Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" Том 14, №3, 2019

Back to issue

Comparing the impact of different modes of ventilation on cerebral blood flow in term infants with hypoxic-ischemic encephalopathy

Authors: Сурков Д.М.
КЗ «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня ДОР», м. Дніпро, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Актуальність. На сьогодні немає результатів великих рандомізованих контрольованих досліджень, які порівнювали би диференційований вплив різних режимів штучної вентиляції легень на стан церебральної перфузії у новонароджених із гіпоксично-ішемічною енцефалопатією (ГІЕ). Перспективним є застосування нового режиму вентиляції Neurally Adjusted Ventilatory Assist (NAVA), що вже довів свої переваги у недоношених немовлят. Мета дослідження: порівняти вплив Neurally Adjusted Ventilatory Assist та інших режимів штучної вентиляції легень на стан мозкового кровотоку в гострому періоді ГІЕ у доношених новонароджених. Матеріали та методи. Досліджено 205 доношених новонароджених із гіпоксично-ішемічною енцефалопатією за Sarnat II–III ст. в терміні ≤ 72 годин після пологів. Немовлята були рандомізовані на досліджувану групу із застосуванням NAVA (n = 16) та групу контролю (n = 189), до якої ввійшли такі режими вентиляції, як PC, SIMV/PSV та PRVC. Проведений мультиваріантний дисперсійний аналіз впливу NAVA та інших режимів вентиляції на стан церебральної перфузії в гострому періоді неонатальної гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. Результати. На третій день лікування наприкінці періоду терапевтичної гіпотермії та початку зігрівання отримана вірогідна відмінність між групами щодо допплерівського індексу мозкового кровотоку RI (0,70 [0,67–0,74] у групі NAVA та 0,66 [0,58–0,72] у групі контролю, р = 0,021) і пульсаційного індексу РІ (1,3 [1,2–1,5] в групі NAVA та 1,2 [1,0–1,40] в групі контролю, р = 0,032). Також результати тесту ANOVA підтвердили, що порівняно з іншими режимами вентиляції NAVA мав статистично вірогідний позитивний вплив на 2-й і 3-й день спостереження як на величину RI (р = 0,009), так і на РІ (р = 0,012). Висновки. Режим вентиляції Neurally Adjusted Ventilatory Assist має кращий вплив на індекси церебральної перфузії у доношених новонароджених у гострому періоді ГІЕ порівняно з традиційними режимами PC, SIMV/PSV та PRVC.

Актуальность. На сегодняшний день нет опубликованных результатов крупных рандомизированных контролируемых исследований, которые сравнивали бы дифференцированное влияние различных режимов искусственной вентиляции легких на состояние церебральной перфузии у новорожденных с гипоксически-ишемической энцефалопатией (ГИЭ). Перспективным является применение нового режима вентиляции Neurally Adjusted Ventilatory Assist (NAVA), который уже доказал свои преимущества у недоношенных младенцев. Цель исследования: сравнить влияние Neurally Adjusted Ventilatory Assist и других режимов искусственной вентиляции легких на состояние мозгового кровотока в остром периоде ГИЭ у доношенных новорожденных. Материалы и методы. В исследование включено 205 доношенных новорожденных с гипоксически-ишемической энцефалопатией по Sarnat II–III ст. в сроке ≤ 72 часов после родов. Младенцы были рандомизированы на исследуемую группу с применением NAVA (n = 16) и группу контроля (n = 189), в которую вошли такие режимы вентиляции, как PC, SIMV/PSV и PRVC. Проведен мультивариантный дисперсионный анализ влияния NAVA и других режимов вентиляции на состояние церебральной перфузии в остром периоде неонатальной гипоксически-ишемической энцефалопатии. Результаты. На третий день лечения в конце периода терапевтической гипотермии и начала согревания получено достоверное различие между группами в отношении допплеровского индекса мозгового кровотока RI (0,70 [0,67–0,74] в группе NAVA и 0,66 [0,58–0,72] в группе контроля, р = 0,021) и пульсационного индекса РІ (1,3 [1,2–1,5] в группе NAVA и 1,2 [1,0–1,40] в группе контроля, р = 0,032). Также результаты теста ANOVA подтвердили, что по сравнению с другими режимами вентиляции NAVA имел статистически достоверное положительное влияние на 2-й и 3-й день наблюдения как на величину RI (р = 0,009), так и на РІ (р = 0,012). Выводы. Режим вентиляции Neurally Adjusted Ventilatory Assist продемонстрировал положительное влияние на индексы церебральной перфузии у доношенных новорожденных в остром периоде ГИЭ по сравнению с традиционными режимами PC, SIMV/PSV и PRVC.

Background. To date, there are no published results of large randomized controlled studies compared the differentiated influence of different modes of ventilation on cerebral perfusion in newborns with hypoxic-ischemic encephalopathy (HIE). New mode of ventilation named neurally adjusted ventilatory assist (NAVA) looks promising on this field, because it has already proved its advantages in premature babies. The purpose was to compare the impact of neurally adjusted ventilatory assist and other modes of ventilation on cerebral blood flow in the acute period of HIE in full-term neonates. Materials and methods. Data of 205 term infants with hypoxic-ischemic encephalopathy Sarnat stage II–III was collected during ≤ 72 hours of life. All the infants were randomized into the group of NAVA (n = 16) and the control group (n = 189), which included such modes of ventilation as pressure control (PC), synchronized intermittent-mandatory ventilation/pressure support ventilation (SIMV/PSV) and pressure-regulated volume control (PRVC). A multivariate dispersion analysis of the impact of NAVA and other modes of ventilation on cerebral perfusion during the acute period of neonatal hypoxic-ischemic encephalopathy was performed. Results. A significant difference was found between groups on day 3 of treatment at the end of the period of therapeutic hypothermia and the rewarming beginning in terms of Doppler resistive index (RI) of cerebral blood flow (0.70 [0.67–0.74] in the NAVA group and 0.66 [0.58–0.72] in the control group; p = 0.021) and the pulsatile index (PI) (1.3 [1.2–1.5] in the NAVA group and 1.2 [1.0–1.40] in the control group; p = 0.032). Also, analysis of variance results confirmed that compared with other ventilation modes, NAVA had a statistically significant positive influence both on the RI (p = 0.009) and on the PI (p = 0.012) at days 2 and 3 of observation. Conclusions. The neurally adjusted ventilatory assist demonstrated a positive impact on cerebral perfusion indices in full-term newborns during the acute HIE period compared with traditional modes of ventilation: PC, SIMV/PSV and PRVC.


Keywords

гіпоксія; енцефалопатія; новонароджені; вентиляція; індекс резистентності; NAVA

гипоксия; энцефалопатия; новорожденные; вентиляция; индекс резистентности; NAVA

hypoxia; encephalopathy; neonates; ventilation; resistant index; neurally adjusted ventilatory assist

Стаття є частиною дисертаційної роботи, що планується на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук, «Нейроресусцитація та нейропротекція при тяжких перинатальних гіпоксично-ішемічних ураженнях головного мозку у доношених новонароджених». Шифр НДР (ДКР) ІН.03.11.

Актуальність

Респіраторна підтримка вважається одним із головних компонентів інтенсивної терапії доношених новонароджених з помірною або тяжкою гіпоксично-ішемічною енцефалопатією (ГІЕ). Спонтанне дихання з підтримкою СРАР (Continuous Positive Airway Pressure) розглядається тільки при легкій формі ГІЕ або як компонент респіраторної підтримки після екстубації трахеї [1, 2]. Більшість авторів рекомендують проведення штучної вентиляції легень (ШВЛ) протягом періоду лікувальної гіпотермії та раннього періоду після зігрівання в середньому 3–5 днів [3–5].

Традиційно у новонароджених застосовується вентиляція з контролем тиску в дихальних шляхах, на противагу дорослим, у яких більше поширена вентиляція, контрольована об’ємом. Перевагою ШВЛ з контролем тиску (Pressure Control ventilation, PC) вважається перш за все рівномірне розподілення газу в негомогенних легенях, де ділянки ателектазів чергуються з легеневою тканиною з низьким комплайєнсом та високою резистентністю [6]. Недоліком такого підходу стосовно церебральної перфузії є той феномен, що дихальний об’єм стає похідною величиною, що може призводити до значних коливань рівня СО2 [7, 8]. З іншого боку, вентиляція з контролем об’єму (Volume Control ventilation, VC), хоча і забезпечує сталий хвилинний об’єм вентиляції та, відповідно, щільний контроль гіпокапнії або гіперкапнії, пов’язується у новонароджених з великим відсотком вентилятор-асоційованих ускладнень, баротравмою та синдромом витоку повітря (пневмоторакс, пневмоперикард) [9, 10]. Одним із напрямків вирішення цієї дилеми стала розробка низкою виробників так званих гібридних режимів, регульованих за тиском, але з цільовим контролем дихального об’єму (Volume targeted ventilation) [11–13].

Серед режимів штучної вентиляції легень, що застосовуються у новонароджених, найбільш поширеними є такі:

— Pressure Control ventilation — вентиляція, контрольована за тиском в дихальних шляхах [14–16];

— Synchronized Intermittent Mandatory Ventilation (SIMV) — синхронізована періодична примусова вентиляція [17, 18];

— Pressure Support ventilation (PS) — вентиляція з підтримкою тиску в дихальних шляхах [19–21];

— Pressure Regulated Volume Control (PRVC) — контрольована за об’ємом вентиляція з регулюванням тиску в дихальних шляхах [12, 13, 22].

Альтернативою може бути новітній режим вентиляції Neurally Adjusted Ventilatory Assist (NAVA), який ґрунтується на реєстрації трансдіафрагмального збудження n. phrenicus (Electrical activity of diaphragm, Edi-сигнал), вимірюванні його пікової амплітуди та розрахунку підтримки тиску в дихальних шляхах залежно від величини спонтанного дихального патерну. Протягом дихального циклу встановлюється постійна величина PEEP (Positive End Expiratory Pressure), а величина Pressure Support розраховується як добуток величини сигналу Edi (μV) на величину тиску підтримки (NAVA level, см вод.ст.)
[23, 24]. Перевагами цього режиму вважають:

— оптимальну синхронізацію роботи апарату ШВЛ з пацієнтом [25];

— зменшення потреби в седативних препаратах [26];

— відсутність пікових коливань рівня СО2, оскільки хвилинний об’єм дихання повністю залежить від дихальної активності пацієнта [27];

— зменшення вентилятор-асоційованих ускладнень [28];

— скорочення тривалості штучної вентиляції легень [29];

— легке відлучення від ШВЛ, менший відсоток реінтубацій [30].

Існує достатня кількість досліджень застосування режиму NAVA у немовлят, як доношених, так і недоношених [31–34], але його вплив на церебральну перфузію порівняно з традиційними режимами практично не вивчений.

Мета дослідження: порівняти вплив NAVA та інших режимів штучної вентиляції легень на стан мозкового кровотоку в гострому періоді ГІЕ у доношених новонароджених.

Матеріали та методи

Було проведене проспективне одноцентрове рандомізоване контрольоване дослідження у 205 доношених немовлят, які у 2012–2017 рр. перебували на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених КЗ «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня ДОР» з діагнозом «тяжка гіпоксично-ішемічна енцефалопатія» (P91.6 за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду).

Критерії включення: доношені новонароджені гестаційного віку 37–42 тижні та масою тіла ≥ 2500 г із оцінкою за Апгар при народженні менше 7 балів та ГІЕ за Sarnat II–III ст., післянатальний вік до 72 годин після пологів.

Критерії виключення: вроджені вади розвитку серця та центральної нервової системи, нейроінфекції, підтверджені пологові травми, гестаційний вік < 37 тижнів, маса тіла при народженні < 2500 г, післянатальний вік більше 72 годин після пологів.

Діагноз «гіпоксично-ішемічна енцефалопатія» встановлювався відповідно до Наказу МОЗ України від 08.06.2007 № 312 «Про затвердження клінічного Протоколу з первинної реанімації та післяреанімаційної допомоги новонародженим» та Наказу МОЗ України від 28.03.2014 № 225 «Уніфікований клінічний протокол «Початкова, реанімаційна та післяреанімаційна допомога новонародженим в Україні» за шкалою Sarnat (Sarnat H.B., Sarnat M.S., 1976, у модификации Hill A., Volpe I.I., 1994).

Етапи дослідження: перший день лікування, на 2-гу та 3-тю добу дослідження.

Усім дітям проводилась рутинна інтенсивна терапія відповідно до Наказу МОЗ України від 28.03.2014 № 225 «Уніфікований клінічний протокол «Початкова, реанімаційна та післяреанімаційна допомога новонародженим в Україні», що включала раннє застосування терапевтичної гіпотермії 33–35 °С протягом 72 годин.

Методом відкритої простої рандомізації новонароджені були розподілені на групу із застосуванням NAVA (n = 16) і групу контролю (n = 189), в яку ввійшли такі режими вентиляції, як PC, SIMV/PSV та PRVC.

На всіх етапах дослідження немовлятам проводилась стандартна нейросонографія з визначенням лінійних швидкостей мозкового кровотоку (максимальна систолічна швидкість (Vs), см/с; максимальна діастолічна швидкість (Vd), см/с; середня швидкість (Vm); см/с) у передній мозковій артерії (Arteria Сerebri Anterior, ACA), з подальшим розрахунком індексів RI та PI [35–37].

RI — індекс резистентності мозкових судин Пурсело (Pourcelot Resistive Index) [38]: RI = (Vs – Vd) / Vs.

PI — пульсаційний індекс Гослінга мозкового кровотоку (Gosling Pulsatility Index) [39]: PI = (Vs – – Vd) / Vm, де Vm = (Vs + 2 • Vd) / 3.

Статистичну обробку матеріалів дослідження було проведено з використанням пакету програмного забезпечення JASP 0.9.0.1 (Amsterdam, The Netherlands, 2018) відповідно до загальноприйнятих стандартів математичної статистики. Перед статистичною обробкою всі дані були перевірені на нормальність розподілу із застосуванням W-тесту Шапіро — Вілкса. Для параметричних даних первинна статистична обробка включала розрахунок середньої величини та стандартного відхилення (Mean ± SD). Для непараметричних даних первинна статистична обробка включала розрахунок медіани M, 25% та 75% перцентилів. Для статистичного порівняння значень досліджуваних груп використовували U-критерій Манна — Уїтні (Mann-Whitney U-test). Для визначення вірогідності впливу на досліджуваний результативний показник кожного із факторів був проведений мультиваріантний дисперсійний аналіз ANOVA (Analysis of Variances). Критерій р < 0,05 був прийнятий як значущий у всіх тестах.

Результати

Усього проаналізовані результати лікування 205 доношених новонароджених, середній гестаційний вік у тижнях становив 39,6 ± 1,4 [37–42] року, маса тіла при народженні — 3573 ± 549 [2440–5300] г. За статевою ознакою 128 немовлят (62,4 %) були хлопчики та 77 (37,6 %) — дівчатка. У перші 0–6 годин від народження до відділення надійшли 56 дітей (27,4 %), у період 6–24 години — 144 (70,2 %), 24–72 години — 5 (2,4 %). 28-денна летальність становила 3 з 205 дітей (1,46 %). У 82 випадках (40 %) відбулися перші пологи, у 123 (60 %) — повторні. Частота кесаревих розтинів — 42 з 205 немовлят (20,5 %). Із 42 народжених кесаревим розтином 17 (40,5 %) — уперше народжені та 25 (59,5 %) — при повторних пологах (р = 0,994). Оцінка за Апгар становила на 1-й хвилині 4,04 ± 2,27 бала; на 5-й хвилині — 5,88 ± 1,82 бала; на 20-й хвилині (n = 56) — 6,29 ± 1,19 бала. При надходженні дітям визначався рівень лактату, що становив 7,93 ± 5,44 [0,9–25,1] ммоль/л, це дозволило підтвердити факт перенесеної анте- та інтранатальної гіпоксії.

Порівняння впливу режиму вентиляції NAVA та інших режимів контрольної групи на допплерівські індекси мозкового кровотоку наприкінці 72-годинного періоду лікувальної гіпотермії та початку зігрівання наведено в табл. 1.

Наведені у табл. 1 дані демонструють вірогідно більш високі показники як RI (р = 0,021), так і РІ (р = 0,032) в досліджуваній групі із застосуванням режиму NAVA порівняно з групою контролю. Це свідчить про менший негативний вплив вентиляції на церебральний кровообіг при її проведенні в режимі Neurally Adjusted Ventilatory Assist, ніж у традиційних режимах PC, SIMV/PSV або PRVC.

Але чи дійсно така різниця стосовно допплерівських індексів церебральної перфузії була саме внаслідок використання режиму NAVA, або це був випадковий збіг статистичних даних?

Для перевірки цієї гіпотези був проведений мультиваріантний дисперсійний аналіз ANOVA впливу режиму вентиляції NAVA на показники RI і РІ як на другий, так і на третій день лікування.

Результати тесту впливу режиму вентиляції NAVA на другий день на показники RI на другий і на третій день лікування наведені в табл. 2.

Аналіз даних у табл. 2 продемонстрував відсутність вірогідних відмінностей RI всередині груп як серед тих немовлят, які знаходились на вентиляції NAVA, так і контрольної групи із застосуванням інших традиційних режимів (р = 0,166). Крім того, на фоні проведення вентиляції NAVA не знайдено вірогідної різниці відносно RI на 2-й та 3-й день спостереження (р = 0,847). Проте наступний тест ANOVA виявив статистично значущу відмінність RI саме між досліджуваними групами (р = 0,009).

Результати мультиваріантного дисперсійного аналізу ступеня впливу режиму NAVA на зміни RI у 2-й та 3-й день спостереження порівняно з 0-гіпотезою наведені у табл. 3.

Наведені у табл. 3 результати тесту ANOVA вірогідно свідчать про те, що порівняно з 0-гіпотезою при застосуванні NAVA на 2-й день лікування індекс резистентності мозкових артерій був вірогідно вищим як на 2-й, так і на 3-й день дослідження, і ця закономірність була не випадковою, а саме внаслідок впливу досліджуваного режиму вентиляції.

Наступним кроком було порівняти в аналогічний спосіб дані відносно пульсаційного індексу мозкових судин.

Результати тесту впливу режиму вентиляції NAVA на другий день на показники РI на другий і на третій день лікування наведені в табл. 4.

Аналіз даних у табл. 4 продемонстрував відсутність вірогідних відмінностей РI всередині груп як серед тих немовлят, які знаходились на вентиляції NAVA, так і в контрольній групи із застосуванням інших традиційних режимів (р = 0,051). Подібно до отриманих даних стосовно RI (табл. 2), на фоні проведення вентиляції NAVA так само не знайдено вірогідної різниці відносно РI на 2-й та 3-й день спостереження (р = 0,619). Проте наступний тест ANOVA аналогічно виявив статистично значущу відмінність РI між досліджуваними групами (р = 0,012).

Результати мультиваріантного дисперсійного аналізу ступеня впливу режиму NAVA на зміни РI на 2-й та 3-й день спостереження порівняно з 0-гіпотезою наведені у табл. 5.

Наведені у табл. 5 результати тесту ANOVA, подібно до даних табл. 3 щодо RI, вірогідно свідчили про те, що в групі дітей з NAVA РІ мозкових артерій був вищим порівняно з 0-гіпотезою, й подібно до динаміки RI така закономірність спостерігалась на 2-й і 3-й день дослідження, вірогідно саме через вплив режиму вентиляції NAVA.

Таким чином, треба узагальнити, що застосування режиму вентиляції Neurally Adjusted Ventilatory Assist істотно покращує церебральну перфузію у новонароджених з ГІЕ. Доказом цього є статистично вірогідна відмінність допплерівських індексів мозкового кровотоку RI та РІ, що характеризують стан авторегуляції тонусу церебральних артерій, між немовлятами, які знаходились на вентиляції в режимі NAVA, і тими, які вентилювались в традиційних режимах, а саме PC, SIMV/PSV або PRVC.

Обговорення

Отримані результати частково збігаються з результатами досліджень М. Kallio et al. (2016), які вивчали застосування NAVA при гострому респіраторному дистрес-синдромі у новонароджених та дійшли висновку щодо безпечності його використання, але це дослідження стосувалось недоношених немовлят 28–36 тижнів гестації [24]. Також опубліковані нещодавно результати роботи S. Shetty et al. (2017), які продемонстрували покращення індексу оксигенації (ОІ) при проведенні вентиляції NAVA порівняно з іншими режимами (OI 7,9 на NAVA порівняно з 11,1 на Assist/Control режимі, аналогу РС (p = 0,0007)). Залежність від кисню також була нижчою (FiO2 0,36 vs. 0,45; p = 0,007), але це дослідження так само проводилось у недоношених малюків в терміні гестації 22–27 тижнів [40].

Кокранівський метааналіз досліджень NAVA у новонароджених, проведений T.E. Rossor et al. (2017), не дав ґрунтовного висновку відносно впливу NAVA на мозкову перфузію і наслідки лікування ГІЕ у вигляді церебральної лейкомаляції [29]. Тобто остаточна відповідь на питання, наскільки впливає режим Neurally Adjusted Ventilatory Assist на мозкову перфузію, перебіг та наслідки помірної та тяжкої ГІЕ у доношених новонароджених, потребує додаткових мультицентрових рандомізованих контрольованих досліджень.

Висновки

Режим вентиляції Neurally Adjusted Ventilatory Assist має кращий вплив на індекси церебральної перфузії у доношених новонароджених в гострому періоді ГІЕ порівняно з традиційними режимами PC, SIMV/PSV та PRVC.

Відповідність до етичних стандартів. Дане наукове дослідження визнано таким, що відповідає загальноприйнятим нормам моралі, біоетичним нормам роботи з хворими дитячого віку (Протокол засідання комісії з питань біомедичної етики Дніпропетровської державної медичної академії № 5 від 21 лютого 2011 р.).

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.


Bibliography

1. Foster J.P. Nasal continuous positive airway pressure (nCPAP) for term neonates with respiratory distress / J.P. Foster, A. Buckmaster, L. Sinclair et al. // Cochrane Database of Syst Reviews. — 2015. — Vol. 11. — CD011962. doi: 10.1002/14651858.CD011962.

2. Dewez J.E. Continuous positive airway pressure (CPAP) to treat respiratory distress in newborns in low- and middle-income countries / J.E. Dewez, van den N. Broek // Trop. Doct. — 2017. — Vol. 47(1). — P. 19-22. doi: 10.1177/0049475516630210.

3. Levene M.I. Hypoxic-ischemic encephalopathy // Fanaroff and Martin’s neonatal-perinatal medicine: diseases of the fetus and infant. 9th / Ed. by R.J. Martin, A.A. Fanaroff, M.C. Walsh. — St. Louis, Missoury: Elseiver Mosby Inc, 2011. — P. 952-975.

4. Zanelli S.A., Stanley D.P. Hypoxic-ischemic encephalopathy [Internet]. 2018 [cited 2019 Mar 8]. Available from: https://emedicine.medscape.com/article/973501-overview#a8.

5. Verma P. Respiratory compliance of newborns after birth and their short-term outcomes / P. Verma, A. Kalraiya // Int. J. Contemp. Pediatr. — 2017. — Vol. 4(2). — P. 620-624. doi: 10.18203/2349-3291.ijcp20170720.

6. Goldsmith J.P. Assisted Ventilation of the Neonate / J.P. Goldsmith, E. Karotkin, G. Suresh et al. // Evidence-Based Approach to Newborn Respiratory Care. 6th Edition. — Elsevier, 2017. — 640 p.

7. Tiffany L.B. Assisted ventilation of the neonate / L.B. Tiffany // JAMA. — 2012. — Vol. 307(22). — P. 2437. doi:10.1001/jama.307.22.2437-a.

8. Pappas A. Hypocarbia and adverse outcome in neonatal hypoxic-ischemic encephalopathy / A. Pappas, S. Shankaran, A.R. Laptook et al. // J. Pediatr. — 2011. — Vol. 158(5). — P. 752-758. doi: 10.1016/j.jpeds.2010.10.019.

9. Bancalari E. Advances in respiratory support for high risk newborn infants / E. Bancalari, N. Claure // Maternal Health, Neonatology and Perinatology. — 2015. — Vol. 1. — P. 13. doi: 10.1186/s40748-015-0014-5.

10. Gupta S. Volume ventilation in neonates / S. Gupta, S. Janakiraman // Paediatrics and Child Health. — 2018. — Vol. 8(1). — P. 1-5. doi: 10.1016/j.paed.2017.09.004.

11. Chitty H. Volume-targeted ventilation in newborn infants / H. Chitty, S. Sinha // Clinical Practice. — 2015. — Vol. 11(1). — P. 8-12.

12. Krieger T.J. Volume-targeted ventilation in the neonate: benchmarking ventilators on an active lung model / T.J. Krieger, M. Wald // Pediatr. Crit. Care Med. — 2017. — Vol. 18(3). — P. 241-248. doi: 10.1097/PCC.0000000000001088.

13. Klingenberg C. A comparison of volume-targeted ventilation modes with traditional pressure-limited ventilation modes for newborn babies / C. Klingenberg, K.I. Wheeler, N. McCallion et al. // Cochrane Database Syst. Rev. — 2017. — Vol. 10. — CD003666. doi: 10.1002/14651858.CD003666.pub4.

14. Wang C. Mechanical ventilation modes for respiratory distress syndrome in infants: a systematic review and network meta-analysis / C. Wang, L. Guo, C. Chi et al. // Crit. Care. — 2015. — Vol. 19. — P. 108. doi: 10.1186/s13054-015-0843-7.

15. Greenough A. Synchronized mechanical ventilation for respiratory support in newborn infants / A. Greenough, V. Murthy, A.D. Milner et al. // Cochrane Database Syst. Rev. — 2016. — Vol. 9. — CD000456. doi: 10.1002/14651858.cd000456.pub4.CD000456.

16. Rocha G. Respiratory care for the ventilated neonate / G. Rocha, P. Soares, A. Gonçalves et al. // Canadian Respiratory Journal. — 2018. — Vol. 2018. — Р. e7472964. doi: 10.1155/2018/7472964.

17. Guthrie S.O. A crossover analysis of mandatory minute ventilation compared to synchronized intermittent mandatory ventilation in neonates / S.O. Guthrie, C. Lynn, B.J. Lafleur et al. // J. Perinatol. — 2005. — Vol. 25(10). — P. 643-646. doi: 10.1038/sj.jp.7211371.

18. Claure N. New modes of mechanical ventilation in the preterm newborn: evidence of benefit / N. Claure, E. Bancalari // Arch. Dis. Child Fetal Neonatal Ed. — 2007. — Vol. 92(6). — P. F508-F512. doi: 10.1136/adc.2006.108852.

19. Serra A. Pressure support ventilation in neonatal age: lights and shadows / A. Serra, M. Stronati // Pediatr. Med. Chir. — 2005. — Vol. 27(6). — P. 13-18. PMID: 16922007.

20. Rozé J.C. Pressure support ventilation — a new triggered ventilation mode for neonates / J.C. Rozé, T. Krüger. — Lübeck: Dräger Medizintechnik GmbH, 2015. — 72 p.

21. Hokenson M.A. Neonatal pressure support ventilation: are we doing what we think we are doing? / M.A. Hokenson, E.G. Shepherd // Respiratory Care. — 2014. — Vol. 59(10). — P. 1606-1607. doi: 10.4187/respcare.03616.

22. El-Rahman Ali A.A. Pressure regulated volume controlled ventilation versus synchronized intermittent mandatory ventilation in COPD patients suffering from acute respiratory failure / A.A. El-Rahman Ali, R.A. El-Razik El Wahsha, M.A. El-Sattar Aghaa et al. // Egyptian Journal of Chest Diseases and Tuberculosis. — 2016. — Vol. 65(1). — P. 121-125. doi: 10.1016/j.ejcdt.2015.08.004.

23. Stein H. Application of neurally adjusted ventilatory assist in neonates / H. Stein, K. Firestone // Semin Fetal Neonatal Med. — 2014. — Vol. 19(1). — P. 60-69. doi: 10.1016/j.siny.2013.09.005.

24. Kallio M. Neurally adjusted ventilatory assist (NAVA) in pediatric intensive care-a randomized controlled trial / M. Kallio, O. Peltoniemi, E. Anttila et al. // Pediatr Pulmonol. — 2015. — Vol. 50(1). — P. 55-62. doi: 10.1002/ppul.22995.

25. Ducharme-Crevier L. Neurally adjusted ventilatory assist (NAVA) allows patient-ventilator synchrony during pediatric noninvasive ventilation: a crossover physiological study / L. Ducharme-Crevier, J. Beck, S. Essouri et al. // Crit. Care. — 2015. — Vol. 19. — P. 44. doi: 10.1186/s13054-015-0770-7.

26. Goligher E.C. Update in mechanical ventilation, sedation, and outcomes 2014 / E.C. Goligher, G. Douflé, E. Fan. // Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 2015. — Vol. 191(12). — P. 1367-1373. doi: 10.1164/rccm.201502-0346UP.

27. Liet J.-M. Physiological effects of invasive ventilation with neurally adjusted ventilatory assist (NAVA) in a crossover study / J.-M. Liet, F. Barrière, B. Gaillard-Le Roux et al. // BMC Pediatr. — 2016. — Vol. 16. — P. 180. doi: 10.1186/s12887-016-0717-4.

28. Arca M.J. Current concepts in acute respiratory support for neonates and children / M.J. Arca, M. Uhing, M. Wakeham // Semin. Pediatr Surg. — 2015. — Vol. 24(1). — P. 2-7. doi: 10.1053/j.sempedsurg.2014.11.001.

29. Rossor T.E. Neurally adjusted ventilatory assist for neonatal respiratory support / T.E. Rossor, S. Shetty, A. Greenough // Cochrane Database of Syst. Reviews. — 2016. — Vol. 6. — CD012251. doi: 10.1002/14651858.CD012251.

30. Garcia-Muñoz Rodrigo F. Successful weaning and extubation in the premature newborn using neuraly adjusted ventilatory assist. (Article in Spanish) / F. Garcia-Muñoz Rodrigo, S. Rivero Rodriguez, A. Florido Rodriguez et al. // An. Pediatr. (Barc.). — 2015. — Vol. 82(1). — P. 126-130. doi: 10.1016/j.anpedi.2014.01.024.

31. Piastra M. Neurally adjusted ventilatory assist vs pressure support ventilation in infants recovering fromsevere acute respiratory distress syndrome: Nested study / M. Piastra, D. De Luca, R. Costa et al. // J. Crit. Care. — 2014. — Vol. 29(2). — P. 312. e1-5. doi: 10.1016/j.jcrc.2013.08.006.

32. Beck J. Neurally-adjusted ventilatory assist (NAVA) in children: a systematic review / J. Beck, G. Emeriaud, Y. Liu et al. // Minerva Anestesiol. — 2016. — Vol. 82(8). — P. 874-883. PMID: 26375790.

33. Kadivar M. Neurally Adjusted Ventilatory Assist in neonates: a research study / M. Kadivar, Z. Mosayebi, R. Sangsari et al. // Journal of Comprehensive Pediatrics. — 2018. — Vol. 9(3). — Р. e62297. doi: 10.5812/compreped.62297.

34. Narchi H. Neurally adjusted ventilator assist in very low birthweight infants: Current status / H. Narchi, F. Chedid // World J. Methodol. — 2015. — Vol. 5(2). — P. 62-67. doi: 10.5662/wjm.v5i2.62.

35. Proisy M. Brain perfusion imaging in neonates: an overview / M. Proisy, S. Mitra, C. Uria-Avellana et al. // American Journal of Neuroradiology. — 2016. — Vol. 37(10). — P. 1766-1773. doi: https://doi.org/10.3174/ajnr.A4778.

36. Wong F. Cerebral blood flow measurements in the neonatal brain / F. Wong // Prenatal and Postnatal Determinants of Development. — 2016. — Vol. 109. — P. 69-87. doi: 10.1007/978-1-4939-3014-2_5.

37. Orman G. Neonatal head ultrasonography today: a powerful imaging tool / G. Orman, J.E. Benson, C.F. Kweldam et al. // Journal of Neuroimaging. — 2015. — Vol. 25(1). — P. 31-55. doi: 10.1111/jon.12108.

38. Gerner G.J. Transfontanellar duplex brain ultrasonography resistive indices as a prognostic tool in neonatal hypoxic-ischemic encephalopathy before and after treatment with therapeutic hypothermia / G.J. Gerner, V.J. Burton, A. Poretti et al. // Journal of Perinatology. — 2016. — Vol. 36(3). — P. 202-206. doi: 10.1038/jp.2015.169.

39. Elstad M. Cerebral resistance index is less predictive in hypothermic encephalopathic newborns / M. Elstad, A. Whitelaw, M. Thoresen // Acta Paediatrica. — 2011. — Vol. 100. — P. 1344-1349. doi: 10.1111/j.1651-2227.2011.02327.x.

40. Shetty S. Crossover study of assist control ventilation and neurally adjusted ventilatory assist / Shetty S., Hunt K., Peacock J. et al. // Eur. J. Pediatr. — 2017. — № 176(4). — Р. 509-513. doi: 10.1007/s00431-017-2866-3.


Back to issue