Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 14, Додаток 1, 2019 Дитяча гастроентерологія та нутриціологія

Back to issue

The relationship between the state of acid-forming function of the stomach and H.pylori invasion in gastroduodenitis in children

Authors: Міхєєва Т.М., Нечитайло Д.Ю.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Хронічні гастродуоденіти виникають внаслідок тривалого впливу на організм ендогенних й екзогенних причин. У регуляції кислотоутворюючої активності парієтальних клітин беруть участь як стимулюючі, так і пригнічувальні механізми. Збільшення виділення гастрину антральним відділом шлунка може розвиватися також внаслідок інфікування Н. pylori. Мета дослідження: оцінити взаємозв’язок між станом кислотоутворюючої функції шлунка й інвазією H. pylori при хронічних гастродуоденітах у дітей. Матеріали та методи. Обстежені 60 дітей шкільного віку з діагнозом хронічної неускладненої гастродуоденальної патології. Усім дітям проведено ендоскопічне дослідження верхніх відділів травного тракту; визначено кислотоутворюючу та секреторну функції шлунка. Діагностику інфекції H. pylori в дітей проводили за допомогою імуноферментного аналізу. Статистичну обробку отриманих даних здійснювали за допомогою програм Microsoft Office Exсel та Statistica 6.1. Результати. Визначивши рівень кислотоутворюючої та секреторної функції обстежених дітей, отримали такі результати: знижена секреторна та кислотоутворююча функція спостерігалась у 9 дітей, збережена — у 29, підвищена — у 12, невизначена — у 10 дітей з ерозивними гастродуоденітами. При визначенні наявності H. рylori імуноферментним методом у 28 (46,7 %) дітей спостерігався низький титр антитіл, у 14 (23,3 %) — середній, у 18 (30,0 %) — високий. У пацієнтів із хронічним ерозивними та гіпертрофічними гастродуоденітами виявляли більший відсоток ураження слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки H. рylori, ніж у дітей із хронічними поверхневими гастродуоденітами, як при ендоскопічному, так і при серологічному дослідженні. Висновки. В обстежених дітей виявлено чіткий взаємозв’язок між станом кислотоутворюючої і секреторної функції шлунка та інвазією H. рylori, що залежить від ступеня органічного ураження слизової оболонки в них.

Актуальность. Хронические гастродуодениты возникают вследствие длительного воздействия на организм эндогенных и экзогенных причин. В регуляции кислотообразующей активности париетальных клеток участвуют как стимулирующие, так и подавляющие механизмы. Увеличение выделения гастрина антральным отделом желудка может развиваться также вследствие инфицирования Н. pylori. Цель исследования: оценить взаимосвязь между состоянием кислотообразующей функции желудка и инвазией H. pylori при хронических гастродуоденитах у детей. Материалы и методы. Обследованы 60 детей школьного возраста с диагнозом хронической неосложненной гастродуоденальной патологии. Всем детям проведено эндоскопическое исследование верхних отделов пищеварительного тракта, определены кислотообразующая и секреторная функции желудка. Диагностику инфекции H. pylori у детей проводили с помощью иммуноферментного анализа. Статистическую обработку полученных данных осуществляли с помощью программ Microsoft Office Exсel и Statistica 6.1. Результаты. Определив уровень кислотообразующей и секреторной функции обследованных детей, получили следующие результаты: пониженная секреторная и кислотообразующая функция наблюдалась у 9 детей, сохраненная — у 29, повышенная — у 12 детей, неопределенная — у 10 детей с эрозивными гастродуоденитами. При определении наличия H. рylori иммуноферментным методом у 28 (46,7 %) детей наблюдался низкий титр антител, у 14 (23,3 %) — средний, у 18 (30,0 %) — высокий. У пациентов с хроническими эрозивными и гипертрофическими гастродуоденитами выявляли больший процент поражения слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки H. рylori, чем у детей с хроническими поверхностными гастродуоденитами, как при эндоскопическом, так и при серологическом исследовании. Выводы. У обследованных детей выявлена четкая взаимосвязь между состоянием кислотообразующей и секреторной функции желудка и инвазией H. рylori, что зависит от степени органического поражения слизистой оболочки у них.

Background. Chronic gastroduodenitis occurs due to prolonged effects of endogenous and exogenous causes on the body. In the regulation of the acid-forming activity of parietal cells, both stimulating and suppressing mechanisms are involved. An increase in the gastrin secretion in the antrum may also occur as a result of H.pylori infection. The purpose of the study was to assess the relationship between the state of acid-forming function of the stomach and H.pylori invasion in children with chronic gastroduodenitis. Materials and methods. Sixty children of school age with a diagnosis of chronic uncomplicated gastroduodenal pathology were examined. An endoscopic examination of the upper digestive tract has been carried out in all children to determine the acid-forming and secretory function of the stomach. The diagnosis of H.pylori infection in children was carried out by enzyme-linked immunosorbent assay. Statistical processing of the data was performed using Microsoft Office Excel and Statistica 6.1. Results. The level of acid-forming and secretory function in the examined children was as followed: reduced — in 9 patients, preserved — in 29, elevated — in 12, undetermined — in 10 children with erosive gastroduodenitis. When establishing the presence of H.pylori by enzyme-linked immunosorbent assay, 28 (46.7 %) children had low antibody titer, 14 (23.3 %) — average, and 18 (30.0 %) had high titer. Patients with chronic erosive and hypertrophic gastroduodenitis showed a higher percentage of lesions of the gastric and duodenal mucosa due to H.pylori than patients with chronic superficial gastroduodenitis, both in endoscopic and serological study. Conclusions. In the examined children, a clear relationship was established between the state of the acid-forming and secretory function of the stomach and H.pylori invasion that depends on the degree of organic lesions of the mucous membrane in them.


Keywords

діти; хронічні гастродуоденіти; кислотоутворююча функція шлунка; H. рylori

дети; хронический гастродуоденит; кислотообразующая функция желудка; H. pylori

children; chronic gastroduodenitis; acid-forming function of the stomach; H.pylori


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Боброва В.І., Кошова А.О., Воробієнко Ю.І. Вікові особливості клінічного перебігу хронічної гастродуоденальної патології в дітей // Перинатология и педиатрия. — 2013. — № 2(54). — С. 73-77.

2. Confocal laser endomicroscopy for diagnosis of Helicobacter pylori infection: a prospective study / Ji R. et al. // J. Gastroenterol. Hepatol. — 2010. — № 25. — P. 700-705.

3. Боброва В.І., Задорожна Т.Д., Арчакова Т.М. Морфо-функціональні особливості формування і перебігу хронічного гастродуоденіту у дітей при різних порушеннях шлункової секреції // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2010. — № 3. — С. 25-30.

4. Налетов А.В., Цыганок К.А. Влияние генотипа helicobacter pylori на особенности течения гастродуоденальной патологии у детей // Питання експериментальної та клінічної медицини. — 2013. — Т. 17, № 2. — С. 202-207.

5. Волосовець О.П. Вплив проведення антихелікобактерної терапії H. рylori-інфікованим батькам на рівень реінфекції H. рylori в дітей із досягнутою ерадикацією // Здоровье ребенка. — 2012. — № 2(37). — С. 25-27.

6. Goll R., Gruber F., Olsen Т. Helicobacter pylori stimulates a mixed adaptive immune response with a strong T-regulatory component in human gastric mucosa // J. Helicobacter. — 2010. — Vol. 12, № 3. —
Р. 185-192.

7. Toljamo K.T. Histopathology of gastric erosions. Association with etiological factors and chronicity / K.T. Toljamo, S.E. Niemela, A.L. Karvonen // Helicobacter. — 2011. — Vol. 16, № 6. — P. 444-451.

8. Боброва В.І. Особливості цитопротекторної функції слизової оболонки шлунка в дітей при хронічних гастродуоденітах // Здоровье ребенка. — 2013. — № 4(47). — С. 67-74.

9. Боброва В.І. Рівень гастринпродукуючих клітин у шлунка при хронічній гастродуоденальній патології у дітей // Сучасна гастроентерологія. — 2011. — № 3(59). — С. 48-52.

10. Rosenberg J.J. Helicobacter pylori // Pediatr. Rev. — 2010. — Vol. 31, № 2. — P. 85-86.

11. Seroprevalence and potential risk factors for Helicobacter pylori infection in Brazilian children / Dattoli V.C. et al. // Helicobacter. — Aug. 2010. — Vol. 15, № 4. — P. 273-278.

12. Hidaka N. Endoscopic identification of Helicobacter pylori gastritis in children / Hidaka N. et. al. // Dig. Endosc. — 2010. — № 22. — P. 90-94.

13. Wang A.Y., Peura D.A. The prevalence and incidence of Helicobacter pylori-associated peptic ulcer disease and upper gastrointestinal bleeding throughout the world // Gastr. Endoscopy clinic sof North Am. — 2011. — № 21. — P. 613-635.

14. McColl K.E. Clinical practice. Helicobacter pylori infection // N. Engl. J. Med. — 2010. — Vol. 362(17). — P. 1597-1604.

15. Миколенко А.З., Бутницький Ю.ІСтруктурні особливості слизової оболонки шлунка у дітей при НР-асоційованому хронічному гастродуоденіті // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. — 2012. — № 1. — С. 99-100.

16. Sato H., Hiroki S., Inoue H. In vivo gastric mucosal histopathology using endoscytoscopy // World J. of Gastroenterology. — 2015. — Vol. 21(16). — P. 5002-5008.

17. Abdel-Salam O.M., Czimmer J. Gastric mucosal integrity: gastric mucosal blood flow and microcirculation // J. Physiol. Paris. — 2010. — Vol. 95(1). — P. 105-127.

18. Дудник В.М., Руденко Г.МКлініко-ендоскопічна характеристика дітей з хронічною гастродуоденальною патологієюасоційованою з цитотоксичними штамами H. Pylori // Современная педиатрия. — 2011. — № 3(37). — С. 130-132.

19. Weck M.N., Gao L., Brenner H. Helicobacter pylori infection and chronic atrophic gastritis: associations according to severity of disease // Epidemiology. — 2011. — Vol. 20, № 4. — P. 569-574.

20. Зак М.Ю. Классификация хронического гастрита: от сиднейской системы к системе OLGA // Сучасна гастроентерологія. — 2016. — № 6(56). — С. 116-126.


Back to issue