having a high vitamin К2 producing ability / A.B. Yong., заявл05.11.2010; опубл. 22.12.2011. — https://patents.google.com/patent/WO2011158998A1/en.

Similar articles

Дефіцит вітаміну D та його сучасна лабораторна діагностика
Authors: Зафт В.Б. - ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ, Україна; Зафт А.А., Клімова Ж.О., Бойко І.В., Галицька В.В., Рикова О.В. - ТОВ «Сінево Україна», м. Київ, Україна
"News of medicine and pharmacy" Акушерство и гинекология (587) 2016 (тематический номер)
Date: 2016.09.20
Categories: Obstetrics and gynecology
Sections: Specialist manual
Vitamin D — is everything as simple as it seems?
Authors: Товстолиткіна Н.
Медичний центр святої Параскеви, м. Київ, Україна

International journal of endocrinology Том 15, №4, 2019
Date: 2019.08.14
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual
Best Practices for the Treatment and Prevention on Vitamin D Deficiency in Central Europe Population: Recommended Doses of Agents Containing Vitamin D for Healthy Population and Groups of Risk
Authors: Paweł Płudowski1, Elżbieta Karczmarewicz1, Milan Bayer2, Graham Carter3, Danuta Chlebna-Sokół4, Justyna Czech-Kowalska5, Romuald Dębski6, Tamas Decsi7, Anna Dobrzańska5, Edward Franek8, Piotr Głuszko9, 10, William B. Grant11, Michael F. Holick12, Liudmila Yankovskaya13, Jerzy Konstantynowicz14, Janusz B. Książyk15, Krystyna Księżopolska-Orłowska16, Andrzej Lewiński17, Mieczysław Litwin18, Szimonetta Lohner7, Roman S. Lorenc1, Jacek Łukaszkiewicz19, Ewa Marcinowska-Suchowierska20, Andrzej Milewicz21, Waldemar Misiorowski22, Michał Nowicki23, Vladyslav Povoroznyuk24, Piotr Rozentryt25, Ema Rudenka26, Yehuda Shoenfeld27, Piotr Socha28, Bogdan Solnica29, Mieczysław Szalecki30, 31, Marek Tałałaj20, Szabolcs Varbiro32, Michał A. Żmijewski33
International journal of endocrinology 7 (71) 2015
Date: 2016.02.11
Categories: Endocrinology
Sections: Manuals

Back to issue