Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Gastroenterology" Том 53, №4, 2019

Back to issue

Nutritional status of patients with chronic inflammatory bowel diseases and methods of its assessment

Authors: Степанов Ю.М., Тітова М.В., Стойкевич М.В.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна

Categories: Gastroenterology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Хронічні запальні захворювання кишечника, а саме неспецифічний виразковий коліт і хвороба Крона, залишаються однією з найбільш складних і актуальних проблем гастроентерології і колопроктології. Значна поширеність хронічних запальних захворювань кишечника і невпинне зростання захворюваності змушують науковців усього світу до більш глибокого вивчення клінічних особливостей і механізмів розвитку системних уражень у хворих на неспецифічний виразковий коліт і хворобу Крона, розробки нових схем діагностики й лікування таких хворих. Проблемою є недостатня увага лікарів до виявлення порушень нутритивного статусу в даної категорії пацієнтів. Однією з причин цього є відсутність єдиних стандартів оцінки нутритивного статусу й ризику його порушення, що знижує можливості аналізу, узагальнення результатів досліджень й розробки алгоритмів корекції цих порушень. У статті висвітлені основні методи діагностики порушень нутритивного статусу. Показані можливості інструментальних і лабораторних методів дослідження. Приділено увагу методам дослідження мікробіоти кишечника, оскільки відомо, що синдром надлишкового бактеріального росту в тонкій кишці й порушення мікрофлори в товстій кишці відіграють вагому роль і сприяють прогресуванню мальнутриції. Пошук проводився із застосуванням баз даних PubMed, MedLine, EMBASE.

Хронические воспалительные заболевания кишечника, а именно неспецифический язвенный колит и болезнь Крона, остаются одной из наиболее сложных и актуальных проблем гастроэнтерологии и колопроктологии. Широкая распространенность хронических воспалительных заболеваний кишечника и постоянный рост заболеваемости побуждают ученых всего мира к более глубокому изучению клинических особенностей и механизмов развития системных поражений у больных неспецифическим язвенным колитом и болезнью Крона, разработке новых схем диагностики и лечения таких больных. Проблемой является недостаточное внимание врачей к выявлению нарушений нутритивного статуса у данной категории пациентов. Одной из причин этого является отсутствие единых стандартов оценки нутритивного статуса и риска его нарушения, что снижает возможности анализа, обобщения результатов исследований и разработки алгоритмов коррекции этих нарушений. В статье освещены основные методы диагностики нарушений нутритивного статуса. Показаны возможности инструментальных и лабораторных методов исследования. Уделено внимание методам исследования микробиоты кишечника, поскольку известно, что синдром избыточного бактериального роста в тонкой кишке и нарушение микрофлоры в толстой кишке играют важную роль и способствуют прогрессированию мальнутриции. Поиск проводился с применением баз данных PubMed, MedLine, EMBASE.

Chronic inflammatory bowel diseases, namely ulcerative colitis and Crohn’s disease, still remain one of the most complicated and pressing challenges of gastroenterology and coloproctology. As chronic inflammatory bowel disease are very common and number of patients with this disease increases, the scientists all over the world have to study the clinical features and pathogenesis of systemic lesions in ulcerative colitis and Crohn’s disease more intensively in order to develop some new methods for the diagnosis and treatment of such patients. The problem is that physicians do not focus enough attention on detection of the nutritional status disorders in this category of patients. One of the causes for such situation is that there is no common standard for assessing nutritional status and risk of its disorders, which reduces possibility of analysis, generalization of research results and development of algorithms to correct these disorders. This paper reflects the principal methods to diagnose the nutritional status disorders. The possibilities of instrumental and laboratory research methods are shown. The attention was paid to gastrointestinal microbiota, as it is well known that small intestinal bacterial overgrowth and microflora disorders in large bowel play an important role and lead to the progression of malnutrition. The search was done using PubMed, Medline, Embase databases.


Keywords

огляд; хронічні запальні захворювання кишечника; виразковий коліт; хвороба Крона; нутритивний статус; антропометрія; анкетування; лабораторні методи

обзор; хронические воспалительные заболевания кишечника; язвенный колит; болезнь Крона; нутритивный статус; антропометрия; анкетирование; лабораторные методы

review; chronic inflammatory bowel diseases; ulcerative colitis; Crohn’s disease; nutritional status; anthropometry; questionnaire survey; laboratory methods


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Сорочан О.В. та ін. Лікування хворих на хронічні запальні захворювання кишечнику з нутритивною недостатністю. Південноукраїнський медичний науковий журнал. 2017. № 16(16). С. 86-89.

2. Захараш М.П. та ін. Хірургія. Вінниця: Нова книга, 2014. С. 360-365.

3. Нагурна Я.В. Порівняльний аналіз захворюваності запальними захворюваннями кишки серед населення сільськогосподарського та промислового регіонів Західної України. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник української медичної стоматологічної академії. 2015. №4(52). С. 95-98.

4. Степанов Ю.М. та ін. Хронічні запальні захворювання кишечника: особливості епідеміології в Україні. Гастроентерологія. 2017. № 51(2). С. 97-105.

5. Назаренко Л.И. и др. Питание и воспалительные заболевания. Медицинский академический журнал. 2012. № 12(2). С. 28-34.

6. Руднев С.Г. и др. Исследование нутритивного статуса и состава тела больных туберкулезом. Пульмонология. 2013. № 1. С. 101-107. URL: https://doi.org/10.18093/0869-0189-2013-0-1-101-107.

7. Rocha R. et al. Nutritional status as a predictor of hospitalization in inflammatory bowel disease: A review. World J. Gastrointest Pharmacol Ther. 2019. Vol. 10(2). Р. 50-56. DOI: 10.4292/wjgpt.v10.i2.50.

8. Yadav D.P. et al. Body composition in crohn’s disease and ulcerative colitis: correlation with disease severity and duration. Can. J. Gastroenterol. Hepatol. 2017. Vol. 2017. Р. 1215035. DOI: 10.1155/2017/1215035.

9. Mijač D.D. et al. Nutritional status in patients with active inflammatory bowel disease: prevalence of malnutrition and methods for routine nutritional assessment. European Journal of Internal Medicine. 2010. № 21(4). Р. 315-319. DOI: 10.1016/j.ejim.2010.04.012.

10. Степанов Ю.М. та ін. Біоімпедансметрія в оцінці нутритивного статусу хворих на хронічні запальні захворювання кишечника. Гастроентерологія. 2015. № 2. С. 59-66.

11. Scaldaferri F. et al. Nutrition and IBD: malnutrition and/or sarcopenia? A Practical Guide. Gastroenterol. Res. Pract. 2017. Vol. 1. Р. 1-11. DOI: 10.1155/2017/8646495.

12. Sandhu A. et al. Self-screening for malnutrition risk in outpatient inflammatory bowel disease patients using the Malnutrition Universal Screening Tool (MUST). Journal of Parenteral and Enteral Nutrition. 2016. Vol. 40(4). Р. 507-510. DOI: 10.1177/0148607114566656.

13. Kondrup J. et al. Nutritional risk screening (NRS 2002): a new method based on an analysis of controlled clinical trials. Clinical Nutrition. 2003. Vol. 22(3). Р. 321-336. DOI: 10.1016/s0261-5614(02)00214-5.

14. Goost H. et al. Malnutrition in geriatric trauma patients: Screening methods in comparison. Technol. Health Care. 2016. Vol. 24(2). Р. 225-39. DOI: 10.3233/THC1112.PMID: 26578281.

15. Tran Q.C. et al. Validity of four nutritional screening tools against subjective global assessment for inpatient adults in a low-middle income country in Asia. Eur. J. Clin. Nutr. 2018. № 72(7). Р. 979-985. DOI: 10.1038/s41430-018-0217-8.

16. Donini L.M. et al. Mini-Nutritional Assessment, Malnutrition Universal Screening Tool, and Nutrition Risk Screening Tool for the Nutritional Evaluation of Older Nursing Home Residents. J. Am. Med. Dir. Assoc. 2016. Vol. 17(10). Р. 959.

17. Beck A.M., Ovesen L., Osler M. The ‘Mini Nutritional Assessment’ (MNA) and the ‘Determine Your Nutritional Health’ Checklist (NSI Checklist) as predictors of morbidity and mortality in an elderly Danish population. British Journal of Nutrition. 1999. Vol. 81(1). Р. 31-36. DOI: 10.1017/s0007114599000112.

18. Raguso C.A., Maisonneuve N., Pichard C. Subjective Global Assessment (SGA): evaluation and followup of nutritional state. Med. Suisse Romande. 2004. Vol. 124(10). Р. 607-610.

19. Spooren M. et al. Risk of impaired nutritional status and flare occurrence in IBD outpatients. Dig. Liver Dis. Published online: June 15, 2019. DOI: 10.1016/j.dld.2019.05.024.

20. Адаменко Е.И., Силивончик Н.НОценка статуса питанияучеб.-методпособиеМинскБГМУ, 2009. С. 7-11.

21. Sergi G. et al. Measurement of lean body mass using bioelectrical impedance analysis: a consideration of the pros and cons. Aging. Clin. Exp. Res. 2017. Vol. 29(4). Р. 591-597. DOI: 10.1007/s40520-016-0622-6.

22. Lemos T., Gallagher D. Current body composition measurement techniques. Curr. Opin. Endocrinol. Diabetes Obes. 2017. Vol. 24(5). Р. 310-314. DOI: 10.1097/MED.0000000000000360.

23. Wagner D.R. Ultrasound as a tool to assess body fat. Journal of Obesity. 2013. Vol. 2013. Р. 9. DOI: 10.1155/2013/280713.280713

24. Bharadwaj S. et al. Malnutrition: laboratory markers vs nutritional assessment. Gastroenterol. Rep. (Oxf). 2016. Vol. 4(4). Р. 272-280.

25. Keller U. Nutritional laboratory markers in malnutrition. J. Clin. Med. 2019. Vol. 8(6). pii: E775. DOI: 10.3390/jcm8060775.

26. Lee J.L. et al. Serum albumin and prealbumin in calorically restricted, nondiseased individuals: a systematic review. 2015. Vol. 128(9). Р. 1023.e1-22. DOI: 10.1016/j.amjmed.2015.03.032.

27. Гаврилина Н.С. и др. Трофологическая недостаточность и ее коррекция у пациентов с хроническим панкреатитом. Лечебное дело. 2015. № 1. С. 122-127.

28. Абдуллаев Р.Ю., Комиссарова О.Г. Транстиретин (преальбумин), его роль в норме и патологии. Туберкулез и болезни легких. 2012. № 2. С. 3-7.

29. Dellière S., Cynober L. Is transthyretin a good marker of nutritional status? Clin. Nutr. 2017. Vol. 36(2). P. 364-370. DOI: 10.1016/j.clnu.2016.06.004.

30. Robinson M.K. et al. Improving nutritional screening of hospitalized patients: the role of prealbumin. JPEN J. Parenter. Enteral. Nutr. 2003. Vol. 27(6). Р. 389-395.

31. Марамыгин Д.С., Ситников Р.В., Суменкова Д.В. Адипокины в патогенезе метаболического синдрома. Инновационная наука. 2017. № 3(4). С. 197-207.

32. Каминская Г.О., Абдуллаев Р.Ю., Комиссарова О.Г. Показатели транстиретина (преальбумин А) в сыворотке крови больных туберкулезом легких. Туберкулез и болезни легких. 2012. № 3. С.52-56.

33. Денисенко Т.Л. и др. Бактериологическая диагностика синдрома избыточного бактериального роста при хронических панкреатитах. Медицинский альманах. 2010. № 2(11). С. 239-241.

34. Мартынов А.Х., Хайрдинов Н.В., Казарина В.Л. Недостаточность баугиниевой заслонки как причина синдрома избыточного бактериального роста тонкой кишки. Медицинский альманах. 2015. № 1(36). С. 46-50.

35. Ардатская М.Д. Синдром избыточного бактериального роста и нарушение процессов пищеварения и всасывания: патогенетическая нутриционная терапия. Эксперементальная и клиническая гастроэнтерология. 2009. № 6. С.84-95.

36. Jandhyala S.M. еt al. Role of the normal gut microbiota. World J. Gastroenterol. 2015. Vol. 21(29). P. 8787-8803. DOI: 10.3748/wjg.v21.i29.8787.

37. Sun M., Wu W., Liu Z., Cong Y. Microbiota metabolite short chain fatty acids, GPCR, and inflammatory bowel diseases. J. Gastroenterol. 2017. Vol. 52(1). P. 1-8. doi: 10.1007/s00535-016-1242-9. Epub 2016 Jul 23.

38. Бельмер С.В., Ардатская М.Д., Акопян А.Н. Короткоцепочечные жирные кислоты в лечении функциональных заболеваний кишечника у детей: теоретическое обоснование и практическое применение. Москва: Прима Принт, 2015. 48 с.

39. Morrison D.J., Preston T. Formation of short chain fatty acids by the gut microbiota and their impact on human metabolism. Gut Microbes. 2016. Vol. 7(3). P. 189-200. DOI: 10.1080/19490976.2015.1134082.

40. Kumari R., Ahuja V., Paul J. Fluctuations in butyrate-producing bacteria in ulcerative colitis patients of North India. World J. Gastroenterol. 2013. Vol. 19(22). P. 3404-3414. DOI: 10.3748/wjg.v19.i22.3404.

41. Wang W. et al. Increased proportions of Bidobacterium and the Lactobacillus group and loss of butyrate-producing bacteria in inammatory bowel disease. J. Clin. Microbiol. 2014. Vol. 52(2). P. 398-406. DOI: 10.1128/JCM.01500-13.

42. Primec M., Mičetić-Turk D., Langerholc T. Analysis of short-chain fatty acids in human feces: A scoping review. Anal. Biochem. 2017. Vol. 526. P. 9-21. DOI: 10.1016/j.ab.2017.03.007.

43. Lotti C. et al. Development of a fast and cost-effective gas chromatography-mass spectrometry method for the quantification of short-chain and medium-chain fatty acids in human biofluids. Anal. Bioanal. Chem. 2017. Vol. 409(23). P. 5555-5567. DOI: 10.1007/s00216-017-0493-5. Epub 2017 Jul 17.


Back to issue