Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Hypertension" №2 (64), 2019

Back to issue

Gout, cardiovascular risks and cardiovascular diseases: crystal confusion

Authors: Головач И.Ю.(1), Егудина Е.Д.(2), Ханюков А.А.(2)
(1) — Клиническая больница «Феофания» Государственного управления делами, г. Киев, Украина
(2) — ГУ «Днепропетровская государственная медицинская академия Министерства здравоохранения Украины», г. Днепр, Украина

Categories: Cardiology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Згідно з безліччю проведених досліджень подагра асоційована з ризиком розвитку серцево-судинних захворювань і смерті, але патогенетичний зв’язок між цими станами залишається не до кінця детермінованим. Зниження частоти виникнення кардіоваскулярних подій при відповідному лікуванні подагри свідчить про причинну роль цієї патології при серцево-судинних захворюваннях. В огляді розглянуті останні дослідження, присвячені взаємозв’язку подагри і патології серцево-судинної системи. Дослідження суперечливі: деякі стверджують, що зниження рівня сечової кислоти в сироватці призводить до зменшення ризику виникнення кардіоваскулярних подій, у той час як інші не демонструють таких переваг контролю гіперурикемії. Невідповідності в дизайні досліджень можуть сприяти цим варіаціям у результатах. Крім того, різні стратегії лікування подагри можуть вплинути на виникнення та прогресування захворювань серцево-судинної системи. Незважаючи на значну кількість дослідницьких даних, отриманих за останні 15 років, залишається неясним, чи є користь для серцево-судинної системи в застосуванні гіпоурикемічної терапії при подагрі. Крім того, необхідні подальші дослідження, щоб уточнити переваги тих чи інших препаратів, що знижують рівень уратів, у зменшенні серцево-судинних ризиків. Препарати, що не впливають на рівень сечової кислоти, але застосовуються в пацієнтів із подагрою, такі як колхіцин і статини, також можуть покращувати результати кардіоваскулярної патології в цій популяції пацієнтів.

Согласно множеству проведенных исследований подагра ассоциирована с риском развития сердечно-сосудистых заболеваний и смерти, но патогенетическая связь между этими состояниями остается не до конца детерминирована. Снижение частоты возникновения кардиоваскулярных событий при соответствующем лечении подагры свидетельствует о причинной роли этой патологии при сердечно-сосудистых заболеваниях. В обзоре рассмотрены последние исследования, посвященные взаимосвязи подагры и патологии сердечно-сосудистой системы. Исследования противоречивы: некоторые утверждают, что снижение уровня мочевой кислоты в сыворотке приводит к уменьшению риска возникновения кардиоваскулярных событий, в то время как другие не демонстрируют таких преимуществ контроля гиперурикемии. Несоответствия в дизайне исследований могут способствовать этим вариациям в результатах. Кроме того, различные стратегии лечения подагры могут повлиять на возникновение и прогрессирование заболеваний сердечно-сосудистой системы. Несмотря на значительное количество исследовательских данных, полученных за последние 15 лет, остается неясным, есть ли польза для сердечно-сосудистой системы в применении гипоурикемической терапии при подагре. Кроме того, необходимы дальнейшие исследования, чтобы уточнить преимущества тех или иных препаратов, снижающих уровень уратов, в уменьшении сердечно-сосудистых рисков. Препараты, не влияющие на уровень мочевой кислоты, но применяющиеся у пациентов с подагрой, такие как колхицин и статины, также могут улучшать исходы кардиоваскулярной патологии в этой популяции пациентов.

According to the results of numerous studies, gout is associated with the risk of cardiovascular morbidity and morta-lity, but the pathogenetic relationship between these conditions remains not fully clarified. The reduced incidence of cardiovascular events with appropriate treatment of gout indicates the causative role of gout in cardiovascular diseases. We reviewed recent studies that address the relationship between gout and cardiovascular disease. The results of studies are contradictory: some of them show that lowering serum uric acid levels reduces the risk of cardiovascular events, while others do not demonstrate such benefits in controlling hyperuricemia. Inconsistencies in study design may contribute to these variations in outcome. Additionally, different gout treatment strategies may affect the occurrence and progression of the cardiovascular diseases. Despite an abundance of data generated for the last 15 years, it remains unclear whether treating gout with urate-lowering therapy provides a cardiovascular benefit. Additionally, further studies are needed to clarify whether different urate-lowering drugs confer different cardiovascular risks or benefits. The agents without urate-lowering effect used for gout or commonly used in gout patients, such as colchicine and statins, may also improve cardiovascular outcomes in this population.


Keywords

серцево-судинні захворювання; подагра; гіперурикемія; кардіоваскулярні ризики; сечова кислота; огляд

сердечно-сосудистые заболевания; подагра; гиперурикемия; кардиоваскулярные риски; мочевая кислота; обзор

cardiovascular diseases; gout; hyperuricemia; cardiovascular risks; uric acid; review


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Roddy E., Choi H. Epidemiology of Gout // Rheum. Dis. Clin. North Am. — 2014. — Vol. 40, № 2. — P. 155–175.

2. Keenan R.T., O’Brien W.R., Lee K.H. et al. Prevalence of contraindications and prescription of pharmacologic therapies for gout // Am. J. Med. — 2011. — Vol. 124, № 2. —
P. 155–163.

3. Fisher M.C., Rai S.K., Lu N. et al. The unclosing premature mortality gap in gout: a general population–based study // Ann. Rheum. Dis. — 2017. — Vol. 76. — P. 1289–
1294.

4. Teng G.G., Ang L.W., Saag K.G. et al. Mortality due to co–ronary heart disease and kidney disease among middle–aged and elderly men and women with gout in the Singapore Chinese Health Study // Ann. Rheum. Dis. — 2012. — Vol. 71. —
P. 924–928.

5. Liang C.W., Islam M.M., Poly T.N. et al. Association between gout and cardiovascular risk: a nation–wide case–control study // Joint Bone Spine. — 2018. — Vol. 1297–319X (18). — P. 30139–8.

6. Singh J.A., Cleveland J.D. Gout and the risk of myocardial infarction in older adults: a study of Medicare recipients // Arthritis Res. Ther. — 2018. — Vol. 20, № 1. — P. 109.

7. Disveld IJ.M., Fransen J., Rongen G.A. et al. Crystal–proven gout and characteristic gout severity factors are associated with cardiovascular disease // J. Rheumatol. — 2018. — Vol. 45, № 6. — P. 858–863.

8. Andres M., Bernal J.A., Sivera F. et al. Cardiovascular risk of patients with gout seen at rheumatology clinics following a structured assessment // Ann. Rheum. Dis. — 2017. — Vol. 76, № 7. — P. 1263–1268.

9. Singh J.A. When gout goes to the heart: does gout equal a cardiovascular disease risk factor? // Ann. Rheum. Dis. — 2015 — Vol. 74, № 4. — P. 631–634.

10. Kang D.H., Ha S.K. Uric Acid Puzzle: Dual Role as Anti–oxidantand Pro–oxidant // Electrolyte Blood Press. — 2014. — Vol. 12, № 1. — P. 1–6.

11. Синяченко О.В., Федоров Д.М., Ермолаева М.В., Пилипенко В.В. Метаболические факторы, определяющие эффективность гипоурикемического лечения подагрического артрита // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2018. — № 8 (3). — C. 124–128.

12. Шуба Н.М., Воронова Т. Д. Подагра — мультиморбидная патология // Український ревматологічний журнал. — 2015. — № 1 (59). — C. 72–83.

13. Glantzounis G.K., Tsimoyiannis E.C., Kappas A.M., Galaris D.A. Uric acid and oxidative stress // Curr. Pharm. Des. — 2005. — Vol. 11, № 32. — P. 4145–51.

14. George J., Carr E., Davies J. et al. High–dose allopurinol improves endothelial function by profoundly reducing vascular oxidative stress and not by lowering uric acid // Circulation. — 2006. — Vol. 114, № 23. — P. 2508–16.

15. Sánchez–Lozada L.G., Tapia E. et al. Treatment with the xanthine oxidase inhibitor febuxostat lowers uric acid and alleviates systemic and glomerular hypertension in experimental hyperuricaemia // Nephrol. Dial. Transplant. — 2008. — Vol. 23, № 4. — P. 1179–85.

16. Єгудіна Є.Д., Ханюков О.О., Калашникова О.С. Артеріальна гіпертензія у пацієнтів з гіперурикемією: основи патогенезу, клінічне значення, діагностика, підходи до лікування // Артеріальна гіпертензія. — 2018. — № 3 (59). — С. 21–33.

17. Borghi C., Ros ei E.A., Bardin T. et al. Serum uric acid and the risk of cardiovascular and renal disease // Hypertens. — 2015. — Vol. 33, № 9. — P. 1729–41.

18. Головач И.Ю. Гиперурикемия, подагра и артериальная гипертензия: простое совпадение или закономерное сочетание? // Здоров’я України. Тематический номер «Кардиология. Кардиохирургия. Ревматология». — 2014. — № 4 (35). — С. 59–61.

19. Kanbay M., Segal M., Afsar B. et al. The role of uric acid in the pathogenesis of human cardiovascular disease // Heart. — 2013. — Vol. 99, № 11. — P. 759–66.

20. Tuttle K.R., Short R.A., Johnson R.J. Sex differences in uric acid and risk factors for coronary artery disease // Am. J. Cardiol. — 2001. — Vol. 87, № 12. — P. 1411–4.

21. Iribarren C., Folsom A.R., Eckfeldt J.H. et al. Correlates of uric acid and its association with asymptomatic carotid atherosclerosis: the ARIC Study. Atherosclerosis Risk in Communities // Ann. Epidemiol. — 1996. — Vol. 6, № 4. — P. 331–40.

22. Mutluay R., Deger S.M., Bahadir E. et al. Uric acid is an important predictor for hypertensive early atherosclerosis // Adv. Ther. — 2012. — Vol. 29, № 3. — P. 276–86.

23. Cicero A.F., Salvi P., D'Addato S. et al. Association between serum uric acid, hypertension, vascular stiffness and subclinical atherosclerosis: data from the Brisighella Heart Study. Heart Study group // J. Hypertens. — 2014. — Vol. 32, № 1. — P. 57–64.

24. Kang D.H., Park S.K., Lee I.K., Johnson R.J. Uric acid–induced C–reactive protein expression: implication on cell proli–feration and nitric oxide production of human vascular cells //
J. Am. Soc. Nephrol. — 2005. — Vol. 16, № 12. — P. 3553–62.

25. Corry D.B., Eslami P., Yamamoto K. et al. Uric acid stimulates vascular smooth muscle cell proliferation and oxidative stress via the vascular renin–angiotensin system // J. Hypertens. — 2008. — Vol. 26, № 2. — P. 269–75.

26. George J., Struthers A.D. The role of urate and xanthine oxidase inhibitors in cardiovascular disease // Cardiovasc. Ther. — 2008. — Vol. 26, № 1. — P. 59–64.

27. Iwashima Y., Horio T., Kamide K., Rakugi H., Ogihara T., Kawano Y. Uric acid, left ventricular mass index, and risk of cardiovascular disease in essential hypertension // Hypertension. — 2006. — 47 (2). — 195–202. doi:10.1161/01.HYP.0000200033.14574.14

28. Corry D.B., Eslami P., Yamamoto K., Nyby M.D., Makino H., Tuck M.L. Uric acid stimulates vascular smooth muscle cell proliferation and oxidative stress via the vascular renin–angiotensin system // J. Hypertens. — 2008. — 26 (2). — 269–75. doi: 10.1097/HJH.0b013e3282f240bf.

29. Yu M.A., Sánchez–Lozada L.G., Johnson R.J., Kang D.H. Oxidative stress with an activation of the renin–angiotensin system in human vascular endothelial cells as a novel mechanism of uric acid–induced endothelial dysfunction // J. Hypertens. — 2010. — Vol. 28, № 6. — P. 1234–42.

30. Cheng T.H., Lin J.W., Chao H.H. et al. Uric acid activates extracellular signal–regulated kinases and thereafter endothelin–1 expression in rat cardiac fibroblasts // Int. J. Cardiol. — 2010. — Vol. 139, № 1. — P. 42–9.

31. Vlachopoulos C., Xaplanteris P., Vyssoulis G. et al. Association of serum uric acid level with aortic stiffness and arterial wave reflections in newly diagnosed, never–treated hypertension // Am. J. Hypertens. — 2011. — Vol. 24, № 1. — P. 33–9.

32. Krishnan E., Hariri A., Dabbous O., Pandya B.J. Hyperuricemia and the echocardiographic measures of myocardial dysfunction // Congest Heart Fail. — 2012. — Vol. 18, № 3. — P. 138–43.

33. Matsumura K., Ohtsubo T., Oniki H. et al. Gender–related association of serum uric acid and left ventricular hypertrophy in hypertension // Circ. J. — 2006. — Vol. 70, № 7. — P. 885–8.

34. Bose B., Badve S.V., Hiremath S.S. et al. Effects of uric acid–lowering therapy on renal outcomes: a systematic review and meta–analysis // Nephrol. Dial. Transplant. — 2014. — Vol. 29. — P. 406–13.

35. Jalal D.I., Chonchol M., Chen W. et al. Uric acid as a target of therapy in CKD // Am. J. Kidney Dis. — 2013. — Vol. 61. — P. 134–46.

36. Richette P., Doherty M., Pascual E. et al. 2016 updated EULAR evidence–based recommendations for the management of gout // Ann. Rheum. Dis. — 2017. — Vol. 76, № 1. —
P. 29–42.

37. Khanna D., Khanna P.P., Fitzgerald J.D. et al. 2012 American College of Rheumatology guidelines for management of gout. Part 2: therapy and antiinflammatory prophylaxis of acute gouty arthritis // Arthritis Care Res. (Hoboken). — 2012. — Vol. 64, № 10. — P. 1447–61.

38. Lottmann K., Chen X., Schädlich P.K. Association between gout and all–cause as well as cardiovascular mortality: a systematic review // Curr. Rheumatol. Rep. — 2012. — Vol. 14, № 2. — P. 195–203.

39. Fang J., Alderman M.H. Serum uric acid and cardiovascular mortality the NHANES I epidemiologic follow–up study, 1971–1992. National Health and Nutrition Examination Survey // MH JAMA. — 2000. — Vol. 283, № 18. — P. 2404–10.

40. Kuo C.F., See L.C., Yu K.H. et al. Significance of serum uric acid levels on the risk of all–cause and cardiovascular mortality // Rheumatology (Oxford). — 2013. — Vol. 52, № 1. — P. 127–34.

41. Sega R., Facchetti R., Bombelli M. et al. Prognostic value of ambulatory and home blood pressures compared with office blood pressure in the general population: follow–up results from the Pressioni Arteriose Monitorate e Loro Associazioni (PAMELA) study // Circulation. — 2005. — Vol. 111, № 14. — P. 1777–83.

42. Bombelli M., Ronchi I., Volpe M. et al. Prognostic value of serum uric acid: new–onset in and out–of–office hypertension and long–term mortality // J. Hypertens. — 2014. — Vol. 32, № 6. — P. 1237–44.

43. Verdecchia P., Schillaci G., Reboldi G. et al. Relation between serum uric acid and risk of cardiovascular disease in essential hypertension. The PIUMA study // Hypertension. — 2000. — Vol. 36, № 6. — P. 1072–8.

44. Grassi G., Cifkova R., Laurent S. et al. Blood pressure control and cardiovascular risk profile in hypertensive patients from central and eastern European countries: results of the BP–CARE study // Eur. Heart J. — 2011. — Vol. 32, № 2. — P. 218–25.

45. Freedman D.S., Williamson D.F., Gunter E.W. et al. Relation of serum uric acid to mortality and ischemic heart disease: the NHANES I Epidemiologic Follow–up Study // Am. J. Epidemiol. — 1995. — Vol. 141. — P. 637–44.

46. George J., Struthers A.D. The role of urate and xanthine oxidase inhibitors in cardiovascular disease // Cardiovasc Ther. — 2008. — Vol. 26. — P.59–64.

47. Kim S.Y., Guevara J.P., Kim K.M. et al. Hyperuricemia and coronary heart disease: a systematic review and meta–analysis // Arthritis Care Res. — 2010. — Vol. 62. — P. 170–80.

48. Carnes C.A., Chung M.K., Nakayama T. et al. Ascorbate attenuates atrial pacing–induced peroxynitrite formation and electrical remodeling and decreases the incidence of postoperative atrial fibrillation // Circ. Res. — 2001. — Vol. 89. — P. 32–38.

49. Shimano M., Shibata R., Inden Y. et al. Reactive oxidative metabolites are associated with atrial conduction disturbance in patients with atrial fibrillation // Heart Rhythm. — 2009. — Vol. 6, № 7. — P. 935–40.

50. Letsas K.P., Korantzopoulos P., Filippatos G.S. et al. Uric acid elevation in atrial fibrillation // J. Cardiol. — 2010. — Vol. 51, № 3. — P. 209–13.

51. Charles B.A., Shriner D., Doumatey A. et al. A genome–wide association study of serum uric acid in African Americans // BMC Med. Genomics. — 2011. — Vol. 4. — P. 17.

52. Liu T., Zhang X., Korantzopoulos P. et al. Uric acid levels and atrial fibrillation in hypertensive patients // Intern. Med. — 2011. — Vol. 50, № 8. — P. 799–803.

53. Tamariz L., Hernandez F., Bush A. et al. Association between serum uric acid and atrial fibrillation: a systematic review and meta–analysis // Heart Rhythm. — 2014. — Vol. 11, № 7. — P. 1102–8.

54. Hamaguchi S., Furumoto T., Tsuchihashi–Makaya M. et al. Hyperuricemia predicts adverse outcomes in patients with heart failure // Int. J. Cardiol. — 2011. — Vol. 151. — P. 143–7.

55. Reyes A.J. The increase in serum uric acid concentration caused by diuretics might be beneficial in heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2005. — Vol. 7. — P. 461–7.

56. Borghi C., Cosentino E.R., Rinaldi E.R., Cicero A.F. Uricaemia and ejection fraction in elderly heart failure outpatients // Eur. J. Clin. Invest. — 2014. — Vol. 44. — P. 573–8.

57. Bhole V., Krishnan E. Gout and the heart // Rheum. Dis. Clin. North Am. — 2014. — Vol. 40. — P. 125–43.

58. Tamariz L., Harzand A., Palacio A. et al. Uric acid as a predictor of all–cause mortality in heart failure: a meta–analysis // Congest Heart Fail. — 2011. — Vol. 17. — P. 25–30.

59. Thanassoulis G., Brophy J.M., Richard H., Pilote L. Gout, allopurinol use, and heart failure outcomes // Arch. Intern. Med. — 2010. — Vol. 170. — P. 1358–64.

60. Bhole V., Krishnan E. Gout and the heart // Rheum. Dis. Clin. North Am. — 2014. — Vol. 40. — P. 125–43.

61. Huang H., Huang B., Li Y. et al. Uric acid and risk of heart failure: a systematic review and meta–analysis // Eur. J. Heart Fail. — 2014. — Vol. 16. — P. 15–24.

62. Головач І.Ю. Сучасна терапія подагри крізь призму ефективності і безпечності // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2015. — T. 2, № 18. — С. 37–43.

63. Grimaldi–Bensouda L., Alpe´ rovitch A., Aubrun E. et al. Impact of allopurinol on risk of myocardial infarction // Ann. Rheum. Dis. — 2015. — Vol. 74. — P. 836–842.

64. Kok V.C., Horng J.T., Chang W.S. et al. Allopurinol the–rapy in gout patients does not associate with beneficial cardiovascular outcomes: a population–based matched–cohort study // PLoS One. — 2014. — Vol. 9. — P. 99102.

65. Coburn B.W., Michaud K., Berhman D.A., Mikuls T.R. Allopurinol dose escalation and mortality among patients with gout: a national propensity–matched cohort study // Arthritis Rheumatol. — 2018. — Vol. 70. — P. 1298–1307.

66. de Abajo F.J., Gil M.J., Rodrı´guez A. et al. Allopurinol use and risk of nonfatal acute myocardial infarction // Heart. — 2015. — Vol. 101. — P. 679–685.

67. Lin H.C., Daimon M., Wang C.H. et al. Allopurinol,
benzbromarone and risk of coronary heart disease in gout patients: a population–based study // Int. J. Cardiol. — 2017. —
Vol. 233. — P. 85–90.

68. Larsen S.K., Pottegard A., Lindegaard H.M., Hallas J. Impact of urate level on cardiovascular risk in allopurinol treated patients. A nested case–control study // PLoS One. — 2016. — Vol. 11. — P. 0146172.

69. Larsen S.K., Pottegard A., Lindegaard H.M., Hallas J. Effect of allopurinol on cardiovascular outcomes in hyperuricemic patients: a cohort study // Am. J. Med. — 2016. — Vol. 129. — P. 299.e2–306.e2.

70. Chen J.H., Lan J.L., Cheng C.F. et al. Effect of urate–lo–wering therapy on the risk of cardiovascular disease and all–cause mortality in patients with gout: a case matched cohort study // J. Rheumatol. — 2015. — Vol. 42. — P. 1694–1701.

71. Kim S.C., Schneeweiss S., Choudhry N. et al. Effects of xanthine oxidase inhibitors on cardiovascular disease in patients with gout: a cohort study // Am. J. Med. — 2015. — Vol. 128. — P. 653.e7–653.e16.

72. Zhang T., Pope J.E. Cardiovascular effects of urate–lowering therapies in patients with chronic gout: a systematic review and meta–analysis // Rheumatology (Oxford). — 2017. — Vol. 56. — P. 1144–1153.

73. Bredemeier M., Lopes L.M., Eisenreich M.A. et al. Xanthine oxidase inhibitors for prevention of cardiovascular events: a systematic review and meta–analysis of randomized controlled trials // BMC Cardiovasc. Disord. — 2018. — Vol. 18, № 1. — P. 24.

74. Kao M.P., Ang D.S., Gandy S.J. et al. Allopurinol benefits left ventricular mass and endothelial dysfunction in chronic kidney disease // J. Am. Soc. Nephrol. — 2011. — Vol. 22, № 7. — P. 1382–9.

75. Mackenzie I.S., Ford I., Walker A. et al. ALL–HEART study group. Multicentre, prospective, randomised, open–label, blinded end point trial of the efficacy of allopurinol therapy in improving cardiovascular outcomes in patients with ischaemic heart disease: protocol of the ALL–HEART study // BMJ Open. — 2016. — Vol. 6. — P. e013774.

76. Kim S.C., Neogi T., Kang E.H. et al. Cardiovascular risks of probenecid versus allopurinol in older patients with gout // J. Am. Coll. Cardiol. — 2018. — Vol. 71. — P. 994–1004.

77. Zhang M., Solomon D.H., Desai R.J. et al. Assessment of cardiovascular risk in older patients with gout initiating febuxostat versus allopurinol: a populationbased cohort study // Circulation. — 2018. — Vol. 138. — P. 1116–1126.

78. White W.B., Saag K.G., Becker M. A et al. Cardiovascular safety of febuxostat or allopurinol in patients with gout // N. Engl. J. Med. — 2018. — Vol. 378. — P. 1200–
1210.

79. Foody J., Turpin R.S., Tidwell B.A. et al. Major cardiovascular events in patients with gout and associated cardiovascular disease or heart failure and chronic kidney disease initiating a xanthine oxidase inhibitor // Am. Health Drug. Benefits. — 2017. — Vol. 10. — P. 393–401.

80. MacDonald T.M., Ford I., Nuki G. et al. Members of the FAST Study Group. Protocol of the Febuxostat versus Allopurinol Streamlined Trial (FAST): a large prospective, randomised, open, blinded endpoint study comparing the cardiovascular safety of allopurinol and febuxostat in the management of symptomatic hyperuricaemia // BMJ Open. — 2014. — Vol. 4. — P. 005354.

81. Solomon D.H., Liu C.C., Kuo I.H. et al. Effects of colchicine on risk of cardiovascular events and mortality among patients with gout: a cohort study using electronic medical records linked with Medicare claims // Ann. Rheum. Dis. — 2016. — Vol. 75. — P. 1674–1679.

82. Crittenden D.B., Kimmel J.N., Pike V.C. et al. Colchicine and the risk of acute cardiovascular (CV) events among gout patients: the New York Department of Veterans Affairs retrospective cohort study //Arthritis Rheumatism. — 2014. — Vol. 66, № 65. — P. 156.

83. Verma S., Eikelboom J.W., Nidorf S.M. et al. Colchicine in cardiac disease: a systematic review and meta–analysis of randomized controlled trials // BMC Cardiovasc. Disord. — 2015. — Vol. 15. — P. 96.

84. Nidorf S.M., Eikelboom J.W., Budgeon C.A., Thompson P.L. Low–dose colchicine for secondary prevention of cardiovascular disease // J. Am. Coll Cardiol. — 2013. — Vol. 61. — P. 404–410.

85. Ridker P.M., Everett B.M., Thuren T. et al. CANTOS Trial Group. Anti–inflammatory therapy with canakinumab for atherosclerotic disease // N. Engl. J. Med. — 2017. — Vol. 377. — P. 1119–1131.

86. Slobodnick A., Shah B., Krasnokutsky S., Pillinger M.H. Update on colchicine, 2017 // Rheumatology (Oxford). — 2018. —
Vol. 57 (1). — P. 4–11.

87. Abeles A.M., Pillinger M.H. Statins as antiinflammatory and immunomodulatory agents: a future in rheumatologic therapy? // Arthritis Rheum. — 2006. — Vol. 54. — P. 393–407.

88. Keller S.F., Rai S.K., Lu N. et al. Statin use and mortality in gout: a general population–based cohort study // Semin. Arthritis Rheum. — 2018. — Vol. 48, № 3. — P. 449–455.

89. Mihaylova B., Emberson J., Blackwell L. et al. Cholesterol Treatment Trialists’ (CTT) Collaborators. The effects of lowering LDL cholesterol with statin therapy in people at low risk of vascular disease: meta–analysis of individual data from 27 randomised trials // Lancet. — 2012. — Vol. 380. —
P. 581–590.

Similar articles

Сучасна терапія подагри крізь призму ефективності та безпечності
Authors: Головач І.Ю. - Клінічна лікарня «Феофанія» Державного управління справами, м. Київ
"Pain. Joints. Spine." 2 (18) 2015
Date: 2015.08.12
Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
The impact of urate-lowering therapy on kidney function (IMPULsKF)
Authors: D.D. Ivanov Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
"Kidneys" Том 6, №2, 2017
Date: 2017.06.08
Categories: Nephrology
Sections: Specialist manual
Expanding the boundaries of urate-lowering therapy: place of febuxostat in gout treatment
Authors: Головач И.Ю.(1), Егудина Е.Д.(2)
(1) — Клиническая больница «Феофания» Государственного управления делами, г. Киев, Украина
(2) — ГУ «Днепропетровская государственная медицинская академия Министерства здравоохранения Украины», г. Днепр, Украина

"Тrauma" Том 20, №2, 2019
Date: 2019.06.02
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual

Back to issue