Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Hypertension" №3-4 (65-66), 2019

Back to issue

Cognitive impairment in patients with chronic heart failure and reduced left ventricular ejection fraction on the background of hypertension

Authors: Солонович А.С., Воронков Л.Г.
ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» НАМН України, м. Київ, Україна

Categories: Cardiology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Актуальність. Артеріальна гіпертензія (АГ) є фактором ризику хронічної серцевої недостатності (ХСН) та цереброваскулярних захворювань, що викликають зниження когнітивних функцій. Когнітивна дисфункція (КД) часто зустрічається у цій категорії пацієнтів. Проте фактори і механізми, пов’язані з КД в осіб з артеріальною гіпертензією, ускладненою ХСН, недостатньо вивчені. Мета дослідження: встановити клінічні та інші фактори, пов’язані з КД, в осіб з АГ і ХСН зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка. Матеріали та методи. Проведено загальноклінічне обстеження, рутинні лабораторні дослідження, електрокардіограму в 12 відведеннях, ехокардіографію за стандартною методикою; використано стандартні методи психологічного тестування: коротка шкала оцінки психічного статусу (MMSE); проба Шульте; госпітальна шкала тривоги та депресії. Когнітивну дисфункцію діагностували при оцінці ≤ 26 балів за шкалою MMSE; враховувалися оцінка за Міннесотським опитувальником якості життя у хворих на ХСН (MLHFQ), самооцінка пацієнтами домашньої фізичної активності з використанням анкети Університету Дюка; дані імуноферментного аналізу (визначення рівня інтерлейкіну-6, NT-proBNP, інсуліну); ультразвукова діагностика вазодилатуючої функції ендотелію плечової артерії проводилася з використанням проби з реактивною гіперемією; застосовувалися статистичні методи обробки інформації (описова статистика, дисперсійний аналіз, кореляція Спірмена, логістична регресія). Результати. Обстежено 124 пацієнти з АГ і ХСН. Наявність КД при ХСН залежить від віку, ступеня тяжкості ХСН, ішемічної хвороби серця і ниркової дисфункції. У пацієнтів з АГ, ХСН і КД відзначається гірша якість життя (р = 0,04), найгірша фізична активність (р = 0,037), більш високий рівень депресії (р = 0,032), найгірша прихильність до лікування (р = 0,002), більш високий рівень церулоплазміну в крові (р = 0,006), найгірша ендотелій-опосередкована вазодилатаційна відповідь (р = 0,049) порівняно з особами без КД. При виконанні багатофакторного аналізу незалежними предикторами КД у пацієнтів з АГ і ХСН були тривалість гіпертензії, товщина задньої стінки лівого шлуночка і показник за шкалою MLHFQ. Шкала MMSE була високоінформативною щодо прогнозу довгострокового виживання і настання комбінованої критичної події навіть після коригування за віком і класом Нью-Йоркської асоціації кардіологів. Використання хворобоспецифічної анкети для оцінки серцевої недостатності мало високу інформативність у прогнозуванні довгострокового виживання та виникнення комбінованої критичної події у пацієнтів із ХСН. Призначення протягом чотирьох тижнів фіксованої комбінації мельдонію з гамма-бутиробетаїном на додаток до стандартного базового лікування було пов’язане зі значним поліпшенням когнітивних тестів, якості життя й ендотелій-опосередкованої вазодилатаційної відповіді у пацієнтів із ХСН.

Актуальность. Артериальная гипертензия (АГ) является фактором риска хронической сердечной недостаточности (ХСН) и цереброваскулярных заболеваний, вызывающих снижение когнитивных функций. Когнитивная дисфункция (КД) часто встречается у этой категории пациентов. Тем не менее факторы и механизмы, связанные с КД у лиц с артериальной гипертензией, осложненной ХСН, недостаточно изучены. Цель исследования: установить клинические и другие факторы, связанные с КД, у лиц с АГ и ХСН со сниженной фракцией выброса левого желудочка. Материалы и методы. Проведены общеклиническое обследование, рутинные лабораторные исследования, электрокардиограмма в 12 отведениях, эхокардиография по стандартной методике; использованы стандартные методы психологического тестирования: краткая шкала оценки психического статуса (MMSE); проба Шульте; госпитальная шкала тревоги и депрессии. КД диагностировали при оценке ≤ 26 баллов по шкале MMSE; учитывались оценка по Миннесотскому опроснику качества жизни у больных с ХСН (MLHFQ); самооценка пациентами домашней физической активности с использованием анкеты Университета Дьюка; данные иммуноферментного анализа (определение уровня интерлейкина-6, NT-proBNP, инсулина); ультразвуковая диагностика вазодилатирующей функции эндотелия плечевой артерии проводилась с использованием пробы с реактивной гиперемией; применялись статистические методы обработки информации (описательная статистика, дисперсионный анализ, корреляция Спирмена, логистическая регрессия). Результаты. Обследованы 124 пациента с АГ и ХСН. Наличие КД при ХСН зависит от возраста, степени тяжести ХСН, ишемической болезни сердца и почечной дисфункции. У пациентов с АГ, ХСН и КД отмечаются худшее качество жизни (р = 0,04), худшая физическая активность (р = 0,037), более высокий уровень депрессии (р = 0,032), худшая приверженность к лечению (р = 0,002), более высокий уровень церулоплазмина в крови (р = 0,006), худший эндотелий-опосредованный вазодилатационный ответ (р = 0,049) по сравнению с лицами без КД. При выполнении многофакторного анализа независимыми предикторами КД у пациентов с АГ и ХСН были продолжительность гипертензии, толщина задней стенки левого желудочка и показатель по шкале MLHFQ. Шкала MMSE была высокоинформативной в отношении прогноза долгосрочной выживаемости и наступления комбинированного критического события даже после корректировки по возрасту и классу Нью-Йоркской ассоциации кардиологов. Использование болезнь-специфической анкеты для оценки сердечной недостаточности имело высокую информативность в прогнозировании долгосрочной выживаемости и возникновения комбинированного критического события у пациентов с ХСН. Назначение в течение четырех недель фиксированной комбинации мельдония с гамма-бутиробетаином в дополнение к стандартному базовому лечению было связано со значительным улучшением когнитивных тестов, качества жизни и эндотелий-опосредованного вазодилатационного ответа у пациентов с ХСН.

Background. Arterial hypertension (AH) is a risk factor for both chronic heart failure (CHF) and cerebrovascular diseases that cause cognitive decline. Cognitive impairment (CI) is common among this category of patients. However, the factors and mechanisms associated with CI in persons with hypertension complicated by CHF are underinvestigated. The purpose was to establish clinical and other factors associated with CI in persons with AH and CHF with reduced left ventricular ejection fraction. Materials and methods. General clinical examination, routine laboratory tests, 12-lead electrocardiogram, echocardiography according to the standard procedure; standard psychological testing methods: Mini-Mental State Examination (MMSE); Schulte test; Hospital Anxiety and Depression Scale. CI was considered with MMSE score ≤ 26 points; quality of life evaluation by the Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire (MLHFQ); self-esteem by patients of domestic physical activity using the Duke University questionnaire; enzyme-linked immunosorbent assay (determination of the level of interleukin-6, NT-proBNP, insulin) results were taken into account; ultrasound diagnosis of vasodilating function of the brachial artery endothelium was performed using a test with reactive hyperemia; statistical methods of information processing (descriptive statistics, dispersion analysis, Spearman correlation, logistic regression) were applied. Results. One hundred twenty-four patients with AH and CHF were examined. The presence of CI in CHF depends on the age, severity of CHF, coronary heart disease and renal dysfunction. Patients with AH, CHF and CI have worse quality of life (p = 0.04), worse physical activity (p = 0.037), higher depression level (p = 0.032), worse adherence to treatment (p = 0.002), higher blood ceruloplasmin level (p = 0.006), worse endothelium-mediated vasodilatory response (p = 0.049) compared with persons without CI. In multivariate analysis, the independent predictors of CI in patients with AH and CHF were duration of hypertension, left ventricular posterior wall thickness and the MLHFQ score. The MMSE was highly informative regarding the prediction of long-term survival and the onset of a combined critical event even after adjustment to age and New York Heart Association class. Using the heart failure disease-specific questionnaire had a high informativity for prediction long-term survival and the onset of a combined critical event in patients with CHF. Prescription for four weeks of fixed combination of meldonium with gamma-butyrobetaine in addition to the standard basic treatment was associated with significant improvement of cognitive tests, quality of life, and endothelium-mediated vasodilatory response in patients with CHF.


Keywords

хронічна серцева недостатність; гіпертонічна хвороба; товщина задньої стінки лівого шлуночка; когнітивна дисфункція; предиктори

хроническая сердечная недостаточность; гипертоническая болезнь; толщина задней стенки левого желудочка; когнитивная дисфункция; предикторы

chronic heart failure; hypertension; left ventricular posterior wall thickness; cognitive impairment; predictors


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Cowie M.R., Fox K.F., Wood D.A., Metcalfe C., Thompson S.G., Coats A.J.S., Poole–Wilson P.A., Sutton G.C. Hospitalization of patients with heart failure. A population–based study. European Heart Journal. June 2002. 23(11). 877–85. Режим доступу: https://doi.org/10.1053/euhj.2001.2973.

2. Chong V.H., Singh J., Parry H., Saunders J., Chowdhury F., Mancini D.M., Lang C.C. Management of noncardiac comorbidities in chronic heart failure. Cardiovasc TherOct 2015. 33(5). 300–315. doi: 10.1111/1755–5922.12141.

3. Морозова Т.Е., Рыкова С.М. Сердечно–сосудистые заболевания и когнитивные нарушения. Consilium medicum. 2010. 12(9). 12–6.

4. Jankowska–Polańska B., Kuśnierz M., Jaroch J., Uchmanowicz I. Impact of cognitive function on compliance with treatment in heart failure. Journal of Education, Health and Sport. 2017. 7(2). 392–414. doi: 10.5281/zenodo.400294.

5. Borson S. Cognition, aging, and disabilities: conceptual issues. Physical Medicine and Rehabilitation Clinics of North America. 2010. 21(2). 375–82.

6. Стуров Н.В., Манякин И.С., Басова Е.АСосудистая энцефалопатия при артериальной гипертензии как сочетание когнитивных нарушений и органического поражения головного мозгаТрудный пациент. 2011. 9(1). 26–9.

7. Čelutkienė J., Vaitkevičius A., Jakštienė S., Jatusis D. Expert Opinion–Cognitive Decline in Heart Failure: More Attention is Needed. Card. Fail. Rev. 2016. 2(2). 106–9. doi: 10.15420/cfr.2016:19:2.

8. Polidori M.C., Mariani E., Mecocci P., Nelles G. Congestive heart failure and Alzheimer's disease. Neurol. Res. 2006 Sep. 28(6). 588–94.

9. Воронков Л.Г., Солонович А.С. Когнітивна дисфункція при хронічній серцевій недостатності: механізми, наслідки, можливості корекції. Серцева недостатність та коморбідні стани. 2017. № 2. С. 39–46.

10. Hajduk A.M. Cognitive impairment and self–care in heart failure. Clinical Epidemiology. 2013. 5. 405–15.

11. Воронков Л.Г., Паращенюк Л.П. Качество жизни при сердечной недостаточности: актуальные аспекты. Серцева недостатність. 2010. № 2. С. 12–6.

12. Sohani Z.N., Samaan Z. Does depression impact cognitive impairment in patients with heart failure? Card. Research. and Practice. 2012. 524325.

13. Martje H.L., van der Wal M.H., Jaarsma T., Dirk J. van Veldhuisen. Non–compliance in patients with heart failure; how can we manage it? The European Journal of Heart Failure. 2005. 7(1). 5–17.

14. Tan L.B., Williams S.G., Tan D.K. et al. ESC Pocket Guidelines for the diagnosis and treatment of chronic heart failure. 2016. 56 p.

15. Tan L.B., Williams S.G., Tan D.K., Cohen–Solal A. So many definitions of heart failure: are they all universally valid? A critical appraisal. Expert. Rev. Cardiovasc. Ther. 2010. 8. 217–228. doi: 10.1586/erc.09.187.

16. Ponikowski P., Anker S.D., Habib K.F. et al. Heart failure: preventing disease and death worldwide. ESC Heart Failure. 2014. 1. 4–25. doi: 10.1002/ehf2.12005.

Similar articles

Вибір діуретика в сучасному контексті терапії хронічної серцевої недостатності
Authors: Лазарєв П.О., доцент
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

"News of medicine and pharmacy" №1 (678), 2019
Date: 2019.02.21
Categories: Cardiology
Хронічна серцева недостатність зі збереженою систолічною функцією: особливості морфофункціонального стану тромбоцитів та їх зміни під впливом лікування
Authors: Курята О.В., Кушнір Ю.С. - ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», кафедра госпітальної терапії № 1 та профпатології
"Emergency medicine" 6 (53) 2013
Date: 2013.11.13
Categories: Medicine of emergency, Cardiology, Therapy
Sections: Clinical researches
Динаміка рівня альдостерону у хворих на хронічну серцеву недостатність зі збереженою фракцією викиду під впливом лікування
Authors: Курята О.В., Кушнір Ю.С. - ДЗ «Дніпропетровська медична академія», Кафедра госпітальної терапії № 1 та профпатології
"Emergency medicine" 2 (57) 2014
Date: 2014.05.29
Categories: Medicine of emergency, Cardiology
Sections: Clinical researches

Back to issue