Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Pain. Joints. Spine." Том 9, №1, 2019

Back to issue

Workshop of experts and members of medical associations on the creation of National guidelines “Diagnosis, prevention and treatment of vitamin D deficiency and insufficiency among the population of Ukraine” (February 6, 2019, Kyiv)

Authors: Наталія Купріненко

Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics

Sections: Official information

print version

Останнім часом проблема дефіциту та недостатності вітаміну D усе більше привертає увагу науковців та практичних лікарів різних медичних спеціальностей в усьому світі. Результати досліджень, що проводяться, демонструють зв’язок розвитку багатьох хронічних захворювань із дефіцитом та недостатністю вітаміну D. Тому корекція рівня вітаміну D в організмі є настільки ж важливою, як і лікування будь–якого іншого патологічного стану.

У різних країнах світу розробляються й оновлюються регіональні, національні, локальні Рекомендації з діагностики та лікування дефіциту та недостатності вітаміну D. У країнах Європи ініціатором та куратором вирішення проблем корекції рівня вітаміну D є Європейська асоціація з вивчення вітаміну D (EVIDAS).

Слід зазначити, що в Україні проблема дефіциту та недостатності вітаміну D порівняно з іншими країнами не менш актуальна. Останнім десятиліттям їй приділяється все більше уваги, завдяки епідеміологічним та клінічним дослідженням провідних українських науковців вивчено ситуацію щодо статусу вітаміну D у населення України загалом та в різних групах населення зокрема (залежно від віку, статі, супутніх захворювань, сезону, регіону проживання).

Багато досліджень в українській популяції проводиться командою науковців, що очолює керівник Української асоціації остеопорозу професор Влади–слав Володимирович Поворознюк. Результати друкуються в провідних українських та закордонних наукових медичних виданнях. Професор В.В. Поворознюк є членом робочої групи з розробки Методичних рекомендацій 2013 року з лікування та профілактики дефіциту вітаміну D у населення країн Центральної Європи. У 2014 році українські науковці на чолі з професором В.В. Поворознюком та в співавторстві з президентом EVIDAS проф. П. Плудовські вперше в Україні видали монографію «Дефіцит та недостатність вітаміну D: епідеміологія, діагностика, профілактика та лікування». У жовтні 2014 року проф. В.В. Поворознюк був нагороджений відзнакою EVIDAS за значний внесок у розвиток медичної науки, підготовку медичного персоналу, поширення знань та проведення досліджень із вітаміну D. У 2014 році був створений український підрозділ Європейської асоціації з вивчення вітаміну D, що очолив професор В.В. Поворознюк. Членами українського підрозділу EVIDAS є провідні українські спеціалісти в різних галузях медицини (травматологія, кардіологія, стоматологія, ревматологія, ендокринологія, акушерство та гінекологія, педіатрія, дієтологія, неврологія, стоматологія, нефрологія, геронтологія, генетика), що продиктоване міждисциплінарністю проблеми дефіциту та недостатності вітаміну D. Члени українського підрозділу EVIDAS беруть активну участь у наукових заходах, що проводяться EVIDAS, а також український підрозділ EVIDAS організовує та проводить міжнародні науково–практичні конференції, робочі наради, симпозіуми як в Україні, так і за кордоном. Ключові питання, що розглядаються в рамках цих заходів, регулярно висвітлюються на сторінках нашого видання.

З огляду на дані численних українських епідеміологічних та клінічних досліджень усе більшої актуальності в нашій країні набуває питання створення Національних рекомендацій з діагностики, профілактики та лікування дефіциту та недостатності вітаміну D, і воно перешло в практичну площину — 6 лютого 2019 року голова українського підрозділу EVIDAS професор В.В. Поворознюк провів робочу нараду з питання створення Рекомендацій із корекції дефіциту та недостатності вітаміну D у населення України, на яку були запрошені члени правління українського підрозділу EVIDAS, керівники та члени медичних асоціацій. Професор В.В. Поворознюк запропонував присутнім увійти до складу робочої групи зі створення цих рекомендацій та отримав абсолютно від усіх присутніх спеціалістів підтвердження готовності працювати в робочій групі.

Перш ніж виносити ключові питання, що планується висвітлити в нових рекомендаціях, на обговорення, професор В.В. Поворознюк приділив увагу актуальності проблеми, підкреслив, що в Україні серед населення старших вікових груп нормальний рівень вітаміну D мають тільки 6,1 % осіб, недостатність вітаміну D діагностується в 13,6 %, а дефіцит — у 80,3 % осіб, у той же час у 88,1 % осіб діагностується вторинний гіперпаратиреоз (Поворознюк В.В., Балацька Н.І., 2013). Було наведено дані деяких досліджень статусу вітаміну D у різних вікових групах, результати дослідження статусу вітаміну D в осіб віком 18–86 років, які мешкають у різних регіонах Прикарпаття (Коломия, Косів, Верховина) та Буковини (Вижниця), залежно від розташування населеного пункту над рівнем моря (Поворознюк В., Паньків І., 2014, 2015), дослідження з вивчення дефіциту вітаміну D у пацієнтів із ревматоїдним артритом (Поворознюк В., Синенький О., 2016), дослідження ролі вітаміну D у лікуванні саркопенії (Поворознюк В.В., Дзерович Н.І.).

Для пацієнтів із дефіцитом вітаміну D характерні скарги на дискомфорт у кістках, артралгії, біль у нижній частині спини та нижніх кінцівках, підвищений ризик падінь та зниження функціональних можливостей, біль у м’язах, слабкість у проксимальних групах м’язів, симетричний біль у нижній частині спини в жінок. Класична дія вітаміну D в організмі людини полягає в тому, що 1,25(OH)2D3 через вітамін–D–рецептор збільшує абсорбцію кальцію й фосфору та пригнічує синтез паратгормона, стимулює експресію кальбіндину D9k та кальбіндину D28k, збільшує мінералізацію матриксу колагену, індукує експресію RANK–L, що взаємодіє з RANK на преостеокластах та призводить до диференціювання остеобластів. До аспектів некласичної дії вітаміну D належать позаниркове виділення тканинами 1,25(OH)2D3, які продукують вітамін–D–рецептор та a–гідроксилазу, імуномодулюючий ефект при автоімунних захворюваннях, регуляція клітинної проліферації та диференціації.

У Міжнародних рекомендаціях з вітаміну D виділяють такі групи осіб, які потребують скринінгового дослідження рівня вітаміну D: пацієнти з підозрою на рахіт, остеопенію, остеомаляцію й остеопороз, пацієнти з падіннями та низькоенергетичними переломами в анамнезі, пацієнти зі скелетно–м’язовими болями та фіброміалгією, пацієнти літнього віку, хворі із синдромом мальабсорбції, захворюваннями нирок та печінки, пацієнти з мінімальним доступом до впливу сонця, хронічно хворі та госпіталізовані пацієнти, вагітні, жінки, які годують груддю, темношкірі, особи з ожирінням, особи, які мають недостатній вплив сонячного випромінювання через культурно–соціальні звички (закритий одяг, хіджаб), пацієнти, які приймають ліки, що впливають на кісткову тканину (глюкокортикоїди, протиепілептичні препарати), пацієнти після баріатричної хірургії.

Після вищенаведеної інформації, яка свідчить, що визначення рівня вітаміну D необхідно проводити в сучасних умовах практично всім категоріям населення, новостворена робоча група з розробки українських рекомендацій із вітаміну D почала обговорення питання щодо включення в рекомендації необхідності скринінгового обстеження рівня вітаміну D в усіх пацієнтів. Також обговорювалися питання щодо рекомендованих профілактичних та терапевтичних доз вітаміну D у різних груп населення. Було вирішено взяти за основу рекомендовані дози, зазначені в рекомендаціях для Центральної Європи, можливо, внести деякі поправки щодо певних вікових груп.

На завершення наради члени робочої групи ухвалили рішення обговорити ключові питання в рамках профільних медичних асоціацій, висунути пропозиції щодо змісту ключових положень рекомендацій, що будуть розглянуті на наступній нараді. Її призначено орієнтовно на квітень — травень.

Підготувала Наталія Купріненко



Back to issue