Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Pain. Joints. Spine." Том 9, №3, 2019

Back to issue

New recommendations for local therapy of knee osteoarthritis and study of ketoprofen efficiency: literature review and results of own researches

Authors: Поворознюк В.В., Мусієнко А.С., Гриб Н.В., Ткачук А.А.
ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Український науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Київ, Україна

Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Актуальність. Основною скаргою пацієнтів з остеоартрозом (ОА) є біль помірної або значної інтенсивності, а найбільш часто вживаними засобами, що використовують для зменшення больового синдрому, — нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Мета: вивчення ефективності та безпечності терапії препаратом кетопрофен у формі геля, що використовували для лікування хворих з гонартрозом, а також його впливу на вираженість больового синдрому та якість життя. Матеріали та методи. На базі відділу клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» проведене пілотне дослідження, в якому взяли участь 23 особи чоловічої та жіночої статі віком 50–69 років з остеоартрозом колінних суглобів І–ІІ стадії. Пацієнти були поділені на дві групи: група І — 13 пацієнтів, лікування яких полягало у нанесенні препарату кетопрофен у вигляді аплікацій тонким шаром на колінний суглоб двічі на добу протягом 10 днів, і група ІІ — 10 пацієнтів, які приймали плацебо (вазелінова олія, що не містила у своєму складі кетопрофен та активні допоміжні речовини) у вигляді аплікацій на колінний суглоб двічі на добу протягом 10 днів. Дослідження складалось із скринінгу, візиту через 10 днів терапії та візиту через 20 днів після припинення прийому терапії. При кожному візиті проводили оцінку інтенсивності больового синдрому та функціонального стану колінних суглобів, що визначали за допомогою шкали WOMAC (загальний показник, показники субшкал болю, скутості, повсякденної активності), індексу Лекена та 15-метрового тесту. Крім того, проведено огляд статей електронних медичних баз даних PubMed, Google Scholar та Cochrane Library, у якому надані велика кількість публікацій щодо ефективності різних форм та представників групи НПЗП і їх порівняльний аналіз. Результати. У групі пацієнтів, які приймали препарат кетопрофен, зареєстроване вірогідне зменшення інтенсивності больового синдрому, проявів скутості, поліпшення повсякденної активності за даними субшкал опитувальника WOMAC та зменшення часу виконання 15-метрового тесту. Висновки. Кетопрофен є ефективним та безпечним засобом локальної терапії при лікуванні ОА колінних суглобів.

Актуальность. Основной жалобой пациентов с остеоартрозом (ОА) является боль умеренной или значительной интенсивности, а наиболее часто применяемыми препаратами, которые используются для уменьшения болевого синдрома, — нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП). Цель исследования: изучение эффективности и безопасности терапии препаратом кетопрофен в форме геля, который использовали для лечения больных с остеоартрозом коленных суставов I–II степени, а также его влияния на выраженность болевого синдрома и качество жизни. Материалы и методы. На базе отдела клинической физиологии и патологии опорно-двигательного аппарата ГУ «Институт геронтологии им. Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины» проведено пилотное исследование, в котором приняли участие 23 человека мужского и женского пола в возрасте 50–69 лет с остеоартрозом коленных суставов I–II степени. Пациенты были разделены на две группы: группа I — 13 пациентов, лечение которых состояло в нанесении кетопрофена в виде аппликаций тонким слоем на коленный сустав 2 раза в день в течение 10 дней, и группа II — 10 пациентов, принимавших плацебо (вазелиновое масло, не содержащее в своем составе кетопрофен и активные вспомогательные вещества) в виде аппликаций на коленный сустав 2 раза в день в течение 10 дней. Исследование состояло из скрининга, визита через 10 дней терапии и визита через 20 дней после прекращения приема терапии. На каждом визите проводили оценку интенсивности болевого синдрома и функционального состояния коленных суставов с помощью шкалы WOMAC (общий показатель, показатели субшкал боли, скованности, повседневной активности), индекса Лекена и 15-метрового теста. Кроме того, проведен обзор статей электронных медицинских баз данных PubMed, Google Scholar и Cochrane Library, где представлены большое количество публикаций об эффективности различных форм и представителей группы НПВП и их сравнительный анализ. Результаты. В группе пациентов, принимавших препарат кетопрофен, зарегистрировано достоверное уменьшение интенсивности болевого синдрома, проявлений скованности, улучшение повседневной активности по данным субшкал опросника WOMAC и уменьшение времени выполнения 15-метрового теста. Выводы. Кетопрофен является эффективным и безопасным средством локальной терапии при лечении ОА коленных суставов.

Background. The main complaint of osteoarthritis (OA) patients is a moderate or severe pain, and the drugs most frequently used to reduce it are the non-steroidal anti-inflammatory drugs. Objective: to examine the efficiency and safety of ketoprofen gel used for the treatment of knee OA patients, and also its effect on the severity of pain and improving quality of life. Materials and methods. At the premises of Clinical Physiology and Pathology of the Musculoskeletal System Department of the State Institution “D.F. Chebotarev Institute of Gerontology of the NAMS of Ukraine”, we have conducted a pilot study, which included 23 men and women aged 50–69 years with knee osteoarthritis stage 1–2. The patients were divided into two groups: group I — 13 persons whose treatment consisted of applying a thin layer of ketoprofen on the knee joint twice a day for 10 days, and group II — 10 individuals taking placebo (vaseline oil, which didn’t contain ketoprofen and active excipients) in the form of knee applications twice a day for 10 days. The study consisted of screening, visit after 10 days of the­rapy, and visit 20 days after discontinuation of therapy. At each vi­sit, the intensity of pain and functional status of the knee joints were eva­luated using the WOMAC scale (total score, subscales of pain, stiffness, daily activity), Lequesne index, and 15-meter test. In addition, a review of the articles from the following electronic me­dical databases was conducted: PubMed, Google Scholar and the Cochrane Library; there are a large amount of publications based on the effectiveness of different forms and groups of non-steroidal anti-inflammatory drugs and their comparative analysis. Results. In the group of patients who received ketoprofen we have registered: the reduction in the intensity of pain, stiffness, improvement of daily activity according to the WOMAC questionnaire subscales, and decrease of the time of the 15-meter test performance. Conclusions. Thus, ketoprofen was found to be an effective and safe agent for the local therapy of knee OA.


Keywords

остеоартроз колінних суглобів; кетопрофен; рекомендації; огляд; біль

остеоартроз коленных суставов; кетопрофен; рекомендации; обзор; боль

knee osteoarthritis; ketoprofen; recommendations; review; pain

Вступ

Остеоартроз (ОА) є найбільш поширеною причиною болю в суглобах, що пов’язаний з різним ступенем функціональної недостатності, зниженням якості життя та є однією з основних причин інвалідності в розвинених країнах, особливо серед людей літнього віку [5]. ОА зазвичай характеризується поліартикулярним ураженням суглобів, проте найбільш типовою локалізацією є колінний суглоб. У світі близько 9,6 % чоловіків і 18,0 % жінок мають симптоматичний ОА колінних суглобів [1]. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) прогнозує збільшення чисельності осіб віком понад 65 років до 2050 року практично втричі (від 8 % у 2010 до 20 % у 2050 р.), а кількість пацієнтів з ОА зросте до 150 мільйонів, із яких 40 мільйонів не зможуть здійснювати повсякденну діяльність [6].

Як і в Європі, на теренах нашої країни показник захворюваності на ОА серед жіночого населення також вищий порівняно з чоловічим і становить 558,8 особи на 100 тис. жіночого і відповідно 423,1 особи на 100 тис. чоловічого населення [9].

Основною скаргою пацієнтів з ОА є біль помірної або значної інтенсивності [2]. Найбільш часто вживаними препаратами, які вирішують цю проблему, є нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). На фармакологічному ринку вони існують з кінця XIX століття і завдяки своїй ефективності набули широкої популярності. Проте уявлення про знеболювальну і протизапальну дію певних рослин сягає часів Гіппократа [7]. Їх ера почалася з відкриття цілющих властивостей екстракту з кори і листя верби, які містять природні саліцилати [9], відомим представником яких у сучасній медицині є ацетилсаліцилова кислота. Аналгетичні ефекти індометацину були відкриті на початку 1960-х років [8]. Близько 50 років у клінічній практиці використовується кетопрофен, який в 1967 році був уперше синтезований французькими фармакологами [11, 13]. На початку 1970-х років відкриття ферменту циклооксигенази (ЦОГ), який регулює перетворення арахідонової кислоти в простагландини, простацикліни і тромбоксан А2, призвело до появи нових молекул НПЗП [16]. Кінець 1990-х років асоціюється з початком ери селективних інгібіторів ЦОГ-2 — коксибів завдяки встановленню наявності двох ізоформ ферменту — ЦОГ І і ЦОГ ІІ.

Незважаючи на тривалий період існування НПЗП і значний досвід клініцистів стосовно їх застосування, сучасні рекомендації постійно удосконалюються. Головний акцент ставиться на безпечності їх використання та уникненні небажаних побічних ефектів. Американський альянс лікарів рекомендує призначати НПЗП в найнижчій ефективній дозі протягом якомога коротшого періоду часу, з урахуванням клінічних потреб пацієнта й специфічних для нього факторів ризику [7]. У рекомендаціях EULAR (Європейської протиревматичної ліги) за 2003 рік акцентовано увагу лікарів на використанні місцевих НПЗП для лікування ОА. Згодом, у 2008 році, OARSI (Міжнародна асоціація дослідження ОА) пропонує призначати місцеві НПЗП як препарати першої лінії для лікування ОА [20] та у 2012 році ACR (Американський ревматологічний коледж) дає аналогічні рекомендації для лікування осіб віком понад 75 років [21].

У 2016 році оновлено кокранівський огляд на тему «Місцеві нестероїдні протизапальні препарати при хронічному скелетно-м’язовому болі в дорослих» за 2012 рік [19]. Група авторів вивчала ефективність застосування місцевих форм диклофенаку й кетопрофену порівняно з місцевим формами плацебо. Суттєвою перевагою локальних форм НПЗП (крем, гель, пластир, спрей) є мінімізація ризику побічних ефектів. Зменшення інтенсивності болю відбувається при значно нижчій концентрації діючої речовини в крові порівняно з прийомом у пероральній лікарській формі [19]. Основним критерієм ефективності всіх досліджень, що ввійшли до огляду, було зменшення інтенсивності болю (приблизно на 50 %) протягом 6–12 тижнів від початку лікування. Оцінку функції й болю проводили за допомогою індексу WOMAC, ВАШ, Лікерта, Lequesne та AUSCAN (австралійського/канадського індексу остеоартриту міжфалангових суглобів), який не використовується в Україні, і опитувальника PGЕ (загальна оцінка якості лікування).

У шести дослідженнях, де вивчалася ефективність місцевої форми диклофенаку, брали участь 2343 пацієнти, серед яких клінічного успіху досягли 60 % осіб основної групи й 50 % осіб, які отримували локальні форми плацебо. Тривалість лікування становила від 6 до 12 тижнів. Досліджень із вивчення ефективності місцевої форми кетопрофену було чотири, із загальною кількістю учасників 2573. Ефективність лікування була досягнута в 63 % пацієнтів основної групи порівняно з групою плацебо — 48 % [19].

У п’яти подвійних сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях проводилась оцінка ефективності лікування ОА залежно від лікарської форми. У дослідженні Dickson порівнювали ефективність лікування ОА 0,5% гелем піроксикаму й таблетованою формою ібупрофену в дозі 400 мг тричі на день протягом чотирьох тижнів. Ефективність лікування була вищою на 4 % у групі, у якій застосовували топічну форму піроксикаму. Аналогічні результати ефективності місцевих препаратів отримали у дослідженні Rother 2007 року [19]. При порівнянні 110 мг гелю кетопрофену й пероральної форми целекоксибу 100 мг двічі на добу протягом 6 тижнів частота позитивних результатів становила 46 % (64/138 осіб) в основній групі та 39 % (51/132 осіб) у групі, у якій застосовували таблетовані форми.

У більшості випадків ефективність локальних форм препаратів є вищою порівняно з пероральними. Проте в одному з досліджень триразове вживання 50 мг таблетованого диклофенаку протягом 12 тижнів виявилось на 4 % більш ефективним, ніж місцеве нанесення 50 крапель 1,5% розчину цієї ж речовини (Tugwell, 2004). Результати іншого дослідження, у якому застосовували 40 крапель 1,5% розчину місцевого диклофенаку з кратністю чотири рази на добу, продемонструвало на 1  % більшу ефективність, ніж вживання 100 мг диклофенаку в таблетованій формі один раз на добу протягом 12 тижнів (Simon, 2009).

2001 року Zacher порівнював ефективність чотириразового використання диклофенаку емульгелю (у вигляді смужки завдовжки 10 см) і таблетованої форми ібупрофену 300 мг тричі на добу протягом трьох тижнів. Показник ефективності — 40 % (66/165 осіб) у групі застосування місцевого НПЗП і 34 % (53/156 осіб) у групі ібупрофену.

Побічні реакції від застосування місцевих форм НПЗП були зареєстровані в невеликої кількості осіб та охарактеризовані як незначні. Шкірні реакції у вигляді свербежу або еритеми розвивалися частіше при місцевому застосуванні диклофенаку (20 випадків на 100 осіб). При місцевому використанні кетопрофену та плацебо не було відмінностей — по 5 випадків на 100 осіб. Під час застосування місцевих форм НПЗП у 17 % і 26 % осіб, які приймали препарати per os, зареєстровані побічні ефекти від препаратів з боку шлунково-кишкового тракту.

У січні 2019 року вийшли оновлені рекомендації з лікування остеоартрозу NICE (Національного інституту здоров’я й клінічного вдосконалення Великобританії). Експерти NICE наголошують на важливості дотримання холістичного підходу при веденні пацієнтів з ОА. Він полягає в урахуванні впливу захворювання на якість життя, сну, виконання повсякденної та професійної діяльності, стосунків з іншими особами, оцінці психоемоційного стану та можливість проведення дозвілля. Фармакологічне лікування полягає у використанні парацетамолу і/або місцевих НПЗП як препаратів першої лінії. При їх недостатній ефективності переходять на пероральні форми НПЗП, інгібітори ЦОГ-2 або опіоїди в найнижчій ефективній дозі протягом максимально найкоротшого часу, поєднуючи з інгібіторами протонної помпи.

На сьогодні у групі НПЗП налічується понад 70 діючих речовин, що різняться за своєю хімічною будовою [10, 14, 15]. На українському ринку є 28 фармакотерапевтичних груп НПЗП, які представлені близько 400 торговими найменуваннями [10]. ВООЗ повідомляє, що регулярно приймають НПЗП приблизно 20 % населення світу [17]. У 4 рази частіше їх призначають особам літнього і старечого віку [18]. Ураховуючи коморбідність і частоту ускладнень серед осіб даних вікових груп, важливо обирати тактику лікування, яка мінімізує можливість виникнення побічної дії.

З метою дослідження ефективності та безпечності застосування препарату кетопрофен для лікування хворих із гонартрозом, а також вивчення його впливу на вираженість больового синдрому та якість життя було проведене пілотне клінічне дослідження у відділі клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України».

Матеріали та методи

Клінічне дослідження проводили за обмеженою програмою як відкрите контрольоване паралельне рандомізоване порівняльне відповідно до вимог, які висуваються Державним фармакологічним центром МОЗ України до обмежених клінічних досліджень. Пацієнтам були пояснені умови участі в дослідженні, запропоновано ознайомитись з «Листом інформації для пацієнта». Після отримання достатньої інформації пацієнти підписували письмову згоду на участь у дослідженні.

У дослідженні використовували препарат кетопрофену 2,5 % у вигляді гелю з активними допоміжними речовинами: олією неролієвою, лавандиновою, карбомером 940, етанолом 96% та триетаноламіном.

Унікальною гелевою основою є карбомер 940, що забезпечує потужний трансдермальний транспорт кетопрофену до глибоко локалізованих уражених ділянок. Неролієва олія є однією з найдорожчих ефірних олій в світі. Її видобувають з квіток помаранчі (гіркого апельсину). Основними її ефектами є антисептичний, спазмолітичний та знеболювальний. Крім того, вона має антидепресивні й заспокійливі властивості. Лавандинова олія має протизапальні й антисептичні ефекти. Справляє місцеву анестезуючу, заспокійливу дію. Триетаноламін є низькомолекулярним аміноспиртом, який виконує функцію стабілізатора кислотності та є спеціальним емульгатором олій. Він розчиняє шкірний жир, забезпечує оптимальний pH і збільшує проникнення кетопрофену.

Характеристика обстежених пацієнтів

У дослідження були включені 23 особи чоловічої та жіночої статі віком 50–69 років з остеоартрозом колінних суглобів І–ІІ стадії. Пацієнти були поділені на дві групи: група І — 13 пацієнтів, лікування яких полягало в нанесенні препарату кетопрофену у вигляді аплікацій тонким шаром на колінний суглоб двічі на добу протягом 10 днів, і група ІІ — 10 пацієнтів, які приймали плацебо (вазелінова олія, що не містила в своєму складі кетопрофен та активні допоміжні речовини) у вигляді аплікацій на колінний суглоб двічі на добу протягом 10 днів. Дослідження складалось зі скринінгу, візиту через 10 днів терапії і візиту через 20 днів після припинення прийому препарату. На момент включення в дослідження пацієнти не приймали НПЗП як мінімум протягом 7 днів і/або глюкокортикостероїдів протягом 4 тижнів.

Діагноз встановлювали на основі скарг пацієнта (біль та обмеження обсягу рухів у колінних суглобах, порушення життєдіяльності, пов’язане з цим), даних клінічного й рентгенологічного обстеження. Необхідною умовою для участі в дослідженні була наявність підписаної інформованої згоди, а також здатність пацієнта до адекватної співпраці в процесі дослідження.

Пацієнти з відомою гіперчутливістю до кетопрофену, його метаболітів і/або до будь-якого компонента препарату, а також алергічними реакціями на будь-які НПЗП в анамнезі; гострою виразковою хворобою шлунка або кишечника, гастроінтестинальною кровотечею або перфорацією; гострою або тяжкою серцевою недостатністю; порушенням функції печінки, нирок не включались у дослідження.

Методи дослідження

Клінічне обстеження та функціональні тести проводились перед початком терапії, на 10-й день лікування та 30-й день. Усі пацієнти приймали аплікації тонким шаром на колінний суглоб двічі на добу протягом 10 днів.

Динаміку інтенсивності больового синдрому та функціонального стану колінних суглобів визначали за допомогою шкали WOMAC (загальний показник, показники субшкал болю, скутості, повсякденної активності), індексу Lequesne та 15-метрового тесту на початку дослідження, 10-й та 30-й день лікування. Оцінку переносимості і безпечності вивчали методом конт–ролю побічних явищ і реакцій на підставі суб’єктивних симптомів та відчуттів пацієнта, об’єктивних даних, отриманих дослідником при об’єктивному обстеженні.

Статистичний аналіз проводили з використанням програм Statistica 6.0. Для проведення статистичного аналізу використовували t-критерій Стьюдента для споріднених та незалежних вибірок, критерій Уїлкоксона й однофакторний дисперсійний аналіз (Anova). Результати подані у вигляді М ± SD. Результати вважали вірогідними при p < 0,05.

Результати

На момент початку дослідження не було зареєстровано відмінностей між групами за віком, антропометричними даними й інтенсивністю больового синдрому (табл. 1).

У групі пацієнтів, які приймали кетопрофен, зареєстроване вірогідне зменшення вираженості больового синдрому за даними субшкали болю опитувальника WOMAC на 41,7 % через 10 днів лікування (t = 3,81; р = 0,002) (рис. 1). Також на 10-й день терапії молекулою кетопрофену зафіксовані вірогідне зменшення проявів скутості (t = 3,75; р = 0,003) та обмеження повсякденної активності, пов’язане з остеоартрозом (t = 4,98; р = 0,0003) (рис. 2, 3). Проте через 20 днів подальшого спостереження після відміни терапії ефект зберігся частково.

Серед пацієнтів контрольної групи не було встановлено вірогідних змін показника субшкал больового синдрому, скутості та повсякденної активності через 10 та 30 днів спостереження.

Встановлене вірогідне покращання результатів виконання 15-метрового тесту в групі, яка отримувала препарат кетопрофен. Так, на 10-й день лікування середня тривалість виконання даного функціонального тесту становила 9,3 ± 2,1 секунди (р = 0,005) і на –30-й день 10,1 ± 2,1 (р < 0,05), що є вірогідно кращими показниками порівняно з даними до початку лікування — 10,7 ± 2,1 (рис. 4). У контрольній групі вірогідної різниці не виявлено.

При порівнянні ефективності лікування в двох групах через 10 та 30 днів встановлено, що кетопрофен вірогідно зменшував інтенсивність больового синдрому, скутість і обмеження повсякденної активності. Так, на 10-й день лікування в пацієнтів, які використовували молекулу кетопрофен, інтенсивність больового синдрому зменшилась на 41,7 % порівняно з контрольною групою, у якій інтенсивність болю зменшилась лише на 5,3 %; також у пацієнтів основної групи позитивна динаміка зберігалась і на 30-й день дослідження. Порівняно з даними до початку лікування інтенсивність болю в основній групі зменшилась на 17 % (рис. 5).

Показники скутості в основній групі знизились на 10-й день лікування до 35,2 % (р = 0,1), проте до –30-го дня даний показник збільшився на 13,9 %. У конт–рольній групі не було вірогідної динаміки на 10-й і 30-й день дослідження.

Динаміка повсякденної активності серед пацієнтів, які використовували препарат кетопрофен, також була більш вираженою. На 10-й день лікування пацієнти основної групи відмітили покращання повсякденної активності на 34 % (р < 0,001), а на 30-й день на 11,8 % порівняно з результатами до початку лікування.

Час проходження 15-метрового тесту в групі лікування кетопрофеном вірогідно зменшився на 10-й день дослідження на 12,9 %. Вірогідних покращень у групі плацебо не було виявлено.

Дослідження триває.

Обговорення

Результати дослідження показали, що препарат з активною молекулою кетопрофену у формі гелю вірогідно знижує інтенсивність больового синдрому в пацієнтів з остеоартрозом колінних суглобів.

Відповідно до даних літератури, молекула кетопрофену справляє потужну протизапальну та анальгетичну дію за рахунок найменшого розміру й поляризованості активної молекули [22], що забезпечує її глибоке проникнення в уражені ділянки. Кетопрофен пригнічує синтез простагландинів і лейкотрієнів, крім того, він стабілізує лізосомальні мембрани і пригнічує активність брадикініну.

У значній кількості досліджень доведене ефективне зменшення больового синдрому при застосуванні кетопрофену. V. Sardana та співавт. був проведений систематичний огляд літератури, спрямований на визначення ефективності й безпечності топічного кетопрофену при остеоартрозі колінного суглоба. Було встановлено, що кетопрофен у вигляді гелю є ефективним засобом лікування симптомів ОА порівняно з пероральним та місцевим плацебо. Крім того, кетопрофен у формі гелю призводив до меншої кількості побічних явищ порівняно з пероральним НПЗП [23]. В огляді 2016 року з вивчення ефективності місцевих НПЗП для лікування хронічного м’язово-скелетного болю в дорослих зазначено, що кетопрофен сприяв вірогідному зменшенню інтенсивності больового синдрому в пацієнтів з остеоартрозом порівняно з плацебо [19].

У літературі наведені дані про низку обсерваційних та експериментальних досліджень серед різних груп населення, у яких вивчалися ефективність та безпечність місцевих НПЗП. Так, у метааналізі, присвяченому впливу місцевих НПЗП серед осіб віком до 65 років, які зазнали спортивних травм із гострим чи хронічним скелетно-м’язовим болем або запальними артритами, дійшли висновку, що місцеві НПЗП є безпечною альтернативою пероральним [24].

У систематичному огляді та метааналізі рандомізованих контрольованих досліджень (РКД) 2018 року, присвяченому питанню ефективності й безпечності місцевих НПЗП при лікуванні ОА, не виявлено жодних серйозних побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту та сечовидільної системи в загальній популяції [27]. Chao Zeng та співавт. дійшли висновку, що місцеві НПЗП є більш безпечними порівняно з –пероральними формами, ураховуючи можливу наявність супутніх захворювань або прийом додаткових препаратів. Шляхом формування великих за розміром досліджуваних вибірок були спростовані висновки окремих РКД, які вказували на більш виражені шкірні реакції у групах, у яких застосовували місцеві форми НПЗП, порівняно з плацебо [27].

За весь період спостереження серед пацієнтів, які використовували препарат кетопрофен, не було зафіксовано жодних шкірних реакцій.

У ще одному дослідженні, присвяченому веденню пацієнтів з ОА, F. Rannou і співавт. порівнювали ефективність лікування місцевими й пероральними формами НПЗП пацієнтів з ОА колінних суглобів та наголошували на більшій безпечності перших. Менша кількість побічних ефектів пов’язана зі зниженням системної абсорбції місцевих НПЗП порівняно з пер–оральними. У результаті місцеві НПЗП більше відповідали критеріям ефективності й безпечності лікування пацієнтів літнього віку, особливо за наявності супутніх захворювань, при підвищеному ризику серцево-судинних, шлунково-кишкових або ниркових побічних ефектів. Крім того, при запальних ревматичних захворюваннях використання місцевих НПЗП зменшувало на 40 % необхідність прийому пероральних протизапальних препаратів [24, 26].

Висновки

Узагальнюючи дані літератури й результати власних досліджень, слід зазначити, що кетопрофен у вигляді гелю є ефективним та безпечним засобом для лікування больового синдрому при остеоартрозі колінних суглобів.

Клінічні рекомендації NICE, EULAR, OARSI, ACR акцентують увагу на необхідності призначення місцевих НПЗП як препаратів першої лінії, особливо серед людей літнього віку. Використання місцевих НПЗП для лікування хронічних захворювань опорно-рухового апарату стало загальноприйнятим, оскільки вони можуть забезпечити полегшення болю без пов’язаних із ними системних небажаних явищ. Використання препарату кетопрофен призводило до суттєвого зниження вираженості больового синдрому й поліпшення повсякденної активності пацієнтів. Побічних ефектів при лікуванні препаратом не спостерігалося.


Bibliography

1. Valdes A.M., Stocks J. Osteoarthritis and ageing. EMJ. 2018. 3 (1). 116-123.

2. Geenen R., Overman C.L., Christensen R. et al. –EULAR recommendations for the health professional’s approach to pain management in inflammatory arthritis and osteoarthritis. Ann. Rheum. Dis. 2018. 77. 797-807. doi: 10.1136/annrheumdis-2017-212662.

3. Міщенко О.Я., Березняков А.В. Нестероїдні протизапальні засоби для місцевого застосування: аналіз доказів ефективності в терапії м’язово-суглобного болю. Режим доступу: https://scholar.google.com.ua/citations?user=VMej4wAAAAJ&hl=ru#d=gs_md_cita-d&u= %2Fcitations %3Fview_op %3Dview_citation %26hl %3Dru %26user %3DVMej4-wAAAAJ %26citation_for_view %3DVMej4-wAAAAJ %3Au_35RYKgDlwC %26tzom %3D-180

4. Stanos S. Osteoarthritis Guidelines: A Progressive Role for Topical NSAIDs. J. Multidiscip. Healthc. 2013. 6. 133-137. doi: 10.2147/JMDH.S35229.

5. Nüesch E., Dieppe P., Reichenbach S., et al. All cause and disease specific mortality in patients with knee or hip osteoarthritis: population based cohort study. BMJ. 2011. 342. d1165. doi: 10.1136/bmj.d1165.

6. Global health and aging. Source: United Nations. World Population Prospects: The 2010 Revision. Режим доступу: www.who.int/ageing/publications/global_health.pdf

7. Anderson J.L., Adams C.D., Antman E.M. et al. ACC/AHA 2007 Guidelines for the Management of Patients With Unstable Angina/Non-ST-Elevation Myocardial Infarction: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines (Writing Committee to Revise the 2002 guidelines for the management of patients with unstable angina/non-ST-elevation myocardial infarction) developed in collaboration with the American College of Emergency Physicians, the Society for Cardiovascular Angiography and Interventions, and the Society of Thoracic Surgeons endorsed by the American Association of Cardiovascular and Pulmonary Rehabilitation and the Society for Academic Emergency Medicine. J. Am. Coll. Cardiol. 2008. 51 (9). 974. doi: 10.1016/j.jacc.2007.02.013.

8. Praveen Rao, Knaus E.E. Evolution of nonsteroidal anti-inflammatory cyclooxygenase (COX) inhibition and beyond drugs (NSAIDs). J. Pharm. Pharmaceut. Sci. 2008. 11 (2). 81-110.

9. Семейный врач. Терапевт (Том 1). Рациональная диагностика и фармакотерапия заболеваний внутренних органов. Видавничий дім «Здоров’я України». Режим доступу: http://www.dovidnyk.org/dir/12/58/759.html

10. Костюк В.Г. Наукове обґрунтування соціально-економічних принципів управління товарною політикою виробничих фармацевтичних підприємств. Дис... канд. фарм. наук: 15.00.01. Харків, 2018: 27-56. Режим доступу: http://nuph.edu.ua/wpcontent/uploads/2015/06/ %D0 %94 %D0 %B8 %D1 %81 %D0 %B5 %D1 %80 %D1 %82 %D0 %B0 %D1 %86i %D1 %8F_ %D0 %9A %D0 %BE %D1 %81 %D1 %82 %D1 %8E %D0 %BA.pdf

11. Каратеев А.Е. Кетопрофен при лечении острой и хронической боли: обзор литературных данных. Медицинский научно-практический портал «Лечащий врач». Режим доступу: www.lvrach.ru/2014/07/15436007/

12. Котвіцька А.А., Костюк В.Г. Дослідження нормативно-правового регулювання імпортозамісного виробництва лікарських засобів в Україні. Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. 2016. 45 (1). 44-48.

13. Rother M., Lavins B.J., Kneer W. et al. Efficacy and safety of epicutaneous ketoprofen in Transfersome (IDEA-033) versus oral celecoxib and placebo in osteoarthritis of the knee: multicentre randomised controlled trial. Ann. Rheum. Dis. 2007. 66 (9). 1178-1183. doi: 10.1136/ard.2006.065128.

14. Дзяк Г.В., Степанов Ю.М., Гриценко В.І. Сучасний погляд на гастропатії, викликані нестероїдними протизапальними препаратами. Целекоксиб і стан секреторної функції шлунка. Сучасна гастроентерологія. 2013. 11 (1). 4-10.

15. Малюта Л.Я. Стратегічне управління інноваційним розвитком підприємства: навч. посіб. Тернопіль: ФОП Паляниця ВА. 2016. 232.

16. El-Bogdadi D. Arthritis and Rheumatism Associates. Режим доступу: https://arapc.com/nsaid-story/

17. Свінціцький А.С. Механізми терапевтичної ефективності та побічної дії нестероїдних протизапальних препаратів. Практикуючий лікар. 2012. 4. 5-12.

18. Шатило В.Б., Стаднюк Л.А., Асанов Е.О. та спів–авт. Особливості застосування нестероїдних протизапальних препаратів у людей літнього віку. МЛ. 2010. 68 (2). Режим доступу: www.health-medix.com/articles/misteztvo/2010-02-28/10VBSUKZ.pdf

19. Derry S., Conaghan P., Da Silva J.A.P. et al. Topical NSAIDs for chronic musculoskeletal pain in adults. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2016. 4. doi: 10.1002/14651858.CD007400.pub3.

20. Balmaceda C.M. Evolving guidelines in the use of topical nonsteroidal anti-inflammatory drugs in the treatment of osteoarthritis. BMC Musculoskelet Disord. 2014. 15. 27. doi: 10.1186/1471-2474-15-27.

21. Hochberg M.C., Altman R.D., April K.T. et al. Re–commendations for the Use of Nonpharmacologic and Pharmacologic Therapies in Osteoarthritis of the Hand, Hip, and Knee Arthritis. American College of Rheumato–logy. Care & Research. 2012 April. (2). 465-474.

22. Komatsu T., Sakurada T. Comparison of the efficacy and skin permeability NSAID preparations used in Europe. Eur. J. Pharm. Sci. 2012. 47 (5). 890-5. doi: 10.1016/j.ejps.2012.08.016.

23. Sardana V., Burzynski J., Zalzal P. Safety and efficacy of topical ketoprofen in transfersome gel in knee osteoarthritis: A systematic review. Musculoskeletal Care. 2017. 15 (2). 114-121. doi: 10.1002/msc.1163.

24. Makris U.E., Kohler M.J. Adverse Effects (AEs) of Topical NSAIDs in Older Adults with Osteoarthritis (OA): a Systematic Review of the Literature. J. Rheumatol. 2010. 37 (6). 1236-1243. doi: 10.3899/jrheum.090935.

25. Mason L., Moore R.A., Edwards J.A. et al. Topical NSAIDs for acute pain: a meta-analysis. BMC Fam. Pract. 2004. 5. 10. doi: 10.1186/1471-2296-5-10.

26. Rannou F., Pelletier J.P., Martel-Pelletier J. Efficacy and safety of topical NSAIDs in the management of osteoarthritis: Evidence from real-life setting trials and surveys. Semin Arthritis Rheum. 2016. 45 (4 Suppl). 18-21. doi: 10.1016/j.semarthrit.2015.11.007.

27. Zeng C., Wei J., Monica S. et al. Relative efficacy and safety of topical non-steroidal anti-inflammatory drugs for osteoarthritis: a systematic review and network meta-ana–lysis of randomised controlled trials and observational stu–dies. Br. J. Sports Med. 2018. (52). 642-650. doi: 10.1136/bjsports-2017-098043.

Similar articles

Вертеброгенний і суглобовий больовий синдром. Сучасна проблематика з позицій доказової медицини
Authors: Колосова Т.В., Головченко Ю.І., Асауленко Є.І., Насонова Т.І. — НМАПО ім. П.Л. Шупика, кафедра неврології № 1, м. Київ
"Pain. Joints. Spine." 1 (17) 2015
Date: 2015.05.29
Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Нові рекомендації з локальної терапії та дослідження ефективності препарату Фастум® гель при остеоартрозі колінних суглобів:  огляд літератури Й результати власних досліджень
Authors: Поворознюк В.В., д.м.н., професор, Мусієнко А.С., Гриб Н.В., Ткачук А.А.
ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України»,
Український науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Київ, Україна

"News of medicine and pharmacy" №8 (695), 2019
Date: 2019.07.30
Categories: Rheumatology
Side effects of non-steroid anti-inflammatory drugs and place of diclofenac
Authors: Іваніцька Л.М.
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

"Pain. Joints. Spine." Том 8, №3, 2018
Date: 2018.11.14
Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
The effectiveness of Nimedar is not inferior to the effectiveness of Nimesil in orthopedic practice (prospective study)
Authors: Зазірний І.М.
Клінічна лікарня «Феофанія» Державного управління справами, м. Київ, Україна

"Тrauma" Том 19, №6, 2018
Date: 2019.01.14
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches

Back to issue