Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 14, №4, 2019

Back to issue

The impact of vitamin D3 supplementation on the course of acute obstructive bronchitis in young children

Authors: Больбот Ю.К., Годяцька К.К. Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України», м. Дніпро, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Гострий обструктивний бронхіт (ГОБ) посідає друге рангове місце серед захворювань органів дихання у дітей. Останніми роками результати клінічних досліджень вказують на кореляцію між низькою забезпеченістю організму вітаміном D (VD) та ризиком рекурентних респіраторних інфекцій у дорослих і дітей. При цьому вплив недостатності/дефіциту VD та своєчасної компенсації цих порушень на частоту й тяжкість бронхообструктивного синдрому (БОС) у дітей перших років життя залишається маловивченим. Мета дослідження: вивчення особливостей забезпеченості VD дітей раннього віку з рекурентним БОС та впливу дотації вітаміну D3 на частоту й тяжкість епізодів захворювання. Матеріали та методи. Обстежено 120 пацієнтів з ГОБ. I група — 60 пацієнтів з епізодичним БОС (до 3 епізодів на рік), II група — 60 дітей з рекурентним БОС (3 епізоди і більше на рік). Групу контролю становили 30 здорових дітей відповідного віку. Хворим проводили оцінку тяжкості БОС та визначення вмісту 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) в сироватці крові електрохемілюмінесцентним методом. Надалі група дітей з рекурентним БОС була розподілена на дві підгрупи: IIа підгрупа — 30 дітей, які щоденно отримували 1000 МО вітаміну D3 упродовж року, IIб підгрупа — 30 пацієнтів, яким не проводилась саплементація VD. Ефективність саплементації вітаміну D3 визначали за динамікою вмісту 25(OH)D в крові, частоти й тяжкості епізодів БОС. При статистичному аналізі даних використовували непараметричні методи. Для всіх видів аналізу критичне значення рівня значущості (p) приймалося < 0,05. Результати. Аналіз клінічних особливостей епізоду БОС показав, що в групі дітей з рекурентним БОС порівняно з пацієнтами з епізодичним БОС захворювання характеризувалось тяжчим перебігом (23,3 проти 10,0 % відповідно, р = 0,034). Встановлено, що середній показник забезпеченості VD у дітей з рекурентним БОС становив 13,68 (7,96; 19,51) нг/мл, а у дітей з епізодичним БОС — 33,0 (28,19; 41,97) нг/мл (p < 0,001). Показник саплементації VD в групі з рекурентним БОС був статистично значуще нижчим, ніж у дітей, які хворіли епізодично (5 проти 60 %, р < 0,001). Показано вірогідне зростання ризику виникнення тяжкого (відношення шансів (ВШ) 3,06; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,19–7,84; р = 0,019) та рекурентного БОС (ВШ 4,35; 95% ДІ 2,75–6,86; р < 0,001) за наявності рівня 25(OH)D в сироватці крові менше 20 нг/мл. Доведено вірогідний позитивний вплив річного курсу дотації вітаміну D3 на стан забезпеченості VD (25,11 (12,14; 42,47) нг/мл проти 14,48 (10,58; 23,47) нг/мл, р = 0,012) та середню частоту епізодів БОС (1,0 (0,0; 2,0) у IIа підгрупі проти 2,0 (1,0; 3,0) у IIб підгрупі, р < 0,001). На тлі прийому вітаміну D3 тяжкий перебіг БОС не реєструвався, на відміну від пацієнтів, які його не отримували (0 проти 20 % відповідно, р = 0,031). Висновки. При рекурентному БОС дефіцит VD має місце в 75 % дітей. Рівень 25(OH)D в сироватці крові нижче за 20 нг/мл асоціюється з підвищеним ризиком розвитку рекурентних і тяжких епізодів БОС. Саплементація вітаміну D3 у дозі 1000 МО/добу дозволяє підвищити вміст 25(OH)D в сироватці крові, зменшити частоту й тяжкість БОС.

Актуальность. Острый обструктивный бронхит (ООБ) занимает второе ранговое место среди заболеваний органов дыхания у детей. За последние годы результаты клинических исследований указывают на корреляцию между низкой обеспеченностью организма витамином D (VD) и риском рекуррентных респираторных инфекций у взрослых и детей. При этом влияниие недостаточности/дефицита VD и своевременной компенсации этих нарушений на частоту и тяжесть бронхообструктивного синдрома (БОС) у детей первых лет жизни остается малоизученным. Цель исследования: изучение особенностей обеспеченности VD детей раннего возраста с рекуррентным БОС и влияния дотации витамина D3 на частоту и тяжесть заболевания. Материалы и методы. Обследовано 120 пациентов с ООБ. I группа — 60 пациентов с эпизодическим БОС (до 3 эпизодов в год), II группа — 60 детей с рекуррентным БОС (3 эпизода и более в год). Группу контроля составляли 30 здоровых детей соответствующего возраста. Больным проводили оценку тяжести БОС и определение содержания 25-гидроксивитамина D (25(OH)D) в сыворотке крови электрохемилюминесцентным методом. В дальнейшем группа детей с рекуррентным БОС была разделена на две подгруппы: IIа подгруппа — 30 детей, которые ежедневно получали 1000 МЕ витамина D3 в течение года, IIб подгруппа — 30 пациентов, которым не проводилась саплементация VD. Эффективность саплементации витамина D3 определяли по динамике содержания 25(OH)D в крови, частоты и тяжести эпизодов БОС. При статистическом анализе данных использовали непараметрические методы. Для всех видов анализа критическое значение уровня значимости (p) принималось < 0,05. Результаты. Анализ клинических особенностей эпизода БОС показал, что в группе детей с рекуррентным БОС по сравнению с пациентами с эпизодическим БОС заболевание характеризовалось более тяжелым течением (23,3 против 10,0 % соответственно, р = 0,034). Установлено, что средний показатель обеспеченности VD у детей с рекуррентным БОС составлял 13,68 (7,96; 19,51) нг/мл, а у детей с эпизодическим БОС — 33,0 (28,19; 41,97) нг/мл (p < 0,001). Показатель саплементации VD в группе с рекуррентным БОС был статистически значимо ниже, чем у детей, которые болели эпизодически (5 против 60 %, р < 0,001). Показано наличие риска развития тяжелого (отношение шансов (ОШ) 3,06; 95% доверитедьный интервал (ДИ) 1,19–7,84; р = 0,019) и рекуррентного БОС (ОШ 4,35; 95% ДИ 2,75–6,86; р < 0,001) при наличии уровня 25(OH)D в сыворотке крови менее 20 нг/мл.
Доказан достоверный положительный эффект годового курса дотации витамина D3 на статус обеспеченности VD (25,11 (12,14; 42,47) нг/мл против 14,48 (10,58; 23,47) нг/мл, р = 0,012) и среднюю частоту эпизодов БОС (1,0 (0,0; 2,0) во IIа подгруппе против 2,0 (1,0; 3,0) во IIб подгруппе, р < 0,001). На фоне приема витамина D3 тяжелое течение БОС не регистрировалось, в отличие от пациентов, которые его не получали (0 против 20 % соответственно, р = 0,031). Выводы. При рекуррентном БОС дефицит VD имеет место в 75 % детей. Уровень 25(OH)D в сыворотке крови ниже 20 нг/мл ассоциируется с повышенным риском развития рекуррентных и тяжелых эпизодов БОС. Саплементация витамина D3 в дозе 1000 МЕ/сутки позволяет повысить содержание 25(OH)D в сыворотке крови, уменьшить частоту и тяжесть БОС.

Background. Acute obstructive bronchitis (AOB) ranks second among the respiratory diseases in children. In recent years, the results of clinical studies demonstrate a correlation between the low level of vitamin D (VD) and the risk of recurrent respiratory infections in adults and children. At the same time, the impact of VD insufficiency/deficiency and timely compensation of these changes on the frequency and severity of broncho-obstructive syndrome (BOS) in young children remains poorly understood. Thus, the purpose of the research was to study the features of VD level in young children with recurrent BOS and the efficacy of vitamin D3 supplementation on incidence and severity of the disease. Materials and methods. We examined 120 children with acute obstructive bronchitis. Group I included 60 patients with episodic BOS (up to 3 episodes per year), group II consisted of 60 children with recurrent BOS (3 or more episodes per year). The control group represented 30 healthy children of the corresponding age. We evaluated the severity of BOS and determined the serum level of 25-hydroxyvitamin D (25(OH)D) using an electrochemiluminescence method. Subsequently, the group of children with recurrent BOS was divided into two subgroups: IIa subgroup included 30 children who received vitamin D3 1000 IU daily throughout the year, IIb included 30 patients who were not supplemented with VD. The effectiveness of vitamin D3 supplementation was determined by the changes in the blood level of 25(OH)D, frequency and severity of BOS episodes. We used non-parametric methods for statistical analysis of data. For all types of analysis, the critical value of the significance level (p) was taken to be < 0.05. Results. The analysis of the clinical features of BOS episode showed that in the group of children with recurrent BOS compared to patients with episodic BOS the disease was characterized by a more severe course (23.3 % vs. 10.0 %, respectively; p = 0.034). We found that the mean VD level in children with recurrent BOS was 13.68 (7.96; 19.51) ng/ml and in children with episodic BOS 33.0 (28.19, 41.97) ng/ml (p < 0.001). The VD supplementation in the group with recurrent BOS was significantly lower than in children who were ill episodically (5 % vs. 60 %; p < 0.001). We showed that the risk of severe episode (OR = 3.06; 95% CI: 1.19–7.84; p = 0.019) and recurrent BOS (OR = 4.35; 95% CI: 2.75–6.86; p < 0.001) is higher in case of 25(OH)D level in serum less than 20 ng/ml. According to our data, VD supplementation in children for one year improves VD level (25.11 (12.14, 42.47) ng/ml vs. 14.48 (10.58, 23.47) ng/ml; p = 0.012) and reduces frequency of BOS episodes (1.0 (0.0; 2.0) in IIa subgroup vs. 2.0 (1.0; 3.0) in IIb subgroup; p < 0.001). On the background of vitamin D3 intake the severe course of BOS was not noticed, unlike the patients who did not receive it (0 % vs. 20 %, respectively; p = 0.031). Conclusions. VD deficiency occurs in 75 % of children with recurrent BOS. Moreover, the serum level of 25(OH)D below 20 ng/ml is associated with an increased risk of recurrent and severe episodes of BOS. Thus, supplementation with vitamin D3 1000 IU per day helps to increase the content of 25(OH)D in serum, to reduce the frequency and severity of BOS.


Keywords

діти раннього віку; бронхообструктивний синдром; вітамін D; саплементація

дети раннего возраста; бронхообструктивный синдром; витамин D; саплементация

young children; bronchoobstructive syndrome; vitamin D; supplementation


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Prevalence, severity, and treatment of recurrent wheezing during the first year of life: a cross-sectional study of 12,405 Latin American infants. J. Mallol, D. Solé, L. Garcia-Marcos [et al.]. Allergy Asthma Immunol. 2016. Vol. 8, № 1. Р. 22-31. doi: 10.4168/aair.2016.8.1.22.

2. Логвінова О.Л. Синдром рецидивного візингу дошкільного віку (update 2017). Современная педиатрия. 2018. Т. 89, № 1. С. 124-128. doi: 10.15574/SP.2018.89.124.

3. Chung Wai Ng M. Recurrent wheeze and cough in young children: is it asthma? Singapore Med. J. 2014. Vol. 55, № 5. Р. 236-241.

4. Prevalence and risk factors associated with wheezing in the first year of life. Olivia A.A. Costa Bessa, Álvaro J. Madeiro Leite, D. Solé [et al.]. Jornal de Pediatria. 2014. Vol. 90, № 2. Р. 190-196. doi: 10.1016/j.jped.2013.08.007.

5. Social inequalities in wheezing in children: findings from the UK Millennium Cohort Study. D.C. Taylor-Robinson, A. Pearce, M. Whitehead [et al.]. Eur. Respir. J. 2016. Vol. 47, № 3. Р. 818-828. doi: 10.1183/13993003.01117-2015.

6. Абатуров О.ЄПрогнозування індивідуального ризику розвитку бронхіальної обструкції при гострих бронхітах у дітей раннього вікуЗдоровье ребенка. 2015. Т. 60, № 1. С. 55-60. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_1_11.

7. Prenatal and passive smoke exposure and incidence of asthma and wheeze: Systematic review and meta-analysis. H. Burke, J. Leonardi-Bee, A. Hashim [et al.]. Pediatrics. 2012. Vol. 129, № 4. Р. 735-744. doi: 10.1542/peds.2011-2196.

8. Del Fiol F.S. Vitamin D and respiratory infections. J. Infect. Dev. Ctries. 2015. Vol. 9, № 4. Р. 355-361. doi: 10.3855/jidc.5711.

9. Esposito S. Vitamin D and respiratory tract infections in childhood. BMC Infectious Diseases. 2015. Vol. 15. P. 487. doi: 10.1186/s12879-015-1196-1.

10. Vitamin D and 1,25(OH)2D Regulation of T cells. M.T. Cantorna, L. Snyder, Y.-D. Lin [et al.]. Nutrients. 2015. Vol. 7, № 4. Р. 3011-3021. doi: 10.3390/nu7043011.

11. Impact of vitamin D on immune function: lessons learned from genome-wide analysis. R.F. Chun, P.T. Liu, R.L. Modlin [et al.]. Front Physiol. 2014. Vol. 5. Р. 151. doi: 10.3389/fphys.2014.00151.

12. Vitamin D and respiratory tract infections: A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. P. Bergman, Åsa U. Lindh, L. Björkhem-Bergman [et al.]. Plos One. 2013. Vol. 8, № 6. Р. 1-9. doi: 10.1371/journal.pone.0065835.

13. Vitamin D and airway infections: A European perspective. A. Zittermann, S. Pilz, H. Hoffmann [et al.]. European Journal of Medical Research. 2016. Vol. 21, № 4. Р. 2-10. doi: 10.1186/s40001-016-0208-y.

14. Дефіцит та недостатність вітаміну D: епідемологія, діагностика, профілактика та лікування. За ред. В.В. Поворознюка, П. Плудовські. Донецьк: Видавець Заславський О.Ю., 2014. 262 с.

15. Квашніна Л.В. D-вітамінна забезпеченість організму в різні вікові періоди дитинства. Актуальні проблеми педіатрії: матеріали XI Конгресу педіатрів України (м. Київ, 7–9 жовтня 2015 р.). Международный журнал педиатрииакушерства и гинекологии. 2015. Т. 8, № 1. С. 40-41.

16. Discrepancy between the recommended and functional cut offs of vitamin D among under-five children: experiences from a pilot study. S. Surve, S. Begum, S. Chauhan [et al.]. Indian. J. Endocrinol. Metab. 2018. Vol. 22, № 4. P. 473-478. doi: 10.4103/ijem.IJEM_574_17.

17. Holick Michael F. Vitamin D: A D-Lightful Vitamin for Health. Endocrinol. Metab. 2012. Vol. 27, № 4. Р. 255-267. doi: 10.1177/0148607111430189.

18. Роль фортифікованих продуктів у корекції вітамін-D-дефіцитних станів (огляд літератури та результати перших досліджень). В.В. Поворознюк, Н.І. Балацька, В.Ф. Доценко [та ін.]. Боль. Суставы. Позвоночник. 2014. Т. 15, № 3. С. 24-31.

19. Павлишин Г.А. Вітамін D-статус у патогенезі розвитку захворювань дітей. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2018. № 1. С. 25-31. doi: 10.11603/24116-4944.2018.1.8800.

20. Майданник В.Г. Современные подходы к профилактике и лечению витамин D-дефицитного рахита с позиции доказательной медицины. Международный журнал педиатрииакушерства и гинекологии. 2015. Т. 8, № 1. С. 133-143.

21. Bivona G. Vitamin D and immunomodulation: is it time to change the reference values? Ann. Clin. Lab. Sci. 2017. Vol. 47, № 4. P. 508-510.

22. Vitamin D for prevention of respiratory tract infections: A systematic review and meta-analysis. J. Charan, J.P. Goyal, D. Saxena [et al.]. J. Pharmacol. Pharmacother. 2012. Vol. 3, № 4. Р. 300-303. doi: 10.4103/0976-500X.103685.

23. Clinical Practice Guideline: The Diagnosis, Management, and Prevention of Bronchiolitis. Shawn L. Ralston, Allan S. Lieberthal, H. Cody Meissner [et al.]. Pediatrics. 2014. Vol. 134, № 5. Р. 1474-1502. doi: 10.1542/peds.2014-2742.

24. Practical guidelines for the supplementation of vitamin D and the treatment of deficits in Central Europe — recommended vitamin D intakes in the general population and groups at risk of vitamin D deficiency. P. Pludovski, E. Karczmarewicz, M. Bayer [et al.]. Endokrynologia Polska. 2013. Vol. 64, № 4. P. 319-327. doi: 10.5603/EP.2013.0012.

25. The impact of vitamin D deficiency on asthma, allergic rhinitis and wheezing in children: An emerging public health problem. A. Bener, M.S. Ehlayel, Z. Bener [et al.]. J. Family Community Med. 2014. Vol. 21, № 3. Р. 154-161. doi: 10.4103/2230-8229.142967.

26. Prasad S. A Hospital Based Study to Establish the Correlation between Recurrent Wheeze and Vitamin D Deficiency Among Children of Age Group Less than 3 Years in Indian Scenario. J. Clin. Diagn. Res. 2016. Vol. 10, № 2. Р. 18-21. doi: 10.7860/JCDR/2016/17318.7287.

27. Prevalence of vitamin D deficiency and its relationship with factors associated with recurrent wheezing. M.B. Peçanha, R.B. Freitas, T.R. Moreira [et al.]. J. Bras. Pneumol. 2019. Т. 45, № 1. Р. e20170431. doi: 10.1590/1806-3713/e20170431.

28. The impact of vitamin D supplementation in paediatric primary care on recurrent respiratory infections: A randomized controlled trial. A. Di Mauro, M.E. Baldassarre, M. Capozza [et al.]. EuroMediterranean Biomedical Journal. 2018. Vol. 13, № 44. Р. 194-199. doi: 10.3269/1970-5492.2018.13.44.

29. Vitamin D supplementation to prevent acute respiratory tract infections: systematic review and meta-analysis of individual participant data. A.R. Martineau, D.A. Jolliffe, R.L. Hooper [et al.]. BMJ. 2017. Р. 356-369. doi: 10.1136/bmj.i6583.

30. Why vitamin D clinical trials should be based on 25-hydroxyvitamin D concentrations. W.B. Grant, B.J. Boucher, H.P. Bhattoa [et al.]. J. Steroid Biochem. Mol. Biol. 2018. Vol. 177. P. 266-269. doi: 10.1016/j.jsbmb.2017.08.009.

31. Effect of high-dose vs standard-dose wintertime vitamin D supplementation on viral upper respiratory tract infections in young healthy children. M. Aglipay, C.S. Birken, P.C. Parkin [et al.]. JAMA. 2017. Vol. 318, № 3. Р. 245-254. doi: 10.1001/jama.2017.8708.

32. Effect of higher vs standard dosage of vitamin D3 supplementation on bone strength and infection in healthy infants. J. Rosendah, S. Valkama, E. Holmlund-Suila [et al.]. JAMA Pediatrics. 2018. Vol. 172, № 7. Р. 646-654. doi: 10.1001/jamapediatrics.2018.0602.

33. Effect of vitamin D supplementation on recurrent wheezing in black infants who were born preterm: The D-wheeze randomized clinical trial. А. Hibbs, K. Ross, L. Kerns [et al.]. JAMA. 2018. Vol. 319, № 20. P. 2086-2094. doi: 10.1001/jama.2018.5729.

34. Vitamin D supplementation for preventing infections in children under five years of age. M.Y. Yakoob, R.A. Salam, F.R. Khan [et al.]. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2016. № 11. doi: 10.1002/14651858.CD008824.pub2.


Back to issue