Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 14, №4, 2019

Back to issue

Predictive signs of complicated course of essential arterial hypertension in adolescents aged 16–17 years old

Authors: Товма А.В.
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Швидкий розвиток ускладнень первинної артеріальної гіпертензії (АГ) у підлітків 16–17 років, які знаходяться в умовах психологічного перевантаження під час навчання у вищій школі, створює передумови для прогнозування перебігу гіпертензії. Мета дослідження: розробити алгоритми прогнозу стабільної АГ та розвитку ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) серця у наступні 12 місяців після встановлення діагнозу первинної АГ у підлітків. Матеріали та методи. Основну групу із діагнозом АГ становили 84 підлітки, із них 40 (47,6 %) юнаків і 44 (52,4 %) дівчини, у яких на підставі офісних вимірювань артеріального тиску (АТ) з інтервалом в 1–2 тижні щонайменше 2 рази значення АТ були ≥ 120/80 мм рт.ст., а добовий моніторинг АТ (ДМАТ) встановив навантаження гіпертензією > 95 перцентилі 25–50 % і більше від добового часу. План обстеження включав загальноклінічні та інструментальні методи (електрокардіографія (ЕКГ) з визначенням традиційних показників і додатковим амплітудним ЕКГ-індексом Соколова — Лайона, холтерівське моніторування ЕКГ, ехокардіографія). Для порівняння досліджуваних показників використовували дані осіб контрольної групи, яку становили 40 підлітків (13 (32,5 %) юнаків і 27 (67,5 %) дівчат) з нормотензією. Результати спостережень оброблені з використанням програми медичної статистики Statistica v.6.0. Результати. Несприятливими предикторами розвитку стабільної АГ є середня ЧСС вночі більше за 62 на хвилину за методом холтерівського моніторування ЕКГ, середньодобовий пульсовий АТ за ДМАТ більше ніж 57 мм рт.ст. та індекс маси тіла (ІМТ) вище за 25 кг/м2. Ризик розвитку ремоделювання ЛШ серця становлять перевищення товщини задньої стінки ЛШ на момент встановлення діагнозу АГ більше за 8,0 мм, ІМТ більш ніж
25 кг/м2 та середньодобовий пульсовий АТ понад 57 мм рт.ст. за ДМАТ. Висновки. Якщо на підставі прогнозування передбачається несприятливий перебіг АГ, то необхідно поєднувати немедикаментозні методи лікування з медикаментозними.

Актуальность. Быстрое развитие осложнений первичной артериальной гипертензии (АГ) у подростков 16–17 лет, которые находятся в условиях психологической перегрузки во время обучения в высшей школе, создает предпосылки для прогнозирования течения гипертензии. Цель исследования: разработать алгоритмы прогноза стабильной АГ и развития ремоделирования левого желудочка (ЛЖ) сердца в последующие 12 месяцев после установления диагноза первичной АГ у подростков. Материалы и методы. Основную группу с диагнозом АГ составили 84 подростка, из них 40 (47,6 %) юношей и 44 (52,4 %) девушки, у которых на основании офисных измерений артериального давления (АД) с интервалом в 1–2 недели минимум 2 раза значения АД были ≥ 120/80 мм рт.ст., а суточный мониторинг АД (СМАД) выявил нагрузку гипертензией > 95 перцентиля 25–50 % и более суточного времени. План обследования включал общеклинические и инструментальные методы (электрокардиография (ЭКГ) с определением традиционных показателей и дополнительным амплитудным ЭКГ-индексом Соколова — Лайона, холтеровское мониторирование ЭКГ, эхокардиография). Для сравнения исследуемых показателей использовали данные лиц контрольной группы, которую составили 40 подростков (13 (32,5 %) юношей и 27 (67,5 %) девушек) с нормотензией. Результаты наблюдений обработаны с использованием программы медицинской статистики Statistica v.6.0. Результаты. Неблагоприятными предикторами развития стабильной АГ являются средняя ЧСС ночью более 62 в минуту по методу холтеровского мониторирования ЭКГ, среднесуточное пульсовое АД по СМАД более 57 мм рт.ст. и индекс массы тела (ИМТ) выше 25 кг/м2. Риск развития ремоделирования ЛЖ сердца составляют превышение толщины задней стенки ЛЖ на момент установления диагноза АГ более 8,0 мм, ИМТ более 25 кг/м2 и среднесуточное пульсовое АД более 57 мм рт.ст. по СМАД. Выводы. Если на основе прогнозирования предполагается неблагоприятное течение гипертензии, то необходимо сочетать немедикаментозные методы лечения с медикаментозными.

Background. The rapid development of complications of essential arterial hypertension (AH) in adolescents 16–17 years old, who expose a psychological overload while studying at a higher school, creates prerequisites for predicting the course of hypertension. Materials and methods. The basic group of the study diagnosed with AH consisted of 84 adolescents, 40 (47.6 %) boys and 44 (52.4 %) girls, who according to the office blood pressure (BP) measurements with an interval of one to two weeks at least 2 times had BP values ≥ 120/80 mm Hg, and were found to have blood pressure load > 95 percentile 25–50 % and more of the day time by ambulatory blood pressure monitoring (ABPM). For comparison of the studied parameters, we used data from the control group, which consisted of 40 adolescents (13 (32.5 %) boys and 27 (67.5 %) girls) with normotension. The results of observations were processed using the medical statistics program Statistica version 6.0. Results. The unfavorable predictors of the development of stable AH revealed an average heart rate at night of more than 62 per mi­nute by Holter monitoring, the average daily pulse pressure on the ABPM was more than 57 mm Hg and the body mass index (BMI) is above 25 kg/m2. The risk factors for left ventricular (LV) remo­deling included the excess increase in the thickness of the posterior wall of the LV of more than 8.0 mm at the time of the diagnosis of hypertension, BMI over 25 kg/m2 and average daily pulse pressure over 57 mm Hg by ABPM. Conclusions. If an unfavorable course of hypertension is predicted, then it is necessary to combine non-pharmacological methods of treatment with drug ones.


Keywords

підлітки; первинна гіпертензія; ремоделювання лівого шлуночка; прогностичні фактори

подростки; первичная гипертензия; ремоделирование левого желудочка; прогностические факторы

adolescents; essential hypertension; left ventricular remodeling; predictive factors


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Бабінець Л.С. Відпрацювання алгоритму призначення стартової медикаментозної терапії артеріальної гіпертензії за європейським клінічним протоколом (Фінляндія) у викладанні сімейної медицини на додипломному рівні. Семейная медицина. 2018. № 4. С. 56-58.

2. Дроздова І.В., Бабець А.А., Степанова Л.Г. Захворюваність, поширеність та інвалідність унаслідок гіпертонічної хвороби: підходи до аналізу й прогнозування. Укр. кардіол. журн. 2017. № 1. C. 85-93.

3. Марушко Ю.В. Первичная артериальная гипертензия у детей и подростков: диагностика и терапия. Medical Nature. 2017. № 2 (22). С. 31-33.

4. Майданник В.Г., Москаленко В.Ф., Коренєв М.М. Первинна артеріальна гіпертензія у дітей і підлітків. Київ, 2006. 389 с.

5. Фесенко М.Є., Зюзіна Л.С., Козакевич В.К. Артеріальна гіпертензія у дітей. Вісник проблем біології і медицини. 2016. № 2 (127). С. 34-37.

6. Богмат Л.Ф., Пономарьова Л.І. Поширеність артеріальної гіпертензії та її факторів ризику у школярів популяції м. Харкова. Артериальная гипертензия. 2009. № 2 (4). URL: http://www.mif-ua.com/archive/article/8565.

7. Коренев Н.М., Богмат Л.Ф., Носова Е.М. Артериальная гипертензия подросткового возраста: распространенность, механизмы формирования, подходы к лечению. Укр. кардіол. журн. 2010. № 1. С. 57-64.

8. Коренєв М.М., Богмат Л.Ф., Носова О.М. Артеріальна гіпертензія у підлітків: фактори прогнозу перебігу. Артериальная гипертензия. 2011. № 1 (15). URL: http://www.mif-ua.com/archive/article/15930.

9. Матюха Л.Ф., Орловська Н.В., Маяцька О.В. Артеріальна гіпертензія у дітей та підлітків: фактори ризику, аспекти діагностики та основи профілактики. Семейная медицина. 2015. № 6 (62). С. 131-135.

10. Woroniecki R.P., Kahnauth A., Panesar L.E., Supe-Markovina K. Left Ventricular Hypertrophy in Pediatric Hypertension: A Mini Review. Front. Pediatr. 2017. Vol. 5. P. 1-7.

11. Flynn J.T., Kaelber C.M., Baker-Smith D. Clinical Practice Guideline for Screening and Management of High Blood Pressure in Children and Adolescents. Pediatrics. 2017. Vol. 140 (3). P. 1904-2017. doi: 10.1542/peds.2017-1904.

12. Lurbe E., Agabiti-Rosei E., Cruickshank J.K., Dominiczak A., Erdine S., Hirth A. European Society of Hypertension guidelines for the management of high blood pressure in children and adolescents. J. Hypertens. 2016. Vol. 34 (10). P. 1887-920. doi: 10.1097/HJH.0000000000001039.

Similar articles

Clinical and Mathematical Model for Predicting the Effectiveness of Physical Rehabilitation in Adolescents with Hypertension
Authors: Недельська Є.В. - Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна
"Child`s Health" 3 (71) 2016
Date: 2016.07.11
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Risk factors influencing the prognosis in patients with arterial hypertension
Authors: Сіренко Ю.М., Радченко Г.Д., Рековець О.Л.
ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України», м. Київ, Україна

"Hypertension" №2 (58), 2018
Date: 2018.05.22
Categories: Cardiology
Sections: Clinical researches
Authors: В.Г. Майданник, член-кореспондент АМН України, д.м.н., професор, завідувач кафедри педіатрії № 4; М.В. Хайтович, д.м.н., Кафедра педіатрії № 4 Національниого медичного університету імені О.О. Богомольця, м. Київ
"Internal medicine" 3(9) 2008
Date: 2008.09.05
Categories: Cardiology, Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual

Back to issue