Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Hypertension" №3-4 (65-66), 2019

Back to issue

Open-label single center clinical trial of early-morning blood pressure reduction in patients with mild to moderate hypertension with controlled office blood pressure and uncontrolled morning blood pressure surge by telmisartan (Telsartan) therapy with or without combination with hydrochlorothiazide and/or amlodipine: RANOK study results (Control of Morning Blood Pressure in Patients with Uncontrolled Surge)

Authors: Рековець О.Л., Сіренко Ю.М., Торбас О.О., Кушнір С.М., Примак Г.Ф.
ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, м. Київ, Україна

Categories: Cardiology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Метою нашого дослідження було оцінити ефективність зниження артеріального тиску (АТ) протягом останніх 6 годин із 24 після прийому останньої дози препарату за результатами добового моніторування артеріального тиску через 12 тижнів лікування в пацієнтів із м’якою і помірною артеріальною гіпертензією (АГ), які контролювали офісний тиск і мали неконтрольовані піки АТ протягом останніх 6 годин після прийому останньої дози антигіпертензивного препарату. Матеріали та методи. У дослідження було включено 67 пацієнтів із м’якою і помірною АГ. Пацієнтам виконували загальний аналіз крові, біохімічне дослідження крові, вимірювання офісного АТ, амбулаторне 24-годинне моніторування АТ з визначенням циркадності АТ, ранкового підйому АТ, визначення центрального АТ, швидкості поширення пульсової хвилі. У ранкові (1-ша підгрупа) або вечірні (2-га підгрупа) години призначали телмісартан у дозі 40 або 80 мг один раз на день (Телсартан, «Др. Редді’с Лабораторіз Лімітед») або фіксовану комбінацію телмісартану 40 або 80 мг із гідрохлортіазидом 12,5 мг (Телсартан-Н, «Др. Редді’с Лабораторіз Лімітед»); при недосягненні цільового рівня офісного АТ менше від 140/90 мм рт.ст. через 4 тижні додавали амлодипін 5 або 10 мг один раз на добу (Стамло, «Др. Редді’с Лабораторіз Лімітед»). Пацієнти проходили первинне обстеження й обстеження через 12 тижнів (3 місяці) терапії. Результати. Зменшення офісного систолічного АТ (САТ)/діастолічного АТ (ДАТ) у середньому становило через 8 тижнів 16,92/9,56 мм рт.ст. (р < 0,05), а через 12 тижнів лікування — 21,26/12,12 мм рт.ст. (p < 0,05). Офісна частота серцевих скорочень (ЧСС) достовірно не змінилася. У результаті проведеної терапії Телсартаном і Телсартаном-Н відбувалося достовірне зменшення середньодобового САТ (з 134,45 ± 1,39 мм рт.ст. до 122,01 ± 1,16 мм рт.ст., р < 0,05) і ДАТ (з 81,51 ± 1,15 мм рт.ст. до 71,62 ± 1,01 мм рт.ст., р < 0,05), що в середньому становило 12,44/9,89 мм рт.ст. Відзначено також достовірне зменшення середньоденних показників САТ і ДАТ з 138,92 ± 1,38 мм рт.ст. і 85,22 ± 1,20 мм рт.ст. до 126,35 ± 1,20 мм рт.ст. і 75,70 ± 1,11 мм рт.ст. (р < 0,05) відповідно, що в середньому становило 12,57 і 9,52 мм рт.ст., і середньонічних показників САТ і ДАТ — з 126,13 ± 1,18 мм рт.ст. і 74,28 ± ± 1,46 мм рт.ст. до 113,37 ± 1,40 мм рт.ст. і 63,73 ± 1,09 мм рт.ст. (р < 0,05) відповідно (12,76 і 11,05 мм рт.ст.). Достовірних змін добової ЧСС не було. Частка досягнення цільового АТ на фоні прийому Телсартану або Телсартану-Н самостійно або в комбінації з амлодипіном при офісному вимірюванні становила 80,6 %, а при добовому моніторуванні — 75,61 %. Отже, у хворих з м’якою і помірною артеріальною гіпертензією з контрольованим офісним тиском і неконтрольованими піками АТ протягом останніх 6 годин після прийому останньої дози антигіпертензивного препарату досліджувані препарати Телсартан і Телсартан-Н продемонстрували досить високий антигіпертензивний ефект як при використанні без амлодипіну, так і в комбінації з ним. Телмісартан більш ефективно знижував середньоденний і нічний САТ і ДАТ при ранковому прийомі порівняно з вечірнім. Відзначено достовірне зниження середнього САТ, ДАТ у ранкові години з 140,14 ± 1,51 мм рт.ст. і 87,19 ± 1,56 мм рт.ст. до 124,77 ± 1,40 мм рт.ст. і 73,23 ± 1,31 мм рт.ст. (р < 0,05), на 15,37 і 13,96 мм рт.ст. відповідно. Також відбувалося зниження швидкості підвищення САТ у ранкові години на 3,67 мм рт.ст/год на фоні терапії Телсартаном і Телсартаном-Н. Відбулося зменшення величини ранкового підйому САТ на 11,34 мм рт.ст. (р < 0,05). Висновки. Терапія Телсартаном і Телсартаном-Н як без комбінації з препаратом Стамло, так і в комбінації з ним у пацієнтів із мякою і помірною АГ з контрольованим офісним тиском і неконтрольованими піками АТ протягом останніх 6 годин після прийому останньої дози антигіпертензивного препарату достовірно знижувала як офісний АТ, так і АТ при добовому моніторуванні й сприяла зниженню величини АТ у ранкові години, зменшенню швидкості підвищення АТ у ранкові години.

Целью нашего исследования было оценить эффективность снижения артериального давления (АД) в течение последних 6 часов из 24 после приема последней дозы препарата по результатам суточного мониторирования артериального давления через 12 недель лечения у пациентов с мягкой и умеренной артериальной гипертензией (АГ), которые контролировали офисное давление и имели неконтролируемые пики АД в течение последних 6 часов после приема последней дозы антигипертензивного препарата. Материалы и методы. В исследование было включено 67 пациентов с мягкой и умеренной АГ. Пациентам выполняли общий анализ крови, биохимическое исследование крови, измерение офисного АД, амбулаторное 24-часовое мониторирование АД с определением циркадности АД, утреннего подъема АД, определение центрального АД, скорости распространения пульсовой волны. В утренние (1-я подгруппа) или вечерние (2-я подгруппа) часы назначали телмисартан в дозе 40 или 80 мг один раз в день (Телсартан, «Др. Редди’с Лабораториз Лимитед») или фиксированную комбинацию телмисартана 40 или 80 мг с гидрохлортиазидом 12,5 мг (Телсартан-Н, «Др. Редди’с Лабораториз Лимитед»); при недостижении целевого уровня офисного АД меньше 140/90 мм рт.ст. через 4 недели добавляли амлодипин 5 или 10 мг один раз в сутки (Стамло, «Др. Редди’с Лабораториз Лимитед»). Пациенты проходили первичное обследование и обследование через 12 недель (3 месяца) терапии. Результаты. Уменьшение офисного систолического АД (САД)/диастолического АД (ДАД) в среднем составило за 8 недель 16,92/9,56 мм рт.ст. (р < 0,05), а через 12 недель лечения — 21,26/12,12 мм рт.ст. (р < 0,05). Офисная частота сердечных сокращений (ЧСС) достоверно не изменилась. В результате проведенной терапии Телсартаном и Телсартаном-Н происходило достоверное уменьшение среднесуточного САД (с 134,45 ± 1,39 мм рт.ст. до 122,01 ± 1,16 мм рт.ст., р < 0,05) и ДАД (с 81,51 ± 1,15 мм рт.ст. до 71,62 ± 1,01, р < 0,05), что в среднем составило 12,44/9,89 мм рт.ст. Отмечено также достоверное уменьшение среднедневных показателей САД и ДАД с 138,92 ± ± 1,38 мм рт.ст. и 85,22 ± 1,20 мм рт.ст. до 126,35 ± 1,20 мм рт.ст. и 75,70 ± 1,11 мм рт.ст. (р < 0,05) соответственно, что в среднем составило 12,57 и 9,52 мм рт.ст., и середненочных показателей САД и ДАД с 126,13 ± 1,18 мм рт.ст. и 74,28 ± ± 1,46 мм рт.ст. до 113,37 ± 1,40 мм рт.ст. и 63,73 ± 1,09 мм рт.ст. (р < 0,05) соответственно (12,76 и 11,05 мм рт.ст.). Достоверных изменений суточной ЧСС не было. Доля достижения целевого АД на фоне приема Телсартана или Телсартана-Н самостоятельно или в комбинации с амлодипином при офисном измерении составила 80,6 %, а при суточном мониторировании — 75,61 %. Следовательно, у больных с мягкой и умеренной артериальной гипертензией с конт-ролируемым офисным давлением и неконтролируемыми пиками АД в течение последних 6 часов после приема последней дозы антигипертензивного препарата исследуемые препараты Телсартан и Телсартан-Н продемонстрировали достаточно высокий антигипертензивный эффект как при использовании без амлодипина, так и в комбинации с ним. Телмисартан более эффективно снижал среднедневное и ночное САД и ДАД при утреннем приеме по сравнению с вечерним. Отмечено достоверное снижение средних САД, ДАД в утренние часы с 140,14 ± 1,51 мм рт.ст. и 87,19 ± 1,56 мм рт.ст. до 124,77 ± 1,40 мм рт.ст. и 73,23 ± 1,31 мм рт.ст. (р < 0,05), на 15,37 и 13,96 мм рт.ст. соответственно. Также происходило снижение скорости повышения САД в утренние часы на 3,67 мм рт.ст/ч на фоне терапии Телсартаном и Телсартаном-Н. Произошло уменьшение величины утреннего подъема САД на 11,34 мм рт.ст. (р < 0,05). Выводы. Терапия Телсартаном и Телсартаном-Н как без комбинации с препаратом Стамло, так и в сочетании с ним у пациентов с мягкой и умеренной АГ с контролируемым офисным давлением и неконтролируемыми пиками АД в течение последних 6 часов после приема последней дозы антигипертензивного препарата достоверно снижала как офисное АД, так и АД при суточном мониторировании и способствовала снижению величины АД в утренние часы, уменьшению скорости повышения АД в утренние часы.

Background. The purpose of our study was to evaluate the effectiveness of reduction of morning blood pressure (BP) by ambulatory blood pressure monitoring (ABPM) after 12 weeks of treatment in patients with mild to moderate arterial hypertension, who had controlled office BP and uncontrolled morning BP surge. Materials and methods. The study involved 67 patients with mild to moderate hypertension who had controlled office BP and uncontrolled morning BP surge. General blood test, biochemical blood test, measurement of office blood pressure, outpatient 24-hour blood pressure monitoring, blood pressure measurement, morning blood pressure rise, determination of central blood pressure, PWV, were performed. Patients were switched to telmisartan 40 or 80 mg tablets (Telsartan, Dr. Reddy’s Laboratories Ltd), or to combined tablets of telmisartan 40 or 80 mg with hydrochlorothiazide 12.5 mg (Telsartan-H, Dr. Reddy’s Laboratories Ltd), for morning once daily intake (Subgroup 1) or evening once daily intake (Subgroup 2). If after 4 weeks of treatment BP was not controlled at the level less than 140/90 mm Hg, amlodipine 5 or 10 mg once daily was prescribed on top. Primary and final examination after 3 months of therapy was performed. Results. The office SBP/DBP at 8 weeks reduced at the average by 16.92/9.56 mm Hg (p < 0.05), and after 12 weeks of treatment — 21.26/12.12 mm Hg (p < 0.05). Office heart rate (HR) did not significantly change. The therapy with Telsartan and Telsartan-H was associated with a significant decrease in average daily SBP (from 134.45 ± 1.39 to 122.01 ± 1.16 mm Hg; p < 0.05) and DBP (from 81.51 ± 1.15 to 71.62 ± 1.01 mm Hg; p < 0.05), which averaged 12.44/9.89 mm Hg. The average daily SBP and DBP indicators significantly decreased from 138.92 ± 1.38 and 85.22 ± 1.20 to 126.35 ± 1.20 and 75.70 ± 1.11 mm Hg (p < 0.05), respectively, which averaged 12.57 and 9.52 mm Hg; and average nocturnal SBP and DBP lowered from 126.13 ± 1.18 and 74.28 ± 1.46 to 113.37 ± 1.40 and 63.73 ± 1.09 mm Hg (p < 0.05), respectively (12.76 and 11.05 mm Hg). There were no significant changes in 24-hour HR. The target blood pressure level by a switch to Telsartan or Telsartan-H alone or in combination with amlodipine at office measurement was achieved in 80.6 % of cases and at daily monitoring in 75.61 %. Thus, in patients with mild to moderate hypertension who had controlled office BP and uncontrolled morning BP surge, the treatment with studied drugs Telsartan and Telsartan-H showed high antihypertensive efficacy both in single-use and in combination with amlodipine. Telmisartan more effectively reduced both the daytime and nighttime SBP and DBP at morning intake compared to the evening. There was a significant decrease in the average SBP, DBP in the morning hours from 140.14 ± 1.51 and 87.19 ± 1.56 to 124.77 ± 1.40 and 73.23 ± 1.31 mm Hg (p < 0.05) by 15.37 and 13.96 mm Hg, respectively. There was also a reduction in the rate of increase of SBP in the morning by 3.67 mm Hg/h after therapy with Telsartan and Telsartan-H. There was a decrease in the value of the morning rise of SBP by 11.34 mm Hg (p < 0.05). Conclusions. Telsartan and Telsartan-H single-use or use in combination with Stamlo (amlodipine) in patients with mild to moderate hypertension who had controlled office BP and uncontrolled morning BP surge significantly reduced both office BP and BP at ABPM and contributed to the reduction of BP morning surge and a decrease of the rate of morning BP surge.


Keywords

артеріальна гіпертензія; ранковий підйом артеріального тиску; центральний артеріальний тиск; хронотерапія; вечірній прийом; ранковий прийом; телмісартан; амлодипін; гідрохлортіазид

артериальная гипертензия; утренний подъем артериального давления; центральное артериальное давление; хронотерапия; вечерний прием; утренний прием; телмисартан; амлодипин; гидрохлортиазид

arterial hypertension; morning blood pressure surge; central blood pressure; chronotherapy; evening drug intake; mor-ning drug intake; telmisartan; amlodipine; hydrochlorothiazide


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. 1999 WHO — ISH guidelines for the management of hypertension. J. Hypertension. 1999. Vol. 11. P. 905–916.

2. Bartter F.C., Delea C.S., Baker W. Chronobiology in the diagnosis and treatment of hypertension. Chronobiologia. 1976. Vol. 3(3). 199–213.

3. Bowles N.P., Thosar S.S., Herzig M.X., Shea S.A. Chronotherapy for Hypertension. Current Hypertension Reports. 2018. Vol. 20. Р. 97. URL: https://doi.org/10.1007/s11906–018–0897–4.

4. Elliott H.L. 24–hour control of cardiovascular disease. Science Press: London, 1995. P. 48.

5. Formes K.J., Wray D.W., O–Yurvati A.H., Weiss M.S., Shi X. Sympathetic cardiac influence and arterial blood pressure instability. Auton. Neurosci. 2005. Vol. 1–2. P. 116–124.

6. Genova G., Rabbia F., Milan A. et al. Autonomic nervous pattern influence before treatment, on the response to antihypertensive therapy in never treated mild hypertensive patients. J. Hypertens. 2001. Vol. 19. P. 128S.

7. Hansson L., Hedner T. Hypertension Manual 2000. Layout Bohlin Production AB, 2000. 128 p.

8. Hermida R.C., Ayala D.E., Mojón A., Fernández J.R. Effects of time of antihypertensive treatment on ambulatory blood pressure and clinical characteristics of subjects with resistant hypertension. Am. J. Hypertens. 2010. Vol. 23. Р. 432–439.

9. Hong S.J., Choi S.C., Ahn C.M., Park J.H., Kim J.S., Lim D.S. Telmisartan reduces neointima volume and pulse wave velocity 8 months after zotarolimus–eluting stent implantation in hypertensive type 2 diabetic patients. Heart. 2011. Vol. 97. Р. 1425–1432.

10. Hypertension Primer. The essentials of high blood pressure. From the council on high blood pressure research American Heart Association, 1999. P. 471.

11. Ishikawa J., Kario K., Hoshide S. еt al. Determinants of exaggerated difference in morning and evening blood pressure measured by self–measured blood pressure monitoring in medicated hypertensive patients: Jichi Morning Hypertension Research (J–MORE) Study. Am. J. Hypertens. 2005. Vol. 7. P. 958–965.

12. Jatoi N.A. Azra Mahmud, Kathleen Bennett, John Feely. Assessment of arterial stiffness in hypertension: comparison of oscillometric (Arteriograph), piezoelectronic (Complior) and tonometric (SphygmoCor) techniques. J. Hypertens. 2009. Vol. 27. № 11. P. 2186–2191.

13. Johannesson M., Dahlof B., Lindholm L.H. et al. The cost–effectiveness of treating hypertension in elderly people — an analysis of the Swedish Trial in Old Patients with Hypertension (STOP–Hypertension). J. Intern. Med. 1993. Vol. 234. P. 317–323.

14. Jonsson B., Hansson L., Stalhammar N.O. Health economics in the Hypertension Optimal Treatment (HOT) study: costs and cost–effectiveness of intensive blood pressure lowering and low–dose aspirin in patients with hypertension. J. Intern. Med. 2003. Vol. 253. P. 472–480.

15. Kario K. Early morning risk management in hypertension. London: Science press, 2004. P. 3–11.

16. Kasim N.A., Whitehouse M., Ramachandran C. еt al. Molecular properties of WHO essential drugs and provisional biopharmaceutical classification. Mol. Pharm. 2004. Vol. 1. P. 85–96.

17. Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) CKD Work Group. KDIGO 2012 clinical practice guideline for the evaluation and management of chronic kidney disease. Kidney Int. Suppl. 2013. Vol. 3. Р. 100–150.

18. Marfella R., Siniscalchi M., Nappo F. еt al. Regression of carotid atherosclerosis by control of morning blood pressure peak in newly diagnosed hypertensive patients. Am. J. Hypertens. 2005. Vol. 3. P. 308–318.

19. Mitchell G.F., Hwang Shih–Jen, Vasan R.S. Arterial stiffness and cardiovascular events: the Framingham heart study. Circulation. 2010. Vol. 121. № 4. P. 505–511.

20. Sakima A., Takishita S. Therapeutic strategy for morning blood pressure elevation in elderly hypertensives. Nippon. Rinsho. 2005. Vol. 6. P. 1086–1090.

21. Shimamoto K., Ando K., Fujita T. еt al. Japanese Society of Hypertension Committee for Guidelines for the Management of Hypertension. The Japanese Society of Hypertension Guidelines for the Management of Hypertension (JSH 2014). Hypertens. Res. 2014. 37. Р. 253–390.

22. Sleight P. The HOPE Study (Heart Outcomes Prevention Evaluation). J. Renin Angiotensin Aldosterone Syst. 2000. Vol. 1(1). Р. 18–20. 

23. Staessen J., Fagard R., Thijs L., O’Brien. Randomised double–blind comparisonof placebo and active treatment for older patients with isolated systolic hypertension. The Systolic Hypertension in Europe (SystEur) Trial Investigators. Lancet. 1997. 350(9080). Р. 757–764. 

24. van der Steen M.S., Lenders J.W., Thien T. Side effects of ambulatory blood pressure monitoring. Blood Press. Monit. 2005. Vol. 3. P. 151–155.

25. Verdecchia P., Angeli F. How can we use the results of ambulatory blood pressure monitoring in clinical practice? Hypertension. 2005. Vol. 1. Р. 25–26.

26. White W. Blood pressure monitoring in cardiovascular medicine and therapeutics. New Jersey: Humana Press, 2001. Р. 308.

27. White W.B., Davidai G., Schumacher H. Impact of angiotensin receptor blockade in combination with hydrochlorothiazide 25 mg in 2121 patients with stage 1–2 hypertension. J. Hum. Hypertens. 2009. Vol. 23. Р. 817–825.

28. White W.B., Lacourciere Y., Davidai G. Effects of the angiotensin II receptor blockers telmisartan versus valsartan on the circadian variation of blood pressure: impact on the early morning period. Am. J. Hypertens. 2004. Vol. 17. Р. 347–353.

29. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Hypertension (ESH). 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. European Heart Journal. 2018. Vol. 39. Р. 3021–3104.

30. Gosse P. A review of telmisartan in the treatment of hypertension: blood pressure control in the early morning hours. Vascular Health and Risk Management. 2006. 2(3). Р. 195–201.


Back to issue