Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 20, №2, 2019

Back to issue

Prevention of dislocation during hip replacement in patients with dysplastic coxarthrosis

Authors: Лоскутов А.Е., Лоскутов О.А., Рыбка В.Н.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Актуальність. При ендопротезуванні кульшового суглоба (ЕКС) у хворих на диспластичний коксартроз (ДК) частота ревізійних операцій досягає 32–58 %, при цьому частота вивиху ендопротеза (ЕП) коливається, за даними літератури, від 5 до 11 %. Мета роботи: провести аналіз методів профілактики вивихів ендопротеза при ЕКС модульними системами ОРТЕН у хворих на ДК. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням знаходилось 322 хворих із ДК, яким виконано 394 ЕКС. У 361 (91,6 %) випадку використані модульні ендопротези ОРТЕН переважно з безцементним методом фіксації, у тому числі у 329 (89,5 %) випадках — чашки, що загвинчуються, а в 51 (12,9 %) — чашки, що запресовуються. Результати. Проведено оцінку результатів ЕКС у хворих на ДК з урахуванням факторів ризику вивиху ендопротеза та аналіз методик їх профілактики на етапах доопераційної підготовки, проведення операції, вибору чашки та лайнерів з 10°, 20° навісом та фіксованої сфери, а також розробки системи індивідуальної післяопераційної реабілітації хворих. У 170 (48,3 %) випадках були використані лайнери з 10° та 20° навісом, переважно при II, III та IV ступенях ДК. У 12 випадках у хворих із супутнім розладом нервово-м’язової системи та дитячим церебральним паралічем використані лайнери з фіксованою сферою, що забезпечило профілактику вивиху при цьому виді лайнера в усіх випадках. Для усунення гіпермобільності в вузлі тертя ЕП використовували голівки з різною довжиною шийки — від –3 до +12 мм. При проведенні функціональних проб звертали увагу на наявність імпіджменту голівки ЕП з лайнером та параартикулярними осифікатами, які видаляли. Використовували диференційовані індивідуальні програми реабілітації з відновленням тонусу м’язів і чередуванням активної та пасивної ЛФК за допомогою мотошин. Залежно від обсягу реконструктивного ендопротезування повне навантаження дозволяли через 4–12 тижнів після операції. У 7 (1,8 %) випадках спостерігали вивихи ЕП, у 2 — на ранньому післяопераційному етапі у зв’язку з порушенням режиму та у 5 — на етапах пізньої реабілітації. У всіх випадках вивих вправляли та тимчасово до 3 тижнів фіксували колінний суглоб ортезом для попередження збиткових рухів. У 3 випадках проведено ревізію чашок зі зміною їх положення і встановленням лайнера з 20° навісом, а в 1 випадку з рецидивуючим вивихом встановлено лайнер з фіксуючою сферою. Висновки. Ризик вивиху ЕП після ЕКС у хворих на ДК пов’язаний з грубими анатомічними зміненнями кульшового суглоба та наявністю факторів ризику, які потрібно ретельно аналізувати і враховувати. Доопераційна підготовка до ЕКС хворих на ДК передбачає проведення комплексу реабілітаційних процедур щодо відновлення тонусу м’язів та навичок поведінки в післяопераційному періоді. Серед інтраопераційних факторів профілактики вивиху ЕП слід звернути увагу на зниження травматичності втручання, збереження анатомічних структур та їх відновлення, диференційований вибір ацетабулярного компонента, його позиції та використання 10°, 20° лайнерів або лайнерів з фіксованою сферою. Особливу роль відіграють індивідуальні програми реабілітації хворих після операції.

Актуальность. При эндопротезировании тазобедренного сустава (ЭТС) у больных с диспластическим коксартрозом (ДК) частота ревизионных операций достигает 32–58 %, при этом частота вывиха эндопротеза (ЭП) колеблется, по данным литературы, от 5 до 11 %. Цель работы: провести анализ методов профилактики вывихов эндопротеза при ЭТС модульными системами ОРТЭН у больных с ДК. Материалы и методы. Под нашим наблюдением находилось 322 больных с ДК, которым выполнено 394 ЭКС. В 361 (91,6 %) случае использованы модульные эндопротезы ОРТЭН преимущественно с бесцементным методом фиксации, в том числе в 329 (89,5 %) случаях — чашки с резьбой, а в 51 (12,9 %) — запрессовываемые чашки. Результаты. Проведена оценка результатов ЭТС у больных с ДК с учетом факторов риска вывиха эндопротеза и анализ методик их профилактики на этапах предоперационной подготовки, проведения операции, выбора чашки и лайнеров с 10°, 20° навесом и фиксированной сферы, а также разработки системы индивидуальной послеоперационной реабилитации больных. В 170 (48,3 %) случаях были использованы лайнеры с 10° и 20° навесом, преимущественно при II, III и IV степенях ДК. В 12 случаях у больных с сопутствующим расстройством нервно-мышечной системы и детским церебральным параличом использованы лайнеры с фиксированной сферой, что обеспечило профилактику вывиха при этом виде лайнера во всех случаях. Для устранения гипермобильности в узле трения ЭП использовали головки с разной длиной шейки — от –3 до +12 мм. При проведении функциональных проб обращали внимание на наличие импиджмента головки ЭП с лайнером и параартикулярными оссификатами, которые удаляли. Использовали дифференцированные индивидуальные программы реабилитации с восстановлением тонуса мышц и чередованием активной и пассивной ЛФК с помощью мотошин. В зависимости от объема реконструктивного эндопротезирования полную нагрузку позволяли через 4–12 недель после операции. В 7 (1,8 %) случаях наблюдали вывихи ЭП, в 2 — на раннем послеоперационном этапе в связи с нарушением режима и в 5 — на этапах поздней реабилитации. Во всех случаях вывих вправляли и временно до 3 недель фиксировали коленный сустав ортезом для предупреждения убыточных движений. В 3 случаях проведена ревизия чашек с изменением их положения и установлением лайнера с 20° навесом, а в 1 случае с рецидивирующим вывихом установлен лайнер с фиксирующей сферой. Выводы. Риск вывиха ЭП после ЭТС у больных с ДК связан с грубыми анатомическими изменениями тазобедренного сустава и наличием факторов риска, которые необходимо тщательно анализировать и учитывать. Дооперационная подготовка к ЭТС больных с ДК предусматривает проведение комплекса реабилитационных процедур восстановления тонуса мышц и навыков поведения в послеоперационном периоде. Среди интраоперационных факторов профилактики вывиха ЭП следует обратить внимание на снижение травматичности вмешательства, сохранение анатомических структур и их восстановление, дифференцированный выбор ацетабулярного компонента, его позиции и использование 10°, 20° лайнеров или лайнеров с фиксированной сферой. Особую роль играют индивидуальные программы реабилитации больных после операции.

Background. During hip replacemnt (HR) in patients with dysplastic coxarthrosis (DC), the frequency of revision surgery reaches 32–58 %, and according to literature data, frequency of dislocation of the endoprosthesis varies from 5 to 11 %. The purpose was to analyze the methods of prophylaxis of endoprosthetic dislocations, with HP modular ORTEN systems, in patients with DC. Materials and methods. The study involved 322 patients with DC, undergone 394 HP. In 361 cases (91.6 %), modular endoprosthesis ORTEN were used mainly with non-cement fixation method, including 329 (89.5 %) cases of screwed cups, and in 51 (12.9 %) cases — pressed cups. Results. The results of HR in patients with DC were evaluated taking into account the risk factors for endoprosthetic dislocation. There were analyzed the methods of their prophylaxis at the stages of preoperative preparation, operation, selection of cups and 10°, 20° roof and fixed areas as well as the development of the system of individual postoperative rehabilitation of patients. In 170 (48.3 %) cases, liners with 10° and 20° roofs were used, primary in DC II, III and IV. In 12 cases in patients with concomitant neuromuscular disorders and cerebral palsy, fixed-line liners were used that ensured the prevention of dislocation in this type of liner in all cases. To eliminate hypermobility in the friction unit of the HR, we used heads of different length of the neck from –3 to +12 mm. When performing functional tests, attention was drawn to the presence of an imprint of the head endoprosthesis with a liner and para-articular ossificates have been removed. We used differentiated individual rehab programs to restore muscle tone and alternate active and passive exercise therapy with motorcycle. Depending on the volume of reconstructive endoprosthetics, full load was allowed after 4 to 12 weeks after surgery. In 7 (1.8 %) cases, there were dislocation of the HR, in 2 — in early postoperative perod in connection with regime violation and in 5 — at late rehabilitation stage. In all cases, the dislocations were corrected and temporarily up to 3 weeks fixed the knee joint with an orthesis to prevent decrease movements. In three cases, a revision of cups was conducted with the change of their position and installation of a liner with 20° roof, and in one case with a recurrent dislocation, a liner with a fixing sphere was installed. Conclusions. The risk of dislocations of endoprosthesis after HR in patients with DC associated with gross anatomical changes and the presence of risk factors require careful analysis and examination. Preoperative preparation for HR in patients with DK involves a complex of rehabilitation procedures for the restoration of muscle tone and behavioral skills in the postoperative period. Among intraoperative factors of prophylaxis of endoprosthetic dislocation, attention should be paid to reducing traumatic interference, preservation of anatomical structures and their restoration, differentiated choice of acetabular component, its position and use of 10°, 20° liners or fixed liners. Particular role belongs to individual programs of rehabilitation of patients after surgery.


Keywords

диспластичний коксартроз; ендопротезування; вивихи; профілактика

диспластический коксартроз; эндопротезирование; вывихи; профилактика

dysplastic coxarthrosis; endoprosthetics; dislocation; prophylaxis


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Загородний Н.В. Эндопротезирование тазобедренного сустава. Основы и практика: руководство / Н.В. Загородний. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. — 704 с.

2. Cementless modular total hip arthroplasty with subtrochanteric shortening osteotomy for hips with developmental dysplasia / M. Takao, K. Ozhono, T. Nishii, H. Miki [et al.] // J. Bone Joint Surg. Am. — 2011. — Vol. 93. — P. 548-555.

3. Reconstruction of the acetabulum in total hip arthroplasty using femoral head autografts in developmental dysplasia of the hip / M.D. Shofer, T. Pressel, J. Schmitt, T.J. Heyse [et al.] // J. Orthop. Surg. Res. — 2011. — Vol. 6. — P. 32.

4. Total hip arthroplasty for adult hip dysplasia / B.A. Rogers, S. Garbedian, R.A. Kuchinad [et al.] // J. Bone Joint Surg. — 2012. — Vol. 94-A. — P. 1809-1821.

5. Cementless total hip replacement without femoral osteo-tomy in patients with severe developmental dysplasia of the hip. Minimum 15-year clinical and radiological results / A.M. Imbuldeniya, W.L. Walter, B.A. Zicat, W.K. Walter // J. Bone Joint Surg. — 2014. — Vol. 96-B. — P. 1449-1454.

6. Horst P. The economics of ttotal hip and knee arthroplasty / P. Horst, R.C. Sproul, K.J. Bozic // Techniques in Revision Hop and Knee Arthroplasty. — Philadelphia: Elsevier, 2015. — P. 2-5.

7. Total hip replacement with an uncemented Wagner cone stem for patients with congenital hip dysplasia / R.T. Claramunt, F. Marques, A. Leon, G. Vila [et al.] // Inter. Orthop. (SICOT). — 2011. — Vol. 35. — P. 1767-1770.

8. Harkness J.W. Arthroplasty of the Hip / Ed. by S.T. Canale Campbell’s Operative Orthopaedics. — New-York: Mosby Inc., 1998. — Vol. 1. — P. 297-471.

9. Binazzi R. Equatorial fins enhance press-fit of cementless cups in dysplastic acetabular: comparative results of 3 different models / R. Binazzi // 12th EFFORT Congress. — Copenhagen, Denmark, 2011 — P. 2609.

10. Total hip arthroplasty with shortening subtrochanteric osteotomy in Growe type IV developmental dysplasia / A.J. Krych, J.L. Howard, R.T. Trousdale, M.E. Cabanela [et al.] // J. Bone Joint Surg. Am. — 2010. — Vol. 92(Suppl. 1. Part 2). — P. 178-187.

11. Long-term results of cementless total hip replacement for reversal of hip ankilosis / S.S. Rajaratnam, S.A. Sexron, T.S. Waters, W.L. Walter [et al.] // Hip Inter. — 2009. — Vol. 19, № 2. — P. 120-127.

12. Total hip replacement with an uncemented Wagner cone stem for patients with congenital hip dysplasia / R.T. Claramunt, F. Marques, A. Leon, G. Vila [et al.] // Inter. Orthop. (SICOT). — 2011. — Vol. 35. — P. 1767-1770.

13. The epidemiology of bearing surface usage in total hip arthroplasty in the United States / B.J. Boric, S. Kurtz, E. Lau, K. Ong [et al.] // J. Bone Joint Surg. Am. — 2009. — Vol. 91-A, № 7. — P. 1614-1620.

14. Gösta U. Risk Factors and Treatmant of Dislocations of Total Hip Arthroplasty / U. Gösta // 14 EFFORT Congress. — 2013. — Vol. 13. — P. 209-216.

15. Swedish Hip Arthroplasty Register Annual Report. — 2010. — www.shpr.se.

16. Woo RYG. Dislocation after total hip arthroplasty // J. Bone Joint Surg. Am. — 1982. — № 64. — Р. 1295-1306.

17. Cabanela M.E. Total Hip Arthroplasty in Patients with Neuromuscular Disease / M.E. Cabanela, M. Weber // J. Bone Joint Surg. Am. — 2000. — Vol. 82A. — P. 426-432.

Similar articles

Biomechanical aspects of the development of hip dislocation  after hip arthroplasty
Authors: Масленников С.О., Головаха М.Л.
Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, Украина

"Тrauma" Том 18, №6, 2017
Date: 2018.02.09
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Вывихи после тотального эндопротезирования тазобедренного сустава
Authors: Вакуленко В.М., Вакуленко А.В., Неделько А.А. - Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького, НИИТО
"Тrauma" Том 15, №3, 2014
Date: 2014.07.08
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Особенности эндопротезирования при застарелых переломо-вывихах тазобедренного сустава
Authors: В.А.Филиппенко, А.И.Жигун, О.А.Подгайская - ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов им.М.И.Ситенко» АМН Украины, Харьков, Украина
"Тrauma" Том 11, №2, 2010
Date: 2011.08.29
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Differential approach to the choice of femoral component in arthroplasty of patients with dysplastic coxarthrosis
Authors: Лоскутов О.А., Лоскутов А.Е., Синегубов Д.А., Фурманова К.С.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина

"Тrauma" Том 19, №4, 2018
Date: 2018.09.26
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches

Back to issue