Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 20, №4, 2019

Back to issue

Results of primary isolated anterior cruciate ligament reconstruction and combined anterior cruciate and anterolateral ligaments

Authors: Головаха М.Л., Красноперов С.Н.
Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, Украина

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Сучасні хірургічні методики для усунення передньої нестабільності колінного суглоба забезпечують досить високу питому вагу (75–91 %) відмінних і хороших функціональних результатів лікування даної групи пацієнтів. Однак існує досить велика група пацієнтів — до 25 % — із залишковою ротаційною нестабільністю після реконструкції передньої хрестоподібної зв’язки (ПХЗ). Метою нашої роботи було поліпшення результатів лікування пацієнтів з пошкодженням передньої хрестоподібної зв’язки шляхом вироблення диференційованих показань до відновлення передньолатеральної зв’язки колінного суглоба. Матеріали та методи. До дослідження увійшли 119 пацієнтів, які були розподілені на дві групи: група дослідження — 63 пацієнта (52,9 %), яким виконувалося відновлення ПХЗ і передньолатеральної зв’язки, та група порівняння — 56 пацієнтів (47,1 %), яким виконували відновлення тільки ПХЗ. У ранньому післяопераційному періоді оцінювали ВАШ і термін відновлення кута згинання в колінному суглобі більше за 90°. У термін 12 місяців після операції оцінювали стабільність колінного суглоба (тест Лахмана і Pivot-shift тест), використовували суб’єктивну та об’єктивну шкалу IKDС і шкалу Lysholm. Результати. Рівень больового синдрому за ВАШ був статистично вірогідно вищим починаючи з першого дня післяопераційного періоду в групі дослідження. До 3-го тижня у 57 пацієнтів (90,4 %) групи дослідження та 49 (87,5 %) пацієнтів групи порівняння вже було відновлено згинання в колінному суглобі більше за 90°. Через 12 місяців після операції в групі дослідження результати тестів стабільності були статистично вірогідно кращими: тест Лахмана негативний у 83,6 %, тоді як у групі порівняння — у 67,4 % (р < 0,05); негативний Pivot-shift тест відзначався у 83,6 % пацієнтів групи дослідження та 69,6 % пацієнтів групи порівняння (р < 0,05). При детальному аналізі результатів лікування пацієнтів, у яких відзначалися позитивні тест Лахмана і Pivot-shift тест, ми визначили кореляційну залежність з наявністю в пацієнтів ознак гіпермобільності. Результати за суб’єктивною шкалою IKDC, шкалою Lysholm у групі дослідження статистично вірогідно кращі, ніж у групі порівняння. Висновки. При порівнянні двох груп пацієнтів можна відзначити, що ми отримали статистично значущі кращі результати в групі пацієнтів, в яких відновлювали як передню хрестоподібну, так і передньолатеральну зв’язку колінного суглоба. Також потрібно відзначити, що додаткове відновлення передньолатеральної зв’язки не збільшило травматичність операції та післяопераційного ведення пацієнтів. Після проведення аналізу результатів лікування пацієнтів ми визначили деякі показання для відновлення передньолатеральної зв’язки колінного суглоба при пошкодженні ПХЗ.

Актуальность. Современные хирургические методики для устранения передней нестабильности коленного сустава обеспечивают достаточно высокий удельный вес (75–91 %) отличных и хороших функциональных результатов лечения данной группы пациентов. Однако существует достаточно большая группа пациентов — до 25 % — с остаточной ротационной нестабильностью после реконструкции передней крестообразной связки (ПКС). Целью нашей работы было улучшение результатов лечения пациентов с повреждением передней крестообразной связки путем выработки дифференцированных показаний к восстановлению переднелатеральной связки коленного сустава. Материалы и методы. В исследование вошли 119 пациентов, которые были разделены на две группы: группа исследования — 63 пациента (52,9 %), которым производилось восстановление ПКС и переднелатеральной связки, и группа сравнения — 56 пациентов (47,1 %), которым выполняли восстановление только ПКС. В раннем послеоперационном периоде оценивали показатель визуально-аналоговой шкалы (ВАШ) и срок восстановления угла сгибания в коленном суставе более 90°. В срок 12 месяцев после операции оценивали стабильность коленного сустава (тест Лахмана и Pivot-shift тест), использовали субъективную и объективную шкалу IKDС и шкалу Lysholm. Результаты. Уровень болевого синдрома по ВАШ статистически достоверно выше начиная с первого дня послеоперационного периода в группе исследования. К 3-й неделе у 57 пациентов (90,4 %) группы исследования и 49 пациентов группы сравнения (87,5 %) уже было восстановлено сгибание в коленном суставе более 90°. Через 12 месяцев после операции в группе исследования результаты тестов стабильности статистически достоверно лучше: тест Лахмана отрицательный у 83,6 %, тогда как в группе сравнения — у 67,4 % (р < 0,05); отрицательный Pivot-shift тест был отмечен у 83,6 % пациентов группы исследования и 69,6 % лиц из группы сравнения (р < 0,05). При детальном анализе результатов лечения больных, у которых были отмечены положительные тест Лахмана и Pivot-shift тест, мы отметили корреляционную связь с наличием у пациентов признаков гипермобильности. Результаты по субъективной шкале IKDC, шкале Lysholm в группе исследования были статистически достоверно лучшими, чем в группе сравнения. Выводы. При сравнении двух групп пациентов можно отметить, что мы получили статистически значимые лучшие результаты в группе больных, у которых восстанавливали как переднюю крестообразную, так и переднелатеральную связку коленного сустава. Также нужно отметить, что дополнительное восстановление переднелатеральной связки не увеличило травматичность операции и послеоперационного ведения пациентов. Проведя анализ результатов лечения пациентов, мы определили некоторые показания для восстановления переднелатеральной связки коленного сустава при повреждении ПКС.

Background. Modern surgical techniques to treat anterior knee instability provide excellent and good results in 75–91 %. However, there is a large group of patients — up to 25 %, with residual rotational instability after anterior cruciate ligament (ACL) reconstruction. The purpose of our work was to improve results of ACL reconstruction by developing specific indications for anterolateral ligament reconstruction. Materials and methods. The study included 119 patients, who were divided into two groups: a study group (63 patients, 52.9 %), where reconstruction of ACL and anterolateral ligaments were performed; the comparison group (56 patients, 47.1 %), where only ACL reconstruction was performed. In the early postoperative period, we evaluated VAS and time of knee flexion more than 90°. After 12-month follow-up, the stability of the knee joint was evaluated (Lachman test and pivot shift test), the subjective and objective IKDC and Lysholm scale were evaluated. Results. The level of pain according to VAS was statistically significantly higher, starting from the first post-op day in the study group. By the 3rd week, 57 patients (90.4 %) in the study group and 49 patients in the comparison group (87.5 %) had more than 90° flexion. Twelve months after surgery, in the study group, the results of the stability tests were statistically significantly better: Lachman test was negative in 83.6 %, while in the comparison group in 67.4 % (p < 0.05); negative pivot shift test was noted in 83.6 % of patients in the study group and 69.6 % of patients in the comparison group (p < 0.05). Providing detailed analysis of patients, who had positive Lachman tests and a pivot shift test, we noted a correlation with the presence of hypermobility in those patients. The results of the subjective IKDC, Lysholm scale in the study group were statistically significantly better than in the comparison group. Conclusions. When comparing two groups of patients, it should be noted that we obtained statistically significant best results in the group, where both ACL and anterolateral ligaments were reconstructed. It should also be noted that the additional reconstruction of anterolateral ligament did not increase functional morbidity and postoperative management of patients. The analysis of the results of treatment help us to identify some indications for anterolateral ligament reconstruction in patients with ACL injury.


Keywords

передня хрестоподібна зв’язка; передньолатеральна зв’язка колінного суглоба; ушкодження; відновлення

передняя крестообразная связка; переднелатеральная связка коленного сустава; повреждение; восстановление

anterior cruciate ligament; anterolateral ligament; ­injury; reconstruction


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Ayeni O.R., Chahal M., Tran M.N. et al. Pivot shift as an outcome measure for ACL reconstruction: a systematic review. Knee Surg Sports Traumatol Arthrosc. 2012 Apr. 20 (4). P. 767-77.

2. Beighton P., Solomon L., Soskolne C.L. Articular mobility in an African population. Ann. Rheum. Dis. 1973. Vol. 32. P. 413-8.

3. Colombet P.D. Navigated intra-articular ACL reconstruction with additional extra-articular tenodesis using the same hamstring graft. Surg Sports Traumatol. Arthrosc. Off J. ESSKA.. 19 (3). Р. 384-389.

4. Hefti F., Muller W., Jakob R.P. et al. Evaluation of knee ligament injuries with the IKDC form. Knee Surg. Sports Traumatol. Arthrosc. 1993. Vol. 1 (3–4). P. 226-34.

5. Irrgang J.J., Anderson A.F., Boland A.L. et al. Development and validation of the International Knee Documentation Committee subjective knee form. Am. J. Sports Med. 2001. Vol. 29. P. 600-13.

6. Kittl C., El-Daou H., Athwal K.K. et al. The Role of the Anterolateral Structures and the ACL in Controlling Laxity of the Intact and ACL-Deficient Knee. Am. J. Sports Med. 2016 Feb. 44 (2). P. 345-54.

7. Lording D.T., Lustig S., Servien E. et al. Lateral reinforcement in anterior cruciate ligament reconstruction. Asia Pac. Sports Med. Arthrosc. Rehabil. Tech. 2014. Vol. 1. P. 3-10.

8. Monaco E., Ferretti A., Labianca L. et al. Navigated knee kinematics after cutting of the ACL and its secondary restraint. Knee Surg. Sports Traumatol. Arthrosc. Off J. ESSKA. 2012. Vol. 20 (5). P. 870-877.

9. Musahl V., Rahnemai-Azar A.A., van Eck C.F. et al. Anterolateral ligament of the knee, fact or fiction? Knee Surg. Sports Traumatol. Arthrosc. 2016 Jan. 24 (1). P. 2-3.

10. Musahl V., Getgood A., Neyret P. et al. Contributions of the anterolateral complex and the anterolateral ligament to rotatory knee stability in the setting of ACL Injury: a roundtable discussion. Knee Surg. Sports Traumatol. Arthrosc. 2017. Vol. 25. P. 997-1008. https://doi.org/10.1007/s00167-017-4436-7

11. Paterno M.V., Rauh M.J., Schmitt L.C. et al. Incidence of Second ACL injuries 2 years after primary ACL reconstruction and return to sport. Am. J. Sports Med. 2014. Vol. 42 (7). P. 1567-1573.

12. Prasad V., Vijay R., Abhishek C. Functional outcome following arthroscopic ACL reconstruction using semitendinosus graft: a prospective observational study. Int. J. Res. Orthop. 2017 May. 3 (3). P. 423-430.

13. Rasmussen M.T., Nitri M., Williams B.T. et al. An In Vitro robotic assessment of the anterolateral ligament, part 1: secondary role of the anterolateral ligament in the setting of an anterior cruciate ligament injury. Am. J. Sports Med. 2016. Vol. 44 (3). P. 585-592.

14. Sonnery-Cottet B., Thaunat M., Freychet B. et al. Outcome of a Combined Anterior Cruciate Ligament and Anterolateral Ligament Reconstruction Technique With a Minimum 2-Year Follow-up. Am. J. Sports Med. 2015 Jul. 43 (7). P. 1598-605.

15. Sonnery-Cottet B., Lutz C., Daggett M. et al. The involvement of the anterolateral ligament in rotational control of the knee. Am. J. Sports Med. 2016. Vol. 44. P. 1209-1214.

Similar articles

Long-term results of posterior cruciate ligament reconstruction using tibial flexor tendon autograft
Authors: Головаха М.Л.(1), Диденко И.В.(1), Орлянский В.(2)
1 - Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, Украина
2 - Венская частная клиника, отделение ортопедической хирургии, г. Вена, Австрия

"Тrauma" Том 19, №3, 2018
Date: 2018.07.18
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Применение гемостатического турникета при артроскопии коленного сус-тава
Authors: М.Л. Головаха, И.В. Шишка, О.В. Банит, С.Н. Красноперов - Запорожский государственный медицинский университет, Запорожье, Украина
"Тrauma" Том 11, №2, 2010
Date: 2011.08.29
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Результаты оперативного лечения в остром периоде травмы — разрыва большеберцовой коллатеральной связки, сочетанного с частичным повреждением передней крестообразной связки коленного сустава
Authors: Климовицкий В.Г., Щикота Р.А., Гончарова Л.Д., Тяжелов А.А., Научно-исследовательский институт травматологии и ортопедии ДонНМУ им. М. Горького, Институт патологии позвоночника и суставов им. М.И. Ситенко НАМН Украины, г. Харьков
"Тrauma" Том 13, №4, 2012
Date: 2013.02.18
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Трансплантация мениска коленного сустава: современное состояние проблемы Обзор литературы. Часть 1
Authors: Зазирный И.М. - Клиническая больница «Феофания», г. Киев; Шмигельски Р.Я. - Медицинский центр «Каролина», г. Варшава, Польша
"Тrauma" Том 16, №6, 2015
Date: 2016.01.12
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual

Back to issue