Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Hypertension" №3-4 (65-66), 2019

Back to issue

False controlled arterial hypertension: cognitive functions and quality of life

Authors: Кротова В.Ю.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

Categories: Cardiology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

У статті подані результати нейропсихологічного обстеження 509 амбулаторних пацієнтів із контрольованою артеріальною гіпертензією II ступеня й комплексна оцінка когнітивних функцій з використанням короткої шкали оцінки психічного статусу (MMSE) і Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій (MoCA). У 32,2 % пацієнтів із контрольованою артеріальною гіпертензією II ступеня й низьким серцево-судинним ризиком за шкалою SCORE відзначалися недементні когнітивні розлади, що й стало основою для характеристики конт-рольованої артеріальної гіпертензії в таких хворих із когнітивними порушеннями як оманливої. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією й когнітивними розладами, за даними опитувальника SF-36, спостерігалося значне (р < 0,001) зниження якості життя за всіма шкалами порівняно з пацієнтами без когнітивних порушень і здоровими людьми. Факторами ризику розвитку когнітивних порушень при гіпертензії є обтяжена спадковість із когнітивних розладів у найближчих родичів, а також варіабельність систолічного артеріального тиску протягом дня понад 12 мм рт.ст. і діастолічного артеріального тиску — понад 10 мм рт.ст. згідно з даними амбулаторного моніторингу артеріального тиску. За результатами кореляційного аналізу виявлено прямий зв’язок між погіршенням компонентів якості життя й порушенням когнітивних функцій, які оцінювалися за допомогою різних нейропсихологічних тестів. Раннє визначення показників когнітивної функції в пацієнтів з артеріальною гіпертензією II стадії як маркера ураження головного мозку внаслідок артеріальної гіпертензії необхідне для уточнення стратифікації ризику серцево-судинних подій.

В статье представлены результаты нейро-психологического обследования 509 амбулаторных пациентов с контролируемой артериальной гипертензией II степени и комплексная оценка когнитивных функций с использованием краткой шкалы оценки психического статуса (MMSE) и Монреальской шкалы оценки когнитивных функций (MoCA). У 32,2 % пациентов с контролируемой артериальной гипертензией II степени и низким сердечно-сосудистым риском по шкале SCORE отмечались недементные когнитивные расстройства, что и стало основой для характеристики контролируемой артериальной гипертензии у таких больных с когнитивными нарушениями как обманчивой. У пациентов с артериальной гипертензией и когнитивными расстройствами, по данным опросника SF-36, наблюдалось значительное (р < 0,001) снижение качества жизни по всем шкалам в сравнении с пациентами без когнитивных нарушений и здоровыми людьми. Факторами риска развития когнитивных нарушений при гипертензии является отягощенная наследственность по когнитивным расстройствам у ближайших родственников, а также вариабельность систолического артериального давления в течение дня более 12 мм рт.ст. и диастолического артериального давления — более 10 мм рт.ст. согласно амбулаторному мониторингу артериального давления. По результатам корреляционного анализа выявлена прямая связь между ухудшением компонентов качества жизни и нарушением когнитивных функций, оценивавшихся с помощью различных нейропсихологических тестов. Раннее определение показателей когнитивной функции у пациентов с артериальной гипертензией II стадии как маркера поражения головного мозга вследствие артериальной гипертензии необходимо для уточнения стратификации риска сердечно-сосудистых событий.

The article presents the results of neuropsychological examination of 509 outpatients with a controlled stage II arterial hypertension and an integrated assessment of cognitive functions using the Mini-Mental State Examination and Montreal Cognitive Assessment. It was found that 32.2 % of persons with a controlled stage II arterial hypertension and a low cardiovascular risk on SCORE scale had non-dementia cognitive disorders that became the basis for considering controlled arterial hypertension in such patients with cognitive impairment as false. In patients with hypertension and cognitive disorders, based on the data on the SF-36 questionnaire, there was a significant (p < 0.001) decrease in quality of life on all sections compared to those without cognitive disorders and healthy ones. Risk factors for the development of cognitive impairment in hypertension are history of cognitive disorders in the immediate family, as well as variability of systolic blood pressure above 12 mmHg during the day according to ambulatory blood pressure monitoring and daytime diastolic blood pressure — above 10 mmHg. The results of the correlation analysis revealed a direct relationship between the deterioration in the quality of life components and impaired cognitive functions assessed by various neuropsychological tests. An early determination of the indicators of cognitive function in patients with stage II arterial hypertension as a marker of brain damage due to arterial hypertension is necessary to clarify the risk stratification for cardiovascular events.


Keywords

артеріальна гіпертензія; добовий профіль артеріального тиску; когнітивні функції; якість життя

артериальная гипертензия; суточный профиль артериального давления; когнитивные функции; качество жизни

arterial hypertension; daily blood pressure profile; cognitive functions; quality of life


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Coca A., Monteagudo E., Domnech M., Camafort M., Sierra C. Can the Treatment of Hypertension in the Middle–Aged Prevent Dementia in the Elderly? High Blood Press Cardiovasc. Prev. 2016. 23(2). 97–104.

2. Johnson M.L., Parikh N., Kunik M.E., Schulz P.E., Patel J.G., Chen H. et al. Antihypertensive drug use and the risk of dementia in patients with diabetes mellitus. Alzheimer’s & Dementia. 2012. 8(5). 437–444. doi:10.1016/j.jalz.2011.05.
2414.

3. Kelly M.E., Duff H., Kelly S., McHugh Power J.E., Brennan S., Lawlor B.A. et al. The impact of social activities, social networks, social support and social relationships on the cognitive functioning of healthy older adults: a systematic review. Systematic Reviews. 2017. 6(1). 259. doi:10.1186/s13643–017–
0632–2.

4. Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K. et al. ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). Eur. Heart J. 2013. Vol. 34(28). P. 2159–2219.

5. Risk reduction of cognitive decline and dementia: WHO guidelines. Geneva: World Health Organization; 2019. Licence: CC BY–NC–SA 3.0 IGO.

6. Williams B., Mancia G., Spiering W., Agabiti Rosei E., Sirenko Y., Brady A. et al. ESC–ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Eur. Heart J. 2018. 39. 3021–3104.

Similar articles

Actual aspects of blood pressure variability  in arterial hypertension
Authors: Боєв С.С., Доценко М.Я., Герасименко Л.В., Шехунова І.О.
ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», м. Запоріжжя, Україна

"Hypertension" №2 (58), 2018
Date: 2018.05.22
Categories: Cardiology
Sections: Specialist manual
The state of cognitive functions and their correlation with subclinical structural changes of the carotid artery and the incidence of hypertensive crises in patients with arterial hypertension
Authors: Боєв С.С., Доценко М.Я., Герасименко Л.В., Шехунова І.О., Яценко О.В.
ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», м. Запоріжжя, Україна

"Hypertension" 3 (53) 2017
Date: 2017.07.21
Categories: Cardiology
Sections: Clinical researches

Back to issue