Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 14, №7, 2019

Back to issue

Allergen-specific immunotherapy in the treatment of bronchial asthma in children

Authors: Беш Л.В., Слюзар З.Л.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

У структурі алергічної патології провідне місце посідає бронхіальна астма, що, згідно з останніми даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, діагностується у 235–300 мільйонів мешканців планети і належить до тих захворювань, які суттєво знижують якість життя пацієнтів. У дітей бронхіальна астма залишається одним із найпоширеніших захворювань респіраторної системи, що асоціюються з ризиком інвалідизації і смертності. На підставі адаптації міжнародних клінічних рекомендацій, вітчизняного досвіду робоча група експертів щороку оновлює підходи до лікування бронхіальної астми в дітей. Сьогодні доведено, що фармакотерапія бронхіальної астми може ефективно контролювати її симптоми і впливати на запальний процес. Однак вона не може впливати на специфічну імунну відповідь, і в разі припинення прийому ліків симптоми хвороби можуть повертатися. Єдиним методом лікування, що може змінити природний перебіг алергії, є алерген-специфічна імунотерапія, яка дозволяє зменшити чутливість організму дитини до «винного» алергену та знизити активність хронічного запалення. Алерген-специфічну імунотерапію проводять, застосовуючи очищені водно-сольові екстракти алергенів або виділені з них окремі алергенні компоненти. Цей метод лікування зазвичай передбачає підшкірне або сублінгвальне введення поступово зростаючих кількостей «винних» алергенів до досягнення дози, яка є ефективною в індукції імунологічної толерантності до алергенів. Доказова база ефективності застосування алерген-специфічної імунотерапії в лікуванні бронхіальної астми протягом останнього часу суттєво розширилася. Отримані на сьогодні дані довели, що проведення такого лікування дозволяє змінити склад представництва цитокінових маркерів, знизити чутливість респіраторного каналу до експозиції алергену, запобігти розширенню спектра причинно-значимих алергенів, сповільнити прогресування алергічного процесу, зменшити потребу в лікарських препаратах. Більше того, сьогодні можна стверджувати, що після завершення успішних курсів алерген-специфічної імунотерапії протягом тривалого часу зберігається ремісія бронхіальної астми. Таким чином, унікальна терапевтична дія алерген-специфічної імунотерапії диктує потребу її широкого застосування в лікуванні бронхіальної астми. Для пошуку джерел літератури вивчались бази даних: Medline,Web of Science, the Cochrane Library, Scopus.

В структуре аллергической патологии ведущее место занимает бронхиальная астма, которая, согласно последним данным Всемирной организации здравоохранения, диагностируется у 235–300 миллионов жителей планеты и относится к тем заболеваниям, которые существенно снижают качество жизни пациентов. У детей бронхиальная астма остается одним из самых распространенных заболеваний респираторной системы, которые ассоциируются с риском инвалидизации и смертности. На основании адаптации международных клинических рекомендаций, отечественного опыта рабочая группа ежегодно обновляет подходы к лечению бронхиальной астмы у детей. В настоящее время доказано, что фармакотерапия астмы может эффективно контролировать ее симптомы и влиять на воспалительный процесс. Однако она не может влиять на специфический иммунный ответ и в случае прекращения приема лекарств симптомы болезни могут возвращаться. Единственным методом лечения, способным повлиять на естественный ход аллергии, является аллерген-специфическая иммунотерапия, которая позволяет уменьшить чувствительность организма ребенка к «виновному» аллергену и снизить активность хронического воспаления. Аллерген-специфическую иммунотерапию проводят с применением очищенных водно-солевых экстрактов аллергенов или выделенных из них отдельных аллергенных компонентов. Этот метод лечения обычно предусматривает подкожное или сублингвальное введение постепенно растущих количеств «виновных» аллергенов до достижения дозы, которая является эффективной в индукции иммунологической толерантности к аллергенам. Доказательная база эффективности применения аллерген-специфической иммунотерапии в лечении бронхиальной астмы в течение последних лет существенно расширилась. Полученные на сегодняшний день данные доказали, что проведение такого лечения позволяет изменить состав представительства цитокиновых маркеров, снизить чувствительность респираторного канала к экспозиции аллергена, предупредить расширение спектра причинно-значимых аллергенов, замедлить ход аллергического процесса, уменьшить потребность в лекарственных препаратах. Более того, сегодня можно утверждать, что по завершении успешных курсов аллерген-специфической иммунотерапии в течение длительного времени сохраняется ремиссия бронхиальной астмы. Таким образом, уникальное терапевтическое действие аллерген-специфической иммунотерапии диктует потребность ее широкого применения в лечении бронхиальной астмы у детей. Для поиска источников литературы изучались базы данных: Medline, Web of Science, the Cochrane Library, Scopus.

The article presents a review of the literature that analyses the current possibilities and benefits of allergen-specific immunotherapy in children with bronchial asthma. Bronchial asthma has a leading place in the structure of allergic pathology. According to the latest World Health Organization data, annually about 235–300 million people are diagnosed with it. It also belongs to those diseases that significantly reduce the quality of life of patients. Among children this pathology remains one of the most common diseases of the respiratory system, which is associated with the risk of disability and high mortality. Today, it has been proven that asthma pharmacotherapy can effectively control its symptoms, but it cannot affect the specific immune response and, if medication is discontinued, the symptoms of the disease may return. The only treatment that changes the natural course of allergy is allergen-specific immunotherapy, which reduces the sensitivity of the child’s body to the “guilty” allergen and reduces the activity of chronic inflammation. Allergen-specific immunotherapy is carried out with the use of purified water-salt extracts of allergens or allergenic components distracted from them. This method of treatment usually involves the hypodermic or sublingual administration of gradually increasing amounts of “guilty” allergens to a dose that is effective in inducing immunological allergen tolerance. The evidence base for the effectiveness of allergen-specific immunotherapy in the treatment of bronchial asthma has expanded significantly in recent years. Obtained data today proved that such treatment allows changing the composition of cytokine markers, reducing the sensitivity of the respiratory canal to allergen exposure and preventing the expansion of the spectrum of causally significant allergens, slowing the progression of the allergic process, reducing the need for drugs. Moreover, today it can be argued that after successful courses of allergen-specific immunotherapy, long-term remission of bronchial asthma persists. The unique therapeutic effect of allergen-specific immunotherapy dictates the need for its widespread use in the treatment of bronchial asthma in children. For literature review, the following databases were studied: Medline, Web of Science, the Cochrane Library, Scopus.


Keywords

діти; бронхіальна астма; алерген-специфічна імунотерапія; огляд

дети; бронхиальная астма; аллерген-специфическая иммунотерапия; обзор

children; bronchial asthma; allergen-specific immunotherapy; review


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Майданник В.Г., Сміян О.І. Бронхіальна астма у дітей. Навчальний посібник. Суми: Сумський державний університет, 2017. 243 с.

2. Global Initiative for Asthma (GINA): Global strategy for asthma management and prevention. Update 2014 and Online Appendix.  Available at: http://www.ginasthma.org.

3. Masoli M., Fabian D., Holt S., Beasley R. Global initiative for asthma (GINA) Program The global burden of asthma: executive summary of the GINA dissemination committee report. Allergy. 2004. 59. Р. 469-478. doi: 10.1111/j.1398-9995.2004.00526.x.

4. Agache I. EAACI Guidelines on Allergen Immunotherapy-Out with the old and in with the new.Allergy. 2018. 73. Р. 737-738. doi: 10.1111/all.13393.

5. Майданник В.Г., Беш Л.В., Колоскова О.К., Сміян О.ІБронхіальна астма у дітейнові клінічні рекомендаціїМіжнародний журнал педіатріїакушерства та гінекології. 2018. Т. 12. № 1. С. 28-42.

6. Уніфікований клінічний протокол первинноївторинної (спеціалізованоїмедичної допомоги «Бронхіальна астма у дітей». Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 868 від 8 жовтня 2013 р. C. 36-46.

7. Беш Л.В. Бронхіальна астма у дітей. Здоров’я дитини. 2012. № 8. С. 43.

8. Беш Л.В., Ласиця Т.С., Беш О.М. Бронхіальна астма в практиці сімейного лікаря. Львів: Простір-М, 2018. 116 с.

9. Беш Л.В. Особливості перебігу і лікування бронхіальної астми у підлітків. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. Спецвипуск. 2013. № 2. С. 16-20.

10. Гришило П.В. Види алерген-специфічної імунотерапії, показання до призначення, ефективність при бронхіальній астмі та інших алергічних захворюваннях. Астма та алергія. 2016. № 1. С. 62-66.

11. EAACI Guideline on Allergen Immunotherapy — allergic asthma. V 4.0/04. June 2017.

12. Jutel M., Bartkowiak-Emeryk M., Bręborowicz A. et al. Sublingual immunotherapy (SLIT) indications, mechanism, and efficacy. Ann. Agric. Environ. Med. 2016. 23. Р. 44-53. doi: 10.5604/12321966.1196851.

13. Bagnasco D., Ferrando M., Testino E. et al. Allergen Immunotherapy: Current State and Ways Forward. J. Allergy Ther. 2018. 9. 3doi: 10.4172/2155-6121.1000283.

14. Agache I., Lau S., Akdis C.A. EAACI Guidelines on Allergen Immunotherapy: House dust mite-driven allergic asthma Allergy. May 2019. 74(5). Р. 855-873. doi: 10.1111/all.13749.

15. Asamoah F., Kakourou A., Dhami S. et al. Allergen immunotherapy for allergic asthma: a systematic overview of systematic reviews. Clin. Transl. Allergy. 2017. 7. Р. 25. doi: 10.1186/s13601-017-0160-0.

16. Chelladurai Y., Suarez-Cuervo C., Erekosima N., Kim J.M., Ramanathan M., Segal J.B., Lin S.Y. Effectiveness of subcutaneous versus sublingual immunotherapy for the treatment of allergic rhinoconjunctivitis and asthma: a systematic review. J. Alergy Clin. Immunol. Pract. 2013. 1(4). Р. 361-369. doi:10.1016/j.jaip.2013.04.005.

17. Seidenberg J., Pajno G.B., Bauer C.P., La Grutta S., Sieber J. Safety and tolerability of seasonal ultra-rush, high-dose sublingual-swallow immunotherapy in allergic rhinitis to grass and tree pollens: an observational study in 193 children and adolescents. J. Investig. Allergol. Clin. Immunol. 2009. 19(2). Р. 125-31.

18. Састре ДМолекулярна діагностика алергійАлергія у дитини. 2013. № 1/2. С. 20-25.

19. Bachert C., Larche M., Bonini S. et al. Allergen immunotherapy on the way to product-based evaluation-a WAO statement. World Allergy Organ. J. 2015. 8. Р. 29. doi:10.1186/s40413-015-0078-8.

20. Canonica G.W., Ansotegui I.J., Pawankar R. et al. A WAO — ARIA — GALEN consensus document on molecular-based allergy diagnostics. 2013. 6. Р. 17. https://doi.org/10.1186/1939-4551-6-17.

21. Коровкина Е.С., Мокроносова М.А. Аллергия к клещам домашней пыли с позиций молекулярной аллергологии. Медицинская иммунология. 2012. Т. 14. № 45. С. 279-288.

22. Weghofer M., Grote M., Resch Y. et al. Identification of Der p 23, a peritrophin-like protein, as a new major Dermatophagoides pteronyssinus allergen associated with the peritrophic matrix of mite fecal pellets. J. Immunol. 2013 Apr 1. 190(7). Р. 3059-3067. doi:10.4049/jimmunol.1202288.

23. Зубченко С.О., Юр’єв С.Д. Оцінка діагностичних критеріїв у пацієнтів з різними клініко-лабораторними проявами сенсибілізації до кліщів домашнього пороху та прогнозування ефективності алерген-специфічної імунотерапії на підставі алергокомпонентної діагностики. Імунологія та алергологія: наука і практика. 2015. № 2. С. 98-107.

24. Nelson H.SMultiallergen immunotherapy for allergic rhinitis and asthmaJ. Allergy Clin. Immunol. 2009. 123(4). Р. 763-9. doi: 10.1016/j.jaci.2008.12.013.

25. Scadding G.W., Calderon M.A., Bellido V. et al. Optimisation of grass pollen nasal allergen challenge for assessment of clinical and immunological outcomes. J. Immunol. Methods. 2012. 384(1–2). Р. 25-32. doi: 10.1016/j.jim.2012.06.013.

26. Беш О.М., Радченко О.М., Бандрівська А.ЗАналіз застосування специфічної імунотерапії в лікуванні бронхіальної астми у дорослихМатеріали науково-практичної конференції алергологів УкраїниВінниця, 2010. С. 102-103.

27. Беш О.М., Радченко О.МАлерген-специфічна імунотерапія і її місце в лікуванні бронхіальної астмисучасний стан проблемиЕкспериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2014. № 3. С. 77-85.

28. Abramson M.J., Puy R.M., Weiner J.M. Allergen immunotherapy for asthma. Cochrane Database Syst. Rev. 2003. doi:10.1002/14651858.CD001186.

29. Pfaar O., Bachert C., Bufe A. et al. Guideline on allergen-specific immunotherapy in IgE-mediated allergic diseases: S2k Guideline of the German Society for Allergology and Clinical Immunology (DGAKI). Allergo J. Int. 2014. 23(8). Р. 282-319. doi:10.1007/s40629-014-0032-2.

30. Passalacqua G., Nowak-Wegrzyn A., Canonica G.W. Local side effects of sublingual and oral immunotherapy. J. Allergy Clin. Immunol. Pract. 2017. 5(1). Р. 13-21. doi: 10.1016/j.jaip.2016.06.020.

31. Tosca M.A., Licari A., Olcese R., Marseglia G., Sacco O., Ciprandi G. Immunotherapy and asthma in children. Front. Pediatr. 2018. 6. Р. 231. doi: 10.3389/fped.2018.00231.

32. Пухлик Б.М. Элементарная аллергология. Винница: ООО «Велес», 2002. 148 с.

33. Смирнова О.В., Выхристенко Л.Р. Роль клеток системы иммунитета в патогенезе бронхиальной астмы. Медицинские новости. 2011. № 5. С. 18-19.

34. Brehler R., Klimek L., Kopp M.V., Virchow C.J. Specific immunotherapy-indications and mode of action. Dtsch. Arztebl. Int. 2013. V. 110, № 9. P. 148-158. doi:10.3238/arztebl.2013.0148.

35. Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія і алергологія. Вінниця: Нова книга, 2006. 504 с.

36. Bousquet P.J., Calderon M.A., Demoly P. et al. The consolidated standards of reporting trials (CONSORT) statement applied to allergen-specific immunotherapy with inhalant allergens: A Global Allergy and Asthma European Network (GA2LEN) article. J. Allergy Clin. Immunol. 2011. V. 127, № 1. P. 49-56. doi:10.1016/j.jaci.2010.09.017.

37. Rosewich M., Lee D., Zielen S. Pollinex quattro: an innovative four injections immunotherapy in allergic rhinitis. Hum Vaccin. Immunother. 2013. V. 9, № 7. P. 1523-1531. doi: 10.4161/hv.24631.

38. Shamij M.H., Cappenand J.H., Akdis M. et al. Biomarkers for monitoring clinical efficacy of allergen immunotherapy for allergic rhinoconjunctivitis and allergic asthma: an EAACI Position Paper. Allergy. 2 February 2017. doi: 10.1111/all.13138.

39. Shamji M.H., Durham S.R. Mechanisms of allergen immunotherapy for inhaled allergens and predictive biomarkers. Allergy ClinImmunol. 2017. 140. Р. 1485-98. doi: 10.1016/j.jaci.2017.10.010.

40. Воробьева О.В., Гущин И.С. Контролируемое исследование эффективности и безопастности аллергенспецифической иммунотерапии: исторический аспект. Рос. аллергологический журн. 2013. № 4. С. 3-15.

41. Гогунська І.В. Вивчення ефективності специфічної імунотерапії при алергічних захворюваннях верхніх дихальних шляхів за результатами 5-річного ретроспективного дослідження. Новости медицины и фармации. 2010. № 322. С. 46-53.

42. Заболотний Д.І., Мельников О.Ф., Гогунська І.В. та ін. Експериментальне підтвердження ефективності алерген-специфічної імунотерапії. Клін. імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2012. № 2. С. 59-62.

43. Фещенко Ю.И., Яшина Л.А., Полянская М.А. Основы спирометрии и ее особенности при хроническом обструктивном заболевании легких. Астма та алергія. 2012. № 2. С. 22-27.

44. Матвієнко Ю.О. Особливості імунограми у хворих на бронхіальну астму та їх практичне значення. Астма і алергія. 2012. № 1. С. 51-56.

45. Lupinek C., Marth K., Niederberger V., Valenta R. Analysis of serum IgE reactivity profiles with microarrayed allergens indicates absence of de novo IgE sensitizations in adults. J. Allergy Clin. Immunol. 2012. V. 130, № 6. P. 1418-1420. doi:10.1016/j.jaci.2012.06.028.

46. Flicker S., Linhart B., Wild C. et al. Passive immunization with allergen-specific IgG antibodies for treatment and prevention of allergy. Immunobiology. 2013. V. 218, № 6. P. 884-891. doi: 10.1016/j.imbio.2012.10.008.

47. Cox L., James T., Nelson H., Lockey R. Allergen immunotherapy: a practice parameter second update. J. Allergy Clin. Immunol. 2007. 120(3 Suppl.). Р. 25-85. doi: https://doi.org/10.1016/j.jaci.2007.06.019.

48. Tsaboury s., Mavroudi A., Feketea G., Guibas G. Subcutaneous and Sublingual Immunotherapy in Allergic Asthma in Children. Front. Pediatr. 21 April 2017. https://doi.org/10.3389/fped.2017.00082.

Similar articles

Клініко-імунологічні особливості алергенспецифічної імунотерапії бронхіальної астми в дітей
Authors: Недельська С.М., Таран Н.М. - Запорізький державний медичний університет
"Child`s Health" 7 (58) 2014
Date: 2015.02.12
Categories: Allergology, Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Клініко-імунологічні особливості алергенспецифічної імунотерапії бронхіальної астми в дітей
Authors: Недельська С.М., Таран Н.М. - Запорізький державний медичний університет, кафедра факультетської педіатрії
"Child`s Health" 5 (56) 2014
Date: 2014.09.16
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Effectiveness of allergen-specific immunotherapy with pollen allergens in children  from the viewpoint of molecular allergology
Authors: Недельська С.М., Кузнєцова О.Д.
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна

"Child`s Health" Том 12, №2, 2017
Date: 2017.05.10
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
The Effectiveness of Sublingual Allergen-Specific Immunotherapy in Children with Allergic Rhinitis
Authors: Prokhorova M.P. - National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv, Ukraine
"Child`s Health" 6 (66) 2015
Date: 2016.01.27
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue