Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 14, №5, 2019

Back to issue

New threats on the way of overcoming tobacco smoking in adolescents in Ukraine

Authors: Полька Н.С., Добрянська О.В.
ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», м. Київ, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Актуальність. Тютюнопаління — це керований чинник ризику, негативний вплив якого можливо мінімізувати при повній відмові від куріння. Зниження поширеності вживання тютюну на 30 % серед людей старше 15 років до 2025 р. є стратегічною задачею Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ); дотримання умов Рамкової конвенції ВООЗ проти тютюну в усіх країнах — одна з задач плану ООН щодо досягнення сталого розвитку. Метою даної роботи було дослідити сучасний стан тютюнопаління підлітків в Україні і поширеність серед них нових видів тютюнових виробів. Матеріали та методи. У 2017 р. в Україні була проведена третя хвиля Глобального опитування підлітків щодо тютюнопаління. Усього було опитано 4065 учнів 7–9-х класів, із них віком 13–15 років — 3040 дітей. Питома вага тих, які відповіли, становила 81,6 %. Результати. Встановлені позитивні тренди поширеності куріння підлітків — зниження в 1,7 раза рівня поширеності тютюнопаління порівняно з даними опитування 2011 р. Зниження відбувається переважно за рахунок зниження поширеності куріння звичайних сигарет на тлі одночасного зростання куріння інших (альтернативних) видів тютюнових виробів. Так, частка підлітків, які використовують електронні сигарети, у 2 рази перевищує частку підлітків, які курять звичайні сигарети (18,4 % проти 9,2 %, р < 0,05), незалежно від статі. Частка підлітків, які застосовували бездимні сигарети, становила 3,1 %. Кожен третій підліток незалежно від статі пробував курити кальян (28,4 %). Перший досвід куріння сигарет в 11,7 % учнів припадав на вік 12–13 років. До десяти років пробував курити кожен десятий підліток, що було у 2,6 раза менше порівняно з даними 2011 р. і в 3,1 раза менше порівняно з даними 2005 р. Курять підлітки переважно у торговельно-розважальних центрах, парках, кафе, клубах — 13,3 % курців. Лише 2,8 % респондентів відмітили, що курять у себе вдома, що вірогідно менше порівняно з даними 2011 р. (2,8 і 12,1 %, р < 0,05). Вірогідно зменшилась кількість підлітків, які купляють сигарети у торговельній мережі (р < 0,01), та тих підлітків, яким не було відмовлено у продажу сигарет, зважаючи на їх вік (6,7 % проти 55,7 %, р < 0,001). Позитивним фактором формування здоров’язберігаючої поведінки є високий рівень обізнаності підлітків про негативний вплив тютюнового диму на здоров’я оточуючих (85,6 %, що вірогідно вище порівняно з 2011 р. — 72,6 %, р < 0,001); схвалення ними заборони куріння як у відкритих (51,2 %), так і у закритих (70,4 %) громадських місцях. Висновки. Для вирішення питань, зокрема, підліткового куріння необхідним є консолідація зусиль педагогів, шкільних психологів, фахівців з громадського здоров’я, наркологів по трьом основним напрямкам: профілактика — направлена на дітей, які не курять, з метою підвищення рівня їх свідомості стосовно здоров’язберігаючої поведінки, формування життєвих установок, навичок здорового способу життя; психологічна допомога і лікування — направлені на підлітків-курців з метою надання їм допомоги у відмові від куріння; спеціалізована (наркологічна) допомога — направлена на підлітків-курців з ознаками тютюнової залежності з метою позбавлення їх даної адикції і куріння.

Актуальность. Табакокурение — это управляемый фактор риска, негативное воздействие которого можно минимизировать при полном отказе от курения. Снижение распространенности употребления табака на 30 % среди людей старше 15 лет до 2025 г. является стратегической задачей Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ); соблюдение условий Рамочной конвенции ВОЗ против табака во всех странах — одна из задач плана ООН по достижению устойчивого развития. Целью данной работы было изучить современное распространение табакокурения подростков в Украине, а также распространение среди них новых видов табачной продукции. Материалы и методы. В 2017 г. в Украине была проведена третья волна Глобального анкетирования подростков по вопросам табакокурения. Всего было опрошено 4065 учеников 7–9-х классов, из них в возрасте 13–15 лет — 3040 детей. Удельный вес ответивших на вопросы составил 81,6 %. Результаты. Установлены позитивные тенденции распространенности курения подростков — снижение в 1,7 раза уровня распространенности табакокурения по сравнению с данными опроса 2011 г. Снижение происходит преимущественно за счет снижения распространенности курения обычных сигарет на фоне одновременного курения других (альтернативных) видов табачной продукции. Так, удельный вес подростков, курящих электронные сигареты, в 2 раза превышает удельный вес школьников, курящих обычные сигареты (18,4 % против 9,2 %, р < 0,05), независимо от пола. Доля подростков, употреблявших бездымные табачные изделия, составила 3,1 %. Каждый третий подросток независимо от пола пробовал курить кальян (28,4 %). Первый опыт курения сигарет у 11,7 % школьников приходился на возраст 12–13 лет. До десяти лет пробовал курить каждый десятый подросток, что было меньше в 2,6 раза в сравнении с данными 2011 г. и в 3,1 раза меньше в сравнении с данными 2005 г. Курят подростки преимущественно в торгово-развлекательных центрах, парках, кафе, клубах — 13,3 % респондентов. Только 2,8 % респондентов отметили, что курят у себя дома, что достоверно меньше в сравнении с 2011 г. (2,8 и 12,1 %, р < 0,05). Достоверно уменьшилось количество подростков, приобретающих сигареты в торговой сети (р < 0,01), и тех подростков, которым не было отказано в продаже сигарет, несмотря на их возраст (6,7 % против 55,7 %, р < 0,001). Позитивным фактором формирования здоровьесберегающего поведения является высокий уровень осведомленности подростков о негативном воздействии табачного дыма на здоровье окружающих (85,6 %, что достоверно выше по сравнению с 2011 г. — 72,6 %, р < 0,001); одобрение ими запрета курения как в открытых (51,2 %), так и в закрытых (70,4 %) общественных местах. Выводы. Для решения вопросов, в частности, подросткового курения необходимым является консолидация усилий педагогов, психологов, специалистов по общественному здоровью, наркологов по трем основным направлениям: профилактика — направлена на детей, которые не курят, с целью повышения их уровня сознательности в отношении здоровьесберегающего поведения, формирования жизненных установок, навыков здорового образа жизни; психологическая помощь и лечение — направлены на курящих подростков с целью оказания помощи в отказе от курения; специализированная (наркологическая) помощь — направлена на курящих подростков с признаками табачной зависимости с целью избавления их от табачной аддикции и курения.

Background. Tobacco smoking is a manageable risk factor, which negative influence can be minimized with a total cessation of smoking. Reducing the prevalence of smoking by 30 % among people over 15 years of age until 2025 is a strategic purpose of the World Health Organization (WHO). Compliance with the WHO Framework Convention on Tobacco in all countries is one of the main goals of the United Nations Sustainable Development Agenda. The purpose was to determine the peculiarities of the prevalence of tobacco smoking in adolescents, to assess the levels of prevalence of new types of tobacco products among them. Materials and methods. In 2017, the third wave of the Global Youth Tobacco Survey (GYTS) took place in Ukraine. Totally, 4,065 7th–9th graders were surveyed (among them 3,040 children aged 13–15 years have been questioning). Survey response rate was 81.6 %. Results. We determined the positive trends in the prevalence of tobacco smoking — compared to the GYTS 2011 data, it decreased by 1.7 times. It is mainly due to the reduction of smoking regular cigarettes, while the level of smoking new types of tobacco products increased. Thus, the proportion of adolescents smoked electronic cigarettes is 2 times higher compared to those smoked regular cigarettes (18.4 and 9.2 %, p < 0.05) regardless of gender. The part of respondents used smokeless tobacco products was 3.1 %. Every third child (both boys and girls) tried to smoke a water-pipe (28.4 %). The first smoking experience was most likely in the age group of 12–13 years. Every tenth adolescent tried to smoke before the age of 10 years that was 2.6 times less compared to the GYTS 2011 data and 3.1 times less compared to GYTS 2005 data. More than 13 % of smokers usually smoke in public open spaces such as shopping and entertainment centers, parks, cafes, clubs, etc. Only 2.8 % of respondents noted that they smoke at their homes (2.8 % (2017) and 12.2 % (2011), p < 0.05). Besides, the percentage of smokers purchased cigarettes in commercial network decreased (p < 0.01). The proportion of children who bought cigarettes in a store and were not refused purchase because of their age also decreased (from 55.7 to 6.7 %, p < 0.001). We consider that high level of children’s awareness about negative tobacco smoking influence on human health is a positive factor for the formation of their health-saving behavior (GYTS 2011 — 72.6 %, GYTS 2017 — 85.6 %, p < 0.001). More than a half of respondents approve the ban of smoking in public open (51.2 %) and closed (70.4 %) spaces. Conclusions. The issue of tobacco smoking in modern adolescents requires the consolidation of efforts by teachers, school psychologists, public health specialists, and narcologists (in some cases) in three main areas: 1) prevention of smoking — it should be aimed at children who do not smoke, with the purpose of increasing their level of consciousness regarding their health, the formation of healthy life style skills and settings; 2) psychological assistance and treatment — it should be aimed at smokers with the purpose of helping them to quit smoking; 3) specialized treatment (narcological help) — it should be aimed at daily smokers with tobacco dependence in order to help them to get rid of this addiction and quit smoking.


Keywords

тютюнопаління; опитування підлітків; нові види тютюнових виробів; вплив на здоров’я

табакокурение; опрос подростков; новые виды табачной продукции; влияние на здоровье

tobacco smoking; survey of adolescents; new types of tobacco products; influence on the health


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Батожаргалова Б.Ц. Табакокурение у подростков. Земский врач. 2012. № 5(16). С. 28-34.

2. Трифонов С.В., Лемещенко Е.Ю. Табакокурение: пути решения проблемы. Медицинская сестра. 2013. № 5. С. 25-29.

3. Андреева Т.И. Табак и здоровье. Киев, 2004. 224 с.

4. Bogdanovica J., Godfrey F., McNeill A., Britton J. Smoking prevalence in the European Union: a comparison of national and transnational prevalence survey method and results. Tobacco Control. 2011. Vol. 20. № 4. P. 1-9. doi: 10/1136/tc.2010.036103.

5. Zatonski W., Przewozniak Pr., Sulkowska U., West R., Wojtyla A. Tobacco smoking in countries of the European Union. Annals of Agricultural and Environmental Medicine. 2012. Vol. 19, № 2. P. 181-192.

6. Collin J. et al. Alcohol and the Sustainable Development Goals. The Lancet. 2016. № 387, Is. 10038. P. 2582-2583.

7. Глобальне опитування дорослих щодо вживання тютюнуКиїв, 2017. 240 с.

8. Glantz S.A., Bareham D. E-cigarettes: use, effects on smoking, risks and policy implications. Annual Review of Public Health. 2018. Vol. 39. P. 215-235. doi: 10.1146/annurev-publhealth-040617-013757.

9. Electronic Cigarettes (E-cigarettes). DrugFacts. 2018. P. 1-6. URL: https://d14rmgtrwzf5a.cloudfront.net/sites/default/files/drugfacts-ecig.pdf.

10. Grabowski N. Курение в разных странах мира. URL: https://medium.com/@nick.grabovvski/smoking-acc1efcc6478.

11. Wackowski O., Ray A., Stapleton J. Smokers’ perceptions of risks and harm from snus relative to cigarettes: a latent profile analysis study. Addictive Behaviors. 2019. Vol. 91. P. 171-174. Doi: 10.1016/addbeh.2018.11.011.

12. Андрєєва Т.ІПоширеність куріння кальяну серед студентів Росії й УкраїниСхідноєвропейський журнал громадського здоровя. 2011. № 3(5). С. 99-104.

13. Hisham M. Bou Fakhreddine, Amjad N. Kahj, Nadim A. Kanj The growing epidemic of waterpipe smoking: Health effects and future needs. Respiratory Medicine. 2014. Vol. 108. P. 1241-1253. https: //doi.org/10.1016/j.rmed.2014.07.014.

14. Mohammed A., Mohammed J. Health Effects of Waterpipe Tobacco Use: Getting the Public Health Message Just Right. Tobacco Use Insights. 2017. Vol. 10. P. 1-8. doi: 10.1177/1179173X17696055.

15. Маркова А.И., Ляхович А.В., Лозовская А.С. Отношение школьников к здоровью в аспекте табакокурения: социально-гигиеническое исследование. Гигиена и санитария. 2011. № 3.
С. 69-74.

Similar articles

Electronic cigarette smoking as a health risk factor  for modern adolescents
Authors: Добрянська О.В.
ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», м. Київ, Україна

"Child`s Health" Том 13, №5, 2018
Date: 2018.09.19
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Epidemiological Study of Smoking Prevalence among Teenagers
Authors: Фіалковська А.О.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

"Child`s Health" 7 (75) 2016
Date: 2017.01.10
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue