Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 14, №6, 2019

Back to issue

New options in the treatment of bronchial obstructive syndrome in children

Authors: Речкіна О.О., Руденко С.М., Кравцова О.М., Стриж В.О., Промська Н.В.
ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», відділення дитячої пульмонології та алергології, м. Київ, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Статтю присвячено одному з найпоширеніших синдромів при бронхолегеневій патології в дітей — бронхообструктивному синдрому (БОС). Згідно із сучасними уявленнями, БОС — це збірний термін, під яким розуміють комплекс клінічних симптомів, пов’язаних із порушенням бронхіальної прохідності в пацієнтів із гострими й хронічними захворюваннями. Для лікування БОС інфекційного або алергічного генезу в дітей потрібне застосування медикаментів, що впливають на всі значущі ланки патогенезу бронхообструкції, з урахуванням як безпосереднього, так і важливого для конкретної ситуації механізму дії і вікових особливостей дитини. Метою поданого дослідження було порівняти терапевтичну ефективність і переносимість препарату Проспан® у двох формах — сироп і краплі — в лікуванні синдрому бронхіальної обструкції в дітей. Було продемонстровано, що використання препарату Проспан® у лікуванні гострого обструктивного бронхіту сприяє регресу основних клінічних проявів бронхообструкції, що супроводжується зменшенням інтенсивності й зміною характеру кашлю на продуктивний уже на 3–4-й день лікування, нормалізацією фізикальних даних на 6–7-й день лікування, суттєвим зменшенням запальних змін дихальних шляхів і більш суттєвою нормалізацією показників функції зовнішнього дихання при застосуванні форми крапель порівняно із сиропом у перші дні лікування. Терапевтичний ефект препарату Проспан® пов’язаний із відхаркувальним, муколітичним і бронхолітичним фармакологічними ефектами, він патогенетично впливає на ключові ланки бронхообструктивного синдрому.

Статья посвящена одному из самых распространенных синдромов при бронхолегочной патологии у детей — бронхообструктивному синдрому (БОС). Согласно современным представлениям, БОС — это собирательный термин, под которым понимают комплекс клинических симптомов, связанных с нарушением бронхиальной проходимости у пациентов с острыми и хроническими заболеваниями. Для лечения БОС инфекционного или аллергического генеза у детей требуется применение медикаментов, влияющих на все значимые звенья патогенеза бронхообструкции, с учетом как непосредственного, так и важного для конкретной ситуации механизма действия и возрастных особенностей ребенка. Целью представленного исследования было сравнить терапевтическую эффективность и переносимость препарата Проспан® в двух формах — сироп и капли — в лечении синдрома бронхиальной обструкции у детей. Было продемонстрировано, что использование препарата Проспан® в лечении острого обструктивного бронхита способствует регрессу основных клинических проявлений бронхообструкции, что сопровождается уменьшением интенсивности и изменением характера кашля на продуктивный уже на 3–4-й день лечения, нормализацией физикальных данных на 6–7-й день лечения, существенным уменьшением воспалительных изменений дыхательных путей и более существенной нормализацией показателей функции внешнего дыхания при применении формы капель по сравнению с формой сиропа в первые дни лечения. Терапевтический эффект препарата Проспан® связан с отхаркивающим, муколитическим и бронхолитическим фармакологическими эффектами, он патогенетически влияет на ключевые звенья бронхообструктивного синдрома.

The article deals with one of the most common syndromes in bronchopulmonary pathology in children — bronchial obstructive syndrome (BOS). According to modern concepts, BOS is a collective term that includes clinical symptoms associated with bronchial obstruction in patients with acute and chronic diseases. For the treatment of infectious or allergic BOS in children, it is necessary to use drugs that influence all important links of bronchial obstruction pathogenesis, taking into account mechanisms of action, both the immediate and important for specific situation, and age characteristics of the child. The purpose of this study was to compare the therapeutic efficacy and tolerability of two Prospan® forms, syrup and drops, in the treatment of bronchial obstruction syndrome in children. It has been demonstrated that the use of Prospan® in the treatment of acute obstructive bronchitis contributes to the regression of the main clinical manifestations of bronchial obstruction, which is accompanied by a decrease in the intensity and change of the cough to productive already on days 3–4 of treatment, normalization of physical data on days 6–7 of treatment, a significant reduction of inflammatory changes in the respiratory tract and a more significant normalization of the indicators of respiratory function when applying drops compared to syrup in the first days of treatment. The therapeutic effect of Prospan® is associated with expectorant, mucolytic, and bronchodilatory pharmacological effects, it pathogenetically influences the key links of bronchial obstructive syndrome.


Keywords

бронхообструктивний синдром; муколітичній ефект; бронхолітичний ефект; відхаркувальний ефект; Проспан®

бронхообструктивный синдром; муколитический эффект; бронхолитический эффект; отхаркивающий эффект; Проспан®

bronchial obstructive syndrome; mucolytic effect; bronchodilatory effect; expectorant effect; Prospan®

Вступ

Захворювання органів дихання є однією з найбільш важливих проблем педіатрії. За поширеністю перше місце серед бронхолегеневої патології в дітей посідають бронхіти і їх обструктивні форми [1, 2]. Останніми роками багатьма педіатричними медичними центрами відмічено зміни характеру перебігу інфекційно-запальних респіраторних захворювань за рахунок суттєвого зниження фатальних і тяжких форм, але зі збільшенням кількості хворих із затяжним, рецидивуючим і обструктивними варіантами перебігу респіраторних захворювань [3]. Поширеність обструктивних станів дихальних шляхів на фоні ГРВІ висока, особливо в дітей перших 6 років життя, що пов’язано з анатомо-фізіологічними особливостями дихальної системи в дітей, насамперед мукоциліарної та сурфактантної, особливостями будови бронхіального дерева, особливостями становлення імунної системи та ін. [4]. Окрім того, висока готовність дітей до алергізації призводить до частих обструктивних і стенозуючих ускладнень на фоні гострих респіраторних інфекцій. Частота розвитку бронхіальної обструкції, що виникла на фоні інфекційного захворювання, за даними різних авторів, сягає на сьогодні від 5 до 50 %, а в дітей з обтяженим алергологічним анамнезом — до 60 %. Така ж тенденція є і в дітей, які часто хворіють на респіраторні інфекції (понад 5–6 разів на рік) [4, 5].

Згідно із сучасними уявленнями, бронхообструктивний синдром (БОС) — це збірний термін, під яким розуміють комплекс клінічних симптомів, пов’язаних із порушенням бронхіальної прохідності в пацієнтів із гострими й хронічними захворюваннями.

Удосконалення терапевтичної тактики респіраторних захворювань, що супроводжуються бронхообструктивним синдромом, є однією з важливих і далеко не вирішених проблем сучасної педіатрії. Першочерговим завданням лікування є вплив на основні патогенетичні механізми розвитку бронхообструктивного синдрому.

Для лікування БОС інфекційного або алергічного генезу в дітей потрібне застосування медикаментів, що впливають на всі значущі ланки патогенезу бронхообструкції (формування набряку слизової оболонки бронхів, гіперреактивності з розвитком бронхообструктивного синдрому, гіперсекреції слизу зі зміненими реологічними властивостями), з урахуванням як безпосереднього, так і важливого для конкретної ситуації механізму дії і вікових особливостей дитини [4]. При цьому велика увага приділяється препаратам, що впливають одночасно на всі механізми розвитку бронхообструктивного синдрому. Саме тому нами був обраний рослинний препарат сухого екстракту листя плюща Проспан®. Висока ефективність препарату при запальних процесах у дихальних шляхах була доведена як на моделях різних патологічних станів на тваринах, так і під час масштабних подвійних сліпих плацебо-контрольованих клінічних досліджень, що проводилися в 50 країнах світу [6–11].

Поглиблене вивчення фармакологічних властивостей фітопрепаратів, що застосовуються при лікуванні кашлю, дає підстави виділити серед багатьох представлених в Україні медикаментів лікарські засоби, які отримують із лікарського плюща. Екстракт листя плюща в концентрації 5–7,5 : 1 становить основу препарату Проспан®. Препарат поєднує в собі відхаркувальні властивості (секретомоторні, муколітичні, мукокінетичні), протизапальну дію та виражену бронхолітичну активність.

Вивчення ефективності й безпеки Проспан® у клінічних дослідженнях дозволило визначити муколітичну активність препарату як рівноефективну такій у синтетичних муколітиків амброксолу й АЦЦ. Препарат пригнічує синтез медіаторів запалення (зокрема, оборотно блокує гіалуронідазу й еластазу) й чинить антиексудативну, ангіопротекторну й протизапальну дії при запальних процесах верхніх дихальних шляхів. Уже через 3 години після застосування Проспан® проявляє бронхолітичну дію, аналогічну такій після інгаляції 2 доз селективного бета-2-адреноміметика фенотеролу. Доведена пряма міотропна спазмолітична дія препарату на ізольованих гладком’язових препаратах кишечника кроля й кішки.

Проспан® виявляє показану в чисельних клінічних дослідженнях протимікробну й протигрибкову дії, що дозволяє значно зменшити дозування антибактеріальних засобів, а в деяких випадках — і взагалі відмовитися від них.

Препарат має високу доказову базу, механізм його дії вивчений на клітинному й молекулярному рівнях [9, 10]. У дослідженнях на ізольованих клітинах епітелію легень за допомогою флуоресцентної кореляційної спектроскопії було доведено, що a-гедерин, компонент сухого екстракту з листя плюща, що міститься в сиропі від кашлю Проспан®, опосередковано впливає на регуляторні механізми симпатичної нервової системи. При стимуляції b2-адренорецепторів катехоламінами (адреналіном) збільшується продукція сурфактанту, активізується мукоциліарний транспорт і, що важливо, розслаблюються гладкі м’язи бронхів. Доведено, що a-гедерин перешкоджає зануренню й руйнуванню b2-адренорецепторів. У результаті збільшується площа активних рецепторів на поверхні клітини й чутливість її до адреналіну. Це призводить до зменшення концентрації внутрішньоклітинного [Ca2+] у м’язах бронхів і до розслаблення бронхів. Одночасно з цим процесом у результаті стимулювання b2-активності епітеліальні альвеолярні клітини легень II типу продукують більшу кількість сурфактанту, отже, зменшується в’язкість слизу й полегшується відходження мокротиння при кашлі [7].

На сьогодні в Україні це єдиний оригінальний препарат на основі екстракту листя плюща, який дозволений до використання в дітей від перших днів життя.

Метою нашого дослідження було порівняти терапевтичну ефективність і переносимість препарату Проспан®  у двох формах — сироп і краплі — в лікуванні синдрому бронхіальної обструкції в дітей.

Матеріали та методи

Дослідження було відкритим когортним проспективним, проводилося з урахуванням проінформованості й згоди батьків, оцінки ризику шкоди й користі для пацієнта відповідно до основних принципів Гельсінської декларації щодо біомедичних досліджень.

Під спостереженням перебували 60 дітей віком від 2 до 15 років. Одним з основних критеріїв включення хворого в дослідження була наявність синдрому бронхіальної обструкції на фоні ГРВІ або гострого бронхіту. Було сформовано дві групи: перша (30 дітей) і друга (30 дітей), які відрізнялися тим, що хворим першої групи в комплексній терапії або у вигляді монотерапії призначався Проспан® сироп, а хворим другої групи (група порівняння) — Проспан® краплі. За віком і статтю групи хворих були порівнянні. Середній вік дітей першої групи був 9,2 ± 2,8 року, другої групи — 9,0 ± 2,8 року (р > 0,05). У обох групах переважали хлопчики (63 %).

Препарат у вигляді сиропу призначався дітям віком 2–6 років по 2,5 мл, дітям від 6 років — по 5 мл 3 рази на добу щоденно. Проспан® у вигляді крапель призначався дітям віком 2–4 роки по 12 крапель, віком 4–10 років — по 16 крапель і старшим за 10 років — по 24 краплі 3 рази на день щоденно. Тривалість курсу становила 7–10 днів.

 Критеріями виключення були: відмова пацієнта або батьків від участі в дослідженні, нездатність дотримуватися процедур дослідження, відома або передбачувана гіперчутливість до компонентів препарату, проведення супутньої терапії, що здатна змінити результати клінічного дослідження (інші муколітичні препарати), участь в інших клінічних дослідженнях протягом останнього місяця.

Усім хворим, які відповідали критеріям включення, не відповідали критеріям виключення й дали через своїх батьків згоду на участь у дослідженні, проводилося вхідне обстеження. Вихідне обстеження (день 0) включало збір анамнезу, визначення суб’єктивних симптомів і об’єктивних клінічних даних. Обстеження повторювалися на 3-тю і 7-му, 10-ту і 14-ту добу. У ці ж дні документувалися режим дозування, терапевтичний ефект і переносимість препарату, а також дотримання хворим схеми й режиму лікування. Протягом усього дослідження відмічалися небажані явища, і на основі отриманих даних була оцінена переносимість препарату. Суб’єктивними критеріями були скарги хворих і батьків; анамнез хвороби; оцінка якості життя пацієнта. Тривалість й характер кашлю, задишки, об’єм мокротиння визначали суб’єктивно на основі скарг хворого та його батьків і оцінювали за бальною шкалою. Бальна оцінка симптому: 0 балів — відсутність симптому або ознаки; 1 бал — незначна інтенсивність симптому; 2 бали — помірна; 3 бали — виражена.

Як об’єктивні критерії були використані дані огляду, перкусії, аускультації, показники функції зовнішнього дихання, тривалість хвороби, побічна дія препарату, наявність ускладнень перебігу захворювання.

З метою підтвердження бронхолітичного механізму дії препарату Проспан® проводили дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД) дітям віком понад 6 років у ранкові години (до 11:00) до прийому ліків на комп’ютерному спірографі «Пневмоскрин» (Німеччина). Спірометрія проводилася з дослідженням швидкісних показників за петлею «потік-об’єм». Отримані абсолютні значення показників оцінювали у відсотковому відношенні до належних значень. Аналізували такі показники спірометрії: форсована життєва ємкість легень (ФЖЄЛ), об’єм форсованого видиху за 1 секунду (ОФВ1), пікова швидкість видиху (ПШВ), максимальні об’ємні швидкості на рівні 25, 50 і 75 % (МОШ25, МОШ50, МОШ75) ФЖЄЛ.

Надалі виконували бронходилатаційну пробу з бета-2-агоністом (сальбутамол). Оборотність бронхообструкції оцінювали за приростом ОФВ1 після повторної спірометрії, проведеної через 15–30 хвилин після інгаляції бета-2-агоніста. При прирості показника ОФВ1 понад 12 % проба вважалася позитивною. Дітям віком до 5 років визначення ФЗД не проводилося у зв’язку з неспроможністю пацієнта виконувати команди дослідника.

Комплексну оцінку ефективності лікування проводили батьки й лікар.

Переносимість препарату оцінювалася за частотою виникнення побічних явищ й динамікою лабораторних показників.

Математичне й статистичне опрацювання результатів обстеження всіх груп дітей проведено за допомогою програми Microsoft Excel для Windows. Перед проведенням розрахунків доведено нормальний розподіл даних і рівність генеральних дисперсій у вибірках, що порівнювалися. Обчислювали параметричні критерії: середнє арифметичне вибірки (М), середню похибку середнього арифметичного (m), t-критерій Стьюдента для порівняння двох незалежних вибірок до лікування і попарно двох залежних вибірок після проведеної терапії. Вірогідною вважали різницю при р < 0,05.

Результати та обговорення

Згідно з отриманими даними, на початку захворювання (0-й день спостереження) у хворих обох груп спостерігався виражений сухий кашель, середній бал якого становив 2,0 і 2,3 у відповідних групах. Переважна більшість хворих обох груп скаржилися на задишку (56 і 49 %), при аускультації легень вислуховувалися сухі свистячі хрипи (96 і 85 % хворих).

На фоні лікування препаратом Проспан® була відмічена виражена позитивна динаміка основних клінічних проявів у хворих обох груп. У більшості хворих через 2–3 дні лікування препаратом було відмічено послаблення кашлю та/або його більш продуктивний характер. Так, на 3-й день лікування бал оцінки кашлю у хворих, які отримували сироп, зменшився в 1,4 раза, а у хворих, які отримували краплі, — у 1,6 раза. У той же час спостерігалося помітне зменшення в’язкості мокроти, яку виділяли хворі, кількості вологих і/або сухих хрипів. Аналіз динаміки кашлю показав, що у хворих обох груп кашель припинився в середньому через 5,7 ± 1,2 дня, середня тривалість кашльового періоду у хворих обох груп була однаковою, з більш вираженим і швидким ефектом у перші дні лікування у хворих, які отримували краплі Проспан®. Терапевтична ефективність препарату Проспан® спостерігалася з 2–3-го дня прийому, досягаючи максимуму до 7–9-го дня.

Критерієм ефективності терапії препаратом Проспан® слугувала динаміка ступеня вираженості основних клінічних симптомів у балах (табл. 1).

Отже, на фоні прийому препарату Проспан® у вигляді як сиропу, так і крапель відзначався значний регрес клінічних проявів бронхообструктивного синдрому і помітно скорочувалися терміни захворювання.

Аналізуючи показники функції зовнішнього дихання, слід зазначити, що у хворих обох груп на початку лікування були встановлені легкі вентиляційні порушення за обструктивним типом, особливо на рівні дрібних бронхів. Проба із сальбутамолом була позитивною, середній приріст показника ОФВ1 становив у першій групі 11,0 ± 9,2 %, у другій — 12,9 ± 10,5 % (табл. 2).

Проведена порівняльна характеристика показників спірометрії до і після лікування у хворих, які отримували сироп Проспан®, довела виражений бронхолітичний ефект препарату (табл. 3), що підтверджується нормалізацією основних показників і суттєвим зниженням показника оборотності в пробі із сальбутамолом.

Аналогічна динаміка показників спостерігалася у групі хворих, які отримували краплі Проспан® (табл. 4).

Порівняльна оцінка показників ФЗД у дітей після курсу лікування обома формами препарату довела їх аналогічну активність (табл. 5). У хворих обох груп нормалізувалися показники ФЗД, не було ознак порушень вентиляційної функції та життєвої ємкості легень, при цьому у хворих, які отримували краплі, було встановлено більш виражений приріст показників.

Загальна висока оцінка ефективності лікування препаратом Проспан® у вигляді сиропу та крапель серед пацієнтів і їх батьків становила 94 і 98 % відповідно, серед лікарів — 97 і 99 %.

Моніторинг клініко-лабораторних показників в процесі лікування з включенням препарату Проспан® у формі сиропу та крапель не виявив побічних реакцій, що свідчить про добру переносимість препарату. Динаміка біохімічних параметрів гомеостазу характеризувалася відсутністю метаболічних порушень на фоні лікування. Коливання параметрів залишались у межах фізіологічних норм, це свідчить про те, що препарат не впливає на функціональний стан екскреторно-детоксикаційної функції печінки й нирок. Хворими відмічені гарні смакові якості сиропу та крапель.

Висновки

Отже, застосування мукоактивного препарату з вираженим бронхолітичним ефектом Проспан® патогенетично й клінічно обумовлене. Проведені спостереження клінічної ефективності сиропу та крапель Проспан® у дітей із БОС переконливо показали високу терапевтичну ефективність і добру переносимість обох форм препарату. Застосування препарату Проспан у лікуванні гострого обструктивного бронхіту сприяє регресу основних клінічних проявів бронхообструкції, що супроводжується зменшенням інтенсивності й зміною характеру кашлю на продуктивний уже на 3–4-й день лікування, нормалізацією фізикальних даних на 6–7-й день лікування, суттєвим зменшенням запальних змін дихальних шляхів і більш суттєвою нормалізацією показників ФЗД при застосуванні форми крапель порівняно з формою сиропу в перші дні лікування (на 3-й день). Терапевтичний ефект препарату Проспан® пов’язаний із відхаркувальним, муколітичним і бронхолітичним фармакологічними ефектами, він патогенетично впливає на ключові ланки бронхообструктивного синдрому. Висока ефективність і добра переносимість препарату Проспан® дозволяє рекомендувати його для широкого використання в клінічній практиці при лікуванні дітей із бронхообструктивними захворюваннями. Високий профіль безпеки дозволяє рекомендувати його дітям з моменту народження (краплі — з одного року).

Препарат може успішно сполучатися з іншими засобами лікування. Однак висока терапевтична ефективність препарату відзначена також в умовах монотерапії при лікуванні хворих із гострою респіраторною вірусною інфекцією й гострим бронхітом, що супроводжуються бронхообструктивним синдромом легкого перебігу. Вікові обмеження щодо призначення препарату відсутні. Крім того, препарат Проспан® не містить цукру, штучних барвників і консервантів, що дозволяє його рекомендувати хворим з алергічними захворюваннями та цукровим діабетом.

Препарат Проспан® відкриває широкі можливості в терапії захворювань респіраторного тракту й може бути рекомендований як препарат вибору при лікуванні гострих респіраторних інфекцій і бронхітів, що супроводжуються БОС, у дітей.

Конфлікт інтересів. Не заявлений.


Bibliography

1. Лукащук С.В., Лемко О.І. Принципи ведення дітей із частими та рецидивними захворюваннями дихальних шляхів (огляд літератури). Современная педиатрия. 2016. 7(79). 48-52. doi 10.15574/SP.2016.79.48.

2. Локшина Э.Э., Зайцева О.В. Современные возможности противовоспалительной терапии у детей с острыми респираторными заболеваниями. Рос. вестник перинатологии и педиатрии. 2017. 62(1). 127-133. DOI: 10.21508/1027-4065-2017-62-1-127-133.

3. Симонова О.И., Горинова Ю.В., Алексеева А.А., Томилова А.А. Бронхообструктивный синдром у детей: новое решение старой проблемы. Вопросы современной педиатрии. 2015. 14(2). 276-280. DOI: 10.15690/vsp.v.14i2.1298.

4. Охотникова Е.Н. Синдром обструкции дыхательных путей у детей: трудные вопросы — верные решения. Здоровье ребенка. 2016. 1(69). 88-96.

5. Невинский А.Б., Крамарь Л.В., Ларина Т.Ю. Современные подходы к лечению и диагностике обструктивних бронхитов у детей. Лекарственный вестник. 2015. 9(3). 46-49

6. Schaefer A., Kehr M.S., Giannetti B.M., Bulitta M., Staiger C. A randomized, controlled, double-blind, multi-center trial to evaluate the efficacy and safety of a liquid containing ivy leaves dry extract (EA 575). Die pharmazie. 2016. 71(9). 504-509. DOI: https://doi.org/10.1691/ph.2016.6712. 

7. Greunke C., Hage-Hülsmann A., Sorkalla T., Keksel N., Häberlein F., Häberlein H. A systematic study on the influence of the main ingredients of an ivy leaves dry extract on the b2-adrenergic responsiveness of human airway smooth muscle cells. Pulm. Pharmacol. Ther. 2015 Apr. 31. 92-8. doi: 10.1016/j.pupt.2014.09.002.

8. Schulte-Michels J., Runkel F., Gokorsch S., Häberlein H. Ivy leaves dry extract EA 575® decreases LPS-induced IL-6 release from murine macrophages. Pharmazie. 2016 Mar. 71(3). 158-61.

9. Staiger C., Schaefer A., Kehr M., Bulitta M., Giannetti B. RCT to evaluate the efficacy and safety of ivy leaves cough liquid. European respiratory journal. 2016. DOI: https://doi.org/10.1183/13993003.congress-2016.PA4104.

10. Zeil S., Schwanebeck U., Vogelberg C. Phytomedicine. Tolerance and effect of an add-on treatment with a cough medicine containing ivy leaves dry extract on lung function in children with bronchial asthma. 2014 Sep 15. 21(10). 1216-20. doi: 10.1016/j.phymed.2014.05.006.

11. Staiger С., Lang С., Wegener Т. New York Ivy leaf extract EA 575® in daily practice: Treatment of acute bronchitis in schoolchildren. Planta Med. 2016. 82(S 01). S1-S381 DOI: 10.1055/s-0036-1596937.

Similar articles

Mucosal therapy for children with bronchial asthma:  efficacy and tolerability of Prospan drops and syrup
Authors: Уманець Т.Р., Лапшин В.Ф., Пустовалова О.І.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ, Україна

"Child`s Health" Том 14, №1, 2019
Date: 2019.03.06
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Acute obstructive bronchitis in children:  the efficacy and tolerability of Prospan drops and syrup
Authors: Лапшин В.Ф., Уманець Т.Р., Пустовалова О.І.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ, Україна

"Child`s Health" Том 13, №8, 2018
Date: 2019.01.21
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Authors: Н.В. Савченко, О.В. Шумейко, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра фармакології та клінічної фармакології
"News of medicine and pharmacy" 15 (289) 2009
Date: 2010.06.02
Experience with Ivy Leaf Extract in the Treatment of Acute Obstructive Bronchitis in Children
Authors: Марушко Ю.В., Московенко О.Д. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, медична клініка «Валерія», м. Київ, Україна
"Child`s Health" 5 (73) 2016
Date: 2016.10.27
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue