Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Тrauma" Том 20, №2, 2019

Back to issue

Etiological diagnosis of tuberculous spondylitis

Authors: Голка Г.Г., Веснін В.В., Олійник А.О., Фадєєв О.Г., Ханик Т.Я.
Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Однією з основних умов успішного лікування туберкульозного спондиліту є своєчасна діагностика цього захворювання до початку розвитку таких грізних ускладнень, як неврологічний дефіцит, напливні абсцеси, нориці, деформація хребта тощо. Мета: підвищення ефективності діагностики хворих на туберкульозний спондиліт. Матеріали та методи. Клінічним матеріалом даної публікації стали протоколи клініко-рентгенологічного обстеження, аналіз результатів дослідження й лікування 30 пацієнтів з активним туберкульозним спондилітом. Середній вік пацієнтів становив 38,2 ± 9,6 року. У переважній кількості спостережень відмічено ураження тіл двох хребців: 25 (83,25 %). Найбільш часто уражається грудопоперековий відділ хребта. Слід зазначити, що при локалізації деструктивного специфічного процесу в грудному відділі хребта залучення в запальний процес трьох тіл хребців відмічалося частіше. Результати. Бактеріологічне підтвердження діагнозу нами отримано у 12 (39,96 %) хворих, з них у 6 (19,98 %) хворих мікобактерії туберкульозу (МБТ) виділені тільки методом посіву, в інших — тільки методом бактеріоскопії, у 2 (6,72 %) випадках позитивні результати були отримані двома методами. Аналіз інформативності різних патологічних матеріалів показав, що найбільша кількість позитивних результатів, як методом посіву, так і бактеріоскопічним, отримана з вмісту абсцесів — у 9 (30 %) хворих, гній на тампонах і виділення з нориць дали суттєво менш знахідок — 2 (6,66 %) хворих. Також була низькою частота виділення МБТ з операційного матеріалу, включно з грануляціями й казеозними масами, — 5 хворих (16,65 %). Біопсійним дослідженням із застосуванням хірургічних методик діагноз туберкульозного спондиліту в досліджуваній групі був підтверджений у 30 хворих. Діагноз пухлини хребта був встановлений у 9 хворих, ще 7 пацієнтам був встановлений діагноз неспецифічного спондиліту. Пункційна біопсія напливних абсцесів дала позитивний результат в 11 хворих (52 %). Пункційна біопсія дозволила в одному випадку діагностувати метастаз раку тіла хребця, у трьох випадках — первинні пухлини хребта, у 9 хворих — туберкульоз і в 4 — неспецифічний остеомієліт хребта. За відсутності ефекту при пункційній біопсії виконували черезшкірну трепанобіопсію тіл хребців. Цим методом у 5 хворих діагностовано туберкульозний спондиліт, в одного — первинну пухлину хребта, ще в одного — метастаз раку. У жодному випадку використання пункційної й трепанаційної біопсії не було будь-яких ускладнень. Трепанобіопсія виконувалася за допомогою електронно-оптичного перетворювача заднім доступом через корінь дуги ураженого сегмента. Висновки. Проведений аналіз результатів бактеріологічного дослідження пацієнтів засвідчив порівняно низьку ефективність бактеріологічних методів діагностики при туберкульозному спондиліті й високу ефективність полімеразної ланцюгової реакції. Результати проведених біопсійних досліджень свідчать про високу ефективність і доцільність проведення етіологічної діагностики з обов’язковим дослідженням чутливості МБТ до антибактеріальних препаратів. Удосконалення етіологічної діагностики туберкульозного спондиліту є важливим фактором покращення результатів лікування даного захворювання.

Актуальность. Одним из основных условий успешного лечения туберкулезного спондилита является своевременная диагностика этого заболевания до начала развития таких грозных осложнений, как неврологический дефицит, натечные абсцессы, свищи, деформация позвоночника и т.д. Цель: повышение эффективности диагностики больных с туберкулезным спондилитом. Материалы и методы. Клиническим материалом данной публикации стали протоколы клинико-рентгенологического обследования, анализ результатов исследования и лечения 30 пациентов с активным туберкулезным спондилитом. Средний возраст пациентов составил 38,2 ± 9,6 года. В подавляющем числе наблюдений отмечены поражения тел двух позвонков: 25 (83,25 %). Наиболее часто поражается грудопоясничный отдел позвоночника. Следует отметить, что при локализации деструктивного специфического процесса в грудном отделе позвоночника вовлечение в воспалительный процесс трех тел позвонков отмечалось чаще. Результаты. Бактериологическое подтверждение диагноза получено нами у 12 (39,96 %) больных, из них у 6 (19,98 %) больных микобактерии туберкулеза (МБТ) выделены только методом посева, в других — только методом бактериоскопии, в 2 (6,72 %) случаях позитивные результаты были получены двумя методами. Анализ информативности различных патологических материалов показал, что набольшее число положительных результатов, как методом посева, так и бактерио-скопическим, получено из содержимого абсцессов — у 9 (30 %) больных, гной на тампонах и отделяемое из свищей дали значительно менше находок — у 2 (6,66 %) больных. Также была низкой низкая частота выделення МБТ из операционного материала, включая грануляции и казеозные массы — у 5 больных (16,65 %). Биопсийным исследованием с применением хирургических методик диагноз туберкулезного спондилита в исследуемой группе был подтвержден у 30 больных. Диагноз опухоли позвоночника был установлен у 9 больных, а 7 пациентам был установлен диагноз неспецифического спондилита. Пункционная биопсия натечных абсцессов дала положительный результат у 11 больных (52 %). Пункционная биопсия позволила в одном случае диагностировать метастаз рака тела позвонка, в трех случаях — первичные опухоли позвоночника, у 9 больных — туберкулез и у 4 — неспецифический остеомиелит позвоночника. При отсутствии эффекта пункционной биопсии выполняли чрескожную трепанобио­псию тел позвонков. Этим методом у 5 больных диагностирован туберкулезный спондилит, у одного — первичная опухоль позвоночника, еще у одного — метастаз рака. Ни в одном случае применения пункционной и трепанационной биопсии мы не имели каких-либо осложнений. Трепанобиопсия применялась с помощью электронно-оптического преобразователя задним доступом через корень дуги пораженного сегмента. Выводы. Проведенный анализ результатов бактериологического исследования пациентов засвидетельствовал сравнительно низкую эффективность бактериологических методов диагностики при туберкулезном спондилите и высокую эффективность полимеразной цепной реакции. Результаты проведенных биопсийных исследований свидетельствуют о высокой их эффективности и целесообразность проведения этиологической диагностики с обязательным исследованием чувствительности МБТ к антибактериальным препаратам. Усовершенствование этиологической диагностики туберкулезного спондилита является важным фактором улучшения результатов лечения данного заболевания.

Background. One of the main conditions for successful treatment of tuberculous spondylitis is the timely diagnosis of this disease before the development of such severe complications as neurological deficiency, congestive abscesses, fistulas, spinal deformation, etc. The purpose of the study was to improve diagnostic efficiency in patients with tuberculous spondylitis. Materials and methods. The protocols of clinical and radiological examination, assessment of the findings and treatment of 30 patients with active tuberculous spondylitis served as clinical materials for this article. The average age of patients was 38.2 ± 9.6 years. The vast majority of patients had lesions of two vertebral bodies: 25 (83.25 %). Thoracolumbar spine was the most often affected area. It should be noted that when destructive specific process was located in thoracic part of the spine, three bodies of vertebrae were involved in the inflammation more often. Results. Bacteriological confirmation of the diagnosis was obtained in 12 (39.96 %) patients, of whom Mycobacterium tuberculosis were identified only by culture in 6 (19.98 %), in others — only by bacterioscopy and in 2 (6.72 %) cases, positive results were obtained by both methods. Assessment of information content of different pathological material showed that the highest number of positive results, both by culture and bacterioscopy, was obtained from the abscess contents — 9 (30 %) cases, pus in tampons and secretion from the fistulas were detected significantly less frequently — only in 2 (6.66 %) patients. Moreover, the frequency of Mycobacterium tuberculosis detection in the operating material, including granulations and caseous masses, was low — 5 cases (16.65 %).
Biopsy using surgical techniques was applied to confirm tuberculous spondylitis in 30 patients in the study group. The diagnosis of spine tumors was established in 9 persons, and other 7 patients were diagnosed with nonspecific spondylitis. Fine-needle aspiration of congestive abscesses was positive in 11 patients (52 %). Fine-needle aspiration allowed diagnosing metastasis of the vertebral cancer in one case, the primary tumor of the spine in three cases, tuberculosis in 9 patients and non-specific vertebral osteomyelitis in 4 cases. If puncture biopsy was ineffective, percutaneous core-needle biopsy of the vertebral bodies was performed. This method allowed diagnosing tuberculous spondylitis in 5 patients, primary tumor of the spine in one and cancer metastasis in another patient. The use of fine-needle and core-needle biopsy did not result in any complications. Core-needle biopsy was performed under electronic image converter guidance in posterior approach through the root of the arc of the affected segment. Conclusions. The conducted analysis of bacteriological findings in patients showed a relatively low effectiveness of bacteriological methods of diagnosis in tuberculous spondylitis and high efficiency of polymerase chain reaction. The results of biopsy studies indicate the high efficiency and expediency of etiological diagnosis with obligatory research of Mycobacterium tuberculosis sensitivity to anti-bacterial agents. Improvement of etiological diagnosis of tuberculous spondylitis is an important factor in improving the treatment outcomes in this disease.


Keywords

етіологічна діагностика туберкульозного спондиліту; біопсія; полімеразна ланцюгова реакція; бактеріологічна діагностика

этиологическая диагностика туберкулезного спондилита; биопсия; полимеразная цепная реакция; бактериологическая диагностика

etiological diagnosis of tuberculous spondylitis; biopsy; polymerase chain reaction; bacteriological diagnosis


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Вишневская Е.Б. Разработка и применение молекулярно-генетических методов для идентификации микобактерий — возбудителей заболеваний человека: Автореф. дис… докт. биол. наук / НИИ фтизиопульмонологии МЗ РФ. — СПб., 2000.

2. Голка Г.Г., Фадєєв О.Г., Істомін Д.А., Веснін В.В. Кістково-суглобовий туберкульоз як складова частина проблеми хвороби // Туберкульоз. Легеневі хвороби. ВІЛ-інфекція. — 2015. — 21. — 111-115.

3. Диагностика и лечение внелегочного туберкулеза. Практическое руководство / Под ред. Перельмана М.И., Левашева Ю.Н. — М.: Медицина и жизнь, 2002.

4. Левашев Ю.Н., Репин Ю.М. Руководство по легочному и внелегочному туберкулезу. — СПб.: Элби-СПб, 2008.

5. Перельман М.И. Фтизиатрия: Национальное руководство. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007.

6. Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Організація лікування хворих на туберкульоз. — К.: Здоров’я, 2009.

7. Amin I., Idrees M., Awan Z., Shahid M., Afzal S., Hussain A. PCR could be a method of choice for identification of both pulmonary and extra-pulmonary tuberculosis // II BMC Research Notes. — 2011. — 4. — 332.

8. Lawn S.D., Zumla A.I. Diagnosis of extrapulmonary tuberculosis using the Xpert® MTB/RIF assay // Expert Rev. Anti. Infect. Ther. — 2012. — 10(6). — 631-635.

9. Merino P., Candel F.J., Gestoso I., Baos E., Picazo J. Microbiological diagnosis of spinal tuberculosis // Int. Orthop. — 2012. — 36(2). — 233-238.

Similar articles

Можливості генодіагностики при кістково-суглобовому туберкульозі
Authors: Голка Г.Г., Істомін А.Г., Гресько І.В., Голка Т.Г., Бітчук Д.Д. - Харківський національний медичний університет; Львівський національний медичний університет; ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків
"Тrauma" Том 15, №2, 2014
Date: 2014.06.05
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
General principles of diagnosis of tuberculous spondylitis
Authors: Голка Г.Г., Веснін В.В., Фадєєв О.Г., Бурлака В.В., Олійник А.О., Гаркуша М.А.
Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

"Тrauma" Том 18, №3, 2017
Date: 2017.07.12
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Experimental modeling of tuberculous spondylitis
Authors: Голка Г.Г.(1), Веснін В.В.(1), Фадєєв О.Г.(1), Олійник А.О.(1), Данищук З.Н.(2), Новохатська М.Ф.(3)
1 - Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна
2 - ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМНУ», м. Харків, Україна
3 - КЗОЗ «Обласний протитуберкульозний диспансер № 1», м. Харків, Україна

"Тrauma" Том 19, №5, 2018
Date: 2018.11.27
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Діагностика кістково-суглобового туберкульозу на сучасному етапі розвитку медицини (огляд літератури)
Authors: Голка Г.Г., Істомін А.Г., Голка Т.Г., Рябов О.В., Сенчева Т.В., Харківський національний медичний університет, ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків Харківський обласний протитуберкульозний диспансер
"Тrauma" Том 14, №1, 2013
Date: 2013.04.05
Categories: Traumatology and orthopedics, Phthisiatry
Sections: Specialist manual

Back to issue