Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Hypertension" №3-4 (65-66), 2019

Back to issue

Prognosis and its predictors for pulmonary hypertension associated with connective tissue diseases (data of the first Ukrainian register)

Authors: Сіренко Ю.М., Радченко Г.Д., Живило І.О., Тітов Є.Ю., Деяк С.І.
ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», м. Київ, Україна

Categories: Cardiology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Метою дослідження було: провести аналіз структури пацієнтів, які обстежувалися у спеціалізованому центрі; оцінити українську реальність щодо виживання хворих на легеневу артеріальну гіпертензію (ЛАГ) та хронічну тромбоемболічну легеневу гіпертензію (ХТЕЛГ), які проходили лікування в референтному центрі (раніше ми не мали українських даних); визначити предиктори смерті. Матеріали та методи. Проаналізовано дані 359 хворих із легеневою гіпертензією (ЛГ): з ідіопатичною ЛАГ — 72 (20,1 %), із ЛАГ, асоційованою із захворюванням сполучної тканини, — 20 (5,6 %), із ЛАГ, асоційованою з ВІЛ-інфекцією, — 8 (2,2 %), із ЛАГ, асоційованою з портальною гіпертензією, — 4 (1,1 %), із ЛАГ, асоційованою з уродженими вадами серця, — 171 (47,6 %), із ЛГ унаслідок захворювань лівих відділів серця — 8 (2,2 %), ЛГ унаслідок захворювань легень — 6 (1,7 %), із ХТЕЛГ — 62 (17,3 %), ЛГ змішаної етіології — 8 (2,2 %). Для оцінки виживання включений 281 пацієнт (52 (18,5 %) із ХТЕЛГ та 229 (81,5 %) із ЛАГ), які пройшли лікування в центрі легеневої гіпертензії ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України». Діагноз легеневої гіпертензії встановлювався на основі даних катетеризації правих відділів серця. Виживання визначали за методом побудови кривих Kaplan — Meier. Строк спостереження становив 51 місяць. Предиктори визначалися за допомогою бінарної логістичної регресії та Сох-регресійного аналізу. Результати. Виживання загальної когорти пацієнтів становило 93,3; 86,8 та 81,5 % на етапах один, два та три роки відповідно. Найкраще виживання було в пацієнтів із ЛАГ, асоційованою з уродженими вадами серця (92,7 %) порівняно з ідіопатичною ЛАГ (67,5 %) (long rank P = 0,002), ЛАГ, асоційованою із захворюваннями сполучної тканини (49,7 %) (long rank P = 0,001), та ХТЕЛГ (83,2 %) (long rank P = 0,04). За даними уніваріантного Cox-аналізу предикторами смерті були: IV функціональний клас за ВООЗ (OR = 4,94; 95% ДІ 2,12–11,48), наявність асциту (OR = 4,52; 95% ДI 2,21–9,24), ЛАГ, асоційована із захворюванням сполучної тканини (OR = 3,07; 95% ДI 1,07–8,87), ЛАГ, асоційована із вродженою вадою серця (OR = 0,28; 95% ДI 0,11–0,68), ЧСС на фоні лікування > 105 уд/хв (OR = 7,85; 95% ДI 1,83–33,69), офісний систолічний АТ < 100 мм рт.ст. (OR = 2,78; 95% ДI 1,26–6,1), дистанція 6-хвилинного тесту на фоні лікування < 340 м (OR = 3,47; 95% ДІ 1,01–12,35), рівень NT-proBNP > 300 пг/мл (OR = 4,98; 95% ДI 1,49–16,6), площа правого передсердя > 22 см2 (OR = 14,2; 95% ДI 1,92–104,89), площа правого шлуночка в діастолу (OR = 1,08; 95% ДI 1,03–1,14), площа правого шлуночка в систолу (OR = 1,08; 95% ДI 1,02–1,11), середній тиск у правому передсерді на 1 мм рт.ст. підвищення (OR = 1,02; 95% ДI 1,02–1,19). При багатоваріантному Cox-регресійному аналізі незалежними предикторами смерті були наявність асциту, офісний систолічний АТ < 100 мм рт.ст. та рівень NT-proBNP > 300 пг/мл. ЛАГ, асоційована з уродженими вадами серця, зменшувала ймовірність смерті. Висновки. Це перші результати дослідження, що було проведене в єдиному українському центрі з діагностики та лікування легеневої гіпертензії. Показано, що структура хворих із ЛАГ в Україні суттєво відрізняється від такої в центрах інших країн, але показники виживання порівнянні. Найгірше виживання спостерігалося при ЛАГ, асоційованій із захворюваннями сполучної тканини, порівняно з усіма іншими її формами: виживання становило лише 49,7 % протягом 3 років. Виявлено достатньо прості показники, що можна оцінити в рутинній практиці та які є незалежними предикторами смерті.

Целью исследования было: провести анализ структуры пациентов, которые обследовались в специализированном центре; оценить украинскую реальность относительно выживаемости больных легочной артериальной гипертензией (ЛАГ) и хронической тромбоэмболической легочной гипертензией (ХТЭЛГ), которые проходили лечение в референтном центре (ранее у нас не было украинских данных); определить предикторы смерти. Материалы и методы. Проанализированы данные 359 больных с легочной гипертензией (ЛГ): с идиопатической ЛАГ — 72 (20,1 %), с ЛАГ, ассоциированной с заболеваниями соединительной ткани, — 20 (5,6 %), с ЛАГ, ассоциированной с ВИЧ-инфекцией, — 8 (2,2 %), с ЛАГ, ассоциированной с портальной гипертензией, — 4 (1,1 %), с ЛАГ, ассоциированной с врожденными пороками сердца, — 171 (47,6 %), с ЛГ вследствие заболеваний левых отделов сердца — 8 (2,2 %), ЛГ вследствие заболеваний легких — 6 (1,7 %), с ХТЭЛГ — 62 (17,3 %), ЛГ смешанной этиологии — 8 (2,2 %). Для оценки выживания включен 281 пациент (52 (18,5 %) с ХТЭЛГ и 229 (81,5 %) с ЛАГ), которые прошли лечение в центре легочной гипертензии ГУ «ННЦ «Институт кардиологии имени академика Н.Д. Стражеско» НАМН Украины». Диагноз легочной гипертензии устанавливался на основании данных катетеризации правых отделов сердца. Выживание определяли методом построения кривых Kaplan — Meier. Срок наблюдения составлял 51 месяц. Предикторы определяли с помощью бинарной логистической регрессии и Сох-регрессионного анализа. Результаты. Выживание общей когорты пациентов составляло 93,3; 86,8 и 81,5 % на этапах один, два и три года соответственно. Лучшее выживание было у пациентов с ЛАГ, ассоциированной с врожденными пороками сердца (92,7 %), по сравнению с идиопатической ЛАГ (67,5 %) (long rank P = 0,002), ЛАГ, ассоциированной с заболеваниями соединительной ткани (49,7 %) (long rank P = 0,001), и ХТЭЛГ (83,2 %) (long rank P = 0,04). По данным унивариантного Cox-анализа, предикторами смерти были: IV функциональный клас по ВОЗ (OR = 4,94; 95% ДИ 2,12–11,48), наличие асцита (OR = 4,52; 95% ДИ 2,21–9,24), ЛАГ, ассоциированная с заболеваниями соединительной ткани (OR = 3,07; 95% ДИ 1,07–8,87), ЛАГ, ассоциированная с врожденным пороком сердца (OR = 0,28; 95% ДИ 0,11–0,68), ЧСС на фоне лечения > 105 уд/мин (OR = 7,85; 95% ДИ 1,83–33,69), офисное систолическое АД < 100 мм рт.ст. (OR = 2,78; 95% ДИ 1,26–6,1), дистанция 6-минутного теста на фоне лечения < 340 м (OR = 3,47; 95% ДИ 1,01–12,35), уровень NT-proBNP > 300 пг/мл (OR = 4,98; 95% ДИ 1,49–16,6), площадь правого предсердия > 22 см2 (OR = 14,2; 95% ДИ 1,92–104,89), площадь правого желудочка в диастолу (OR = 1,08; 95% ДИ 1,03–1,14), площадь правого желудочка в систолу (OR = 1,08; 95% ДИ 1,02–1,11), среднее давление в правом предсердии на 1 мм рт.ст. повышения (OR = 1,02; 95% ДИ 1,02–1,19). При многовариантном Cox-регрессионном анализе независимыми предикторами смерти были наличие асцита, офисное систолическое АД < 100 мм рт.ст. и уровень NT-proBNP > 300 пг/мл. ЛАГ, ассоциированная с врожденными пороками сердца, уменьшала вероятность смерти. Выводы. Это первый результат исследования, которое было проведено в единственном украинском центре по диагностике и лечению легочной гипертензии. Показано, что структура больных с ЛАГ в Украине существенно отличается от таковой в центрах других стран, но показатели выживания сопоставимы. Наихудшее выживание отмечалось при ЛАГ, ассоциированной с заболеваниями соединительной ткани, в сравнении со всеми другими ее формами: выживание составляло лишь 49,7 % в течение 3 лет. Установлены достаточно простые показатели, которые можно оценить в рутинной практике и которые являются независимыми предикторами смерти.

Background. This study is the first analysis of patient survival after treatment in the only Ukrainian pulmonary hypertension (PH) referral center that was organized in 2014 and mainly focused on pulmonary arterial hypertension (PAH) and chronic thromboembolic pulmonary hypertension (CTEPH). The aim of the study was: to evaluate the structure of patients who were treated in referral center; to evaluate Ukrainian reality in surviving of patients with PAH and CTEPH (we did not have any Ukrainian data before); to determine predictors of death. Materials and methods. Tree hundred and fifty-nine patients with PH were included in database: with idiopathic PAH — 72 (20.1 %), PAH associated with connective tissue diseases (CTD) — 20 (5.6 %), PAH associated with HIV — 8 (2.2 %), PAH associated with portal hypertension — 4 (1.1 %), PAH associated with congenital heart diseases (CHD) — 171 (47.6 %), PH due to left heart diseases — 8 (2.2 %), PH associated with lung diseases — 6 (1.7 %), CTEPH — 62 (17.3 %), with multifactorial PH — 8 (2.2 %). Two hundred and eighty-one patients were enrolled (52 (18.5 %) with CTEPH, 229 (81.5 %) with PAH) in survival analysis. Long-term survival (Kaplan-Meier) and its predictors (Stepwise binary logistic regression and Cox’s proportional hazards analyses) were evaluated in adult patients with PH (diagnosed by right heart catheterization) within a prospective registry at a single referral center in Kyiv, Ukraine. Follow-up period was up to 51 (mean 23.6 ± 14.1) months. Only two specific drugs are available in Ukraine for the treatment of PH: inhaled iloprost and sildenafil. Results. The Kaplan-Meier survival rate for the total cohort was 93.3, 86.8, and 81.5 % at 1, 2 and 3 years, respectively. Survival was better in patients with CHD as compared to idiopathic PAH (log-rank P = 0.002), CTD (log-rank P = 0.001) and CTEPH (log-rank P = 0.04). Univariate Cox’s predictors of death were: functional class IV (odds ratio (OR) = 4.94; 95% confidence interval (CI) 2.12–11.48), pre-sence of ascites (OR = 4.52; 95% CI 2.21–9.24), CTD etiology of PAH (OR = 3.07; 95% CI 1.07–8.87), CHD etiology of PAH (OR = 0.28; 95% CI 0.11–0.68), heart rate during treatment > 105 bpm (OR = 7.85; 95% CI 1.83–33.69), office systolic blood pressure < 100 mmHg (OR = 2.78; 95% CI 1.26–6.1), 6-minute walk test during treatment < 340 m (OR = 3.47; 95% CI 1.01–12.35), NT-proBNP > 300 pg/ml (OR = 4.98; 95% CI 1.49–16.6), right atrial area > 22 cm2 (OR = 14.2; 95% CI 1.92–104.89), right ventricular area in diastole (OR = 1.08; 95% CI 1.03–1.14), right ventricular area in systole (OR = 1.08; 95% CI 1.02–1.11), mean pressure in right atrium per each 1-mmHg increase (OR = 1.02; 95% CI 1.02–1.19). In multivariate Cox regression analysis, only presence of ascites, office systolic BP < 100 mmHg, CHD etiology of PAH, NT-proBNP > 300 pg/ml were associated with survival. Conclusions. This is the first Ukrainian single-center PH cohort study results. It was shown that the structure of PAH patients in Ukraine was different from that in other countries. However, our data of survival are almost similar to data of centers from other countries. The worst survival was observed in PAH associated with CTD as compared to all other its forms: survival was only 49.7 % over 3 years. The simple indicators were revealed that can be evaluated in routine practice and are independent predictors of death: the presence of ascites and elevated levels of NT-proBNP.


Keywords

легенева гіпертензія, асоційована із захворюваннями сполучної тканини; реєстр хворих на легеневу гіпертензію; виживання; предиктори прогнозу

легочная гипертензия, ассоциированная с заболеваниями соединительной ткани; реестр больных легочной гипертензией; выживание; предикторы прогноза

pulmonary hypertension associated with connective tissue diseases; register of patients with pulmonary hypertension; survival; predictors of poor prognosis


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Galie N., Humbert M., Vachiery J.L., Gibbs S., Lang I. et al.; ESC Scientific Document Group. 2015 ESC/ERS Guidelines for the diagnosis and treatment of pulmonary hypertension: The Joint Task Force for the Diagnosis and Treatment of Pulmonary Hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Respiratory Society (ERS): Endorsed by: Association for European Paediatric and Congenital Cardiology (AEPC), International Society for Heart and Lung Transplantation (ISHLT). Eur. Heart J. 2016. 37. 67–119.

2. Gabbay E., Yeow W., Playford D. Pulmonary arterial hypertension (PAH) is an uncommon cause of pulmonary hypertension (PH) in an unselected population: the Armadale echocardiography study. Am. J. Resp. Crit. Care Med. 2007. 175. A713.

3. Humbert M., Sitbon O., Chaouat A. et al. Pulmonary arterial hypertension in France: results from a national registry. Am. J. Respir. Crit. Care Med. 2006. 173(9). 1023–1030.

4. Peacock A.J., Murphy N.F., McMurray J.J.V., Caballero L., Stewart S. An epidemiological study of pulmonary arterial hypertension. Eur. Respir. J. 2007. 30(1). 104–109.

5. Condliffe R., Howard L.S. Connective tissue disease–associated pulmonary arterial hypertension. F1000 Prime Reports. 2015. 7. 06 (doi:10.12703/P7–06).

6. D’Alonzo G.E., Barst R.J., Ayres S.M. et al. Survival in patients with primary pulmonary hypertension. Results from a national prospective registry. Ann. Intern. Med. 1991. 115. 343–349.

7. Rich S., Dantzker D.R., Ayres S.M. et al. Primary pulmonary hypertension. A national prospective study. Ann. Intern. Med. 1987. 107. 216–223. 

8. Benza R.L., Miller D.P., Gomberg–Maitland M. et al. Predicting survival in pulmonary arterial hypertension: insights from the Registry to Evaluate Early and Long–Term Pulmonary Arterial Hypertension Disease Management (REVEAL). Circulation. 2010. 122. 164–172.

9. Humbert M., Sitbon O., Chaouat A. et al. Survival in patients with idiopathic, familial, and anorexigen–associated pulmonary arterial hypertension in the modern management era. Circulation. 2010. 122. 156–163.

10. Raymond R.J., Hinderliter A.L., Willis P.W. et al. Echocardiographic predictors of adverse outcomes in primary pulmonary hypertension. J. Am. Coll. Cardiol. 2002 Apr 3. 39(7). 1214–1219.

11. Appelbaum L., Yigla M., Bendayan D. et al. Primary pulmonary hypertension in Israel: a national survey. Chest. 2001. 119. 1801–1806.

12. Miyamoto S., Nagaya N., Satoh T. et al. Clinical correlates and prognostic significance of six–minute walk test in patients with primary pulmonary hypertension. Comparison with cardiopulmonary exercise testing. Am. J. Respir. Crit. Care Med. 2000. 161. 487–492.

13. Sandoval J., Bauerle O., Palomar A. et al. Survival in primary pulmonary hypertension. Validation of a prognostic equation. Circulation. 1994. 89. 1733–1744.

14. Benza R., Lohmueller L., Kraisangka J., Kanwar M. Risk Assessment in Pulmonary Arterial Hypertension Patients: The Long and Short of it. Advances in Pulmonary Hypertension. 2018. 16. 125–135.

15. Markley R.R., Ali A., Potfay J., Paulsen W., Jovin I. Echocardiographic Evaluation of the Right Heart. J. Cardiovasc. Ultrasound. 2016 Sep. 24(3). 183–190.

16. Manes A., Palazzini M., Leci E. et al. Current era survival of patients with pulmonary arterial hypertension associated with congenital heart disease: a comparison between clinical subgroups. Eur. Heart J. 2014. 35(11). 716–24.

17. Benza R.L., Miller D.P., Barst R.J. et al. An evaluation of long–term survival from time of diagnosis in pulmonary arterial hypertension from the REVEAL registry. Chest. 2012. 142(2). 448–456.

18. ACCF/AHA 2009 Expert Consensus Document on Pulmonary Hypertension A Report of the American College of Cardiology Foundation Task Force on Expert Consensus Documents and the American Heart Association Developed in Collaboration With the American College of Chest Physicians; American Thoracic Society, Inc.; and the Pulmonary Hypertension Association. J. ACC. 2009. 53(17). 1573–1619. doi: 10.1016/j.jacc.2009.01.004.

19. Marques–Alvesa P., Baptista R., Marinho da Silva A. еt al. Real–world, long–term survival of incident patients with pulmonary arterial hypertension. Rev. Port. Pneumol. 2017. 23(3). 124–131.

20. Zhang R., Dai L.–Z., Xie W.–P. et al. Survival of Chinese patients with pulmonary arterial hypertension in the modern treatment era. Chest. 2011. 140. 301–309.

21. Humbert M., Sitbon O., Yaïci A. et al.; French Pulmonary Arterial Hypertension Network. Survival in incident and prevalent cohorts of patients with pulmonary arterial hypertension. Eur. Respir. J. 2010. 36. 549–555.

22. Peacock A.J., Murphy N.F., McMurray J.J.V. at al. An epidemiological study of pulmonary arterial hypertension. Eur. Respir. J. 2007. 30. 104–109.

23. Gall H., Felix J., Schneck F. еt al. The Giessen Pulmonary Hypertension Registry: Survival in pulmonary hypertension subgroups. J. Heart Lung Transplant. 2017. 36. 957–967.

24. Jansa P., Jarkovsky J., Al–Hiti H. et al. Epidemiology and long–term survival of pulmonary arterial hypertension in the Czech Republic: a retrospective analysis of a nationwide registry. BMC Pulm. Med. 2014. 14. 45.

25. Hopkins W.E. The remarkable right ventricle of patients with Eisenmenger syndrome. Coron. Artery Dis. 2005. 16. 19–25.

26. Thenappan T., Shah S.J., Rich S. еt al. Survival in pulmonary arterial hypertension: a reappraisal of the NIH risk stratification equation. Eur. Respir. J. 2010. 35. 1079–1087.

27. Launay D., Sitbon O., Hachulla E. et al. Survival in systemic sclerosis–associated pulmonary arterial hypertension in the modern management era. Ann. Rheum. Dis. 2013. 72. 1940–1946.

28. Yap L.B., Ashrafian H., Mukerjee D. et al. The natriuretic peptides and their role in disorders of right heart dysfunction and pulmonary hypertension. Clin. Biochem. 2004. 37. 847–856.

29. Andreassen A.K., Wergeland R., Simonsen S. et al.
N–terminal Pro–B–type natriuretic peptideas an indicator of dise–ase severity in a heterogeneous group of patients with chronic precapillary pulmonary hypertension. Am. J. Cardiol. 2006. 98. 525–529.

30. Park M.H., Scott R.L., Uber P.A. et al. Usefulness of B–type natriuretic peptide as a predictor of treatment outcome in pulmonary arterial hypertension. Congest. Heart Fail. 2004. 10. 221–225.

31. Galie N., Landzberg M., Beghetti M., Berger R.M., Efficace M., Gesang S., Papadakis K., Gatzoulis M.A. Evaluation of macitentan in patients with Eisenmenger syndrome: results from the randomised controlled MAESTRO study. P5462. European Heart Journal. 2017. 38(Suppl. 1). 1162–11631.

32. Austin C., Alassas K., Burger C. et al. Echocardiographic assessment of estimated right atrial pressure and size predicts mortality in pulmonary arterial hypertension. Chest. 2015. 147(1). 198–208.

33. Vijarnsorn C., Durongpisitkul K., Chungsomprasong P., Bositthipichet D., Ketsara S., Titaram Y., Chanthong P., Kanjanauthai S., Soongswang J. In Contemporary survival of patients with pulmonary arterial hypertension and congenital systemic to pulmonary shunts. PLoS ONE. 2018. 13(4). e0195092.

34. Mueller–Mottet S., Stricker H., Domeninghetti G. еt al. Long–Term Data from the Swiss Pulmonary Hypertension Registry. Respiration. 2015. 89. 127–140.

Similar articles

Pulmonary hypertension associated with connective tissue diseases:  a literature review focusing on diagnostic aspects
Authors: Єгудіна Є.Д.(1), Ханюков О.О.(1), Головач І.Ю.(2), Калашникова О.С.(1)
(1) — ДЗ «Дніпропетровська державна медична академія» МОЗ України, м. Дніпро, Україна
(2) — Клінічна лікарня «Феофанія» Державного управління справами, м. Київ, Україна

"Hypertension" №6 (62), 2018
Date: 2019.01.17
Categories: Cardiology
Sections: Specialist manual
Прогрес у веденні вагітності в жінок з легеневою артеріальною гіпертензією: погляд з України
Authors: Сіренко Ю.М.
ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» НАМН України», м. Київ, Україна

"Hypertension" 1 (51) 2017
Date: 2017.04.03
Categories: Cardiology
Sections: In the first person

Back to issue